Обгрунтовано педагогічні умови, модель і технологію формування комунікативної компетентності (КК) майбутніх інженерів-аграрників. Досліджено проблему формування КК майбутніх інженерів-аграрників, конкретизовано сутність і зміст поняття "комунікативна компетентність", обгрунтовано модель формування КК фахівців інженерного профілю. Визначено компоненти, критерії та показники оцінювання рівня сформованості КК фахівців інженерного профілю. Розроблено технологію формування комунікативної компетентності майбутніх інженерів-аграрників, яка складається з підготовчо-мотиваційного, теоретичного, оцінно-коригувального та практично-закріплювального етапів. Наведено пропозиції з удосконалення процесу формування КК майбутніх інженерів-аграрників. Проведено педагогічний експеримент з формування КК майбутніх інженерів-аграрників, який підтвердив ефективність використання вибраного підходу.

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування полікультурної компетентності студентів-медиків у навчально-виховному процесі медичного ВНЗ (актуалізація полікульутрного потенціалу змісту дисциплін фахової підготовки студентів-медиків; використання в освітньому процесі такого закладу інтерактивних методів, спрямованих на формування полікультурних якостей студентів-медиків, а також умінь та навичок конструктивного міжкультурного міжособистісного спілкування; забезпечення єдності аудиторної та позааудиторної роботи в медичному ВНЗ з метою організації міжкультурного діалогу та формування толерантних взаємин між студентами). Удосконалено форми та методи формування полікультурної компетентності студентської молоді в освітньому процесі медичного ВНЗ. Набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо феномену полікультурної освіти, сутності, структуру, критерії та показники сформованості полікультурної компетентності студентів-медиків у контексті підготовки до професійної діяльності за умов глобалізації.

З'ясовано сутність поняття "толерантність" в контексті лінгвістичного, філософського, політичного, етичного, соціального, психологічного, медично-біологічного та педагогічного підходів. Визначено структуру, критерії, показники та рівні сформованості толерантності. Доведено, що процес виховання толерантності у студентів медичних ВНЗ має специфічну структуру та розглядається в комплексі когнітивного, мотиваційно-ціннісного, емоційно-емпатійного та комунікативного критеріїв. Наведено змістовну характеристику зазначених критеріїв розвитку толерантності у майбутніх лікарів і подано результати різноаспектного емпіричного дослідження особливостей наявності толерантних властивостей у майбутніх лікарів. Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови виховання толерантності у студентів медичних ВНЗ і методику їх реалізації, що включає систему методів та організаційних форм навчально-виховної роботи: бесіди, лекції, тренінгові заняття, аналіз проблемних ситуацій, ділові, комунікативні ігри, вправи, а також активні форми творчої взаємодії з викладачами й майбутніми пацієнтами.

Досліджено проблему полікультурного виховання іноземних студентів технічних ВНЗ. Проаналізовано зазначену проблему у педагогічній теорії та практиці. З'ясовано сутність, особливості зміст і структуру поняття "полікультурна вихованість іноземних студентів технічних ВНЗ, обгрунтовано педагогічні умови їх полікультурного виховання у технічних ВНЗ, а також уточнено критерії. Визначено показники й охарактеризовано рівні полікультурної вихованості іноземних студентів. Розроблено методичні рекомендації для науково-педагогічного складу технічних ВНЗ щодо покращання полікультурного виховання іноземних студентів.

Розкрито теоретичний і методичний аспекти виховання культури толерантних відносин майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки. Проаналізовано історичні витоки та сучасні концептуальні підходи до проблем морально-етичного характеру. Розроблено положення організації процесу формування культури толерантних відносин у студентської молоді. Розглянуто модель виховання толерантності майбутніх фахівців. Викладено методику проведення семінару-тренінгу "Потік соціальних умінь", надано методичні рекомендації.

Обгрунтовано й експериментально перевірено моделі формування комунікативної культури студентів технічних ВНЗ у позааудиторній роботі. Розглянуто мету, концептуальні підходи, зміст, форми, методи, функції (інформаційна, інтерактивна, перцептивна), етапи формування комунікативної культури студентів (організаційно-діагностичний, діяльнісно-практичний та результативний), критерії (пізнавальний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий і особистісний), показники та рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості комунікативної культури студентів технічних ВНЗ. Визначено педагогічні умови ефективного формування комунікативної культури майбутніх інженерів. Уточнено сутність поняття "комунікативна культура студентів вищих технічних навчальних закладів", структурні компоненти її формування (індивідуально-особистісний, мотиваційно-вольовий, соціально-комунікативний).

Наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, пов'язаного з обгрунтуванням та експериментальною перевіркою моделі виховання культури міжособистісних відносин студентів університету в позааудиторній діяльності. З'ясовано сучасний стан дослідженості проблеми в педагогічній теорії та практиці ВНЗ. Уточнено сутність понять "культура міжособистісних відносин" і "позааудиторна діяльність", критерії та показники рівнів вихованості культури міжособистісних відносин студентів університету. Подальшого розвитку набули форми і методи виховання культури міжособистісних відносин студентів університету в позааудиторній діяльності.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної теорії та практики виховання - формуванню корпоративної культури студентів технічних ВНЗ. На основі термінологічного апарату уточнено зміст поняття "корпоративна культура студентів вищих навчальних закладів". Визначено структуру корпоративної культури студентів та її функції. Теоретично обгрунтовано модель формування корпоративної культури студентів технічних ВНЗ у процесі позааудиторної роботи. Визначено організаційно-педагогічні умови, які забезпечують ефективну реалізацію моделі в реальній педагогічній практиці. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну технологію формування корпоративної культури студентів у технічному ВНЗ у процесі позааудиторної роботи.

Розглянуто проблему корпоративної культури студентів університету. Визначено роль куратора академічної групи у формуванні корпоративної культури студентів.

Визначено й експериментально перевірено педагогічні умови формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин в освітньому середовищі класичного університету, якими є: систематизація та узагальнення знань студентів щодо специфіки міжкультурної комунікації; забезпечення фасилітаційного супроводу їх мовно-фахової підготовки; концептуалізація етнокультурної світоглядної настанови майбутніх фахівців з міжнародних відносин. Розроблено модель формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців в освітньому середовищі класичного університету, ефективність якої забезпечили визначені педагогічні умови. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес ВНЗ навчально-методичне забезпечення, а саме: спецкурс "Основи формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин", навчальний посібник "Основи підготовки студентів до іншомовного спілкування в мультикультурному середовищі класичного університету", навчально-методичний посібник "Інтегративна підготовка майбутніх фахівців до професійно-орієнтованої міжкультурної комунікації: націоментальний та соціокультурний контекст" та методичні рекомендації "Інтегративна підготовка майбутніх фахівців до професійно-орієнтованої міжкультурної комунікації: метакомунікативні стратегії".

Проаналізовано проблеми й охарактеризовані сучасні підходи до побудови навчально-виховного процесу у ВНЗ економічного профілю. Виявлено стан сформованості комунікативної культури студентів, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування комунікативної культури студентів, висвітлено зміст, організацію навчального процесу та виховної діяльності з формування у студентів комунікативної культури, проведено аналіз результатів дослідження. Уточнено поняття "комунікативна культура", визначено структурні компоненти, критерії, показники вимірювання та рівні її сформованості у студентів ВНЗ економічного профілю. Теоретично обгрунтовано й апробовано експериментальну модель формування комунікативної культури у студентів. Розроблено педагогічні умови, що забезпечили ефективність формування комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі ВНЗ економічного профілю і виступали дієвим способом перевірки доцільності та необхідності змісту, форм та методів дослідження. Експериментально доведено, що обгрунтовані педагогічні умови сприяють формуванню комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів економічного профілю.

На підставі аналізу теоретичних джерел розглянуто суть конфлікту, його структуру та динаміку вирішення. Розкрито суть конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника, її зміст і структуру. Структурними компонентами конфліктологічної культури є пізнавально-інтелектуальний, аналітико-рефлексійний, мотиваційний, емоційний і практичний. Обгрунтовано, що процес формування даної культури забезпечуєтья шляхом реалізації виділених педагогічних умов: формування особистісного смислу навчання на базі розвитку професійних мотивів фахового спілкування у сфері машинобудування; включення у ситуацію вибору з метою коригування прийняття рішень і організації цілеспрямованої фахової поведінки; організація толерантного педагогічного середовища для успішного моделювання професійно адекватної взаємодії суб'єктів машинобудівельної діяльності. Обгрунтовано показники та критерії сформованості конфліктологічної культури майбутнього інженера-машинобудівника (готовності до здійснення професійної діяльності у конфліктогенному професійному середовищі). На підставі результатів проведених експериментальних досліджень доведено ефективність реалізованих педагогічних умов.

Досліджено теоретичні та методологічні засади формування культуротворчості студентів університетів. На підставі узагальнення тенденцій становлення нової виробничої парадигми розроблено модель культуротворчої праці. Створено концепцію формування культуротворчості студентів університетів як теоретичну основу підвищення ефективності фахової підготовки. Розроблено педагогічну теорію формування культуротворчості студентів університетів, зокрема обгрунтовано універсальну поведінкову модель фахівця за умов продукування нового як звичної форми професійної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему формування культуротворчості студентів університетів як сукупність упорядкованих дій, що врівноважують соціокультурні процеси в системі соціокультурна цінність - культуротворець.

Висвітлено результати дослідження теоретичних і методичних засад формування культуротворчості студентів університету. Розглянуто культуротворчість як педагогічну категорію, проаналізовано в зазначеному контексті стан освітньої практики, сформульовано та розроблено понятійно-категоріальний апарат з даної проблеми. Розкрито зміст, методи, форми, структуру та функції педагогічної системи формування культуротворчості студентів.

Освещены результаты исследования теоретических и методических основ формирования культуротворчества студентов университета. Рассмотрено культуротворчество как педагогическая категория, проанализировано в указанном контексте состояние образовательной практики, сформулирован и разработан понятийно-категориальных аппарат по данной проблеме. Раскрыты содержание, методы, формы, структура и функции педагогической системы формирования культуротворчества студентов.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти виховання культури вчинку у студентської молоді за умов позааудиторної роботи вищого навчального закладу. Розкрито суть і якісну характеристику понять "культура вчинку" та "образ гуманної людини". Розглянуто загальні засади педагогічного процесу, що здійснюється з метою виховання культури вчинку та формування образу гуманної людини. Розроблено програму та комплексну методику виховання культури вчинку, здійснено її практичне впровадження до позааудиторної роботи. Розроблено рекомендації викладачам-кураторам академічних груп щодо виховання культури вчинку у студентської молоді.

Розглянуто актуальні питання культури поведінки та мовного спілкування у вищій школі. Розкрито сутність таких понять, як мовний і службовий етикет. Проаналізовано стандартні етикетні ситуації у ВНЗ. Увагу приділено мовно-етикетним формулам звертання та побажання, особливостям вибору мовних одиниць і граматичних форм у спілкуванні.

Рассмотрены актуальные вопросы культуры поведения и языкового общения в высшей школе. Раскрыта сущность таких понятий, как речевой и служебный этикет. Проанализированы стандартные этикетные ситуации в ВУЗ. Уделено внимание языково-этикетным формулам обращения и пожелания, особенностям выбора языковых единиц и грамматических форм в общении.

Запропоновано програму оптимізації партнерської взаємодії студентів як суб'єктів професійного навчання. Розглянуто поняття про взаємодію, характеристику способів взаємодії людей в діяльності та спілкуванні. Розкрито сутність і структуру партнерської взаємодії, її місце в педагогічному просторі. Висвітлено основні стратегії реалізації партнерської моделі відносин в процесі вирішення педагогічних конфліктів.

Розроблено та науково обгрунтовано концепцію формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як теоретичну основу визначення формату сучасних відносин з Іншим, ціннісного виміру вищої освіти, напряму особистісного розвитку студентів. Визначено принципи такого формування та розроблено модель педагогічного впливу на підвищення сформованості особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності як методичну основу (пере)осмислення особистістю сенсу повсякденної активності. Висвітлено підготовку, організацію та логіку проведення експериментальної роботи з формування особистості студентів суб'єктами соціокультурної діяльності. Досліджено ефективність запровадження способів реконструкції повсякденної життєдіяльності особистості.

Вивчено інноваційну культуру майбутніх фахівців банківської справи. Визначено соціокультурні передумови формування, функції та основні структурні компоненти інноваційної культури студентів, з використанням яких розроблено систему формування та розвитку цього особистісного утворення. Виокремлено критерії та показники виміру рівнів сформованості та методику діагностування інноваційної культури майбутніх банківських фахівців. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування інноваційної культури студентів (системний підхід до науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у ВНЗ, який дозволяє розкрити суть інноваційної культури; сприяння розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення студентів до нового як підгрунтя їх потреби у самовдосконаленні; забезпечення спрямованості навчально-виховного процесу на підвищення рівня загальної культури особистості). Розроблено й апробовано методику формування інноваційної культури майбутніх фахівців банківської справи. Наголошено на доцільності системної реалізації методики в усіх видах діяльності студентів (навчальній, позанавчальній і саморозвитку).

Висвітлено проблему міжособистісних відносин і спілкування в сучасному суспільстві в контексті утвердження загальноєвропейських цінностей. Проаналізовано історичний дискурс проблематики, наголошено на необхідності підготовки студентської молоді з належним рівнем комунікативної компетентності для успішного виконання навчально-пізнавальних, а в майбутньому - професійних завдань. Визначено особливу роль викладання психології та етики ділового спілкування для розвитку в студентів ВНЗ комунікативної компетентності, що трактується як інтегративна якість особистості, яка виконує функцію адаптації та адекватного функціонування в соціумі. Відзначено формування комунікативних вмінь як основного компонента в структурі комунікативної компетентності. Охарактеризовано особливості ділового спілкування. Доведено актуальність формування у майбутніх спеціалістів комунікативних здібностей в процесі домінування в загальноосвітній та вищій школах комп'ютерного та тестового навчання, що унеможливлюють входження України в європейський комунікативний простір.

Освещена проблема межличностных отношений в современном обществе. Проанализирован исторический дискурс данной проблематики, отмечена необходимость подготовки студенческой молодежи с соответствующим уровнем коммуникативной компетентности к успешному выполнению учебно-познавательных, а в будущем - профессиональных задач. Определена особая роль преподавания психологии и этики делового общения в учебно-воспитательном процессе ВУЗ для развития у студентов коммуникативной компетентности, которая трактуется как интегративное качество личности, выполняющей функцию адаптации и адекватного функционирования в социуме. Отмечено значение коммуникативных умений как основного компонента в структуре коммуникативной компетентности. Охарактеризованы особенности делового общения.