Увагу приділено аналізу психологічних особливостей організаційної культури ВНЗ (у контексті становлення професійної ідентичності студентів). Викладено теоретичне обгрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження із досліджуваної проблеми. Проаналізовано зміст організаційної культури й її основні позиції у ВНЗ (констатувальну та активно-перетворювальну). Розкрито сутність професійної ідентичності, проаналізовано чинники становлення професійної ідентичності студентської молоді у ВНЗ. Побудовано теоретичну модель впливу організаційної культури на становлення професійної ідентичності студентів ВНЗ. На основі емпіричного дослідження відображено особливості розвитку організаційної культури ВНЗ і професійної ідентичності студентів різних курсів ВНЗ державної та приватної форми власності. Визначено закономірності впливу організаційної культури ВНЗ на становлення професійної ідентичності студентів. Подано зміст і структуру тренінгу "Вплив організаційної культури ВНЗ на становлення професійної ідентичності студентів" та відображено результати його експериментального впровадження. Описано основні інтерактивні техніки, що застосовувалися впродовж тренінгової роботи.

Визначено тенденції розвитку вищої освіти; схарактеризовано нормативно-правове забезпечення інноваційно-педагогічної діяльності у ВНЗ та витлумачено ключові поняття дослідження, розроблено критерії, показники й рівні ефективності управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ, визначено організаційно-педагогічні умови управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель системи управління інноваційно-педагогічною діяльністю у ВНЗ. Розроблено організаційно-педагогічний механізм її реалізації та орієнтовну професійну програму підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників з інноваційної спрямованості педагогічної діяльності.

Досліджено та сформовано інформаційне забезпечення управління навчальним процесом у ВНЗ. Визначено теоретичні та прикладні засади формування інформаційного забезпечення ВНЗ, зокрема забезпечення навчального процесу як основного виробничого процесу ВНЗ. Проаналізовано функціональні можливості інформаційного забезпечення управління навчальним процесом. Розроблено модель його збалансованої організації. Запропоновано нові концептуальні підходи до підвищення якісного рівня контингенту вступників до ВНЗ. Обгрунтовано доцільність створення єдиного державного реєстру первинних особових даних фізичних осіб з акцентом на спрощення їх використання в інформаційних системах.

Розглянуто актуальні проблеми управління якістю освітніх послуг, які надають ВНЗ зацікавленим споживачам. З'ясовано природу якості як економічної категорії, систематизовано різновиди освітніх послуг і підходи до її вимірювання й оцінювання. Визначено фактори, які чинять вплив на системи управління якістю освітніх послуг. Проаналізовано стан справ на вітчизняному ринку освітніх послуг, систематизовано підходи до управління якістю освітніх продуктів. Узагальнено досвід управління якістю вищої освіти в країнах з розвиненою економікою. Визначено методичні засади побудови у ВНЗ системи управління якістю освітніх послуг, що базується на процесному підході, та обрахування економічних наслідків її впровадження. Запропоновано організаційну структуру системи управління якістю освітніх послуг, показано перспективи застосування для цього процесного підходу. Розроблено оптимізаційну економіко-математичну модель управління якістю освітніх послуг у формі задачі булевого програмування. Вдосконалено економічні методи мотивації співробітників ВНЗ до підвищення якості освітніх послуг через залучення суб'єктів автономії навчального закладу до участі у розподілі економічних результатів його освітньої діяльності.

Описано концепцію і моделі застосування дивергенції під час розробки методології та системи управління проектами, програмами та портфелями. Визначено ключові принципи програмно-цільового бюджетування освіти, а також вимоги, що висуваються до системи оцінювання якості програм розвитку освіти. Запропоновано використання ціннісно-орієнтованого підходу у формуванні та розширенні змісту освіти за якісного подання дистанційних освітніх послуг, який надає ряд суттєвих переваг: можливість цільової підготовки абітурієнтів та студентів. Доведено, що забезпечити ефективність процесів підготовки фахівців можливо за умов здійснення перебудови всього механізму управлінської діяльності в освітній сфері, шляхом використання дивергентної методології управління проектами та програмами розвитку ВНЗ. Перехід до проектного управління в освітніх середовищах вимагає створення дивергентної методології управління проектами, що враховує специфіку заходів, спрямованих на підготовку фахівців, яка повинна забезпечити наукову, науково-методичну, господарську діяльність ВНЗ. Розроблено дивергентну методологію управління проектами розвитку вищих освітніх закладів, реалізовану із застосуванням збалансованого ціннісно-орієнтованого підходу, яка впроваджена в науковий, навчально-методичний, навчальний процеси КНУБА, КНТЕУ та рекомендується для використання освітніми закладами України.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади щодо макроекономічного планування в управлінні системою вищої освіти та практичні пропозиції щодо підготовки фахівців вищої кваліфікації для найбільш повного забезпечення потреби національної економіки України. Система вищої освіти є винятково складною багаторівневою структурою із розвиненою ієрархією, стан якої характеризується множиною параметрів, тому структуру планування системи такої освіти представлено трьома основними рівнями: макроекономічне планування - система вищої освіти України; мезоекономічне - заклади вищої освіти регіонів і галузей (ВЕД); мікроекономічне - ВНЗ. Вивчено динаміку основних соціально-економічних показників України, оцінено сучасний стан системи вищої освіти, її місце та роль в економіці. Розроблено концепцію побудови комплексної ієрархічної системи макроекономічного планування та прогнозування підготовки фахівців з вищою освітою. Побудовано модель простору управління системою вищої освіти та визначено множину завдань управління. Розроблено комплексну багаторівневу систему планування підготовки фахівців і розвитку ВНЗ, що забезпечує найбільш повне задоволення потреби національної економіки у фахівцях, мінімізацію державних видатків на капіталовкладення в інфраструктуру системи вищої освіти, нарощування навчальних потужностей шляхом виявлення та використання наявних резервів ВНЗ. Розвинуто методичний підхід до моніторингу ефективного управління розвитком системи вищої освіти для забезпечення системи макроекономічного планування такої сфери необхідними даними з використанням сучасних інформаційних технологій. Розраховано економічний ефект від впровадження запропонованих методичних підходів до макроекономічного планування в управлінні системою вищої освіти.

Розглянуто теоретичні засади та проблеми управління ВНЗ, проаналізовано методи планування їх діяльності та стратегії розвитку. Простежено динаміку показників вищої освіти України в контексті основних макроекономічних показників. Увагу приділено прогнозуванню основних тенденцій розвитку вищої освіти, дослідженню впливу на неї макроекономічних і демографічних чинників, оцінюванню якості освіти як основного фактора підвищення рейтингу ВНЗ. Висвітлено концепцію удосконалення системи управління ВНЗ, обгрунтовано шляхи їх розвитку.

Узагальнено результати досліджень в області системного аналізу діяльності ВНЗ на базі процесного підходу до управління згідно з вимогами міжнародних стандартів ISO серії 9 000. Досліджено методологічні аспекти формування системи моніторингу, діагностики та контролю процесів діяльності ВНЗ за умов інформаційної невизначеності. Висвітлено концепцію процесного підходу до управління. Подано системний аналіз процесів діяльності ВНЗ. Розглянуто проблеми й особливості управління невиробничими процесами. Визначено проблеми вимірності параметрів процесів ВНЗ.

Обгрунтовано теоретичні та методологічні основи управління якістю вищої освіти (ВО), розглянуто послуги ВНЗ та їх якість як об'єкти економічних досліджень. Проаналізовано світовий досвід управління якістю ВО на національному та міжнародному рівнях. Досліджено стан і розвиток процесів управління якістю ВО в Україні. Сформовано методичний інстументарій аналізу процесів розвитку управління якістю ВО на державному рівні та рівні окремих ВНЗ. Розроблено механізм та інструментарій управління якістю ВО, удосконалено його організаційну структуру. Обгрунтовано процеси формування іміджу та PR-супроводження системи управління якістю ВО. Удосконалено методичні та практичні основи розробки, впровадження й удосконалення даних систем. Розроблено інноваційно-інтегровану систему управління якістю аграрної ВО, яка дозволяє акумулювати ресурси та здійснювати інтеграцію суб'єктів агропромислового сектору, а також на основі оперативного горизонтального та вертикального обміну інформацією, фінансовими та матеріальними ресурсами, забезпечувати ефективну взаємодію з агентами зовнішнього середовища.

Викладено теоретичні засади управління вищою освітою. Проаналізовано систему вищої освівти як вид економічної діяльності. Вивчено концептуальні підходи та моделі управління в системі вищої освіти. Розкрито теоретичні засади та мету побудови моделі простору управління вищою освітою. Здійснено прогнозування потреби у фахівцях і навчальних потужностей закладів вищої освіти. Розглянуто моделі та методи планування підготовки фахівців у сфері вищої освіти. Обгрунтовано побудову нормативно-довідкової інформаційної бази. Оцінено розмірності системи показників навчальної потужності вищої освіти України.

Висвітлено теоретичні, методологічні підходи та практичні рекомендації щодо формування та розвитку організаційної структури в системі стратегічного управління ВНЗ. Обгрунтовано варіанти ймовірних стратегій розвитку ВНЗ, ефективна реалізація кожної з яких можлива за умови домінування відповідного типу організаційційної культури. Розроблено модель багаторівневої діагностики організаційної культури, яка враховує специфіку ВНЗ. Набули подальшого розвитку формування організаційної культури ВНЗ, визначено роль організаційної культури як компонента реалізації кожного з етапів стратегічного управління ВНЗ. Створено модель узгодження стратегії розвитку ВНЗ та його організаційної культури за умов динамічного економічного середовища, яка передбачає наступні процедури: вибір оптимальної стратегії розвитку ВНЗ на основі модифікованої моделі SWOT-аналізу, діагностику поточного та бажаного типу організаційної культури на основі методу OCAI, визначення напрямів зміни організаційної культури ВНЗ, розробку інструментів реалізації стратегії, пов'язаних з активізацією елементів організаційної культури, виділених в результаті бенчмаркінгу.

Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення використання PR-технологій в управлінні ВНЗ. Визначено поняття, завдання та систему цього управління, з'ясовано сутність і функції в ньому паблік рилейшнз та охарактеризовано нормативні засади використання останнього. Досліджено особливості використання PR-технологій в управлінні ВНЗ шляхом характеристики PR-діяльності як елементу інформаційної стратегії ВНЗ, інструментів цієї діяльності, ресурсних можливостей PR-технологій у формуванні позитивного іміджу ВНЗ, визначення умов ефективності PR-технологій і можливостей їх використання в управлінні ВНЗ, специфіки управління формуванням позитивного іміджу ВНЗ за допомогою розробки і проведення серії спеціальних заходів.

Розроблено компетентнісні субмоделі професійної діяльності керівника та педагогічного працівника. Визначено механізми та методику взаємоадаптації учасників навчально-виховного процесу з відповідним навколишнім середовищем (для студентів та викладачів - внутрішнє та зовнішнє освітнє середовище, внутрішньоколеджівські вимоги, для адміністрації - зовнішня й внутрішня нормативна база, вимоги замовників освітніх послуг: студентів, батьків, роботодавців, ринку освітніх послуг та ринку праці) через залучення учасників навчально-виховного процесу до виділення критеріїв для узгодження вимог, визначення їх вагомості для забезпечення балансу інтересів та створення субмоделей власної діяльності й проведення самомоніторингу з поточним самокоригуванням для рефлексивного саморозвитку.

Розкрито сутність організаційної культури ВНЗ як чинника професійної ідентичності студентів. Виявлено вплив організаційної культури ВНЗ на становлення професійної ідентичності студентів залежно від ряду факторів (форма власності ВНЗ; курс навчання студентів; узгодженість уявлень студентів про домінуючий тип організаційної культури). Визначено психологічні умови оптимізації впливу організаційної культури ВНЗ на становлення професійної ідентичності студентів (систематизація уявлень студентів про зміст, основні типи та психологічні характеристики організаційної культури, професійної ідентичності; формування усвідомленого ставлення студентів до організаційної культури ВНЗ, власного типу і статусу професійної ідентичності; аналіз студентами домінуючого типу організаційної культури та його взаємозв'язку з власною професійною ідентичністю; розвиток усвідомленого ставлення до організаційної культури як чинника становлення професійної ідентичності студентів). Розроблено тренінг "Вплив організаційної культури ВНЗ на становлення професійної ідентичності студентів".

Показано, що управління сучасним ВНЗ є складним і потребує впорядкування інформаційного забезпечення управління. Класичну цільову функцію модифіковано стосовно особливостей діяльності ВНЗ. Наголошено, що використання виробничої функції дало можливість реалізувати функції управління, вирішити комплекси завдань та завдання управління, які потребують управлінських заходів. Інформаційні потоки в управлінні ВНЗ структуровано шляхом уведення ознак вхідної та вихідної інформації, виявлення її джерел, уточнення мети використання та складу користувачів, що дозволило сформувати єдиний інформаційний простір в управлінні ВНЗ. Підкреслено, що методи реінжинірингу основних і допоміжних бізнес-процесів удосконалено шляхом використання ІТ-технологій у накопиченні, зберіганні та перетворенні інформаційних потоків стосовно діяльності ВНЗ. Зауважено, що ефект від упровадження ІАСУ ВНЗ виявився у вигляді зменшення часу на обробляння та оформлення документальної інформації, трудомісткості робіт, пов'язаних з обробкою й аналізом даних, поточних витрат на всіх стадіях життєвого циклу науково-освітніх послуг, надання яких залежить від часу, витрат на оплату праці та виплат до державних фондів у зв'язку зі скороченням персоналу; підвищення продуктивності праці персоналу ВНЗ, швидкості перебігу бізнес-процесів і виконання операцій; скорочення надмірності даних.

Здійснено філософський аналіз теорії та практики освітнього врядування за умов глобалізації й інформатизації суспільства. Обгрунтовано визначення освітнього врядування, розкрито його філософські засади та чітку антибюрократичну спрямованість. Обгрунтовано критерії типології зовнішнього освітнього врядування, визначено теоретико-методологічні орієнтири в дослідженні його конкретно-історичної практики. У процесі дослідження внутрішнього освітнього врядування головним об'єктом аналізу стала університетська автономія - її теоретичні моделі та практика їх втілення за умов глобалізації й інформатизації.

Розкрито поняття та сутність управлінських інновацій в освіті. Запропоновано науково обгрунтовану та практично апробовану модель інноваційної управлінської діяльності деканів факультетів ВНЗ III - IV рівнів акредитації. Висвітлено досвід запровадження інноваційного менеджменту на прикладі юридичного факультету Запорізького національного університету. Розкрито особливості застосування інновацій в управлінській діяльності деканів факультетів ВНЗ.

Розглянуто організацію та структуру управлінської діяльністі у вищих навчальних закладах, проаналізовано теоретичні джерела з проблеми дослідження. Розглянуто особливості менеджменту та мотивації трудової діяльності у державних навчальних закладах.

Проведено комплексне компаративно-педагогічне дослідження феномену лідерства науково-педагогічних працівників університетів Англії й Уельсу, висвітлено теоретичні основи лідерства в освітній галузі, які грунтуються на комплексному поєднанні теорій, концепції та підходів філософії, соціології, психології, педагогіки та менеджменту. Подано класифікацію моделей лідерства, властивих освітньому сектору. Проаналізовано вплив тенденцій міжнародного простору вищої освіти на розвиток лідерства науково-педагогічних працівників англійських та уельських університетів. З'ясовано специфіку реалізації лідерства в управлінській, науково-педагогічній та науково-дослідній діяльності працівників університетів. Конкретизовано цілі, підходи, методи та форми розвитку лідерської практики, змістове наповнення програм підготовки лідерів. Обгрунтовано можливості творчого використання прогресивних ідей англійського й уельського досвіду в Україні. Удосконалено наукові положення щодо змісту підготовки лідерів. Подальшого розвитку набуло обгрунтування нових підходів до проблеми розвитку лідерського потенціалу науково-педагогічних працівників університетів.

Роботу присвячено створенню інформаційної технології обробки результатів навчальної діяльності учасників навчального процесу (НП) у вищому закладі освіти, яка забезпечує підтримку прийняття рішень (ППР) за управління освітнім процесом викладачами, адміністрацією. Розроблено математичну модель управління НП у вигляді неперервної марківської системи з кусково-сталими функціями інтенсивностей переходів, що дозволяє виконати аналіз процесів одержання та втрати знань об'єктами навчання за рахунок визначення ймовірності перебування учасників НП у відповідних станах навченості. Алгоритмізовано дослідження моделі з використанням обчислювальної технології, яка базується на процедурі аналітичного моделювання марківських систем. Вдосконалено послідовний метод обробки відповідей у процесі виконання тестових завдань, що дозволило підвищити ефективність вирішення задачі статистичного контролю знань на основі класифікації учасників НП на чотири класи, які відповідають рівням навченості. Розглянуто концепцію розробки СППР за управління НП у ВНЗ, на базі якої створено автоматизовану систему обробки результатів навчальної діяльності ManageEdu 1.0.