Проаналізовано розвиток ідей вищої освіти від античності до сучасності в класичному традиційному університеті. Описано основні моделі університетської освіти, які розкривають поступальний розвиток "ідеї університету". Викладено моделі реакції суспільства на процеси глобалізації, інтернаціоналізації та соціально-економічні умови. Особливу увагу приділено проблемам Болонського процесу та реалізації його ідей в Україні та Росії.

Проанализировано развитие идей высшего образования от античности до современности в классическом традиционном университете. Описаны основные модели университетского образования, раскрывающие поступательное развитие "идеи университета". Изложены модели реакции общества на процессы глобализации, интернационализации и социально-экономические условия. Особое внимание уделено проблемам Болонского процесса и реализации его идей в Украине и России.

Визначено особливості, шляхи та способи інтеграційних процесів у змісті професійно спрямованої науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах України у другій половині ХХ ст. Зафіксовано, що перебудова навчально-виховної роботи у вищій школі здійснювалася дещо повільними темпами. Відзначено те, що у зв'язку з істотною структурною перебудовою народного господарства й виробництва в професійному складі кадрів створювалися нові спеціальності відповідно до нових розробок у галузі наукових технологій. Зроблено висновок, що подальшого обгрунтування і критичного аналізу потребують питання порівняльного аналізу досвіду діяльності навчально-науково-виробничих комплексів на базі вищих шкіл України та країн світу.

Определены особенности, пути и способы интеграционных процессов в содержании профессионально ориентированной научно исследовательской работы студентов высших учебных заведений Украины второй половины ХХ в. Зафиксировано, что перестройка научно-воспитательной работы высшей школы происходила в некоторой степени медленными темпами. Отмечено: в связи с существенной структурной перестройкой народного хозяйства и производства в профессиональном составе кадров возникли новые специальности в соответствии с новыми разработками в области научных технологий. Сделан вывод о том, что в дальнейшем обосновании и критическом анализе нуждаются вопросы сравнительного анализа опыта деятельности учебно-научно-производительных комплексов на базе высших школ Украины и стран мира.

Охарактеризовано міжнародні зв'язки Харківського, Київського й Новоросійського університетів у царині гуманітарних і природничих наук другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Наведено відомості про наукові відрядження вітчизняних учених до провідних наукових центрів Німеччини, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Великої Британії, Бельгії, Швейцарії. У контексті загальноєвропейського культурного розвитку висвітлено питання міжслов'янської наукової співпраці.

Висвітлено причини заснування та історію становлення і розвитку Академії наук вищої освіти України, зокрема галузевих секцій та фахових відділень. Проаналізовано науковий потенціал, ідеологічне спрямування та результати наукових здобутків Академії.

Освещены причины основания и история становления и развития Академии наук высшего образования Украины, в частности отраслевых секций и специальных отделений. Проанализированы научный потенциал, идеологическое направление и результаты научных достижений Академии.

Розкрито теоретико-методологічні засади педагогіки вищої школи (ВШ), описано історико-системний процес її становлення, проаналізовано роль і місце в системі сучасної освіти, цілісний науково-педагогічний процес у ВШ, державну політику й управління в сфері вищої освіти (ВО), її роль в особистісному становленні та самореалізації людини. Розглянуто питання реалізації ідеї університетської освіти в середньовічних цивілізаціях та в епоху Відродження, еволюції моделей університету в Західній Європі Нового та Новітнього часу, розвитку ідеї імператорського університету в епоху Просвітництва й її впливу на становлення університетської освіти в Україні, трансформації ідеї університету в період ХХ - початку ХХІ ст. Визначено рівневу, галузеву та типову структуризацію ВО, її стандарти, методи навчання та форми організації навчального процесу у ВНЗ, загальноцивілізаційні чинники та напрями державної освітньої політики.

Раскрыты теоретико-методологические основы педагогики высшей школы (ВШ), описан историко-системный процесс её становления, проанализированы роль и место в системе современного образования, целостный научно-педагогический процесс в ВШ, государственная политика и управление в сфере высшего образования (ВО), её роль в личностном становлении и самореализации человека. Рассмотрены вопросы реализации идеи университетского образования в средневековых цивилизациях и в эпоху Возрождения, эволюции моделей университета в Западной Европе Нового и Новейшего времени, развития идеи императорского университета в эпоху Просветительства и её влияния на становление университетского образования в Украине, трансформации идеи университета в период ХХ - начала ХХІ ст. Определены уровневая, отраслевая и типовая структуризация ВО, его стандарты, методы обучения и формы организации учебного процесса в ВУЗ, общецивилизационные факторы и направления государственной образовательной политики.

Висвітлено історичний шлях становлення кафедри педагогіки Житомирського державного університету ім. І. Франка від моменту її створення до 2009 р. Простежено динаміку зростання наукового потенціалу кафедри, проаналізовано сучасні досягнення, окреслено подальші напрями наукової та педагогічної діяльності її колективу.

Отражен исторический путь становления кафедры педагогики Житомирского государственного университета им. И. Франко от момента ее создания до 2009 г. Прослежена динамика роста научного потенциала кафедры, проанализированы современные достижения, очерчены последующие направления научной и педагогической деятельности ее коллектива.

In the article the historical way of chair of pedagogics of the Zhytomyr Ivan Franko State University becoming is reflected from the moment of its creation till 2009. The author traces the dynamics of the chair's of scientific potential growth, modernachievements are analysed, subsequent directions of scientific and pedagogical activity of its collective are forecasted.

На основі архівних матеріалів, звітів київських університетів, публікацій преси, електронних ресурсів визначено тенденції розвитку міжнародного співробітництва та процесів інтеграції системи вищої освіти України в європейський та світовий освітній простір. Розглянуто законодавче забезпечення міжнародної діяльності у сфері вищої освіти. Приділено увагу кадровому потенціалу університетів як головному ресурсу розвитку міжнародного співробітництва й освітньо-наукової інтеграції. Розкрито роль органів студентського самоврядування у розвитку міжнародного співробітництва між ВНЗ. Висвітлено теоретичні засади реалізації Болонського процесу та спроби його адаптації до української системи вищої освіти. З'ясовано основні фактори стримування інтеграційних процесів у сфері вищої освіти. Розширено уявлення про можливі шляхи активізації міжнародного співробітництва університетів та інтеграційних процесів у сфері вищої освіти.

Розглянуто сутність, проблеми і перспективи гуманізації та гуманітаризації освіти у класичних університетах України та США. Розкрито тенденції розвитку гуманізації освіти у класичних університетах. Проаналізовано деякі теорії особистості у психології ХХ ст. Висвітлено стан духовного розвитку особистості в Україні на зламі віків.

Досліджено суть та шляхи реформування системи вищої аграрної освіти України протягом 1990 рр. - початку XXI ст., обумовленого необхідністю підготовки кадрів для нових організаційно-виробничих структур у сільському господарстві, які виникли у процесі реформування агропромислового комплексу. Розглянуто структуру, механізм становлення, а також чинники й особливості функціонування багатоступеневої системи освіти в аграрних вищих навчальних закладах. Визначено місце, роль та функції учасників навчально-виховного процесу у реформуванні даної освіти. Проаналізовано трансформацію державної політики та системи управління у цій сфері. Зроблено висновки щодо подальших шляхів удосконалення підготовки фахівців у вищих навчальних закладах аграрного профілю та підвищення їх ролі у формуванні єдиного освітнього простору України у поєднанні з вирішенням проблеми інтеграції до світової системи.

Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.

Изложены материалы об организационной структуре, учебной, научной и воспитательной деятельности Харьковского университета в 1815 - 1835 гг. Охарактеризованы профессорско-преподавательский состав и система самоуправления учебного заведения. Рассмотрены вопросы материального обеспечения, строительная деятельность и учебно-вспомогательные учреждения университета. Приведены правила приема, данные о количественном составе и социальной структуре студентов, освещена научно-преподавательская деятельность профессоров. Раскрыта роль университета в деле развития среднего и низшего народного образования в Харьковском учебном округе.

Досліджено місце, що займала громадсько-політична діяльність у повсякденному житті студентської молоді УРСР. Виокремлено основні види громадсько-політичної активності та продемонстровано ставлення майбутніх спеціалістів до участі в них. Розкрито причини, що спонукали партійні та комсомольські структури залучати більшість студентів до пропагандистської роботи. Проаналізовано позитивний і негативний вплив залучення учнів вищої школи до громадсько-політичної діяльності на результативність підготовки та формування професійних якостей у майбутніх фахівців.

Цілісно висвітлено внесок учених, педагогів, методистів і викладачів-практиків кінця XIX - початку XX ст. у формування інтелектуальних умінь у студентів. Визначено генезу навчально-інтелектуальних умінь у студентів у зарубіжній і вітчизняній історико-педагогічній думці. Виявлено ефективні форми, методи та засоби формування зазначених умінь, які використовувались у практиці вищої школи досліженого періоду. Визначено й охарактеризовано умови, за яких відбувалось дане формування у студентів вищих закладів освіти наприкінці XIX - початку XX ст. Систематизовано історико-педагогічний досвід формування у студентів умінь аналізувати, синтезувати, узагальнювати, порівнювати, зіставляти, обгрунтовувати, виділяти головне, раціонально запам'ятовувати, робити висновки. Досліджено подальший розвиток ідеї формування навчально-інтелектуальних умінь у студентів у вітчизняній педагогічній літературі та визначено шляхи творчого використання прогресивного досвіду минулого за сучасних умов вищої школи.

Розкрито методологічні засади розвитку теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України досліджуваного періоду. Розглянуто методологічні концепти дослідження: філософський, загальнонауковий, конкретно науковий і технологічний. Охарактеризовано методи вивчення предметного поля історико-педагогічного дослідження.

Раскрыты методологические основы развития теории и практики самостоятельной роботы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины исследуемого периода. Рассмотрены методологические концепты исследования: философский, общенаучный, конкретно научный и технологический. Охарактеризованы методы изучения предметного поля историко-педагогического исследования.

The article reveals the methodological foundations of the theory and practice development during the self-managed activity of students in the process of learning at higher education establishments in Ukraine of the researched period. The methodological concepts of the investigation have been studied: philosophical, general scientific, specific scientific and technological methods in terms of subject field of historical and pedagogical investigation have been characterized.

Досліджено проблему розвитку теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі вищих закладів освіти України другої половини ХІХ - початку XXI ст. Виявлено організаційно-педагогічні передумови становлення самостійної роботи студентів в історії її розвитку, проведено аналіз її законодавчого забезпечення. Обгрунтовано процес становлення та розвитку самостійної роботи студентів у вищих закладах освіти України другої половини ХІХ - початок XXI ст. та виокремлено його основні етапи: 1863 - 1904 pp. - становлення самостійної роботи студентів в університетській освіті України, 1905 - 1920 pp. - розвиток і особливості самостійної роботи студентів у навчальному процесі університетів України, 1921 - 1990 pp. - тенденції самостійної роботи студентів у вищій школі радянського періоду, 1991 - 2005 pp. - розвиток вітчизняного досвіду теорії та практики самостійної роботи студентів за умов інтернаціоналізації вищої школи. Визначено зміни у теорії та практиці заявленого історичного періоду, виявлено особливості та тенденції впровадження самостійної роботи студенів у ВНЗ відповідно до обгрунтованих підетапів. Актуалізовано виявлений позитивний досвід організації самостійної роботи студентів у вищій школі України зазначеного періоду, розроблено базові теоретичні положення концепції організації самостійної роботи студентів за умов інтернаціоналізації вищої освіти України.

Наведено результати дослідження історичних трансформацій самостійної роботи студентів у вищій школі України другої половини XIX - кінця XX ст. Здійснено обгрунтування проблеми за архівними справами фондів Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Державного архіву м. Київ, державних обласних архівів (Харківського, Львівського, Чернівецького), фондів історичних колекцій, біблітечних рідкісних видань та відділу стародруків, Інституту рукописів Національноі бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Визначено змістові та процесуальні ретротенденції реалізації форм і методів самостійної роботи студента. Розроблено модель організації цілісної наскрізної самостійної роботи студента у ВНЗ.

Актуалізовано проблему дослідження витоків розвитку теорії та практики організації самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Розкрито роль університетів як центрів становлення самостійної науково-дослідної роботи студентів у досліджуваний період. У табличному вигляді наведено кошторис імператорських російських університетів відповідно до Статуту 1863 року. Історико-генезисний аналіз наукових джерел, архівних матеріалів дозволяє стверджувати, що багатовекторний потенціал самостійної роботи міг бути реалізований лише у взаємодоповнюючій багатофункціональності діяльності навчально-виховних закладів, наукових і допоміжних установ, створених навколо університетських центрів. Основні напрями реалізації самостійної роботи у вищій школі досліджуваного періоду відображено у таблиці. Підкреслено актуальність та необхідність збереження прогресивних педагогічних ідей та освітніх традицій минулого.

Актуализирована проблема исследования истоков развития теории и практики организации самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины (вторая половина XIX - начало ХХ в.). Раскрыта роль университетов как центров становления самостоятельной научно-исследовательской работы студентов в исследуемый период. В таблице приведена смета императорских российских университетов согласно Уставу 1863 года. Историко-генезисный анализ научных источников, архивных материалов позволяет утверждать, что многовекторный потенциал самостоятельной работы мог быть реализован только во взаимодополняющей многофункциональности деятельности учебно-воспитательных заведений, научных и вспомогательных учреждений, созданных вокруг университетских центров. Основные направления реализации самостоятельной работы в высшей школе исследуемого периода отражены в таблице. Подчеркнуто актуальность и необходимость сохранения прогрессивных педагогических идей и образовательных традиций прошлого.

The article reveals a university as a center of students' scientific and research self-work (the 2-nd half of the XIX-th and the beginning of the XX?th centuries). The author makes a historical and pedagogical analysis of scientific sources and archival data on the problem.

Висвітлено історію утворення та діяльності Дніпропетровського національного університету. Увагу приділено особливостям розвитку навчально-виховного процесу, науково-дослідним роботам, питанням зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу. Наведено біографічні відомості про співробітників даного ВНЗ України, а також перелік монографій, підручників, посібників, археографічних публікацій, енциклопедій, виданих ними у 1918 - 2008 рр.

Освещены история создания и деятельности Днепропетровского национального университета. Уделено внимание особенностям развития учебно-воспитательного процесса, научно-исследовательским работам, вопросам укрепления материально-технической базы учебного заведения. Приведены биографические сведения о сотрудниках данного ВУЗ Украины, а также перечень монографий, учебников, пособий, археографических публикаций, энциклопеций, изданных ими в 1918 - 2008 гг.

Обгрунтовано етапи розвитку теорії формування професійного інтересу у студентів ВТНЗ, охарактеризовано особливості кожного з них з огляду на характер урядової політики в галузі вищої технічної освіти і рівень теоретичних надбань психолого-педагогічної науки в контексті досліджуваної проблеми. Систематизовано погляди науковців на проблему формування професійного інтересу: на суть професійного інтересу, його взаємозв'язок з потребами, мотивами, спрямованістю особистості; на критерії; види; засоби, умови формування професійного інтересу. Узагальнено досвід формування професійного інтересу у студентів ВТНЗ України досліджуваного періоду за такими напрямами: професіоналізація навчально-виховного процесу, включення студентів до професійно спрямованої науково-дослідної роботи; залучення студентів до технічної творчості, здійснення зв'язку навчання з виробництвом, стимулювання їх до успішного опанування майбутньою професією. Уточнено форми та методи, що сприяли формуванню професійного інтересу в майбутніх інженерів. Набуло подальшого розвитку розкриття освітньо-виховних можливостей ВТНЗ як середовища формування професійного інтересу в студентів.

Висвітлено найважливіші етапи діяльності першої школи вищого типу східнослов'янських народів - Острозької слов'яно-греко-латинської академії (1576 - 1636). Розглянуто культурно-освітню працю її засновника князя К.-В. Острозького та найвідоміших просвітників Острозького осередку, проаналізовано їх духовну спадщину (богословські, полемічні та дидактичні твори). Показано нелегкий шлях відродження та розвитку сучасної академії - від колегіуму до Національного університету - одного з провідних ВНЗ України.