Охарактеризовано міжнародні зв'язки Харківського, Київського й Новоросійського університетів у царині гуманітарних і природничих наук другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Наведено відомості про наукові відрядження вітчизняних учених до провідних наукових центрів Німеччини, Франції, Австро-Угорщини, Італії, Великої Британії, Бельгії, Швейцарії. У контексті загальноєвропейського культурного розвитку висвітлено питання міжслов'янської наукової співпраці.

Цілісно висвітлено внесок учених, педагогів, методистів і викладачів-практиків кінця XIX - початку XX ст. у формування інтелектуальних умінь у студентів. Визначено генезу навчально-інтелектуальних умінь у студентів у зарубіжній і вітчизняній історико-педагогічній думці. Виявлено ефективні форми, методи та засоби формування зазначених умінь, які використовувались у практиці вищої школи досліженого періоду. Визначено й охарактеризовано умови, за яких відбувалось дане формування у студентів вищих закладів освіти наприкінці XIX - початку XX ст. Систематизовано історико-педагогічний досвід формування у студентів умінь аналізувати, синтезувати, узагальнювати, порівнювати, зіставляти, обгрунтовувати, виділяти головне, раціонально запам'ятовувати, робити висновки. Досліджено подальший розвиток ідеї формування навчально-інтелектуальних умінь у студентів у вітчизняній педагогічній літературі та визначено шляхи творчого використання прогресивного досвіду минулого за сучасних умов вищої школи.

Розкрито методологічні засади розвитку теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України досліджуваного періоду. Розглянуто методологічні концепти дослідження: філософський, загальнонауковий, конкретно науковий і технологічний. Охарактеризовано методи вивчення предметного поля історико-педагогічного дослідження.

Раскрыты методологические основы развития теории и практики самостоятельной роботы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины исследуемого периода. Рассмотрены методологические концепты исследования: философский, общенаучный, конкретно научный и технологический. Охарактеризованы методы изучения предметного поля историко-педагогического исследования.

The article reveals the methodological foundations of the theory and practice development during the self-managed activity of students in the process of learning at higher education establishments in Ukraine of the researched period. The methodological concepts of the investigation have been studied: philosophical, general scientific, specific scientific and technological methods in terms of subject field of historical and pedagogical investigation have been characterized.

Досліджено проблему розвитку теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі вищих закладів освіти України другої половини ХІХ - початку XXI ст. Виявлено організаційно-педагогічні передумови становлення самостійної роботи студентів в історії її розвитку, проведено аналіз її законодавчого забезпечення. Обгрунтовано процес становлення та розвитку самостійної роботи студентів у вищих закладах освіти України другої половини ХІХ - початок XXI ст. та виокремлено його основні етапи: 1863 - 1904 pp. - становлення самостійної роботи студентів в університетській освіті України, 1905 - 1920 pp. - розвиток і особливості самостійної роботи студентів у навчальному процесі університетів України, 1921 - 1990 pp. - тенденції самостійної роботи студентів у вищій школі радянського періоду, 1991 - 2005 pp. - розвиток вітчизняного досвіду теорії та практики самостійної роботи студентів за умов інтернаціоналізації вищої школи. Визначено зміни у теорії та практиці заявленого історичного періоду, виявлено особливості та тенденції впровадження самостійної роботи студенів у ВНЗ відповідно до обгрунтованих підетапів. Актуалізовано виявлений позитивний досвід організації самостійної роботи студентів у вищій школі України зазначеного періоду, розроблено базові теоретичні положення концепції організації самостійної роботи студентів за умов інтернаціоналізації вищої освіти України.

Наведено результати дослідження історичних трансформацій самостійної роботи студентів у вищій школі України другої половини XIX - кінця XX ст. Здійснено обгрунтування проблеми за архівними справами фондів Центрального державного історичного архіву України, Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Державного архіву м. Київ, державних обласних архівів (Харківського, Львівського, Чернівецького), фондів історичних колекцій, біблітечних рідкісних видань та відділу стародруків, Інституту рукописів Національноі бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Визначено змістові та процесуальні ретротенденції реалізації форм і методів самостійної роботи студента. Розроблено модель організації цілісної наскрізної самостійної роботи студента у ВНЗ.

Актуалізовано проблему дослідження витоків розвитку теорії та практики організації самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Розкрито роль університетів як центрів становлення самостійної науково-дослідної роботи студентів у досліджуваний період. У табличному вигляді наведено кошторис імператорських російських університетів відповідно до Статуту 1863 року. Історико-генезисний аналіз наукових джерел, архівних матеріалів дозволяє стверджувати, що багатовекторний потенціал самостійної роботи міг бути реалізований лише у взаємодоповнюючій багатофункціональності діяльності навчально-виховних закладів, наукових і допоміжних установ, створених навколо університетських центрів. Основні напрями реалізації самостійної роботи у вищій школі досліджуваного періоду відображено у таблиці. Підкреслено актуальність та необхідність збереження прогресивних педагогічних ідей та освітніх традицій минулого.

Актуализирована проблема исследования истоков развития теории и практики организации самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины (вторая половина XIX - начало ХХ в.). Раскрыта роль университетов как центров становления самостоятельной научно-исследовательской работы студентов в исследуемый период. В таблице приведена смета императорских российских университетов согласно Уставу 1863 года. Историко-генезисный анализ научных источников, архивных материалов позволяет утверждать, что многовекторный потенциал самостоятельной работы мог быть реализован только во взаимодополняющей многофункциональности деятельности учебно-воспитательных заведений, научных и вспомогательных учреждений, созданных вокруг университетских центров. Основные направления реализации самостоятельной работы в высшей школе исследуемого периода отражены в таблице. Подчеркнуто актуальность и необходимость сохранения прогрессивных педагогических идей и образовательных традиций прошлого.

The article reveals a university as a center of students' scientific and research self-work (the 2-nd half of the XIX-th and the beginning of the XX?th centuries). The author makes a historical and pedagogical analysis of scientific sources and archival data on the problem.

Проведено цілісне дослідження науково-педагогічної діяльності, зокрема, науково-методичної, організаційно-управлінської, видавничо-педагогічної, громадсько-просвітницької, питань народної освіти в працях В.С.Іконникова. Проаналізовано та систематизовано педагогічні ідеї науковця, висвітлено його діяльність у ВНЗ (Харківському імператорському університеті, Університеті св. Володимира, Київських Вищих жіночих курсах), визначено основні напрями і зміст науково-педагогічної діяльності, розроблено періодизацію (І. - 1866 - 1877 рр., творчо-пошуковий; ІІ. - 1877 - 1889 рр., управлінський; ІІІ. - 1889 - 1918 рр., викладацько-видавничий; IV. - 1918 - 1923 рр., науково-історіографічний), виявлено базові чинники формування науково-педагогічного світогляду вченого-педагога (родинне виховання та соціальне оточення; система освіти в кадетському корпусі Києва, позитивний приклад викладачів кадетського корпусу І.О.Бржезицького, А.В. фон-Вольського; університетська освіта в Університеті св. Володимира, історико-філологічний факультет), узагальнено досвід діяльності В.С.Іконникова у ВНЗ і в громадських інституціях (редакція "Університетських відомостей", Вчені архівні комісії, Історичне товариство Нестора-літописця, Товариство любителів давньої писемності). Визначено й обгрунтовано авторську науково-педагогічну концепцію і напрями визначення та поширення завдань ВНЗ, зокрема: 1) загальна підготовка молоді до практичної діяльності; формування у студентів наукових переконань і сприйняття навколишнього світу; всебічний розвиток особистості; 2) збагачення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в університеті: розроблено зміст навчальних

Комплексно досліджено соціокультурні особливості (специфічні риси) науково-педагогічних працівників університетів Наддніпрянської України другої половини XIX - початку XX ст. Висвітлено практичні здобутки представників професорсько-викладацьких колективів у суспільному розвитку Наддніпрянської України. Розглянуто зміни у кількісному та якісному складі професорсько-викладацьких колективів університетів Наддніпрянщини. Проаналізовано соціально-економічні умови життя та діяльності наукової інтелігенції. Встановлено соціальний статус науково-педагогічних працівників у суспільстві досліджуваного періоду. Виявлено джерела поповнення наукових кадрів. Визначено освітньо-кваліфікаційний рівень представників науково-педагогічних колективів. Проаналізовано результати науково-педагогічної, навчально-методичної, науково-дослідної роботи професорсько-викладацького складу університетів Наддніпрянщини. Розкрито участь науково-педагогічних працівників Київського, Харківського та Новоросійського університетів у модернізаційних процесах, що відбувалися у різних сферах суспільного життя у пореформену добу.

Здійснено історико-системний аналіз змісту, особливостей та спрямованості суспільно-просвітницької діяльності викладачів вузів України ХІХ - початку ХХ ст.

Осуществлен историко-системный анализ содержания, особенностей и направления общественно-просветительской деятельности преподавателей вузов Украины ХІХ - начала ХХ ст.

The article with historical and systematical analysis of content, peculiarities and trends of social and political activity of a university teacher in Ukraine in the XIX - XX centuries.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч483(4УКР)52 + Ч484(4УКР)711.9

Рубрики:

Історія вищої освіти і педагогіки вищої школи

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено ретроспективний логіко-системний аналіз генези діяльності вчених рад в зарубіжній і вітчизняній системах університетської освіти. Обгрунтовано етапи та виявлено провідні тенденції діяльності вчених рад університетів України XIX ст. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення та узагальнено досвід реалізації покладених на них функцій.

Розглянуто в еволюційному контексті теоретико-організаційні засади діяльності західноєвропейського класичного університету ХIХ ст., зокрема базових принципів його функціонування, організаційної структури, системи управління. Наведено характеристику управлінської структури одного з найстаріших університетів Німеччини - Тюбінгенського, який, у досліджуваний період користувався найбільшою часткою самоврядування у порівнянні з іншими університетами класичного типу.

Рассмотрены в эволюционном контексте теоретико-организационные основы деятельности западноевропейского классического университета ХIХ в., в частности базовых принципов его функционирования, организационной структуры, системы управления. Приведена характеристика управленческой структуры одного из старейших университетов Германии - Тюбингенского, который, в исследованный период пользовался в большей степени самоуправлением в сравнении с другими университетами классического типа.

Здійснено ретроспективний аналіз генези діяльності факультетських рад у зарубіжній і вітчизняній системі університетської освіти. Обгрунтовано етапи та виявлено провідні тенденції діяльності факультетських рад університетів України другої половини ХІХ ст. Охарактеризовано напрями їх організаційно-педагогічної діяльності: участь в організації навчально-виховного процесу, проведення наукової атестації, стимулювання викладачів і студентів до наукових занять, формування професорсько-викладацького складу факультету. Визначено перспективи використання прогресивного досвіду організаційно-педагогічної діяльності факультетських рад другої половини ХІХ ст. за сучасних умов.

Розкрито один з напрямів науково-дослідної роботи вчених Слобожанщини кінця XIX - початку ХХ ст., пов'язаний з дослідженням актуальних проблем організації вищої освіти в східних регіонах України.

Раскрыто одно из направлений научно-исследовательской работы ученых Слобожанщины конца XIX -начала ХХ в., связанное с изучением актуальних вопросов организации высшего образования восточных регионов Украины.

In the article one of research work assignments of scientists of Slobozhanshchina of end is exposed XIX - beginning of the ХХ item, related to research of the issue of the day of organization of higher education in the east regions of Ukraine.

Висвітлено особливості громадянського виховання (ГВ) особистості у східнослов'янських народів. Визначено внесок прогресивних представників педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на формування громадянськості. Особливу увагу приділено розвитку ідеї ГВ у зарубіжній педагогічній думці минулого. Розглянуто науково-дослідницьку та громадську діяльність студентів як умови формування громадянськості, особистість викладача вищої школи як чинник формування громадянськості у студентів.

Освещены особенности гражданского воспитания (ГВ) личности у восточнославянских народов. Определен вклад прогрессивных представителей педагогической мысли второй половины ХІХ - начала ХХ вв. на формирование гражданственности. Особое внимание уделено развитию идей ГВ в зарубежной педагогической мысли прошлого. Рассмотрены научно-исследовательская и гражданская деятельность студентов как условие формирование гражданственности, личность преподавателя высшей школы как фактор формирования гражданственности у студентов.

На підставі аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, вивчення теоретичних праць системно досліджено й узагальнено питання морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в історичному аспекті. Грунтуючись на аналізі науково-педагогічної, історичної літератури й архівних документів виявлено й обгрунтовано етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентської молоді: кінець 1870-х - перша половина 1880-х рр. - етап прогресивного розвитку питань морального виховання студентів; друга половина 1880-х - перша половина 1890-х рр. - етап жорсткого контролю з боку держави за здійсненням питань морального виховання студентів; друга половина 1890-х - початок XX ст. - етап удосконалення питань морального виховання студентства. Узагальнено досвід даного виховання молоді. Проаналізовано вплив науково-дослідницької роботи студентів на формування правильних моральних переконань, принципів та ідеалів. Охарактеризовано моральні вимоги до викладачів ВНЗ та проаналізовано їх вплив на формування особистості з високими моральними якостями. Окреслено перспективи творчого використання досвіду морального виховання за сучасних умов вищої школи. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи, офіційні матеріали, що стосуються дослідженої проблеми.

Вперше комплексно досліджено історію створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів як одного з провідних навчальних закладів університетського типу для жінок в Україні у контексті жіночого руху за право на освіту. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Розглянуто процес боротьби за відкриття курсів, організацію їх роботи та її основні складові (діяльність викладацького складу, становлення навчального процесу та викладання). Охарактеризовано склад слухачок, висвітлено процес еволюції прав Київських вищих жіночих курсів, досліджено обсяг та характер викладання українознавчих дисциплін.

Висвітлено зародження і формування національної свідомості українського студентства (1844 - 1898 рр.), утворення академічного товариства "Основа", проаналізовано його діяльність між двома світовими війнами, а також під час Першої та Другої світових воєн.

Освещены зарождение и формирование национального сознания украинского студенчества (1844 - 1898 гг.), образование академического общества "Основа", проанализирована его деятельность между двумя мировыми войнами, а также во время Первой и Второй мировых войн.

Висвітлено передумови створення й етапи розвитку Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті. Проаналізовано статути товариства, а також його склад, основні форми і напрями наукової та просвітницької діяльності.

Визначено генезу ідей науковості навчання в історії вітчизняної педагогічної думки, розкрито сутність терміна "принцип науковості", охарактеризовано вимоги принципу науковості щодо організації навчально-пізнавальної та наукової діяльності студентів та висвітлено шляхи його реалізації. Розкрито суспільно-історичні, соціально-економічні, організаційно-педагогічні передумови становлення проблеми науковості у ВНЗ України даного періоду. Обгрунтовано етапи розвитку принципу науковості наприкінці ХIX - на початку XX ст. в Україні (1870-ті рр. - 1883 р. - етап розвитку ідей науковості за умов реформування системи вищої освіти,1884 - 1904 рр. - етап формування теоретичної бази проблеми реалізації принципу науковості навчання; 1905 - 1917 рр. - етап активного застосування принципу науковості в процесі навчання студентів у ВНЗ України. Визначено перспективи творчого використання педагогічно цінних ідей, знахідок набутого прогресивного досвіду реалізацїї принципу науковості у ВНЗ України даного періоду за сучасних умов.