На підставі аналізу значного комплексу опублікованих і архівних джерел проаналізовано науково-педагогічну діяльність німецьких вчених Харківського університету у дореформений період. З'ясовано основні фактори, які зумовили прибуття цих науковців до вітчизняного університету та причини їх вибуття з нього. Установлено зв'язок вітчизняної системи університетської освіти на початку XIX ст. з університетською системою Німеччини. Проаналізовано наукову діяльність зазначеного кола науковців у галузі природознавства та медицини у взаємозв'язку з їх педагогічною роботою. Зроблено висновок про значущість наукових досліджень для вирішення важливих завдань науки.

Висвітлено передумови створення й етапи розвитку Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті. Проаналізовано статути товариства, а також його склад, основні форми і напрями наукової та просвітницької діяльності.

Подано системний аналіз витоків, генези, джерельної бази, етапів розвитку та специфіки вищої гуманітарної освіти Наддніпрянської України у досліджуваний період. Висвітлено історичний процес становлення вищої гуманітарної освіти як окремої царини освітнього простору, головні тенденції її розвитку в плані історичних подій. Проаналізовано політику царату у цій галузі, акцентовано на організаційному та матеріально-фінансовомиу забезпеченнї її розвитку. Розкрито зміст і форми гуманітарної освіти, питання її науково-методичного забезпечення. Увагу приділено викладацькому корпусу гуманітарних факультетів, акцентовано на участі науково-педагогічних працівників ВНЗ у популяризації українознавстсва та протидії русифікаторській політиці царату. Наголошено на ролі гуманітарної освіти як окремого чинника впливу на суспільно-політичне, культурно-освітнє та національно-духовне життя українського суспільства. Показано участь студентів-гуманітаріїв у суспільно-політичному житті та національних рухах.

Показано головні відмінності громадських і приватних вищих навчальних закладів від державних, визначено інноваційну сутність їх діяльності. Проаналізовано внутрішнє життя даних вузів, виділено особливості їх функціонування. Встановлено, що громадські та приватні вищі навчальні заклади мали специфічні соціальні функції, які сприяли демократизації, фемінізації студенського контингенту та інтелігенції у цілому. Обгрунтовано, що за короткий період діяльності більшість даних вузів перетворилися на повноцінні вищі навчальні заклади, зайняли свою нішу у системі вищої освіти та успішно проводили підготовку фахівців. Доведено, що вивчення досвіду діяльності даних навчальних закладів та його впровадження у практичну діяльність сприятиме більш ефективному функціонуванню вузів недержавної форми власності на сучасному етапі.

Висвітлено особливості громадянського виховання (ГВ) особистості у східнослов'янських народів. Визначено внесок прогресивних представників педагогічної думки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на формування громадянськості. Особливу увагу приділено розвитку ідеї ГВ у зарубіжній педагогічній думці минулого. Розглянуто науково-дослідницьку та громадську діяльність студентів як умови формування громадянськості, особистість викладача вищої школи як чинник формування громадянськості у студентів.

Освещены особенности гражданского воспитания (ГВ) личности у восточнославянских народов. Определен вклад прогрессивных представителей педагогической мысли второй половины ХІХ - начала ХХ вв. на формирование гражданственности. Особое внимание уделено развитию идей ГВ в зарубежной педагогической мысли прошлого. Рассмотрены научно-исследовательская и гражданская деятельность студентов как условие формирование гражданственности, личность преподавателя высшей школы как фактор формирования гражданственности у студентов.

Надано цілісний ретроспективний аналіз організаційно-теоретичних питань і практики діяльності інспекції зі студентських справ в університетах України другої половини XIX - початку XX ст. Розкрито історіографію визначеної проблеми. На основі вивчення історико-педагогічних джерел простежено генезу діяльності інспекції зі студентських справ у вітчизняних ВНЗ (XVIII - перша половина XIX ст.). Із урахуванням соціально-економічних та політичних змін у державі, особливостей урядової політики в галузі університетської освіти, нормативно-правового забезпечення та функцій науково обгрунтовано етапи діяльності інспекції зі студентських справ в університетах України другої половини XIX - початку XX ст. Узагальнено досвід діяльності інспекції зі студентських справ в університетах України у досліджуваний період (допомога в організації життєдіяльності студентської молоді, забезпечення контролю за виконанням студентами правил внутрішнього розпорядку, участь у стимулюванні навчальної та науково-дослідної роботи студентів).

Розкрито один з напрямів науково-дослідної роботи вчених Слобожанщини кінця XIX - початку ХХ ст., пов'язаний з дослідженням актуальних проблем організації вищої освіти в східних регіонах України.

Раскрыто одно из направлений научно-исследовательской работы ученых Слобожанщины конца XIX -начала ХХ в., связанное с изучением актуальних вопросов организации высшего образования восточных регионов Украины.

In the article one of research work assignments of scientists of Slobozhanshchina of end is exposed XIX - beginning of the ХХ item, related to research of the issue of the day of organization of higher education in the east regions of Ukraine.

Проведено ретроспективний аналіз становлення та розвитку теорії й практики естетичної підготовки студентів - майбутніх учителів у Харківському університеті у другій половині XIX - початку XX ст. Показано внесок харківських педагогів досліджуваного періоду в розробку теоретичних і методологічних питань естетичної підготовки вчителя. Виявлено особливості й охарактеризовано провідні напрями, проаналізовано та систематизовано аудиторні та позаудиторні форми та методи естетичної підготовки студентів - майбутніх учителів. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, нормативних документів та широкого кола архівних і публіцистичних матеріалів досліджуваного періоду визначено основні етапи розвитку естетичної підготовки студентів - майбутніх учителів: 50-ті - перша половина 60-х рр. XX ст - період творчого розвитку теоретичних засад естетичної підготовки, започаткованих в університеті у першій половині XIX ст; друга половина 60-х - початок 70-х рр. XIX ст. - період зменшення кількості науково-теоретичних розробок і обмеження практичної діяльності з естетичної підготовки студентської молоді; друга половина 70-х рр. - початок XX ст. - період інтенсивної розробки естетико-педагогічної теорії та практики. Показано можливості творчого використання теоретичних ідей та естетико-педагогічного досвіду Харківського університету другої половини XIX - початку XX ст. Обгрунтовано прогностичні тенденції подальшого розвитку й удосконалення теорії та практики естетичної підготовки студентів сучасних українських педагогічних закладів освіти.

Вперше комплексно досліджено історію створення та діяльності Київських вищих жіночих курсів як одного з провідних навчальних закладів університетського типу для жінок в Україні у контексті жіночого руху за право на освіту. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Розглянуто процес боротьби за відкриття курсів, організацію їх роботи та її основні складові (діяльність викладацького складу, становлення навчального процесу та викладання). Охарактеризовано склад слухачок, висвітлено процес еволюції прав Київських вищих жіночих курсів, досліджено обсяг та характер викладання українознавчих дисциплін.

Проаналізовано міністерську інструкцію 1835 р. Університету Св. Володимира як джерело до вивчення правового становища студентів. Значне місце відводиться діяльності інспектора студентів як одного із головних чиновників, що пильнував за дотриманням правил для студентів та забезпечував внутрішню дисципліну як у самому навчальному закладі, так і за його межами.

Проанализирована первая министерская инструкция 1835 г. Университета Св. Владимира как источник изучения правового положения студентов. Значительное место отводится деятельности инспектора студентов как одного из главных чиновников, который следил за исполнением правил для студентов и обеспечивал внутреннюю дисциплину как в самом учебном заведении, так и за его пределами.

An analysis of the first ministerial guidance of St. Vladimir University dated 1835, as a source of examination of student legal status, is presented in the suggested article. The important role was devoted to an inspector as one of the important officials, who controlled the obedience of the students and observed interior discipline in the educational institution and its borders.

Розкрито методологічні засади розвитку теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України досліджуваного періоду. Розглянуто методологічні концепти дослідження: філософський, загальнонауковий, конкретно науковий і технологічний. Охарактеризовано методи вивчення предметного поля історико-педагогічного дослідження.

Раскрыты методологические основы развития теории и практики самостоятельной роботы студентов в учебном процессе ВУЗ Украины исследуемого периода. Рассмотрены методологические концепты исследования: философский, общенаучный, конкретно научный и технологический. Охарактеризованы методы изучения предметного поля историко-педагогического исследования.

The article reveals the methodological foundations of the theory and practice development during the self-managed activity of students in the process of learning at higher education establishments in Ukraine of the researched period. The methodological concepts of the investigation have been studied: philosophical, general scientific, specific scientific and technological methods in terms of subject field of historical and pedagogical investigation have been characterized.

На підставі аналізу науково-педагогічної літератури, нормативних документів, вивчення теоретичних праць системно досліджено й узагальнено питання морального виховання студентської молоді на Слобожанщині в історичному аспекті. Грунтуючись на аналізі науково-педагогічної, історичної літератури й архівних документів виявлено й обгрунтовано етапи становлення та розвитку питань морального виховання студентської молоді: кінець 1870-х - перша половина 1880-х рр. - етап прогресивного розвитку питань морального виховання студентів; друга половина 1880-х - перша половина 1890-х рр. - етап жорсткого контролю з боку держави за здійсненням питань морального виховання студентів; друга половина 1890-х - початок XX ст. - етап удосконалення питань морального виховання студентства. Узагальнено досвід даного виховання молоді. Проаналізовано вплив науково-дослідницької роботи студентів на формування правильних моральних переконань, принципів та ідеалів. Охарактеризовано моральні вимоги до викладачів ВНЗ та проаналізовано їх вплив на формування особистості з високими моральними якостями. Окреслено перспективи творчого використання досвіду морального виховання за сучасних умов вищої школи. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи, офіційні матеріали, що стосуються дослідженої проблеми.

Проведено цілісне дослідження науково-педагогічної діяльності, зокрема, науково-методичної, організаційно-управлінської, видавничо-педагогічної, громадсько-просвітницької, питань народної освіти в працях В.С.Іконникова. Проаналізовано та систематизовано педагогічні ідеї науковця, висвітлено його діяльність у ВНЗ (Харківському імператорському університеті, Університеті св. Володимира, Київських Вищих жіночих курсах), визначено основні напрями і зміст науково-педагогічної діяльності, розроблено періодизацію (І. - 1866 - 1877 рр., творчо-пошуковий; ІІ. - 1877 - 1889 рр., управлінський; ІІІ. - 1889 - 1918 рр., викладацько-видавничий; IV. - 1918 - 1923 рр., науково-історіографічний), виявлено базові чинники формування науково-педагогічного світогляду вченого-педагога (родинне виховання та соціальне оточення; система освіти в кадетському корпусі Києва, позитивний приклад викладачів кадетського корпусу І.О.Бржезицького, А.В. фон-Вольського; університетська освіта в Університеті св. Володимира, історико-філологічний факультет), узагальнено досвід діяльності В.С.Іконникова у ВНЗ і в громадських інституціях (редакція "Університетських відомостей", Вчені архівні комісії, Історичне товариство Нестора-літописця, Товариство любителів давньої писемності). Визначено й обгрунтовано авторську науково-педагогічну концепцію і напрями визначення та поширення завдань ВНЗ, зокрема: 1) загальна підготовка молоді до практичної діяльності; формування у студентів наукових переконань і сприйняття навколишнього світу; всебічний розвиток особистості; 2) збагачення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу в університеті: розроблено зміст навчальних

Проаналізовано стан і перспективи освіти Полтавщини. Висвітлено особливості педагогічних ідей М. В. Остроградського в освітньому просторі. Розглянуто проблеми історії викладання та вивчення математики у контексті реформування сучасної української освіти. Розкрито основні аспекти інтеграційного впливу цифрових технологій у навчанні та викладанні в сучасній українській школі. Увагу приділено питанням організації та проведення вебінарів з математики за допомогою Skype.

Висвітлено зародження і формування національної свідомості українського студентства (1844 - 1898 рр.), утворення академічного товариства "Основа", проаналізовано його діяльність між двома світовими війнами, а також під час Першої та Другої світових воєн.

Освещены зарождение и формирование национального сознания украинского студенчества (1844 - 1898 гг.), образование академического общества "Основа", проанализирована его деятельность между двумя мировыми войнами, а также во время Первой и Второй мировых войн.

Визначено провідні етапи становлення та розвитку діяльності Київського імператорського університету св. Володимира, (1833 - 1837 рр. - організаційно-структурний, 1838 - 1841 рр. - структурно-змістовий, 1842 - 1863 рр. - структурно-процесуальний), класифіковано провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад його діяльності, зокрема, управління, структури, освітньої та наукової діяльності. Висвітлено тенденції, що відображають політику проведення вступних кампаній і вирішення кадрових питань. Обгрунтовано організаційно-педагогічні засади діяльності ВНЗ, провідні тенденції розвитку організаційно-педагогічних засад діяльності Київського імператорського університету св. Володимира 1833 - 1863 рр. за сучасних умов функціонування Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Досліджено історико-педагогічний аспект викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України другої половини XIX - початку XX ст. На підставі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів, офіційно-правових документів визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку вищої юридичної освіти в Україні у досліджуваний період. Висвітлено внесок вітчизняних педагогів, громадських діячів і викладачів університетів у розробку теоретичних засад викладання правових дисциплін. Вперше визначено організаційно-педагогічні умови викладання правових дисциплін у вищих навчальних закладах України досліджуваного періоду, якими є: високий рівень професійно-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу, використання різноманітних форм і методів викладання правових дисциплін і його науково-методичне забезпечення, здійснення контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів. Показано специфіку та тенденції розвитку методики викладання правових дисциплін у досліджуваний період. Визначено перспективи впровадження прогресивних ідей вітчизняних педагогів другої половини XIX - початку XX ст. щодо викладання правових дисциплін у практику діяльності сучасних вищих навчальних закладів.

Здійснено цілісний аналіз проблеми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів Слобожанщини у історичному аспекті. Виявлено особливість поглядів педагогів, науковців Східного регіону на суть і значущість цієї проблеми (відстоювання організації навчально-пізнавальної діяльності студентів на психологічних засадах). Узагальнено досвід організації навчально-пізнавальної діяльності студентської молоді зазначеного регіону в другій половині XIX ст. З'ясовано та показано роль і значення форм (лекцій, семінарів, співбесід, практичних занять, експедицій, екскурсій, студентських гуртків) і методів (словесних, наочних, практичних) навчання у вищій школі Слобожанщини для розумового, морального розвитку студентства. Охарактеризовано організаторську функцію викладача дослідженого періоду на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності. Окреслено напрями розвитку зазначеної проблеми за сучасних умов. Вивчено питання контролю організації навчально-пізнавальної діяльності студентів у контексті розвитку дидактики вищої школи другої половини XIX ст. До наукового обігу введено маловідомі архівні документи, а також окремі факти, які дозволяють розкрити суть поняття "організація навчально-пізнавальної діяльності студентів" зазначеного періоду й умови її ефективності.

Дисертацію присвячено дослідженню становлення і розвитку теоретичних ідей щодо організації науково-дослідної роботи викладачів вищих навчальних закладів України у ХІХ ст. На основі аналізу офіційних документів, історико-педагогічної літератури, архівних матеріалів обгрунтовано етапи розвитку науково-дослідницької роботи викладачів вищих навчальних закладів України у ХІХ ст., показано залежність розвитку науки від соціально-економічних і політичних змін у суспільстві, розкрито зміст і систематизовано форми підготовки і атестації наукових кадрів у досліджуваний період; узагальнено досвід організації науково-дослідницької роботи викладачів Харківського і Київського університетів, виявлено основні напрями наукової діяльності викладачів і найбільш ефективні її форми.

Проаналізовано освітню діяльність Київського імператорського університету св. Володимира крізь призму викладання наук. Визначено головні напрями функціонування освітньої установи (філологічний, природничий, юридичний, фізико-математичний).