The article under discussion focuses on the issue of university autonomy for Ukrainian universities with the accent on curriculum changes as one of its aspects.

The article under discussion focuses on the issue of perspectives for national higher education in the context of world and European trends. The main stream is that of university autonomy. It entails theoretical and practical in-service training of university faculty and administration to make them ready for the process. Autonomy is considered as the leverage for the university ability to affectively respond to evolving society needs in training new specialists.

Запропоновано архітектуру і концепції моделі сучасного інноваційного підприємницького університету. В основу розробки покладено модульний принцип побудови моделі ВНЗ. Концепції грунтуються на ідеях: свободи та єдності освіти й науки; незалежності та самостійності університету; відповідності університету сучасним умовам і викликам суспільства; гнучкості ВНЗ і можливості швидко реагувати на зміни й перебудовуватися; відсутності та запобіганні в університеті негативних проявів, що є несумісними з поняттями академічної етики і свободи. Необхідними умовами створення підприємницького університету є: наявність у ньому групи академічних підприємців і підтримка підприємницьких ідей переважною більшістю колективу закладу; підтримка підприємницької діяльності ВНЗ урядом і громадськістю.

Визначено роль освіти як стратегічного фактора формування інформаційного суспільства у контексті змін його парадигм в історії цивілізації. Проаналізовано актуальні проблеми впровадження етнокультурологічного підходу в освітню сферу.

Раскрыта роль образования как стратегического фактора формирования информационного общества в контексе изменений его парадигм в истории цивилизации. Проанализированы актуальные проблемы внедрения этнокультурологического подхода в сфере образования.

The role of education as a strategic factor of building the information society in the context of its paradigms changes in the civilizations history and problems connected with ethnic cultural approach is considered.

Висвітлено науково-освітню, науково-дослідну діяльність та міжнародні зв'язки одного з потужних державних технічних ВНЗ України - Національного гірничого університету (заснованого 1899 р.), який має статус самоврядного дослідницького університету і модель якого дає змогу забезпечити підготовку фахівців для наукоємних галузей, розв'язувати завдання загальнонаціонального значення, розробляючи нові технології тощо. Відзначено, що до базових складових Університету входить дев'ять факультетів, чотири інститути, чотири коледжі та технікуми, загалом навчаються 20 тис. студентів за 48-ми спеціальностей з 30-ти напрямів підготовки. Розкрито стратегічну мету НГУ, визначальні складові його діяльності. Резюмовано, що досвід і науково-освітянські традиції дають можливість університету працювати на випередження часу, що передбачає індивідуальний підхід, партнерські відносини викладачів і студентів.

Досліджено тенденції розуміння якості університетської освіти сучасним студентством на прикладі національного вищого навчального закладу. Розкрито позиції цієї соціальної групи про змістовні аспекти поняття якості освіти, її структурні компоненти, проаналізовано особливості оцінювання студентами якості навчальної діяльності їх університету та основних методів її підвищення в цілому.

Розглянуто теоретичні основи та досвід створення й управління інноваційним університетським навчальним комплексом у Дніпропетровській області.

На базі вивчення різноманітних джерел, документальних видань, тогочасних історико-педагогічних праць розкрито загальні риси й особливості підготовки педагогічних кадрів у класичних університетах України в імперську добу. Зокрема, висвітлено формування теоретичних та організаційно-практичних засад вищої педагогічної освіти на території України у XIX - на початку XX ст., узагальнено сутність і визначено хронологічні межі провідних тенденцій становлення й розвитку університетської педагогічної освіти.

Досліджено теоретико-методологічні основи формування та оцінки соціального потенціалу вищого навчального закладу за умов сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції. Доповнено інструментарій наукового пізнання формування соціального потенціалу вищого навчального закладу використанням методу аналізу локальних складових потенціалу.

Розглянуто необхідність створення системи управління якістю підготовки педагогічних кадрів у класичному університеті та розробки моделі формування професійно-педагогічної спрямованості студентів. Розглянуто місце та значення класичного університету у підготовці педагогічних кадрів. Визначено проблеми вдосконалення педагогічної підготовки студентів університетів. Наведено приклад позитивного досвіду ЛНУ ім. Тараса Шевченка щодо реалізації механізму управління якістю підготовки педагогічних кадрів.

Досліджено стан і перспективи розвитку університетської освіти в Україні в умовах глобалізації та євроінтеграції. В контексті синергетичної методології проаналізовано становлення постнекласичної моделі освіти та принципи її функціонування. З'ясовано, що виміром сучасної освіти є самоорганізуюча критичність особи, яка забезпечує її успішну інтеграцію до вимог інформаційного суспільства. Розкрито риси інноваційної освіти, її критичну креативність як основу саморозвитку особи. Постнекласична модель освіти, орієнтуючи особу на соціальні вартості, слугує її критично-творчій самоорганізації та самореалізації в динамічно змінному світі.

Висвітлено питання нових підходів до визначення змісту професійного навчання фахівців, які повинні забезпечувати поєднання високої професійної та загальнокультурної підготовки, ефективного виховання, особистісного формування і розвитку із використанням новітніх високих технологій. Запропоновано модель фахівця ХХІ ст., яка повинна стати орієнтиром для організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано суть трансформування освіти в контексті реформування зв'язків з усіма факторами навколишнього середовища. Запропоновано державним і місцевим органам влади заохочувати до тісної співпраці з університетами; університетам упроваджувати системи якості освіти, орієнтовані на вимоги ринку праці; студентам - мати чіткі уявлення про майбутні вимоги роботодавців щодо своєї професійної діяльності.

Освещены вопросы новых подходов к определению содержания профессионального обучения специалистов, которые должны обеспечивать сочетание высокой профессиональной и общекультурной подготовки, эффективного воспитания, личностного формирования и развития с использованием новейших высоких технологий. Предложена модель специалиста XXI в., которая должна стать ориентиром для организации учебно-воспитательного процесса в высшем учебном заведении. Обоснована суть трансформации образования в контексте реформирования связей со всеми факторами окружающей среды. Предложено государственным и местным органам власти поощрять тесное сотрудничество с университетами; университетам внедрять системы качества образования, ориентированные на требования рынка труда; студентам - иметь четкие представления о будущих требования работодателей относительно своей профессиональной деятельности.

Guestions covered: new approaches to defining the content of vocational training for professionals, which should provide a combination of high professional and cultural training, effective training, personal formation and development using the latest high technology. The proposed model of a specialist of the XXI century, which should be a reference for the organization of the educational process in higher education. Basing are transforming education in the context of reforming relations with all environmental factors. Proposed: State and local governments be encouraged to work closely with universities and the universities to introduce a system of quality education focused on labor market demand; students - have a clear vision of the future requirements of employers regarding their professional activities.

Розглянуто особливості та складові університетської (академічної) культури, а також університетської (академічної) корпоративної культури, або корпоративної культури ВНЗ. Проаналізовано проблеми формування і використання корпоративної культури ВНЗ для його успішної статутної діяльності. Зазначено, що сильна корпоративна культура ВНЗ характеризується тим, що ключові корпоративні цінності активно підтримуються і поділяються переважною більшістю членів колективу закладу. Наведено результати сильної корпоративної культури ВНЗ, ознаками якої є великий конкурс на отримання посади в закладі, низька плинність кадрів, високий імідж і престиж ВНЗ в своїй країні та за кордоном.

Рассмотрены особенности и составляющие университетской (академической) культуры, а также университетской (академической) корпоративной культуры, или корпоративной культуры ВУЗ. Проанализированы проблемы формирования и использования корпоративной культуры ВУЗ для его успешной уставной деятельности. Отмечено, что сильная корпоративная культура ВУЗ характеризуется тем, что ключевые корпоративные ценности активно поддерживаются и разделяются большинством членов коллектива учреждения. Подытожены результаты сильной корпоративной культуры ВУЗ, признаками которой являются большой конкурс на получение должности в учреждении, низкая текучесть кадров, високий имидж и престиж ВУЗ в своей стране и за рубежом.

The features and components of the university (academic) culture, and university (academic), corporate culture or corporate culture of the university. The problems of formation and use of the corporate culture of the University for its Successful Charter Business. It was noted that a strong corporate culture of the university is characterized by the key corporate values and actively supports shared by most members of the community institutions. Summarized the results of a strong corporate culture of the university, which are signs of great competition for positions in the facility, low staff turnover, a temple image and prestige of the university in the country and abroad.

Зазначено, що університетська освіта традиційно ставить своєю метою не тільки підготовку вузького фахівця в тій чи іншій галузі, але і формування цілісного світогляду у того, хто навчається. Підкреслено, що університетська освіта повинна надати метод наукового пізнання навколишнього світу - "знання про те як добувати знання". Обгрунтовано завдання освітян: збереження традиційної цілісності освіти з акцентом на прикладних дисциплінах, як того вимагає час. Розкрито шляхи вирішення цього завдання як для профільних, так і для суміжних дисциплін.

Проаналізовано проблеми методики навчання хімії й обгрунтовано шляхи їх розв'язання під час підготовки майбутніх учителів у системі класичного університету. Зазначено, що особливістю сучасної освіти є формування технологій, спрямованих на розвиток особистості, а не тільки накопичення фактів. Зроблено висновок, що сучасний учитель має володіти не лише знанням навчального матеріалу, а й різноманітними методами та прийомами, що сприятимуть його усвідомленню. Досліджено можливості застосування учбових завдань як комплексного методу та засобу навчання, що дозволяє уникнути стереотипів та є важливою умовою підготовки творчих педагогічних кадрів.

Проанализированы проблемы методики обучения химии и обоснованы пути их решения во время подготовки будущих учителей в системе классического университета. Отмечено, что особенностью современного образования является формирование технологий, направленных на развитие личности, а не только накопление фактов. Сделан вывод, что современный учитель должен владеть не только знанием учебного материала, а и разнообразными методами и приемами, способствующими его пониманию. Исследована эффективность применения учебных заданий как комплексного метода и средства обучения, который дает возможность избегать стереотипов и является важным условием подготовки творческих педагогических кадров.

The possible ways of the decision problems of use of the educational tasks on chemistry are considered by preparation of the future teachers in system of classical university. The possible paths of use of the educational tasks from chemistry are considered by preparation of the future teachers in system of classical university. Is shown, that the modern teacher should own not only knowledge of an educational material, but also every possible methods and ways, which promote its understanding. The role of the tasks is in this respect important which are necessary are too considered from positions of a comprehensive approach as the purpose, by a method and means of training, and accordingly to utilize. Such approach enables to avoid stereotypes and is the important condition of preparation of the creative pedagogical staff.

Проаналізовано основні напрями модернізації української освіти відповідно до Болонських декларацій. Охарактеризовано програми у сфері освіти та науки, орієнтовані на новітні перетворення в освіті (інтеграція та зміцнення європейського дослідницького простору, зміцнення структури, незалежні дослідження в ядерній сфері, європейські спільні дослідницькі центри). Зазначено, що українська освіта відрізняється фундаментальним характером природничих та інженерних навчальних програм, і в процесі впровадження європейських стандартів виникає ризик зниження якості підготовки фахівців. Звернено увагу на те, що в Меморандумі про вищу освіту Європейського співтовариства (1991 р.) щодо якості освіти говориться не про саму якість, а про систему гарантій такої якості, яка б забезпечувала привабливість освіти.

Проанализированы основные направления модернизации украинского образования в соответствии с Болонскими декларациями. Охарактеризованы программы в сфере образования и науки, ориентированные на новейшие преобразования в образовании (интеграция и укрепление европейского исследовательского пространства, укрепление структуры, независимые исследования в ядерной сфере, европейские совместные исследовательские центры). Отмечено, что украинское образование отличается фундаментальным характером естественных и инженерных учебных программ, и при внедрении европейских стандартов возникает риск снижения качества подготовки специалистов. Обращено внимание на то, что в Меморандуме о высшем образовании Европейского сообщества (1991 г.) по качеству образования говорится не о самом качестве, а о системе гарантий такого качества, которая бы обеспечивала привлекательность образования.

Main directions of Ukrainian education modernization according to the Bologna declarations are analyzed in the article.

Розкрито напрями у підготовці магістрів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, які визначено на основі аналізу систем підготовки магістрів у США, європейських та азійських розвинених країнах. Акцентовано увагу на найважливіших аспектах організації магістратури, які базуються на позитивних складових Болонського процесу. Обговорено динаміку змін кількості студентів магістратури протягом 1999 - 2008 рр. Представлено та розглянуто структуру змісту магістерських програм. Висвітлено форми організації навчального процесу у магістрів. Підкреслено важливість усвідомлення можливих ризиків і загроз, пов'язаних з глобалізацією освітніх процесів.

Раскрыты направления в подготовке магистров в Национальном университете биоресурсов и природопользования Украины, определенные на основе анализа систем подготовки магистров в США, европейских и азиатских развитых странах. Акцентировано внимание на наиболее важных слагаемых организации магистратуры, базирующихся на позитивных аспектах Болонского процесса. Обсуждена динамика изменений количества студентов магистратуры на протяжении 1999 - 2008 гг. Представлена и рассмотрена структура содержания магистерских программ. Освещены формы организации учебного процесса у магистров. Подчеркнута важность осознания возможных рисков и угроз, связанных с глобализацией образовательных процессов.

The most important peculiarities of the magistracy organization are shown, which are based on the positive aspects of Bologna process. Attention is paid to the main factors of the competitive specialists training. The ways of structure formation and the content of Master Programs and forms of realization of educational process are highlighted in the article.

З'ясовано тенденції розвитку університетської освіти на основі аналізу документів та подано їх стислу характеристику. Виокремлено основні глобальні тенденції та тенденції розвитку університетської освіти, на яких не акцентовано саме як на тенденціях (під тенденцією розуміється спрямованість явища, подій, намагання, напрям, векторність розвитку). Проаналізовано нормативні документи Болонської угоди, тенденції, окреслені у нормативних документах і наукових працях. Обгрунтовано тенденції розвитку університетської освіти на початку ХХІ ст. в Україні та співвіднесення їх із загальноєвропейськими тенденціями.

Выяснены тенденции развития университетского образования на основе анализа документов и дана их краткая характеристика. Выделены основные глобальные тенденции и тенденции развития университетского образования, на которых акцентировано именно как на тенденциях (под тенденцией понимается направленность явления, событий, попытки, направление, векторнoсть развития). Проанализированы нормативные документы Болонского соглашения, тенденции, указанные в нормативных документах и научных работах. Обоснованы тенденции развития университетского образования в начале XXI в. в Украине и соотнесение их с общеевропейскими тенденциями.

It is found trends in university education based on the analysis of the documents and a brief description. The basic global trends. The tendencies of development of university education, which is accented with both trends (under direction of the trendis understood phenomena, events, attempts direction vektornist development). Analyzed the regulations of the Bologna agreement, the trends identified in the regulations, and scientific papers. Reasonable trend of university education in the early XXI century in Ukraine and their correlation with the European tendencies.

Розглянуто коло суперечностей, подолання яких допоможе відкрити нові горизонти розвитку вищої освіти. Обгрунтовано доцільність запровадження нових принципів розвитку університетської освіти за умов сучасності: академічна свобода, диверсифікація фінансової бази, оптимізація науково-дослідної роботи тощо. Подано пропозицію переглянути положення про університетську бібліотеку, яка все більше трансформується в інформаційно-ресурсний центр, а працівники бібліотеки виконують інформаційно-консультативні, навчальні й аналітичні функції й є фактично науково-педагогічними працівниками. Висвітлено 135-річну історію Київського університету ім. Б. Грінченка, який, зберігаючи кращі традиції педагогічної освіти та вважаючи основним напрямом підготовки та підвищення кваліфікації педагогів, орієнтується на багато профільну модель університету. Проаналізовано проблему трансформації вузькопрофільних університетів у багато профільні як умову їх конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг.

Рассмотрен круг противоречий, преодоление которых поможет открыть новые горизонты развития высшего образования. Обоснована целесообразность внедрения новых принципов развития университетского образования в условиях современности: академическая свобода диверсификация финансовой базы, оптимизация научно-исследовательской работы и т.д. Дано предложение пересмотреть положение об университетской библиотеке, которая все больше трансформируется в информационно-ресурсный центр, а работники библиотеки выполняют информационно-консультативные, учебные и аналитические функции и является фактически научно-педагогическими работниками. Освещены 135-летнюю историю Киевского университета им. Б. Гринченко, который, сохраняя лучшие традиции педагогического образования и считая основным направлением подготовки и повышения квалификации педагогов, ориентируется на многие профильную модель университета. Актуализируется проблема трансформации узкопрофильных университетов во много профильные как условие их конкурентоспособности на рынке образовательных услуг.

Review the terms of contradictions, overcoming of which will help open new horizons for the development of higher education. The expediency of introduction of new principles of development of university education in conditions of modernity: academic freedom, more diversified funding base, optimization of the research work, etc. Filed a proposal to review the situation on the university library, which is increasingly being transformed into information and resource centre and library workers perform information-consulting, training and analytical functions, and is actually scientific and pedagogical workers. Are illuminated, 135-year history of the Kiev University named Boris. Grinchenko, which, while preserving the best traditions teacher education, and considering the main focus of training and professional development of teachers, focused on many of the specialized model of the university. Actualized the problem of transformation Narrow universities in many profiles as a condition of their competitiveness in the market of educational services.

Визначено роль класичних університетів у сфері вітчизняної освіти в цілому й економічної зокрема. Показано переваги класичних університетів у порівнянні з іншими типами ВНЗ. Проаналізовано світовий і вітчизняний досвід класичної університетської освіти. Встановлено критерії виокремлення класичних університетів України.

Раскрыта роль классических университетов в сфере отечественного образования в целом и экономического в частности. Показаны преимущества классических университетов в сравнении с другими типами ВУЗ. Проанализирован всемирный и отечественный опыт классического университетского образования. Установлены критерии выделения классических университетов Украины.

The article deals with the role of classical universities in sphere of domestic education as a whole and economic in particular. Advantages of classical universities before other types of higher educational institutions are covered. It is analysed world and domestic experience of classical university education. Criteria of allocation of classical universities of Ukraine are resulted.