Розглянуто методичні засади змісту та форми підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до проведення туристсько-краєзнавчої роботи з учнями. Розкрито засади краєзнавчих досліджень за різними напрямками, висвітлено особливості організації та методики проведення туристсько-краєзнавчих походів, екскурсій, експедицій, туристських змагань. Викладено основні положення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України.

Рассмотрены методические основы содержания и формы подготовки студентов высших педагогических учебных заведений к проведению туристско-краеведческой работе с учениками. Раскрыты основы краеведческих исследований по разным направлениям, освещены особенности организации и методики проведения туристско-краеведческих походов, экскурсий, экспедиций, туристических соревнований. Изложены основные положения Правил проведения туристических путешествий для учащейся и студенческой молодежи Украины.

Розглянуто зміст, форми та методику підтримки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, яка передбачає здійснення взаємозв'язаних навчальної та позанавчальної діяльності. Використання запропонованої моделі педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації зазначеної роботи детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, реалізація яких відбувається за умов орієнтації даних учителів на національну систему навчально-виховної роботи, здійснення системного підходу до різних видів діяльності, формування у студентів відповідних знань, умінь і навичок під час вивчення спецкурсу "Організація краєзнавчої роботи в початковій школі", апробації набутих майбутніми вчителями знань під час педагогічної практики. Розроблена модель і поетапна методика їх підготовки до організації краєзнавчої роботи є загальнодидактичною та може бути використана під час підготовки майбутніх педагогів інших спеціальностей з урахуванням їх специфіки.

У дисертації теоретично обгрунтовано структуру, зміст та основні компоненти екологічної культури студентів вищих педагогічних закладів, виділено особливості та психолого-педагогічні умови формування цієї категорії засобами туристсько-краєзнавчої діяльності, які сприяють підвищенню рівнів сформованості екологічної культури майбутніх учителів праці.

Розглянуто проблему сучасної педагогічної теорії й практики - формування музично-естетичних орієнтацій учителів у позанавчальній діяльності. Виділено основні підходи до визначення сутності даних орієнтацій учителів, розкрито їх ознаки як важливого чинника професійно-педагогічної діяльності. Проаналізовано роль, інформаційні та організаційні особливості позанавчальної діяльності у формуванні зазначених орієнтацій учителів, розроблено критерії, показники та визначено рівні їх сформованості.

Розкрито теоретичні засади процесу соціалізації особистості, визначено особливості його реалізації у педагогічних ВНЗ України. Проаналізовано сучасний досвід соціалізації студентської молоді мистецько-педагогічних спеціальностей, показано роль мистецтва та позанавчальної діяльності у даному процесі. Визначено пріоритетні напрямки реформування сучасної вищої освіти, розглянуто інноваційні методики соціалізації. Обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності процесу соціалізації студентів мистецько-педагогічних спеціальностей, розроблено модель їх реалізації у позанавчальній діяльності. Запропоновано методику діагностики рівнів соціалізованості студентської молоді відповідно до стадій соціалізації.

Раскрыты теоретические основы процесса социализации личности, определены особенности его реализации в педагогических ВУЗ Украины. Проанализирован современный опыт социализации студенческой молодежи художественно-педагогических специальностей, показана роль искусства и внеурочной деятельности в данном процессе. Определены приоритетные направления реформирования современного высшего образования, рассмотрены инновационные методики социализации. Обоснованы педагогические условия, способствующие повышению эффективности процесса социализации студентов художественно-педагогических специальностей, разработана модель их реализации во внеурочной деятельности. Приведены методики диагностики уровней социализированности студенческой молодежи в соответствии со стадиями социализации.

Проаналізовано стан розробленості проблеми формування національної свідомості майбутніх учителів засобами педагогічного краєзнавства (ПКЗ). Розкрито структурні компоненти, показники та рівні сформованості такої самосвідомості, обгрунтовано педагогічні умови її формування (активізація наявних знань та уявлень щодо формування національної самосвідомості у контексті вивчення ПКЗ, актуалізація позитивної мотивації й особистісного спрямування студента до формування власної національної самосвідомості у процесі вивчення ПКЗ, стимулювання у майбутніх учителів емоційно-ціннісного особистісного ставлення до ПКЗ, пізнавальної та краєзнавчо-пошукової діяльності). Розроблено навчально-методичне забезпечення реалізації педагогічних умов національної самосвідомості майбутніх учителів засобами ПКЗ.

Розглянуто теоретичні засади організації вільного часу студента як важливого фактора їх культурного розвитку.

Розглянуто особливості організації позааудиторної роботи студентів спеціальності "Соціальна педагогіка", педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності.

Розглянуто проблеми підготовки майбутніх учителів до туристсько-краєзнавчої діяльності, надано характеристику особливостей рекреації Київського регіону та Кременеччини, показано перспективи їх розвитку. Охарактеризовано методологічну основу географічного краєзнавства, висвітлено певний досвід рекреаційної діяльності. Розкрито теоретичні основи краєзнавчого принципу як принципу дидактики.

Зважаючи на те, що цілісний процес формування особистості студента не може вважатися повноцінним без його виховання в системі туристсько-краєзнавчої діяльності, виховання через природу, культуру та в контексті Болонського процесу, який передбачає перехід до моноспеціальностей, запропоновано у змісті та структурі професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури, географії, біології, історії та філології ввести спеціалізації за вибором відповідно: "Організація спортивно-оздоровчого туризму", "Організація туристсько-краєзнавчої роботи", "Організація еколого-краєзнавчої роботи", "Організація музейно-етнографічної роботи". Висвітлено діяльність Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди щодо покращання туристсько-краєзнавчої роботи, зокрема шляхом створення навчально-методичної лабораторії "Педагогічні основи оздоровчо-спортивної туристської і краєзнавчої роботи", розробку та впровадження навчально-методичного комплексу з професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання за спеціалізацією "Організація краєзнавчо-туристичної роботи", співпрацю університету з Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Канівською ГЕС, Бучацьким лісництвом Канівського держлісгоспу. Акцентовано увагу на ряді міжнародних проектів у галузі краєзнавства та екології спільно з науковцями Канади, Польщі, Угорщини.

Розглянуто професійну компетентність педагога як сформованість технологічного знання, мислення, спрямованого на проектування моделей освітньої діяльності та їх практичної реалізації, гнучких технологічних умінь. Розкрито сутність анімаційної компетентності майбутнього педагога в структурі професійної педагогічної компетентності. Визначено її структурні компоненти: професійний, методичний, соціальний, особистісний, а також критерії: інформованість, готовність до подолання труднощів, орієнтованість на створення власних завдань та методик, розробка нових анімаційних проектів.

Рассмотрена профессиональная компетентность педагога как сформированность технологического знания, мышления, направленного на проектирование моделей образовательной деятельности и их практической реализации, гибких технологических умений. Раскрыта сущность анимационной компетентности будущего педагога в структуре профессиональной педагогической компетентности. Определены ее структурные компоненты: профессиональный, методический, социальный, личностный и ее критерии: информированность, готовность к преодолению трудностей, ориентированность на создание собственных задач и методик, разработка новых анимационных проектов.

We consider the professional competence of the teacher as of formation of technological knowledge, thinking, aimed at designing models of educational activities and their practical implementation, flexible technological skills. The essence of animation competence of future teachers in the structure of professional teacher competence. Determined its structural components: a professional, methodical, social, personal and its criteria: awareness, willingness to overcome obstacles, focus on creating their own objectives and methodologies, development of new animation projects.

Досліджено проблему підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів, теоретично-прикладний аспект використання організаційних форм навчально-виховної роботи. Здійснено аналіз групової, індивідуальної та колективної форм навчально-виховної роботи, зокрема оркестру народних інструментів як специфічної форми колективних художніх занять. Звернено увагу на співпрацю керівника оркестру з викладачами вокалу, диригування та музичного інструменту у процесі навчання студентів. Зазначено актуальність індивідуального підходу до початкової музичної підготовки студентів. Відзначено вплив та значення підбору художнього репертуару на формування особистості учителя.

Исследована проблема подготовки студентов педагогического колледжа к обучению музыке младших школьников: теоретически-прикладной аспект использования организационных форм учебной работы. Осуществлен анализ групповой, индивидуальной и коллективной форм воспитательной работы, в частности оркестра народных инструментов как специфической формы коллективных художественных занятий. Обращено внимание на сотрудничество руководителя оркестра с преподавателями вокала, дирижирования и музыкального инструмента в процессе обучения студентов. Отмечена актуальность индивидуального подхода к начальной музыкальной подготовке студентов, а также влияние и значение подбора художественного репертуара.

The author investigates some problems of training students for teaching music to junior pupils at pedagogical college. This article is devoted to the collective form of organizing educational process - education of students' artistic collective - orchestra of national instruments. Particular attention is paid to collaboration between the leader of orchestra and teacher of vocal, between conducting and a musical instrument in the process of training students.

Досліджено готовність майбутніх учителів до організації шкільного туризму як соціально-педагогічну проблему. Вивчено структурно-функціональну модель готовності майбутніх учителів до професійно-туристичної діяльності, визначено критерії та показники рівня її сформованості. На основі аналізу теоретичних підходів до формування професійно-туристичної готовності та результатів констатувального експерименту обгрунтовано концептуальні засади та розроблено методику її формування у майбутніх вчителів.

Досліджено проблему формування естетичної культури (ЕК) майбутніх учителів. Уточнено сутність поняття "естетична культура студентів педагогічних університетів". Доведено, що ЕК є необхідним складником педагогічної культури вчителя та одним із показників його професійної компетентності. Проаналізовано виховний вплив художньої діяльності як один із засобів формування ЕК студентів педагогічних ВНЗ. Визначено структурні компоненти ЕК студентів (емоційно- мотиваційний, інформаційно-когнітивний і творчо-діяльнісний), критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного явища. Розроблено й апробовано організаційно-педагогічну модель формування ЕК майбутніх учителів. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування ЕК студентів.

Досліджено проблему патріотичного виховання майбутніх учителів географії в процесі пошукової туристсько-краєзнавчої діяльності. Уточнено сутність поняття "патріотичне виховання майбутніх учителів географії" як актуальну педагогічну проблему, а також зміст понять "патріот", "патріотичний" з точки зору географічного краєзнавства та підготовки вчителя географії у сучасному освітньому просторі. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови патріотичного виховання майбутніх учителів географії в процесі зазначеної діяльності. Розроблено модель патріотичного виховання таких учителів у процесі пошукової туристсько-краєзнавчої діяльності, яка охоплює зміст, форми, підходи, принципи та методи патріотичного виховання студентів географічних спеціальностей засобами туристсько-краєзнавчої роботи. Охарактеризовано критерії, показники та рівні патріотичної вихованості майбутніх учителів географії.

Висвітлено проблеми формування у студентів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ) моральної культури. Проаналізовано стан дослідженості проблеми у філософській, соціологічній, психологічній та педагогічній літературі. Уточнено сутність поняття "моральна культура студента ВПНЗ" як інтегративного особистісного утворення, що охоплює знання про моральні цінності (доброзичливість, добросовісність, справедливість, великодушність) як регулятори взаємодії у студентському середовищі та суспільстві загалом, орієнтацію на їх самостійне дотримання у міжособистісних відносинах, уміння здійснювати самоконтроль та реалізовувати морально ціннісну поведінку. Визначено компоненти моральної культури, критерії, показники і рівні її сформованості у студентів ВПНЗ. Охарактеризовано педагогічні умови формування у студентів ВПНЗ моральної культури в позааудиторній діяльності.

Здійснено теоретичне узагальнення проблеми формування культури дозвільної діяльності та запропоновано новий підхід до вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обгрунтуванні педагогічних умов оптимізації процесу формування культури дозвільної діяльності студентів педагогічних ВНЗ. На основі аналізу філософських, соціологічних і педагогічних джерел з'ясовано стан досліджуваного питання у педагогічній теорії та практиці. Актуалізовано сутність, функції дозвілля та дозвільної діяльності та з'ясовано особливості організації дозвіллєвої діяльності студентів педагогічних ВНЗ. Уточнено сутність понять: "дозвілля", "дозвільна діяльність", "культура", "культура дозвільної діяльності". Визначено критерії (ціннісно-мотиваційний, когнітивно-операційний, рефлексивно-творчий), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості культури дозвільної діяльності студентів педагогічних ВНЗ. Теоретично обгрунтовано та перевірено ефективність педагогічних умов формування культури дозвільної діяльності студентів цих ВНЗ.

Обгрунтовано концептуальні основи та методики формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму й експериментальній перевірці їх педагогічної ефективності. Проаналізовано сучасний стан і виявлено тенденції туристичної підготовки фахівців в економічно розвинутих країнах зарубіжжя та в Україні. Розкрито принципи та педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму. Обгрунтовано концепцію та модель формування готовності майбутніх учителів до організації такого туризму. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму, розроблено методику їх діагностики. Охарактеризовано організаційно-методичні умови туристичної підготовки майбутніх учителів у процесі формування професійної готовності. Експериментально перевірено ефективність моделі та методики формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму