Розглянуто педагогічні погляди викладачів першого учительського інституту України - Глухівського інституту (1874-1917 рр.) - О.В.Бєлявського, І.С.Андрієвського, М.І.Демкова, С.І.Криловського, В.В.Голубєва, М.О.Тростнікова, В.А.Сельонкіна, М.С.Григоревського, Г.С.Линника. Подано великий фактичний матеріал, що розкриває особливості підготовки вчителя в навчальному закладі, а також можливості використання позитивного досвіду Глухівського інституту в сучасній системі підготовки нової генерації педагогічних кадрів.

Розглянуто особливості впливу глобалізації освіти на організацію фахової підготовки вчителів початкових шкіл на Слобожанщині до середини ХІХ ст.

Рассмотрены особенности влияния глобализации образования на организацию профессиональной подготовки учителей начальных школ на Слобожанщине до середины ХIХ в.

The influence of the globalization of education peculiarities on the organization of the professional training of primary school in Slobozhanshina in the 19th century was considered in the article.

Проведено цілісний аналіз функціонування Київського Фребелівського педагогічного інституту (1907 - 1920 рр.) в системі вищої освіти України початку XX ст. як вищого педагогічного жіночого навчального комплексного закладу. Досліджено організаційно-педагогічні передумови і тенденції становлення Фребелівського педагогічного інституту, з'ясовано місце та роль навчального закладу в розвитку вищої освіти України досліджуваного періоду. Розроблено періодизацію діяльності Фребелівського педагогічного інституту в єдності чотирьох етапів (1907 - 1908, 1908 - 1910, 1910 - 1916 та 1916 - 1920 рр.). Обгрунтовано організаційну структуру навчально-виховного та науково-педагогічного комплексу. Охарактеризовано теоретичну та практичну складові освітнього процесу. Розглянуто особливості викладання загальнокультурних, педагогічних та спеціальних навчальних дисциплін та організаційні аспекти проведення педпрактики у навчально-виховних закладах, науково-дослідних установах і дитячих осередках. Виявлено особливості розвитку та провідні тенденції навчально-виховного процесу, зокрема щодо педагогізації, методико-психологічної зорієнтованості, вузької спеціалізації та застосування системи "вільного виховання" в освітній системі вищого учбового закладу. Проаналізовано науково-педагогічну діяльність професорсько-викладацького складу Фребелівського педагогічного інституту, розглянуто особливості її організації й актуалізовано досвід функціонування освітнього закладу.

Дисертацію присвячено цілісному аналізу ідей педагогічної майстерності викладачів Глухівського учительського інституту О.Бєлявського, І.Андрієвського, М.Демкова, М.Тростнікова, В.Голубєва, В.Сельонкіна, С.Криловського, М.Григоревського, І.Липницького, А.Лєбєдєва. Розкрито зміст поняття "педагогічна майстерність", її компоненти, напрями та умови. Проаналізовано педагогічну діяльність викладачів інституту щодо формування педагогічної майстерності вихованців навчального закладу. На основі позитивного досвіду Глухівського інституту розроблено рекомендації з метою удосконалення процесу підготовки педагогічних кадрів у вузах.

Висвітлено розвиток вищої освіти згідно з сучасною періодизацією історичного процесу за трьома етапами: епоха середньовіччя, ранній період сучасної європейської історії (1500 - 1800-ті рр.) і період XIX - середина XX ст. Наведено документи з історії діяльності зарубіжних і вітчизняних ВНЗ, зокрема, про заснування Паризького (1355 р.) і Краківського (1364 р.) університетів, звіт ад'юнкта М. І. Костомарова про роботу у 1846 р., диплом М. І. Пирогова про звання почесного члена Київського університету (30 вересня 1855 р.). Надано відомості про подання попечителя Київського навчального округу київському генерал-губернатору про заснування при університеті історичного товариства Нестора-літописця (13 грудня 1871 р.), про дозвіл публічних лекцій на користь бідних студентів і з метою збирання коштів на спорудження пам'ятника Дж. Бруно в Італії (12 лютого 1885 р.), а також про закриття університету та відрахування всіх студентів через студентські заворушення (10 березня 1899 р.).

Представлено історичний огляд становлення та розвитку вітчизняної університетської педагогічної освіти в імперську добу. На основі вивчення історико-педагогічних публікацій, архівних джерел та періодичних видань охарактеризовано трансформаційні зміни у викладанні педагогіки протягом ХІХ - початку ХХ ст., що відбувалися у ВНЗ Харкова, Києва та Львова. Зазначено, що еволюційні зміни у стані та якісному рівні викладання університетських педагогічних дисциплін були пов'язані з такими чинниками: розширення предметного поля, поглиблення та удосконалення змісту та структури педагогічних і історико-педагогічних курсів, поглиблення їх науково-методичних та дидактичних засад. Наголошено на істотному внеску у розробку авторських програм та навчально-методичного забезпечення блоку психолого-педагогічних дисциплін відомих професорів класичних університетів України - Х. Роммеля, А. Валицького, М. Лавровського, С. Гогоцького, М. Ланге. Підкреслено, що інтелектуальні та організаційно-методичні зусилля провідних університетських викладачів забезпечили висунення педагогіки на одне з чільних місць серед дисциплін, які сприяли формуванню моделі педагога за умов університету.

На основе архивных документов раскрыты предпосылки, проанализировано развитие и разработана периодизация становления общепедагогической подготовки учителя в высших учебных заведениях Восточной и Центральной Украины периода XIX - первой четверти XX в.

Проаналізовано розвиток освіти Лівобережної України, визначено основні напрями підготовки учительських кадрів для початкових шкіл Переяславщини у XVIII - першій чверті ХХ ст. Подано характеристику учительському контингенту початкоих шкіл, визначено їх соціальне становище та матеріальне забезпечення.

Проанализировано развитие образования Левобережной Украине, определены основные направления подготовки учительских кадров для начальных школ Переяславского региона в XVIII - первой четверти ХХ в. Дана характеристика учительскому контингенту начальных школ, определено их социальное положение и материальное обеспечение.

The development of education of Left-bank Ukraine is analuzed, the main directions of preparation of teacher's personnel for primary schools of Pereyaslav region in the XVIII - the first quarter of the XX-th century are determined. The description of the teachers contingent of primary schools is analyzed, as well as their social status and physical ability are determined.

Проаналізовано історію розвитку проблеми педагогічного керівництва самостійною роботою майбутніх учителів. Визначено основні періоди становлення досліджуваної проблеми: дорадянський, радянський, сучасний. Розкрито тенденції, якими характеризується кожний період. Досліджено сутність дефініцій, що передували виникненню поняття "педагогічне керівництво самостійною роботою майбутніх учителів".

Проанализирована история развития проблемы педагогического руководства самостоятельной работой будущих учителей. Выделены основные периоды становления проблемы исследования: досоветский, советский, современный. Раскрыты тенденции, которыми характеризуется каждый период. Исследована сущность дефиниций, которые опередили возникновение понятия "педагогическое руководство самостоятельной работой будущих учителей".

The article analyzes the genesis history of pedagogic management of future teachers' independent work in the scientific pedagogic literature. The principal periods of the investigated problem formation such as pre-Soviet, Soviet and modern are defined. The tendencies of each period are revealed. The essence of definitions, outstripping the establishment of the notion "pedagogic management of future teachers' independent work" is investigated.

Наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання, яке полягало у визначенні сутності та змісту професійної підготовки вчителів гуманітарних спеціальностей у системі педагогічної освіти другої половини XIX - початку XX ст. Наддніпрянської України та виявленні шляхів використання позитивного історичного досвіду в модернізації сучасної вітчизняної педагогічної освіти. Розкрито соціально-гуманітарні чинники становлення та розвитку системи педагогічної освіти України протягом досліджуваного періоду: витіснення української мови з усіх сфер громадського життя; активна політика культурної асиміляції населення; падіння кріпосницького ладу й інтенсивний розвиток промисловості; розвиток філософсько-педагогічних поглядів щодо ідеалу вчителя та його суспільних функцій; вплив на вітчизняну науку прогресивних ідей західноєвропейської педагогіки; підвищення вимог суспільства до особистості вчителя, його професійно-педагогічної підготовки. Виявлено тенденції розвитку професійної підготовки вчителів гуманітарних спеціальностей у системі педагогічної освіти другої половини XIX — початку XX ст. Наддніпрянської України: створення у ВНЗ кафедр педагогіки, інтеграція загальнонаукової університетської та педагогічної освіти; розробка авторських програм з навчальних дисциплін загальнонаукового та спеціального (фахового) циклів; обгрунтування педагогічної освіти як спеціальної післяуніверситетської та створення у зв’язку з цим педагогічних курсів на базі університетів. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей педагогічних закладів другої половини XIX - початку XX ст. Наддніпрянської України в удосконаленні сучасної підготовки вчителів гуманітарних спеціальностей.