Розглянуто ідеологічну, естетичну, журналістську, політичну та організаційну діяльність головного редактора "Літературно-Наукового Вістника" (1922 - 1932 рр.) і "Вістника" (1933 - 1939 рр.) - Д.Донцова. Порушено проблеми історії української літератури та журналістики ХХ ст., актуальні питання сучасних естетичних дискусій, філософії й теорії літератури. Розкрито методологічне значення донцовської спадщини для культурного та політичного життя сучасної України.

Висвітлено питання журналістської, есеїстичної, ідеологічної та видавничої спадщини Дмитра Донцова, головного редактора журналу "Літературно-Науковий Вістник" (ЛНВ), що видавався у Львові у 1922 - 1939 рр. Його діяльність розглянуто на тлі доби - у відношенні до історії української періодики,в контексті тогочасних естетичних та ідеологічних шукань і літературного процесу. Окремо розглянуто значення та комунікативний резонанс ЛВН. Особливу увагу приділено естетично-ідеологічній доктрині Дмитра Донцова та середовищу "вістниківців", зокрема їх впливу на українське політичне життя міжвоєнної доби та періоду Другої світової війни. Досліджено генезу поглядів діяча, який увійшов в історію як ідеолог українського націоналізму. Окреслено герменевтичну методологію Донцова, наголошено на можливості її застосування для оцінки культурного та політичного життя сучасної України. Досвід видання популярного журналу, яким був ЛНВ, може бути практично використаний сучасними видавцями.