Розкрито участь бібліотек та їх інформаційно-аналітичних структур у процесах політичної комунікації. Проаналізовано можливості бібліотечних установ у оптимізації та підвищенні ефективності даних процесів з метою забезпечення стабільного розвитку держави та суспільства. Розглянуто соціально-політичний й інформаційний аспекти політичної комунікації, особливості її функціонування, закономірності та тенденції розвитку. Висвітлено пріоритетні напрями розвитку діяльності бібліотек у системі політичної комунікації. Досліджено інформаційно-комунікативний потенціал у процесі демократизації. Увагу приділено оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних структур бібліотек у забезпеччені їх ефективного функціонування в системі політичної комунікції.

Висвітлено питання прийняття нових законодавчих актів, спрямованих проти тероризму, які стосуються безпосередньо бібліотек. Звернуто увагу на те, що бібліотечні структури будуть змушені розкривати характер послуг, які надаються користувачам.

Освещены вопросы с принятия новых законов, направленых против терроризма, которые непосредственно имеют отношение к библиотекам. Обращено внимание на то, что библиотечные структуры будут обязаны раскрывать характер услуг, предоставляемых пользователям.

In the new millenium libraries and librarians are faced with a host of challenging issues, including an appropriate response to anti-terrorist legislation following the tragic events of September 11, 2001. Even before September 11, the idealistic principles enshrined in the core values of IFLA which are based on Article 19 of The Universal Declaration of Human Rights (1948), had for decades been tempered by international and national legislation and practice. Both The European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (1950) and The International Covenant of Civil and Political Rights (ICCPR) (1966, 1976) condone restrictions of the freedom of expression e. g. in the interests of national security. After September 11, 2001 legislation was passed in many countries designed to prevent terrorism. While the intention is to restrain only those suspected of or proven to be linked with terrorist activities, there is concern that the potential consequences can be much more far-reaching and long-lasting. Within the library and information community there is concern that since some of the September 11 hijackers apparently communicated through Internet services in public libraries, librarians may be obliged by anti-terroist legislation to compromise traditional user privacy and confidentiality. Restrictions on library employee freedom of speech on professional and policy issues are a further cause of anxiety to many librarians and information professionals. How should we act in this situation?

Висвітлено ролі та місця сучасних бібліотек у системі політичної комунікації, проведено аналіз основних тенденцій розвитку бібліотечних установ як центрів інформаційного супроводу політико-комунікаційних процесів. Визначено завдання, які постають перед бібліотеками.

Розглянуто досвід політико-комунікативної взаємодії бібліотек урядових департаментів із владними структурами в системі політичної комунікації. Висвітлено основні напрями та перспективи розвитку такої взаємодії.

Розглянуто місце інформації партійних засобів масової комунікації в системі комунікативного ресурсу бібліотек. Простежено динаміку трансформації партійних ЗМІ від друкованих видань до електронних. Розкрито роль бібліотек у нагромадженні та передаванні інформації партійних ЗМІ від виробника до користувача інформації. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування.

Висвітлено участь бібліотек у процесах політико-комунікативної взаємодії, формування відповідної традиції, співвідносної з суспільними запитами. Розглянуто основні напрями та масштаби функціонування бібліотечних установ у системі політичної комунікації з часів її виникнення.

Розглянуто проблеми підвищення ефективності функціонування системи політичної комунікації, роль і місце інформаційно-аналітичних структур, зокрема, бібліотечних закладів у забезпеченні оптимальної комунікаційної взаємодії.

Розглянуто теоретичний, історичний, функціональний і прогностичний аспекти участі соціального інституту бібліотеки в процесах політичної комунікації. Доведено, що бібліотека в системі політичної комунікації функціонує як інформаційна база, опосередкований канал і функціональний суб'єкт, здійснюючи за цього більшість функцій політичної комунікації. Обгрунтовано, що набуттю бібліотеками статусу суб'єктів політичної комунікації сприяли розвиток інформаційної функції бібліотек, початок виробництва ними власної інформаційно-аналітичної продукції, створення в структурі бібліотечних установ спеціальних інформаційно-аналітичних підрозділів. Виявлено стратегічні напрями функціонування бібліотек у системі політичної комунікації - політико-комунікативну взаємодію з владними структурами та структурами громадянського суспільства. Узагальнено сучасний досвід реалізації бібліотеками цих напрямів, показано шляхи оптимізації діяльності бібліотечних структур у контексті їх участі у політико-комунікативних процесах з метою підвищення ефективності системи політичної комунікації та сприяння стабільному суспільному розвитку.

Розкрито процес трансформації соціального інституту бібліотеки з інформаційної бази та каналу політичної комунікації на суб'єкт політико-комунікативної взаємодії. Висвітлено особливості впливу на цей процес техніко-технологічних, економічних, політичних, релігійно-ідеологічних та культурно-освітніх чинників.

Раскрыт процесс трансформации социального института библиотеки из информационной базы и канала политической коммуникации на субъект политико-коммуникативного взаимодействия. Освещены особенности влияния на этот процесс технико-технологических, экономических, политических, религиозно-идеологических и культурно-образовательных факторов.

Розкрито значення діяльності вітчизняних бібліотек у розвитку інформаційної інфраструктури електронного урядування в Україні, формуванні оптимальних обсягів інформаційно-інтелектуального ресурсу для суб'єктів, що беруть участь у процесі прийняття управлінських рішень, удосконаленні комунікацій між громадянським суспільством і владними структурами.

Розкрито роль інформаційно-аналітичних структур наукових бібліотек в інформаційній підтримці органів державної влади за умов інформатизації суспільства. Зокрема, розглянуто діяльність Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України щодо ефективного використання потенціалу наукової бібліотеки як центру інформаційно-аналітичного супроводу ринкових перетворень за умов глобалізації.

Висвітлено потенціал і роль бібліотек у системі політичної комунікації, окреслено основні напрями їх участі в політико-комунікативних процесах. Визначено пріоритети в розвитку бібліотек як суб'єктів політичної комунікації та завдання, що постають перед бібліотеками в цій сфері.

Проаналізовано публікації з питань політики та політичних наук за період 2003 - 2013 рр., представлені в реферативній базі даних "Україніка наукова". Розкрито особливості видового розподілу та динаміки надходження досліджуваних джерел. Виявлено основні напрями розвитку дослідницької роботи в цій сфері.