Розкрито сутність і зміст професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога. Обгрунтовано необхідність формування у майбутніх учителів-філологів професійних умінь щодо проведення навчально-педагогічних ігор. Виявлено труднощі та проблеми у процесі професійної підготовки студентів до використання навчально-педагогічних ігор. Розроблено дидактичну модель формування у студентів філогічних факультетів професійних умінь щодо проведення навчально-педагогічних ігор, визначено основні етапи, критерії, показники рівнів сформованості та методи діагностики даних фахових навиків майбутіх учителів-філологів. Удосконалено методику проведення навчально-педагогічних ігор, визначено педагогічні умови їх ефективного використання.

Проведено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку вітчизняної вищої педагогічної освіти. Висвітлено дидактичні засади формування предметних компетентностей майбутніх вчителів філологічних спеціальностей за умов педагогічного ВНЗ. Запропоновано педагогічну систему професійної підготовки майбутніх вчителів філологічних спеціальностей усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Удосконалено процеси управління навчальною діяльністю майбутніх філологів у педагогічному ВНЗ. Обгрунтовано зміст і організацію навчальної діяльності з формування предметних компетентностей майбутніх філологів. Визначено принципи та фактори формування змісту навчальних курсів галузі знань "Мова та література" (англійська, німецька, російська).

Розкрито сутність і структуру, визначено критерії, показники та рівні сформованості гуманістичного світогляду майбутніх учителів. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування гуманістичного світогляду майбутніх учителів у процесі вивчення філологічних дисциплін та експериментально перевірено їх ефективність. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу формування гуманістичного світогляду студентів у педагогічному ВНЗ у процесі вивчення філологічних дисциплін.

Обгрунтовано систему формування художньо-творчих якостей студентів-філологів в процесі їх професійної підготовки у педагогічному ВНЗ. Висвітлено теоретико-педагогічні засади застосування власної художньої творчості вчителя літератури у фаховій діяльності. Запропоновано комплекс методів, форм і засобів вимірювання рівня розвитку художньо-творчих здібностей майбутніх педагогів та систему їх розвитку під час організації навчальної, наукової та самостійної роботи.

Конкретизовано сутність понять "професійна компетентність майбутнього вчителя філологічних дисциплін", "компетенція", "загальнопедагогічна підготовка". Розроблено та теоретично обгрунтовано структуру, зміст, компоненти та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін. Визначено сутність, структуру, зміст загальнопедагогічної підготовки, що є основою формування професійної компетентності майбутніх учителів філологічних дисциплін. Експериментально апробовано методику діагностики рівневої характеристики дослідженої компетентності й експериментально перевірено ефективність розробленої моделі та результативність педагогічних умов її формування.

Розглянуто проблему компетентнісної освіти у вищих навчальних закладах України. Виділено ключові компетентності майбутніх учителів-філологів.

Рассмотрен вопрос о педагогическом моделировании профессионального развития студентов. Данный процесс включает две составляющие: модель личностного развития и модель профессиональной деятельности. Показаны результаты проектирования учебно-профессионального развития студентов в условиях совместной творческой деятельности.

Доведено актуальність дослідження проблеми формування проективних умінь у студентів факультетів іноземної філології, розглянуто історичний розвиток терміну "проективне вміння" та надано аналіз складових проективних умінь.

Акцентовано увагу на соціокультурній компетентності майбутнього словесника, який покликаний професійно реалізовувати себе в полікультурному просторі, неоднорідному мовному середовищі. Розглянуто питання ролі й місця соціокультурних стереотипів у міжкультурному спілкуванні майбутнього вчителя-словесника.

Вперше розроблено модель підготовки студентів до виховання духовних потреб учнів засобами превентивної діяльності. Обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність її реалізації у навчально-виховному процесі вищої школи. Уточнено зміст понять: "виховна превентивна діяльність", і "підготовка до виховної превентивної діяльності", "виховання духовних потреб". Визначено критерії та показники рівнів готовності студентів до проведення виховної превентивної роботи з учнями та формування їх духовних потреб за допомогою філологічних дисциплін. Удосконалено навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів-філологів до виховання духовних потреб учнів засобами превентивної діяльності.

Одним із найважливіших завдань якісної освіти педагогів-філологів є формування їх готовності до використання здоров'язберігальних технологій. Це зумовлено, насамперед, нагальною потребою збереження й зміцнення здоров'я учнів у процесі навчання й виховання. Завдання дослідження: обгрунтувати модель підготовки майбутніх учителів-філологів до використання здоров'язберігальних технологій; виділити та дати характеристику основним етапам підготовки майбутніх учителів до використання здоров'язберігальних технологій. Модель підготовки, що пропонується, можна використати для визначення діяльності, спрямованої на підвищення професійного рівня майбутніх педагогів-філологів. Це обумовлено тим, що складники моделі (цілі, засоби, результат) слугують водночас і чинниками системи впливу, виховання, здійснення власних повноважень майбутнім педагогом. Обгрунтовано модель науково-методичного забезпечення формування готовності педагогів-філологів до використання здоров'язберігальних технологій у професійній діяльності як упорядкованої сукупності взаємопов'язаних та взаємозумовлених структурних і функціональних чинників.

Розглянуто сучасні наукові підходи до процесу формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства. Проаналізовано основні погляди вітчизняних і зарубіжних учених. Головну увагу сконцентровано на педагогічному аспекті.

Розглянуто використання ігрового методу навчання студентів-філологів під час створення професійної ситуації, подібної за основними характеристиками до тих, які можуть виникати у реальній дійсності. Виділено такі функції педагогічних ігор: підвищення інтересу до навчального предмета, розвиток самостійності, сприяння досвіду прийняття рішень, сприяння усвідомленню рольових обов'язків. Вміщено таблицю ігор професійної підготовки студентів-філологів.

Рассмотрено использование игрового метода обучения студентов-филологов при создании профессиональной ситуации, подобной по основным характеристикам к тем, которые могут возникать в реальной действительности. Выделены такие функции педагогических игр: повышение интереса к учебному предмету, развитие самостоятельности, содействие опыту принятия решений, содействие осознанию ролевых обязанностей. Помещена таблица игр профессиональной подготовки студентов-филологов.

The article examines the usage possibilities of active teaching methods in the professional of students-philologists.

Обгрунтовано потребу у реформуванні вітчизняної освіти та розглянуто методологічні засади професійної підготовки майбутнього вчителя-філолога в контексті євроінтеграційних освітніх процесів. Приділено увагу введенню модульної системи побудови навчальних програм, яка може стати ефективним засобом інтеграції теоретичної та практичної підготовки та забезпечення спеціалізації студентів. Зазначено, що найзагальнішою особливістю цього типу навчання є послідовне засвоєння студентами окремих модулів, об'єднаних єдиною освітньою програмою, але розділених на різні групи за ступенем складності, а це дозволяє індивідуально переходити від модуля до модуля у міру засвоєння матеріалу.

Обоснована необходимость в реформировании отечественного образования и рассмотрены методологические основы профессиональной подготовки будущего учителя-филолога в контексте евроинтеграционных образовательных процессов. Уделено внимание введению модульной системы построения учебных программ, которая может стать эффективным средством интеграции теоретической и практической подготовки и обеспечения специализации студентов. Указано, что самой общей особенностью этого типа обучения является последовательное усвоение студентами отдельных модулей, объединенных единой образовательной программой, но разделенных на разные группы по степени сложности, а это позволяет индивидуально переходить от модуля к модулю по мере усвоения материала.

The article considers scientific-methodical aspects of the philological education improvement. It proves that a transition to the module system of the teaching process organization can become effective means of an integration of theoretical and practical training supporting students' specialization.

Наведено шляхи вирішення проблеми усвідомленого забезпечення організації майбутньої професійної діяльності студентів шляхом використання здібностей до саморегуляції. Розглянуто результати тестових методик, які дають право вважати, що саморегуляція діяльності студента значно підвищить показники ефективності навчальної і майбутньої професійної діяльності. Подано діаграму професійних цілей студентів. Підсумовано, що саморегуляція професійної діяльності студентів допомогла не лише визначити цілі та процес їх досягнення, але й визначити характер майбутньої діяльності з урахуванням розвинених рис особистості та потреб.

Приведены пути решения проблемы осознанного обеспечения организации будущей профессиональной деятельности студентов путем использования способностей к саморегуляции. Рассмотрены результаты тестовых методик, которые дают право считать, что саморегуляция деятельности студента значительно повысит показатели эффективности учебной и будущей профессиональной деятельности. Представлена диаграмма профессиональных целей студентов. Подытожено, что саморегуляция профессиональной деятельности студентов помогла не только определить цели и процесс их достижения, но и определить характер будущей деятельности с учетом развитых черт личности, потребностей.

Shows the ways to address the security conscious organizations future careers of students by using the abilities of self-regulation activities. The results of test methods, which give the right to assume that self-regulation of student activities willsignificantly increase the performance of educational and future professional activities. The diagram professional goals of students. Summarized that self-regulation of professional activity helped students not only to define the objectives and process of their achievement, but also to determine the nature of future activities with the development of personality traits, needs.

Подано трактування сутності дидактичної стратегії (ДС) як проекту керованої діяльності підготовки майбутніх магістрів-філологів на засадах компетентнісного та системного підходів. Відзначено, що суть даного проекту грунтується на його структурності з виокремленням обов'язкових компонентів, конкретних дій та операцій, на здійсненні керівництва системою підготовки магістрантів, створенні передбачуваних варіантів майбутньої діяльності та прогнозуванні її результатів. Визначено та охарактеризовано компоненти ДС, рівні суб'єктної взаємодії в навчанні. Доведено, що проектування змісту навчання в ДС відбувається за двома напрямками: засвоєння системи знань, їх застосування, оволодіння системою дій, операцій та прийомів навчальної роботи, коригування мотивації навчання, а також удосконалення способів управління навчально-пізнавальною діяльністю та контролю над нею.

Дана трактовка сущности дидактической стратегии (ДС) как проекта управляемой деятельности подготовки будущих магистров-филологов на основе компетентностного и системного подходов. Отмечено, что суть данного проекта основывается на его структурности, с выделением обязательных компонентов, конкретных действий и операций, на осуществлении руководства системой подготовки магистрантов, создании предсказуемых вариантов будущей деятельности и прогнозировании ее результатов. Определены и охарактеризованы компоненты ДС, уровни субъектного взаимодействия в обучении. Доказано, что проектирование содержания обучения в ДС происходит в двух направлениях: усвоение системы знаний, их применение, овладение системой действий, операций и приемов учебной работы, корректировка мотивации обучения, а также совершенствование способов управления учебно-познавательной деятельностью и контроля над ней.

The author defines and characterizes the didactic strategy as a project of guided activity in training post-graduate philology students. Particular attention is paid to the competence and system approaches. The author ascertains and characterizes waysof optimization of preparing post-graduate philology students.

Описано процедуру визначення складових моделі ключових компетентностей майбутніх учителів-філологів, основою яких є ключові, загальнопрофесійні та спеціальні компетентності за допомогою застосування методу "Делфі". Наведено карти експертної оцінки видів ключових компетентностей майбутніх філологів, яка проводилась у два етапи. Констатовано доцільність включення до складу ключових компетентностей інформаційної, міжкультурної комунікативної, соціально-правової, діяльнісної компетентностей та самовдосконалення. Рекомендовано впроваджувати визначені ключові компетентності у процес підготовки майбутніх учителів-філологів.

Описана процедура определения составляющих модели ключевых компетенций будущих учителей-филологов, основой которой являются ключевые, общепрофессиональные и специальные компетентности с применением метода "Делфи". Представлены карты экспертной оценки видов ключевых компетентностей будущих филологов, проводившейся в два этапа. Констатирована целесообразность включения в состав ключевых компетентностей информационной, межкультурной, коммуникативной, социально-правовой, деятельностной компетентностей и самосовершенствования. Рекомендовано внедрять определенные ключевые компетентности в процесс подготовки будущих учителей-филологов.

The article deals with the problem of determining the structure of the key competences model of future teachers-philologists via the Delphi methods.

Розглянуто професійні цінності орієнтації особистості, що виражають внутрішню основу ставлення студента філологічних спеціальностей до різних цінностей як предмет спеціального вивчення. Вирізнено основні типи діяльності студентів у зв'язку з орієнтацією на професію філолога та чотири групи студентів за ознакою їх ставлення до філологічної діяльності (ФД) та комунікативно-пізнавальних інтересів (КПІ). Зазначено, що ФД є ціннісною, оскільки втілюється людьми заради людей і у ній особистість знаходить сферу докладання своїх комунікативних здібностей, розвитку творчого потенціалу, становлення свого професійного кредо. Описано структуру КПІ, у якій виокремлено інтелектуальний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-рефлексивний компоненти. Означено специфічні особливості мети, характеру, об'єкта ФД, які роблять її складною, нестандартною, творчою. Підкреслено, що сутність готовності до ФД випускника ВНЗ визначено як стійку характеристику особистості студента, яка проявляється і формується в процесі комунікативної діяльності.

Проаналізовано здобутки застосування компетентнісного підходу в сучасних освітніх реаліях, запропоновано визначення предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей як інтегрованої характеристики. З'ясовано дидактичний контекст процесу вивчення студентами філологічних спеціальностей гуманітарних дисциплін, змодельовано змістову та критеріально-компонентну структури предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей. Визначено дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення філологічних дисциплін. Розроблено шестиетапну технологію формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін на грунті зіставлення здобутків компетентнісного та технологічного підходів. Дослідним шляхом підтверджено ефективність запропонованої технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Якісний та кількісний аналіз діагностичної інформації підтвердив позитивну динаміку формування конструктів предметних компетентностей студентів.

Досліджено проблему розвитку ключових компетентностей майбутніх вчителів-філологів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у ВНЗ. Висвітлено феноменологію понять "компетентнісний підхід", "компетенція", "компетентність". Розкрито сутність, номенклатуру та місце ключових компетентностей у структурі професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів. Визначено критерії, показники та характеристику рівнів ключових компетентностей вчителів-філологів. Теоретично обгрунтовано модель розвитку ключових компетентностей майбутніх вчителів-філологів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у ВНЗ. Експериментально перевірено та доведено ефективність розробленої моделі. Сформульовано загальні рекомендації з вдосконалення діяльності ВНЗ щодо розвитку ключових компетентностей студентів.