Наведено загальну характеристику мовленнєвої діяльності як категорії психолінгвістики. Розкрито психологічну природу тексту, визначено особливості висловлювання як одиниці мовленнєвої діяльності й комунікації. Висвітлено процесуальні аспекти текстоутворення на дошкільному етапі онтогенезу. Проаналізовано взаємозв'язок психологічного свідомого та несвідомого у дитячій і лінгвопедагогічній психології та рефлексивній психолінгвістиці. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку в дошкільників функціонально-смислової організації мовлення. Описано семантико-синтаксичну структуру психолінгвістичних одиниць висловлювань дошкільників. Розглянуто психодидактичну систему формування мовленнєвої діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

Дана общая характеристика речевой деятельности как категории психолингвистики. Раскрыта психологическая природа текста, определены особенности высказывания как единицы речевой деятельности и коммуникации. Освещены процессуальные аспекты текстообразования на дошкольном этапе онтогенеза. Проаназирована взаимосвязь психологического сознательного и бессознательного в детской и лингвопедагогической психологии и рефлексивной психолингвистике. Обоснованы психолого-педагогические условия развития у дошкольников функционально-смысловой организации речи. Описана семантико-синтаксическая структура психолингвистических единиц высказываний дошкольников. Рассмотрена психодидактическая система формирования речевой деятельности у детей старшего дошкольного возраста.

Обгрунтовано системний підхід до вивчення слова, принципи організації словникової роботи з дітьми старшого дошкільного віку, діяльнісний, компетентнісний підходи до організації словникової роботи, змістовий аспект розвитку словника дітей старшого дошкільного віку в різних видах мовленнєвої діяльності. Визначено тенденції та стадії оволодіння дитиною словом в онтогенезі, педагогічні умови розвитку словника дітей старшого дошкільного віку (створення позитивного емоційного тла для занурення дітей у комунікативно-мовленнєве середовище, дотримання послідовності етапів розвитку словника дітей (занурення, орієнтація, диференціація, активне вживання) за пріоритетності індивідуальних форм словникової роботи над загальногруповими й інтеграція цілеспрямованої словникової роботи в різні види мовленнєвої діяльності (художньо-мовленнєва, навчально-мовленнєва, мовленнєво-ігрова), взаємодія дошкільного навчального закладу з родинами в роботі з розвитку словника дітей). Виявлено критерії (мотиваційний, когнітивно-змістовий, експресивно-оцінний), показники й охарактеризовано рівні розвитку словника дітей старшого дошкільного віку. Науково обгрунтовано, розроблено лінгводидактичну модель та експериментальну методику розвитку словника старших дошкільників у різних видах мовленнєвої діяльності (художньо-мовленнєва, навчально-мовленнєва, мовленнєво-ігрова).

Досліджено проблему формування мовленнєвої готовності до навчання в школі старших дошкільників зі зниженим зором. Розглянуто мовленнєву готовність як важливий структурний компонент готовності дошкільників зі зниженим зором до навчання в школі, що потребує цілеспрямованого процесу його формування. Проведено експериментальне вивчення особливостей мовленнєвої готовності дітей зі зниженим зором до навчання в школі, визначено компоненти, критерії та показники мовленнєвої готовності до школи. Представлено систему покращення мовленнєвої підготовки до школи дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором, яка включає: врахування педагогічних принципів, застосування рекомендованого стилю педагогічного спілкування, забезпечення мотивації дітей, роботу психолого-педагогічного персоналу з дітьми, роботу педагогів з батьками, роботу батьків з дітьми, основні форми роботи з формування мовленнєвої готовності (комплекс програмних занять, ігри, екскурсії, театралізовані вистави).

Розглянуто на підставі результатів психологічного дослідження мовленнєву діяльність як психолінгвістичне та металінгвопсихологічне утворення мовленнєвої особистості, а також як багатовимірний феномен, що має ієрархічну структуру та фазну будову, містить мотиваційний, інтенційний, цілеутворювальний, внутрішньопрограмувальний та лексико-граматичний компоненти. Вона поєднана з поняттями "висловлювання", "текст", "дискурс", "комунікація", "спілкування" та "суб'єкт публічного мовлення". Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено потребу в системному підході до формування дитини як суб'єкта усної мовленнєвої діяльності. Згідно з цим підходом розвиток мовленнєвої діяльності здійснюється в єдності її внутрішніх і зовнішніх операцій та дій з орієнтацією на розвиток дошкільника як мовленнєвої особистості, зокрема, на становлення його смислоформувальних і смислоформулювальних мотивів-цілей як надійного підгрунтя для розвитку суб'єкта публічного висловлювання, його мовленнєвих і навчальних навичок, умінь і комунікативних якостей.