Системно та комплексно досліджено стуктурні, семантичні, комунікативно-прагматичні та когнітивні аспекти функціонування термінів у гуманітарних науках. Акцентовано увагу на процесі розкладання значення терміна на дрібні фрагменти - наносмисли, які є іманентними та складають частину генетичного мовного коду. Зроблено висновок про те, що терміни різних лексико-граматичних класів слів мають свою сферу референції і не залежать від їх контекстного оточення. Використано методику "значення - смисл", що дало змогу виокремити стабільні інваріантні компоненти в системі гуманітарних термінів на рівні мови (у лексикографічних джерелах) та змінні смисли в мовленні (у фахових текстах), дослідити семантичну спрямованість термінів на їх конотативне наповнення. Доведено, що однозначний смисл терміна, його трансцендентність та експланаторність постають у процесі поєднання стабільного інваріантного компонента зі спеціальними диференціями. Простежено функціонування семантичного диференціала як інтерпретатора гуманітарних терміноодиниць, описано метафоричні та метонімічні смисли, проілюстровано їх термінотвірну вагомість. У гуманітарній сфері досліджено терміни як результат міжмовних контактів, явище інтерпретації, проникнення та функціонування запозичень з інших європейських мов у сучасну англійську.

Здійснено комплексний аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини XX ст. і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців. Встановлено, що існує взаємовплив між владою, традиційними та новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Показано, що для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації "ДРУЖИНА - ЧОЛОВІК" та "БАТЬКИ - ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів. Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію "зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті ("сім'я на вихідні", "поповнення сім'ї").