Вивчено особливості гендерно маркованого мовлення та комунікативної стратегії переконання. Виявлено типові тактики, що входять у стратегію переконання та досліджено реалізацію даних тактик персонажами-чоловіками в міжгендерному спілкуванні в неконфліктній ситуації на базі сучасної англомовної прози.

Изучены особенности гендерно маркированной речи и коммуникативной стратегии убеждения. Установлены типичные тактики, которые входят в стратегию убеждения, а также исследована реализация данных тактик персонажами-мужчинами в межгендерной речи в условиях неконфликтной ситуации на основе современной англоязычной прозы.

The article deals with the investigation of gender marked speech peculiarities and the communicative persuasion strategy. Typical tactics which are included into strategy are revealed and the realization of these tactics by male- personages in cross gender communication is investigated under the circumstances of non-conflict situations on the basis of English prose.

Проведено комплексне дослідження когнітивних, прагматичних, системно-мовних і лінгвостилістичних особливостей функціонування простого контактного повтору (ПКП) в англомовному дискурсі у контексті панівної антропоцентричної функціональної парадигми сучасного мовознавства. ПКП визначаєтья як інтегральне багатоаспектне явище, як одна з форм реалізації універсальної мовної категорії повтору, характерною рисою якого є комунікативно-прагматичний вплив на реципієнта. Доведено, що ПКП як дискурсивне функціональне утворення охоплює екстралінгвістичний, когнітивний, комунікативно-прагматичний, лінгвосемантичний і лінгвостилістичний аспекти мовленнєвої діяльності, характеризується функціональними та жанровими відмінностями. Функцію визначено як онтологічну суть ПКП, побудовано ієрархію функцій ПКП залежно від його когнітивної значущості, комунікативно-прагматичних властивостей і жанрово-стилістичних характеристик дискурсу, в якому він реалізується. У дискурсах художнього, поетичного, наукового та публіцистичного типів виділено три групи функцій ПКП, а саме: загальні функції, характерні для всіх типів дискурсу; функції, обмежено-спільні для декількох типів дискурсу, та дискурсно-специфічні функції, характерні лише для одного типу дискурсу. Запропоновано типологію ПКП за його системно-мовними характеристиками - лексико-семантичними, граматико-морфологічними, синтаксичними та текстологічними.

Проведено комплексне дослідження особливостей англомовної прономінальної транспозиції, найбільш транспозитивно активних займенників та їх форм у різних типах тексту (художніх, фольклорних, біблійних, наукових, офіційно-ділових). Розглянуто основні типи та види прономінальної транспозиції, а також їх підвиди, різновиди та форми у різних типах тексту. Розроблено таксономічну класифікацію досліджуваної транспозиції. Розглянуто вербально-когнітивні механізми прономінальної транспозиції у фрагментах тексту різних рівнів. Транспозитивні процеси проаналізовано у діахронії та синхронії, що дало можливість порівняти такі лінгвістичні явища, як транспозиції й альтернація. Виявлено особливості стилістичного функціонування прономінальних транспозитів у різних типах тексту. Продемонстровано, що прономінальна транспозиція має значний стилістичний потенціал. Встановлено, що транспозитивні елементи стають маркерами національної належності, соціального статусу персонажа, його культурного та освітнього рівня. Виявлено, що найбільш транспозитивно активними сферами англійської мови є її соціолекти та територіальні діалекти.

Виявлено та описано функціональні особливості англомовних електронних наукових текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів. Приділено увагу особливостям функціонування констатацій, тверджень та припущень в електронних текстах досліджуваного типу.

Статья посвящена выявлению и описанию соответствующих функциональных особенностей англоязычных электронных научных текстов персональных Интернет-страниц современных лингвистов. Уделено внимание особенностям функционирования констатаций, утверждений и предположений в электронных текстах исследуемого типа.

The article deals with defining and describing the corresponding functional peculiarities of English written electronic scientific texts of modern linguists Internet home pages. Attention is paid to the peculiarities of functioning of verifications, affirmations and suppositions in electronic texts of the investigated type.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження американського дискурсу комічного, досліджено лінгвостилістичний, когнітивний і комунікативний аспекти створення космічного ефекту, різні типи інтенсифікації комічного, у тому числі комічні персонажі. З'ясовано характерні особливості та тенденції розвитку американського дискурсу комічного та його головних різновидів - сатиричного, гумористичного й іронічного. Систематизовано когнітивні параметри дискурсу комічного. Розглянуто комунікативні засоби (стратегію та тактику) реалізації комічного через механізм рефреймінгу.

Висвітлено лінгвістичні основи дослідження фасцинації в англомовній комунікації на матеріалі різних типів дискурсу. Розглянуто вербальні та невербальні засоби фасцинації в англомовному дискурсі міжгендерних стосунків. Викладено лінгвістичні постулати англомовної комунікації з домінантою фасцинації. Описано фасцинативні техніки нейролінгвістичного програмування у комунікації, стратегії створення позитивного враження, формування привабливото іміджу, фасцинативного самоутвердження. Розкрито специфіку фасцинації в контексті англомовного ділового презентаційного дискурсу, її прикладні аспекти.

Мета дослідження - представити фасцинативну мовну особистість (ФМО), надати визначення ФМО, встановити її складові, типи мовних особистостей в дискурсі міжособистісних стосунків з погляду сучасної гендерної лінгвістики, описати ФМО у політичному дискурсі на матеріалі сучасної англійської мови. Об'єкт дослідження - ФМО. Така особистість виражається через експресивні мовні засоби. Інформативними знаками ФМО постають невербальні компоненти комунікації.

Досліджено фактор адресата в судовому дискурсі Англії та Уельсу. Учасники дискурсу об'єднують мову з явищами позамовного порядку, широким ситуативним контекстом, прагматичними, соціокультурними факторами. Звертання містить інформацію про розподіл ролей, рівень комунікативної та соціальної дистанції. Роль адресата визначає не лише соціально-етикетний бік мовлення, але й спонукає мовця піклуватися про його організацію, тому що перевищення меж може відобразитися на його інтересах.

Розглянуто особливості функціювання просодичних параметрів в англомовному дискурсі публічних виступів. У ході аналізу зроблено висновок, що процес визначення інтонаційних моделей для когнітивного фрейму спілкування можна формалізувати, а отже, підвищити ефективність публічного мовлення в англомовному середовищі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.21-70

Рубрики:

Англійська мова

Шифр НБУВ: Ж69231/філол. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано схеми ієрархічної структури Художнього Світу та Художнього Часу і встановлено їх кореляцію. З'ясовано взаємозалежність темпоральної структури літературного твору та його композиції. Внесено суттєві корективи у тлумачення "сюжетного теперішнього" та з'ясовано його гетерогенність на різних рівнях репрезентації у тексті. Виявлено можливість розшарування хронотопу та розкрито закономірності даного явища. Розроблено типологію структури Можливого Світу, визначено основні типи "вертикальних зламів" Художнього Часу, зокрема, наведено характеристику Ретроспекції та Проспекції. Виокремлено опозицію "Час, який зображується (Час Зображуваний) та Час, який переживається (Час Переживаний)". Досліджено результати впливу її членів на стягнення/розтягнення Часу. Уточнено та/або переглянуто поняття інтертекстуальності, перспективи (точки зору), художньої комунікації та її компонентів. Проведено дослідження темпоральної структури Можливого Світу, створюваного текстом. Здійснено ієрархічну структуризацію Можливого Світу тексту - Художнього (фікціонального) Світу, охарактеризовано його рівні. Показано, що нижчий рівень Можливого Світу тексту представлений окремими мікросвітами персонажів/нараторів/автора та позначається, відповідно, як мікрорівень.

Висвітлено результати когнітивно-дискурсивного аналізу особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. З'ясовано, що когнітивною основою темпоральної організації передвиборчого дискурсу є концепти PAST, PRESENT і FUTURE. Досліджено лексико-граматичні засоби мовної репрезентації концептів PAST, PRESENT, FUTURE з урахуванням умов виникнення, соціально- політичної ситуації, інтенцій мовця та вибраних ним стратегій. Виявлено бінарні темпоральні опозиції, які одержують негативне/позитивне аксіологічне навантаження та беруть участь в реалізації тієї чи іншої мовленнєвої стратегії. Встановлено співвідношення вербалізації темпоральних концептів із жанром дискурсу. Досліджено діапазон метафор з референтами PAST, PRESENT і FUTURE.

Увагу приділено виявленню лінгвальних засобів актуалізації телеологічних аспектів смислу та систематизації телеологічних чинників смислоутворення в англомовному публіцистичному дискурсі. Висвітлено методологію, категоріально-понятійний апарат телеологічної лінгвосеміотики. Окреслено типологію та лінгвальну специфіку телеологічних пояснень як мовних засобів актуалізації текстового концепту. Подано інформацію про приховані телеологічні пояснення та телеологічні дескрипції. Запропоновано поняття феноменологічного (квазіперцептивного) поля текстуально відображеної дійсності як основи для метакогнітивної орієнтаційної діяльності адресата-читача. Виявлено, що телеологічність в англомовному публіцистичному дискурсі здобуває мовну актуалізацію засобами телеологічних операторів - прямих і опосередкованих мовних репрезентантів прототипних ціннісно-цільових (телеологічних) ознак, які мають явну або приховану сему цілепокладання. Розроблено й обгрунтовано ключове для семіотико-імовірнісного дослідження телеологічних аспектів дискурсивного семіозису поняття семантичного потенціалу тексту.

Обгрунтовано появу текстової трансляції (ТТ) та виокремлено її типові ознаки як нової форми спортивного репортажу та жанру інтернет-дискурсу. Доведено, що симультанність і ситуативність TT зумовлюють усно-письмове мовлення коментатора, яке визначає емоційно-оцінні та синтаксичні особливості досліджуваної форми репортажу. Проаналізовано її структурні компоненти, на основі яких виділено обов'язкові та факультативні елементи. Встановлено, що тип мовлення TT належить до інституційного з елементами особистісно-орієнтованого. На підставі кількісного аналізу доведено переконливе домінування форм теперішнього часу у TT, що пояснюється її оперативністю та фактографічністю. Класифіковано лексичні показники темпоральності за контекстуальною (абсолютні, контекстуальні) та семантичною (орієнтувальні, квантитативні) ознаками. Визначено, що TT являє собою текст з частковою креолізацією завдяки поєднанню вербальних та невербальних елементів.

Вивчено соціально-політичне есе американської лінгвокультурної традиції початку XXI ст. як тип тексту шляхом проведення комплексного дослідження на гіпотекстовому та текстовому рівнях. Встановлено його інваріантні й варіативні текст-типологічні ознаки. Виявлено особливості функціонування есе в діахронії та синхронії. Запропоновано робоче визначення соціально-політичного есе як специфічного типу есе. Установлено текст-типологічні ознаки графічного, лексико-семантичного, синтаксичного контекстів гіпотекстового рівня та характерологічного, композиційного, хронотопного контекстів текстового рівня та обгрунтовано комплексний підхід до аналізу соціально-політичного есе як типу тексту. Проаналізовано сильні позиції соціально-політичного есе та з'ясовано їх функціонально-прагматичне навантаження. Розкрито прагматичний потенціал графічних, лексико-семантичних та синтаксичних засобів у текстах соціально-політичного есе американської лінгвокультурної традиції початку XXI ст., який полягає в їх безпосередньому впливі на адресата шляхом актуалізації певного текстового фрагменту, емфатичного підсилення висловлювання, виділення найважливіших у комунікативному плані елементів.

Вперше розроблено комплексну характеристику експресивного дискурсу на матеріалі англомовних стислих текстів (СТ), визначено природу та місце експресивного дискурсу серед інших його різновидів. Сформульовано та визначено поняття експресивного СТ, виявлено графічні, лексичні, граматичні та стилістичні особливості організації англомовного експресивного СТ. Встановлено, що СТ створюється завдяки економії певних мовних засобів на різних рівнях та є невід'ємною частиною функціональних стилів сучасної англійської мови (наприклад, публіцистичного або художнього). Визначальними рисами СТ виступають його змістова та структурна завершеність, обміркована послідовність відрізків релевантної інформації, різні типи лексичного, граматичного, логічного та стилістичного зв'язків, наявність прагматичного спрямування, певні параметри обсягу. Виявлено, що СТ у художньому та газетно-публіцистичному функціональних стилях англійської мови мають таку рису, як експресивність, тобто створюються з метою вираження емоційного ставлення автора до свого повідомлення та його передачі реципієнту. Такі види англомовних експресивних СТ, як афоризм, анекдот, рекламне оголошення, слоган тощо широко представлені в зазначених стилях. Доведено, що сукупність засобів досягнення стислості тексту та засобів створення його експресивності формує особливий лінгвальний феномен, який називається стислим експресивним текстом.

Досліджено текстотворчий потенціал субстантивних композитів-бахувріхі на позначення особи. Визначено мету використання аналізованих одиниць та встановлено функції, які вони виконують у художніх та публіцистичних текстах.

Исследован текстообразующий потенциал субстантивных композит-бахуврихи на обозначение лица. Определены цели использования анализированных единиц и установлены функции, которые они выполняют в художественных и публицистических текстах.

The article is devoted to the investigation of the text generating potential of substantival bahuvrihi compounds nominating persons. The author tries to clarify the aims of the use of the items under the analysis and clear up their functions

Здійснено інтегроване дослідження англомовних фармацевтичних текстів, що функціонують як супровідні інструкції щодо вживання лікарських препаратів. За результатами структурного дослідження даних текстів виявлено сегментацію текстового корпусу на інформаційні зони, блоки та підблоки. У текстовому корпусі визначено систему катафоричних і анафоричних посилань, а також мережу, що формується завдяки багаторазовому відтворенню назви лікарського препарату. Семантичний текстовий простір подано системою фреймів, зв'язаних міжфреймовими зв'язками. Домінуючими стильовими характеристиками дискурсивних форм є ознаки наукового стилю з елементами офіційно-ділового. У фармацевтичних текстах представлено систему індикаторів адресованості, розмежованих на кілька підгруп на підставі функціональних і семантичних ознак. Сукупність індикаторів адресованості формує модель рецепції текстової інформації та дозволяє відновити систему адресантів. Мікроадресантом є фірма, яка здійснює виробництво й ініціює наукові розробки нових препаратів. Взаємозв'язок між адресантами й адресатами зумовлює текстову рівновагу. Поєднання структурних, семантичних і прагматичних складників забезпечує зв'язність і цілісність фармтекстів.

Наведено результати дослідження маритального діалогічного дискурсу, який складається з передматримоніального та матримоніального діалогічних дискурсів. Основною мовленнєвою стратегією в маритальному діалогічному дискурсі є стратегія гармонізації, яка сприяє встановленню, розвитку та збереженню гармонійних сімейних стосунків. Виявлено структурно-семантичні та комунікативно-функціональні особливості комунікативних ситуацій знайомства, залицяння та весілля, з яких складається передматримоніальний діалогічний дискурс. Встановлено вербальні та невербальні особливості комунікативної взаємодії подружжя в матримоніальному діалогічному дискурсі, що різняться в залежності від використання певних стратегій: стратегії співпраці, для якої характерне здійснення постійного комунікативного контакту як з метою інформаційно-впливового, так і метакомунікативного спілкування; стратегії нейтралітету, яка реалізується за допомогою ухилення від конфліктогенних тем розмови, їх ігнорування й уникнення тощо. Характерною особливістю даного типу дискурсу є використання "подружньої домашньої мови" як мови вербального та невербального спілкування подружжя, що вживається у колі окремої родини.

Зазначено, що до структурно-пресупозиційних належать висловлення, синтаксична структура яких передбачає наявність пресупозиції - ретроспективної інференції, що становить умову, порушення якої призводить до семантичної аномальності висловлення. Такі висловлення поділяються на прості (що містять структури одного виду: питальні та підрядні речення, герундіальні та інфінітивні звороти) та комплексні (що містять поєднання простих структур). У сучасному англомовному розмовному дискурсі за критерієм наявності актуалізації пресупозиції виокремлюються потенційні й актуальні структурно-пресупозиційні висловлення: у потенційних пресупозиційна інформація відома комунікантам і не актуалізується, для актуальних характерна неінтендована або інтендована актуалізація пресупозиції у вигляді імплікатури. Імпліцитні мовленнєві акти, що реалізуються актуальними структурно-пресупозиційними висловленнями, представлені асертивним, квеситивним, директивним та експресивним іллокутивними типами та є засобом здійснення низки маніпулятивних дискурсивних тактик.