Обгрунтовано методологічні принципи науково-прикладного інтегративного напряму - лінгвогенології наукової комунікації - та їх застосування до аналізу репрезентативних жанрів сучасної англомовної науки на тлі глобального соціокомунікативного контексту сьогодення. Розроблено модель і методику жанрового аналізу спеціально для дослідження наукових жанрів і запропоновано узагальнення типологічних ознак жанрів наукової комунікації у вигляді жанрограм. На основі проведеного аналізу розкрито діалектику впливу галузевого чинника на різнорівневі ознаки жанрів формально-первинної і -вторинної комунікації та виявлено і систематизовано жанрорелевантні ознаки новітніх формально-вторинних і провідних неформальних наукових жанрів. З'ясовано провідні тенденції у сучасній жанросфері науки і термінологізовано ряд нових понять, що становлять термінологічний апарат лінгвогенології наукової комунікації.

Визначено умови та способи перекладу нової англомовної публіцистичної метафорики українською мовою. За результатами дослідження виявлено типологію англомовних метафор-неологізмів 1990-х - 2000-х рр. українською мовою з урахуванням структурно-семантичних способів їх утворення, шести лексико-семантичних категорій інновацій і розкриває концептуально-мовні особливості перекладу англомовних неометафор, що позначають суспільні реалії та вербалізують концептуальну метафорику. Сформульовано концептуально-мовну методологію та виявлено способи перекладу англомовних неологічних метафор українською мовою, актуалізовано лінгвостилістичні аналогії та закономірності перекладу метафорики з урахуванням позамовних і мовних чинників, які регулюють перекладність і міжмовну еквівалентність неологічних метафор.

Вперше на матеріалі англомовного діалогічного політичного дискурсу телеінтерв'ю здійснено комплексний психолінгвістичний аналіз та класифікацію дискурсивних стратегій політика у стані емоційної напруги. Описано взаємозв'язок властивостей дискурсу та стратегій їх реалізації та виявлено чинники порушень принципів кооперації мовцем-політиком у стані емоційної напруги. Уточнено з лінгвістичних позицій сутність феномену емоційної напруги мовця. Теоретичне значення полягає в розширенні та поглибленні лінгвістичних уявлень щодо англомовного політичного інтерв'ю та реалізації дискурсивних стратегій у емоційно напруженому політичному інтерв'ю. Комплексний психолінгвістичний аналіз властивостей та стратегій політичного дискурсу сприяє адекватному розумінню їх взаємодії та розумінню ментального плану їх реалізації мовцем у динаміці політичного телеінтерв'ю.

Досліджено англійські рецензії як тип тексту в межах лінгвістичного аналізу, розроблено теоретично-практичний підхід до аналізу функціонування реальних текстів рецензії у сучасній комунікації. Виявлено основні принципи використання засобів мови комунікантами у процесах породження та сприйняття різних типів тексту рецензії. Комплексне дослідження відбувалось із залученням декількох філологічних наук: лінгво- та прагмастилістики англійської мови, лінгвістики тексту, прикладної лінгвістики, сучасної теорії інформації та теорії декодування текстів і літературознавства на матеріалі писемних критичних творів англійською мовою XVII - XX ст.

Вивчено особливості гендерно маркованого мовлення та комунікативної стратегії переконання. Виявлено типові тактики, що входять у стратегію переконання та досліджено реалізацію даних тактик персонажами-чоловіками в міжгендерному спілкуванні в неконфліктній ситуації на базі сучасної англомовної прози.

Изучены особенности гендерно маркированной речи и коммуникативной стратегии убеждения. Установлены типичные тактики, которые входят в стратегию убеждения, а также исследована реализация данных тактик персонажами-мужчинами в межгендерной речи в условиях неконфликтной ситуации на основе современной англоязычной прозы.

The article deals with the investigation of gender marked speech peculiarities and the communicative persuasion strategy. Typical tactics which are included into strategy are revealed and the realization of these tactics by male- personages in cross gender communication is investigated under the circumstances of non-conflict situations on the basis of English prose.

Зазначено, що до структурно-пресупозиційних належать висловлення, синтаксична структура яких передбачає наявність пресупозиції - ретроспективної інференції, що становить умову, порушення якої призводить до семантичної аномальності висловлення. Такі висловлення поділяються на прості (що містять структури одного виду: питальні та підрядні речення, герундіальні та інфінітивні звороти) та комплексні (що містять поєднання простих структур). У сучасному англомовному розмовному дискурсі за критерієм наявності актуалізації пресупозиції виокремлюються потенційні й актуальні структурно-пресупозиційні висловлення: у потенційних пресупозиційна інформація відома комунікантам і не актуалізується, для актуальних характерна неінтендована або інтендована актуалізація пресупозиції у вигляді імплікатури. Імпліцитні мовленнєві акти, що реалізуються актуальними структурно-пресупозиційними висловленнями, представлені асертивним, квеситивним, директивним та експресивним іллокутивними типами та є засобом здійснення низки маніпулятивних дискурсивних тактик.

Висвітлено основні підходи до вивчення семіотично гетерогенних текстів, обгрунтовано дослідження анімаційної комедії як об'єкта лінгвістики, описано її особливості, комічний потенціал, екстралінгвальні чинники комічного ефекту. Проведено дослідження репрезентації в сучасних анімаційних фільмах особливостей міжгендерного та міжвікового спілкування, а також стереотипних тем і сюжетів, використання яких спрямоване на досягнення гумору. Проаналізовано мовні та стилістичні прийоми вербальної презентації комічного ефекту в текстах анімаційних комедій. Доведено, що основою мовної гри є невідповідність правилам мовного узусу, порушення загальноприйнятих правил відбору та вживання мовних засобів на всіх текстових рівнях - від фонетичного до інтертекстуального. Наведено приклади взаємодії вербальних і невербальних компонентів анімаційної комедії, унаслідок чого виникає гумор.

Проаналізовано когнітивні, структурно-семантичні та функціональні параметри посесивно-субстантивних конструкцій сучасної англійської мови. Проведено інтегрований аналіз системних характеристик англомовних іменників у складі посесивно-субстантивних конструкцій сучасної англійської мови, розглянуто явище пропозицій у лінгвістиці, за допомогою статистичного аналізу визначено закономірності їх функціонування у художніх і газетних текстах художнього та публіцистичного дискурсу. Посесивно-субстантивні конструкції сучасної англійської мови досліджено у когнітивному та функціональному аспектах. З'ясовано залежність вживання англомовних іменників у формі родового відмінку від їх групової й індивідуальної семантики. Виявлено кількісні й якісні відмінності відмінкових конструкцій у різних функціональних стилях і типах дискурсу, що дозволяє вийти на більш високий рівень узагальнення цього явища, як комунікативно-функціонального феномену. Встановлено різницю вживання іменників у формі родового відмінка у двох основних варіантах сучасної англійської мови (британському й американському).

Увагу приділено виявленню лінгвальних засобів актуалізації телеологічних аспектів смислу та систематизації телеологічних чинників смислоутворення в англомовному публіцистичному дискурсі. Висвітлено методологію, категоріально-понятійний апарат телеологічної лінгвосеміотики. Окреслено типологію та лінгвальну специфіку телеологічних пояснень як мовних засобів актуалізації текстового концепту. Подано інформацію про приховані телеологічні пояснення та телеологічні дескрипції. Запропоновано поняття феноменологічного (квазіперцептивного) поля текстуально відображеної дійсності як основи для метакогнітивної орієнтаційної діяльності адресата-читача. Виявлено, що телеологічність в англомовному публіцистичному дискурсі здобуває мовну актуалізацію засобами телеологічних операторів - прямих і опосередкованих мовних репрезентантів прототипних ціннісно-цільових (телеологічних) ознак, які мають явну або приховану сему цілепокладання. Розроблено й обгрунтовано ключове для семіотико-імовірнісного дослідження телеологічних аспектів дискурсивного семіозису поняття семантичного потенціалу тексту.

Проаналізовано поверхневі та глибинні структури малих за обсягом текстів на матеріалі англомовного дискурсу. Увагу приділено текстам малого жанру, топіковим автономним блокам і ситуаціям з стандартних текстів. Розглянуто кількісно-якісні словосполучення як засіб реалізації текстових категорій, особливості реалізації мовотворчої функції в авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських жартах, теоретико-методологічні принципи інформативності в газетному повідомленні про погоду. Зазначено, що комплексний когнітивно-комунікативний підхід до даних об'єктів сприяє осмисленню їх семантико-прагматичного наповнення та є надійним засобом кореляції процесів концептуалізації та категоризації.

Проанализированы поверхностные и глубинные структуры малых по объему текстов на материале англоязычного дискурса. Уделено внимание текстам малого жанра, топиковым автономным блокам и ситуациям из стандартных текстов. Рассмотрены количественно-качественные словосочетания как средство реализации текстовых категорий, особенности реализации языкотворческой функции в авторских юмористических высказываниях и неавторских шутках, теоретико-методологические принципы информативности в газетном сообщении о погоде. Отмечено, что комплексный когнитивно-коммуникативный подход к данным объектам содействует осмыслению их семантико-прагматического наполнения и является надежным средством корреляции процессов концептуализации и категоризации.

Розглянуто стилістичні засоби позначення комунікативного мовчання. На матеріалі англомовного та україномовного художніх дискурсів досліджено феномен комунікативного мовчання, його роль та способи експлікації у писемному мовленні. Виокремлено тропеїчні релевантні засоби екстеріоризації об'єкта. Сфокусовано увагу на ситуативній семантизації невербальних аспектів.

Досліджено вербалізовані етнореалій-галліцизми в англомовній картині світу. Уточнено зміст понять "етнореалія", "етноконцепт-галліцизм", "лінгвокультурна адаптація". Визначено критерії виокремлення етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі кінця XX - початку XXI ст. Систематизовано та класифіковано номінації етнореалій-галліцизмів в англійській мові у зв'язку зі світосприйняттям носіїв англійської мови. Розкрито фонетико-графічні, структурно-семантичні, словотвірні, синтаксичні та стилістичні механізми вербалізації етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі. Встановлено та розкрито специфіку репрезентації понятійної, образної сфер етноконцептів-галліцизмів, репрезентованих номінаціями етнореалій-галліцизмів в англомовному публіцистичному дискурсі кінця XX - початку XXI ст., а також проілюстровано особливості вербалізації їх ціннісного складника в англо-французьких етнічних стереотипах. Виявлено когнітивно-функціональний потенціал вербалізованих етнореалій-галліцизмів та репрезентованих ними етноконцептів-галліцизмів в англомовній картині світу на матеріалі публіцистичного дискурсу кінця XX - початку XXI ст.

З використанням положень і методик теорії інтертекстуальності, лінгвістики тексту та лінгвостилістики визначено інтертекстуальний потенціал прецедентного тексту дилогії Льюїса Керрола "Alice in Wonderland" для англомовної лінгвокультурної спільноти та виокремлено лінгвостилістичні засоби його актуалізації у текстах-реципієнтах внаслідок міжтекстових взаємодій. Уточнено основні положення теорії інтертекстуальності для визначення прецедентного тексту як лінгвокультурного феномену та його ролі в інтертекстуальних взаємодіях. Побудовано типологію даних текстів. Розкрито інтертекстуальний потенціал дилогії Льюїса Керрола як прецедентного тексту та тексту-реципієнтах. Класифіковано її аспекти прецедентності. Створено структурно-семантичну типологію інтертексту-дилогії, представленого в текстах-реципієнтах алюзіями та цитатами, установлено його стилістичний потенціал.

Фідеїстичний дискурс визначено як різновид інституційного дискурсу, пов'язаний з релігійними уявленнями людей і спрямований на передавання етичних смислів, важливих для суспільства. Профетичний жанр передбачає наявність фігури пророка - посередника між Божественною силою та людиною. Через мовленнєві акти директивів і асертивів пророк спонукає людей до укріплення віри та праведної поведінки. Хронотоп біблійного пророцтва слугує створенню бажаного перлокутивного ефекту: переконання людини в тому, що її майбутнє залежить від теперішніх і минулих вчинків, змальованих у притчовій формі з широким застосуванням топосних маркерів у символічній функції. Прагматична спрямованість біблійних пророцтв корелює з посиленням модальності категоричної вірогідності. Перевага плану майбутнього зумовлює домінантну роль гіпотетичної модальності та часткове використання маркерів некатегоричної вірогідності. Мова протетичних текстів фідеїстичного дискурсу в цілому протиставляється профанній, звичайній мові. Манера викладу тяжіє до притчевості, символізму й ускладненої образності, до таємничості та потенційної смислової невичерпності.

Вивчено феномен мовного абстрагування на матеріалі англійських іменників. Розглянуто мовні засоби позначення абстрактних сутностей та їх девіації.

Висвітлено проблеми дейктичних маркерів оцінності "свого/чужого" простору в англійському тексті Біблії. Обгрунтовано ключові для дослідження поняття: "світ першої особи", "світ другої особи", "світ третьої особи", "свій/чужий" простір", "персональні маркери оцінності "свого/чужого" простору", "локальні маркери оцінності "свого/чужого" простору", "темпоральні маркери оцінності "свого/чужого" простору". З'ясовано, що дейктичні маркери "свого/чужого" простору, які належать до ядра функціонально-семантичного поля дейксису, маніфестуються особовими, присвійними та вказівними займенниками, прислівниками простору та часу. Систематизовано лексико-семантичні, синтаксичні та комунікативно-прагматичні характеристики персональних, локальних і темпоральних маркерів оцінності "свого/чужого" простору в аналізованому тексті. Визначено кількісне співвідношення експлікації позитивного та негативного оцінювання у різних типах дейксису, на підставі чого зроблено певні висновки щодо оцінювання "свого/чужого" простору в біблійному тексті.

Розглянуто поняття "персуазивна комунікація", проаналізовано засоби реалізації тактики активізації емоцій та тактики аргументації у межах комунікативної стратегії персуазивності на матеріалі англомовних текстів відкритих листів. Було виявлено, що інструментальними аспектами стратегії персуазивності виступають тактики, які експлікуються в структурі тексту через систему комунікативних ходів , що піддаються лінгвостилістичній інтерпретації.

Рассмотрено понятие "персуазивная коммуникация", проанализированы средства реализации тактики активизации эмоций и тактики аргументации в рамках коммуникативной стратегии персуазивности на материале англоязычных текстов открытых писем. Было выявлено, что инструментальными аспектами стратегии персуазивности выступают тактики, которые экплицируются в структуре текста через систему коммуникативных ходов, которые поддаются лигвостилистической интерпретации.

The article dwells upon the notion of persuasive communication; within the strategy of persuasiveness the tactics of emotion activization and tactics of argumentation are analyzed, looking into the ways and means of their realization in the texts of open letters. It was discovered that the instrumental aspects of the persuasive strategy are the tactics, explicating in the text structure through the system of the communicative courses that fall for the linguostylistic interpretation.

Досліджено поняття вербального конфлікту як феномену комунікації, когніції та мовної системи/структури. Розглянуто конфліктогенні фактори та знакові деформації, що їх маніфестують. Проаналізовано структуру та динаміку вербальних конфліктів за наявності функціональності в комунікативному акті та запропоновано їх лінгвопрагматичну класифікацію. Обгрунтовано перспективи подальшого вивчення вербальних конфліктів із урахуванням того, що це дослідження є лише начерком їх теорії, розробка різноманітних аспектів якої не лише дозволить збільшити обсяг знань про людську комунікацію, а й відкриє нові обрії у самому предметі дослідження.

Визначено базові семантико-синтаксичні моделі, які експлікуються конкретними семантичними типами висловлювань обвинувачення. Виокремлено основні стратегії та тактики комунікантів у ситуації обвинувачення, марковані соціолінгвальними чинниками, запропоновано польовий підхід до вивчення вербальних засобів обвинувачення. Проаналізовано структурні та семантичні характеристики словосполучень з досліджуваним значенням, а також невербальні форми обвинувачення.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження американського дискурсу комічного, досліджено лінгвостилістичний, когнітивний і комунікативний аспекти створення космічного ефекту, різні типи інтенсифікації комічного, у тому числі комічні персонажі. З'ясовано характерні особливості та тенденції розвитку американського дискурсу комічного та його головних різновидів - сатиричного, гумористичного й іронічного. Систематизовано когнітивні параметри дискурсу комічного. Розглянуто комунікативні засоби (стратегію та тактику) реалізації комічного через механізм рефреймінгу.