The present paper deals with English secondary TextReviews, an increasingly popular and non-trivial mode of computer-mediated communication, which provides popularisation of the book itself as well as the increase of motivation to reading. It is considered that TextReviews are oriented on pragmatically focused impact on the reader and perform communicative-mediatory function in society, creating the algorithm of behaviour of potential readers. Particular attention is focused on the role of a reader, whose task is to extract maximum of the author's thoughts, to grasp as much information as possible, to assess the merits of the book and finally to share emotions with potential readers. We have presented and comparatively analysed the linguistic means with the help of which authors of TextReviews manipulate potential readers. The study relies on such methods as textual analysis, contextual method, interaction analysis, and quantitative method. The results of this research show that audience-oriented type of texts is the most common. Spatio-temporal constraints of impact of TextReviews make their authors create a text in which elements of different levels of language, together with non-verbal components, are to convince the potential readers of the need to commit the actions programmed by the author of the TextReview, i.e. purchase of a book. The paper stipulates that TextReview becomes one of the main strategies of a new approach to the book publishing and book distribution nowadays.

The aesthetic reflection of the world in language finds its expression in the oldest, phonetic aspect of the word's meaning. Phonetic timbre is the distinctive quality in the sounds of words. A marked consistency of texture in poetic discourse is achieved by alliteration. There is a growing interest in its aesthetic measure. The aim of this article is to suggest, following G. Mazzola, a conceptual framework for consonantal analysis of poems in terms of the category of topological spaces. The topological space of the line is viewed as made of phonetic toposes. They include a consonant sound and its morphism. A consonant sound carries substance and is called "denotator". The conceptual form of denotator consists of Name, Type, and Coordinator. The name of the consonant represents the phonetic theme: the n phonetic theme embraces high timbre consonants, while them phonetic theme includes low timbre consonants. Two types of consonance are singled out - complete consonance and incomplete consonance. The results of the analysis of poetic discourse show that complete consonance coordination has two forms: simple morphism and compound morphism. In case of incomplete consonance the morphism is intensified or lax. Phonetic topology may prove to be an effective mechanism in the study of "orchestration of voice" in poetic discourse as a socio-cultural phenomenon.

The article presents the analysis of the content organisation of English business discourse, which can be hierarchical and linear. The overview of scientific papers demonstrates that only hierarchical organisation of discourse has been thoroughly studied, while the linear one is still the subject of investigation. The focus of this paper is the analysis of the linear-hierarchical organisation of the realised themes and topics in it and existing semantic relations between them. The linear-hierarchical organisation of the content in English business discourse is considered as a set of models: a monotopical one, which displays the realisation of the same theme and/or topic within the exchange, and a polytopical one, i.e. a content model that presents the unfolding of various themes and/or topics within the same exchange. The types of a polytopical model are identified as follows: first type demonstrates topical sequence, in which various topics belonging to one theme are combined; second type shows topical sequence, in which various topics belonging to different themes are combined. The types of semantic relations between the elements of the model are examined. The author has identified that in the monotopical model relations of generalisation, specification, modification, support and closing are realised, and in polytopical model - relations of digression and change. Topic change in its turn can be sharp/incohesive or gradual/coherent.

Дисертацію присвячено дослідженню респонсивних стратегій і тактик у сучасному англомовному діалогічному дискурсі в когнітивно-прагматичному, комунікативному і гендерному аспектах. Розмежовано поняття реактивних реплік як несвідомого, миттєвого відгуку адресата на дії адресанта і респонсивних реплік як обдуманої відповіді адресата, яка узгоджується з його прагматичними намірами та зумовлює вибір респонсивних стратегій і тактик. Респонсивність адресата в діалогічному мовленні виявлено в актуалізованих ним кооперативних, компромісних і конфліктних респонсивних стратегіях і тактиках реагування з урахуванням ситуації спілкування, соціального статусу, гендерної належності та прагматичних намірів адресата.

Комплексно проаналізовано когнітивно-дискурсивні механізми формування іміджу міжнародних косметичних компаній та його вербальної реалізації в сучасному англомовному іміджевому корпоративному дискурсі. Досліджено особливості конструювання іміджу бізнес-структури в косметичній галузі в руслі когнітивно-дискурсивного підходу, що дозволило розкрити природу корпоративного іміджу, виявити специфіку зазначеного дискурсу, його жанрову організацію та розробити комунікативну модель побудови іміджу компанії. Виокремлено й описано чотири домінантні метафоричні моделі: “Бізнес - це людський організм”, “Бізнес - це мистецтво”, “Бізнес - це рух”, “Бізнес - це війна” в іміджевому корпоративному дискурсі. Визначено та концептуалізовано глобальну дискурсивну стратегію позиціонування й локальні стратегії раціональної й емоційної аргументації та сугестії, а також тактики їх реалізації у цьому дискурсі. Сукупність метафоричних моделей та дискурсивних стратегій і тактик іміджевого дискурсу косметичних компаній, що вербалізуються за допомогою відібраних іміджеформувальних засобів різних рівнів, утворює когнітивно-дискурсивні основи створення корпоративного іміджу. Зауважено, що їх майстерне поєднання забезпечує інтенсифікацію та гармонізацію впливу на свідому і несвідому сфери психіки адресата з метою представлення косметичної компанії у вигідному світлі та формування цілісного позитивного уявлення про неї як надійного партнера, виробника якісних товарів, бажаного роботодавця й благодійника.

Описано лінгвопрагматичну специфіку теологічного дискурсу на матеріалі проповідей, у яких функціонують різноманітні мовленнєві акти (МА), зокрема перформативні. З'ясовано особливості, якими вони наділені в п'яти тематико-ситуативних різновидах проповідей та які виявляються в дискурсному співвідношенні з неперформативними. Доведено, що останні, хоч і мають кількісну перевагу в проповідях, проте поступаються персуазивному потенціалові перформативних МА, їх здатності сигналізувати про смисловий чи риторичний перехід, забезпечувати повне й адекватне розуміння парафіянами комунікативного наміру пастора, забезпечувати уникнення двозначності чи непорозумінь під час сприйняття почутого. Встановлено, що перформативні МА можуть мати метамовну чи акціональну сутність, канонічну чи модифіковану форму вираження, що допускає і дієслівне, і бездієслівне оформлення, не виходячи водночас за межі експліцитності. Інвентаризовано комунікативні функції й інтенції МА, наділених перформативністю та використаних протестантськими проповідниками у їх промовах.

Scientific discourse is viewed as a specific object of linguistic analysis in light of cognitive-discursive paradigm. Categories are integral parts of the scientific discourse, yet there is no full list of such categories. Insufficient studies of the category of inclusiveness, as one of the categories that has not come under linguistic scrutiny, specifically, in modern English scientific discourse, call for investigating this category and its elements. The paper deals with the analysis of the metaphors of inclusive semantics to convey the category of inclusiveness. Empirical material of our study involves Anglo-American articles in the field of information and communication technologies, as this research domain deals with the latest cutting-edge technologies that influence virtually all spheres of human life due to the potential of such technologies to dramatically reshape information society in the age of digital revolution. We have outlined the following types of inclusive metaphors in the language of science: the metaphor of CONTAINER that is expressed through a bunch of linguistic devices (nouns: container, envelope, family, house; verbs: to house, to wrap up); the metaphor of CIRCLE (nouns: circle; verbs: to circle, compass, to compass, to encircle, to enclose, to surround, set phrase: to range from... to); and the metaphor of CONTENTS. The obtained results have shown that the metaphor of CONTAINER is the most frequently used one.

Висвітлено результати когнітивно-дискурсивного аналізу особливостей темпоральної організації американського передвиборчого дискурсу. З'ясовано, що когнітивною основою темпоральної організації передвиборчого дискурсу є концепти PAST, PRESENT і FUTURE. Досліджено лексико-граматичні засоби мовної репрезентації концептів PAST, PRESENT, FUTURE з урахуванням умов виникнення, соціально- політичної ситуації, інтенцій мовця та вибраних ним стратегій. Виявлено бінарні темпоральні опозиції, які одержують негативне/позитивне аксіологічне навантаження та беруть участь в реалізації тієї чи іншої мовленнєвої стратегії. Встановлено співвідношення вербалізації темпоральних концептів із жанром дискурсу. Досліджено діапазон метафор з референтами PAST, PRESENT і FUTURE.

Досліджено особливості репрезентації медичної статті та анотації в англомовних наукових журналах США. За основу функціонального аналізу було взято структуру ходів і кроків з метою з'ясування когнітивно-прагматичних моделей організації інформації у дослідницьких, описових та оглядових статтях. Важливим аспектом праці було питання маркованост і/ немаркованості текстів статей та анотацій, з подальшим розглядом механізмів перетворення дискурсу та тексту статті в анотацію. Досліджено марковану та немарковану анотації та проведено порівняння анотації з функціональним і текстовим маркуванням статті. Висвітлено компресивні прийоми як основні засоби у процесі відбору дискурсивного та текстового матеріалу для анотацій.

Cognitive linguistics has developed into one of the most attractive and influential frameworks within linguistics at large. And it draws the linguists' attention to the study of aspects of language within cognitive paradigm as reflections of conceptual organization and categorization principles, as well as the ways of presenting knowledge about the world. This paper focuses on the cognitive analysis of enumeration as an instrument for organizing and conveying domain-specific information. The aim of the analysis is to establish the role of enumeration as a way of arriving at true knowledge of the world. The tasks of the research consist in the description of enumeration as a means of knowledge representation, as well as the study of the peculiarities of enumeration as a means of representation of financial markets information. The novelty of the analysis is defined by the study of enumeration as a means of representation of financial markets information. The theoretical value of the analysis is reasoned with the study of enumeration as a way of organizing knowledge that reflects collective experience of the community within a specific environment. The results of the study of enumeration in economic discourse show that it serves to structure and represent domain-specific knowledge.

Проаналізовано мовностилістичні особливості сучасної політичної полеміки кандидатів у президенти США з використанням аналітичного ресурсу, локалізованого в інтернет-дискурсі. Здійснено інтегрований мовностилістичний аналіз структури сучасної політичної полеміки в інтернет-дискурсі з використанням методологічної парадигми функціоналізму. Описано лексико-семантичне ранжування лінгвальних одиниць у просторі політичної полеміки. Виявлено способи організації семантичного простору залежно від прагматичних чинників мовної ситуації. Обгрунтовано теоретичні передумови аналізу вивчення політичної полеміки. Розкрито зміст поняття "політична полеміка" у спектрі інтернет-дискурсу. З'ясовано особливості політичної полеміки як жанру, наративу та дискурсу. Описано методичну базу аналізу жанру політична полеміка в інтернет- дискурсі та виокремлено структурні і семантичні особливості політичної полеміки. Проаналізовано стилістичний ресурс мовних засобів у політичній полеміці та розкрито комунікативно-прагматичний потенціал мовностилістичних засобів у текстопросторі політичної полеміки.

Вперше на матеріалі англомовного діалогічного дискурсу (АМДД) здійснено комплексний аналіз перебивання як інтерактивного явища. Уточнено зміст поняття перебивання як лінгвального явища та стратегічного процесу, запропоновано його лінгвістичне визначення. Досліджено перебивання в АМДД, виокремлено їх різновиди на основі комунікативно-прагматичних характеристик. Розроблено динамічну модель розгортання ситуації перебивання. Розкрито когнітивні основи перебивання мовлення. Підтверджено, що перебивання спричиняє зміни в емоційному фоні комунікації. Установлено, що причиною виникнення перебивання є когнітивний дисонанс, пов'язаний зі станом психологічного дискомфорту. Доведено, що в АМДД мовленнєві характеристики перебивання залежать від гендерної належності адресанта перебивання. З'ясовано, що чоловіки здебільшого схильні до перебивання свого опонента, якщо вони наділені маскулінними рисами характеру, в іншому випадку вони можуть поступатись керуючою роллю в діалогічній взаємодії. Установлено, що в гомогенних комунікативних групах чоловіки перебивають один одного частіше, ніж жінки, а в гетерогенних - частіше перебивають чоловіки жінок. Запропоновано різновиди стратегій і тактик перебивання мовлення з урахуванням комунікативних характеристик діалогічної взаємодії мовців та інтенційного параметру інтеракції. Виокремлено дві групи стратегій перебивання - кооперативну й інтрузивну, та відповідні їм тактики, які відповідають умовам і цілям комунікативної ситуації.

Досліджено модерацію категоричності в дискурсі дебатів Європейського парламенту. Обгрунтовано доцільність виокремлення категорії категоричності/некатегоричності висловлювання. Визначено підходи до вивчення модерації категоричності й її роль в ефективному мовному впливі на адресата. Проаналізовано теоретичні підходи до дослідження інституційної та політичної комунікації з позицій політичної лінгвістики, риторики, теорії комунікації. Розглянуто принципи організації та порядок ведення парламентських дебатів як жанру інституційного політичного дискурсу. Виявлено основні комунікативно-прагматичні особливості дебатів Європейського парламенту. Проаналізовано лінгвокультурні передумови модерації категоричності в дебатах цього парламенту. Виокремлено основні способи модерації категоричності. Досліджено комунікативний конфлікт як складову парламентських дебатів і встановлено основні комунікативні стратегії модерації категоричності в парламентському дискурсі. Здійснено класифікацію засобів модерації категоричності за способом їх репрезентації в дискурсі парламентських дебатів. Визначено ціль модерації категоричності, яка характеризується як лінгвокультурно-поведінкова тенденція.

Досліджено питання-перепити в англомовному діалогічному дискурсі. Запропоновано визначення питання-перепиту та комплексну методику їх дослідження. З'ясовано взаємозв'язок питань-перепитів і контексту з позицій соціокогнітивної теорії дослідження дискурсу. Встановлено, що питання-перепити, слугують засобом побудови або оновлення ментальної моделі контексту комунікативної ситуації та подолання комунікативних збоїв, а також реалізують мовленнєві акти, стратегії та тактики під впливом наявної моделі контексту. На основі когнітивно-комунікативних критеріїв: теорії ментальних моделей та компонентів комунікативного акту розроблено типологію комунікативних стратегій та тактик.

Окреслено межі нового напряму лінгвістичних досліджень - соціокогнітивної дискурсології, теоретичні засади якої дозволяють всебічно вивчити позиціювання суб'єкта в сучасному англомовному дискурсі ризику. Інтегруюючи в собі риси безпосередньої й опосредкованої дискурсивної діяльності, позиціювання розглянуто як суб'єктно-міжсуб'єктний феномен, що поєднує мікро- та макрорівні дискурсивної інтеракції. Встановлено особливості лінгвокогнітивної динаміки дискурсивної поведінки суб'єктів, виокремлено прагмаінтеракційні механізми узгодження ними суб'єктних позицій в обставинах комунікативної ситуації ризику. Охарактеризовано стратегії позиціювання суб'єктів, виявлено соціосеміотичний потенціал їх прагмариторичної реалізації в умовах метакомунікативної ситуації ризику. Комплексний аналіз позиціювання уможливив визначення типології ситуативних ідентичностей суб'єктів комунікативної (схильний до ризику, або обережний суб'єкт) і метакомунікативної (експерт, дилетант, медіатор) ситуацій ризику.

В межах когнітивно-комунікативного підходу розкрито вплив президентського дискурсу Б. Обами як упровадження в концептосферу аудиторії ключових концептів його ідіоконцептосфери, актуалізованих у дискурсивних стратегіях і тактиках президентського дискурсу. Дискурсотвірними концептами-ідеологемами є ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я, ЕКОНОМІКА, БЕЗПЕКА, НАЦІЯ (ЛСП "Healthcare", "Economy", "Security", "Nation"); як референти концептуальних метафор вони вербалізовані корелятивними групами ЛЮДИНА, ВІЙНА, ФІЗИЧНИЙ ОБ'ЄКТ, ВМІСТИЛИЩЕ. Персуазивно-маніпулятивний вплив дискурсу Б. Обами здійснюється через актуалізацію цих концептів у мовленнєвих стратегіях кооперації та конфронтації вербальними, кінесичннми та просодичними засобами, що формують імідж президента як ситуативного харизматика-центриста.

На основі використання інструментарію когнітивних операцій управління увагою для аналізу складного синтаксису публічних промов Б. Обами та Д. Кемерона досліджено роль типу синтаксичного аранжування мовлення у здійсненні аргументативного та сугестивного мовленнєвого впливу. Аргументативно типи аранжування (смислове інкорпорування та ланцюжкове приєднування підрядності) задають нелінійну схему зміни фону та фігури, яка порушує автоматизованість сприйняття, зосереджуючи увагу аудиторії на каузальних взаємозалежностях пропозиціонального змісту предикацій. Сугестивні типи аранжування (структурно-смислове та ланцюжкове інкорпорування та ланцюжкове приєднування сурядності) забезпечують лінійну зміну фону та фігури, що сприяє ритмізації мовлення й автоматизує його сприйняття. Кількісне переважання сугестивних патернів в мовленні обох політичних лідерів свідчить про те, що вони орієнтовані на сугестивні способи мовленнєвого впливу.

Увагу приділено виявленню лінгвальних засобів актуалізації телеологічних аспектів смислу та систематизації телеологічних чинників смислоутворення в англомовному публіцистичному дискурсі. Висвітлено методологію, категоріально-понятійний апарат телеологічної лінгвосеміотики. Окреслено типологію та лінгвальну специфіку телеологічних пояснень як мовних засобів актуалізації текстового концепту. Подано інформацію про приховані телеологічні пояснення та телеологічні дескрипції. Запропоновано поняття феноменологічного (квазіперцептивного) поля текстуально відображеної дійсності як основи для метакогнітивної орієнтаційної діяльності адресата-читача. Виявлено, що телеологічність в англомовному публіцистичному дискурсі здобуває мовну актуалізацію засобами телеологічних операторів - прямих і опосередкованих мовних репрезентантів прототипних ціннісно-цільових (телеологічних) ознак, які мають явну або приховану сему цілепокладання. Розроблено й обгрунтовано ключове для семіотико-імовірнісного дослідження телеологічних аспектів дискурсивного семіозису поняття семантичного потенціалу тексту.

На основі комунікативно-дискурсивного підходу досліджено регулятивний потенціал конфронтації як стратегії англомовного дискурсу - інструмента реалізації міжособистісної функції мови. Конфронтацію розглянуто як конфліктне явище, скероване на дисгармонізацію взаємин комунікантів. Лінгвокогнітивний аспект регулятивного потенціалу дискурсивної стратегії конфронтації охоплює стратегічно актуальне знання, що складає підгрунтя глобальної, локальних стратегій та субстратегій; знання щодо ситуаційних та загально-контекстних чинникив впливу на стратегічний вибір. Мовленнєвий аспект регулятивного потенціалу дискурсивної стратегії конфронтації наведений актуалізованим знанням - структурно- інтеракційними, змістовими, актомовленнєвими характеристиками висловлень, що зафіксовані мовною свідомістю як матриця та використовуються як тактичні засоби в процесі реалізації індивідом регулятивного потенціалу конфронтації.

В межах прагма-дискурсивного підходу проаналізовано засоби втілення стратегій та тактик в ситуаціях відвертого спілкування, утішання та непорозуміння в англомовному родинному дискурсі, який тлумачимо як комунікативну взаємодію мовців, споріднених родинними (шлюбними чи кровними) зв'язками, що характеризується діалогічністю, зверненістю, ситуативністю, спонтанністю, побутовістю та неформальністю. Кожній комунікативній ситуації притаманні домінантні стратегії: в ситуації відвертого спілкування - це стратегія відвертості, в ситуації утішання - стратегія утішання, в ситуації непорозуміння - стратегії конфліктування або примирення. Кожна стратегія реалізується мовленнєвими засобами, вибір яких зумовлено тактиками, що різняться залежно від симетричного / асиметричного (позиції голова - підлеглий) типу відносин мовців та адресантно-адресатної конфігурації їх ролей "чоловік - дружина", "батьки - діти".