Проаналізовано склад вербалізаторів чотирьох категорій словесних образів-символів, які становлять основу репрезентації позамовної реальності в картині світу, а саме: образів колористичної, нумеративної, просторової парадигм та образів першоелементів буття "вода" і "земля". Визначено залежність між складом вербальних маркерів сугестії та прагматиконом давньоанглійських текстів. Доведено здатність алітераційних співзвучностей виконувати функцію елементів трансової спіралі. Виявлено й інші механізми вербальної сугестії: паралельні конструкції, перифрази, образні метафори, поетичні формули. Аналіз еволюції складу образних парадигм та їх семантики дозволив виділити образно-концептуальні домінанти картини світу давнього англосакса й виявити, що частотність і семантика образів за переходу від міфологічних до історичних текстів корелює зі змінами в позамовній реальності давньої Англії.