Вивчено когнітивні та комунікативні особливості композиційно-мовленнєвої форми "опис інтер'єру", а також засоби її вербального оформлення у сучасній англійській мові. Висвітлено роль і місце описів інтер'єру в англомовному художньому дискурсі, розроблено методику їх дослідження у межах когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики, виокремлено структурно-семантичні типи. Охарактеризовано фреймову структуру цього інтратекстового фрагмента і окреслено його концептуальний простір у вимірах англійської лінгвокультури. З'ясовано шляхи та способи предикативної організації інтратекстових описів інтер'єру в термінах темпоральної, модальної та персональної сіток. Виявлено алгоритм використання в них простих і складних синтаксичних структур, описано лінгвостилістичну специфіку їх мовного аранжування.

Розглянуто дискурсну зону наратора в англомовній прозі модернізму та постмодернізму. Висвітлено персонажне мовлення в художньому просторі постмодернізму. Досліджено функціонально-типологічну варіативність прямого мовлення в тексті. Увагу приділено динаміці взаємодії непрямого мовлення з перспективою наратора. Розкрито питання внутрішнього мовлення в наративній структурі художнього тексту.

Досліджено біографічний наратив в аспекті застосування принципів лінгвокогнітології і синергетики на матеріалі англомовної прози ХХ - початок ХХІ ст. На основі міждисциплінарного підходу проаналізовано фреймову і фрактальну концептуалізації життєвого досвіду біографічного суб'єкта в оповідному тексті в контексті ментальних і синергетичних моделей: наративного фрейму, концептуальної схеми, скрипту, сценарію, фрактального концепту, фрактальної метафори, моделей ризоми й концентричних кіл.

Вперше запропоновано концепцію дослідження лінгвокультурних концептів у сферах їх профілювання - доменах і матрицях доменів, що у прецедентних художніх текстах виявляються у семантичних фонах актуалізації концептів. Апробовано когнітивно-квантитативну методику аналізу концептуальних структур з їх якісним і кількісним описом. Простежено динаміку сфер профілювання лінгвокультурних концептів впродовж XVIII - XX ст. Визначено мікроконтекстуальну сполучуваність на основі асоціативних, ситуаційних і семантичних зв'язків імені концепту зі словами-консоціатами у текстовому фрагменті, що дозволяє відтворити семантичні фони вираження лінгвокультурних концептів HOME, FREEDOM, PRIVACY, GENTLEMANLINESS, COMMON SENSE. Запропоновано комплексну методику аналізу вербального портрету концептів та сфер їх профілювання. Вперше проведено моделювання безпосередньої (домен) і максимальної (матриця доменів) царини концептів, що репрезентують як окремий контекст певної галузі фонових знань, так і весь обсяг знань автора, необхідний для профілювання концепту. Вперше лінгвостатистичні методи визначають міру та взаємозалежність між елементами матриці. На підставі актуалізації названих лінгвокультурних концептів у прецедентних текстах XVIII - XX ст. уперше відстежено їх еволюцію та інволюцію в часі.

Здійснено комплексне дослідження особливостей вербалізації гендерних стереотипів в англомовній художній прозі з позицій лінгвокогнітивного та лінгвокомунікативного підходів. Проаналізовано підходи та визначено зміст категорії "гендер" з лінгвістичних позицій, детерміновано склад, функції та змістовні характеристики соціокультурних стереотипів маскулінності/фемінінності в англійській мові. Встановлено особливості експлікації гендерних стереотипів в англомовному художньому дискурсі, охарактеризовано специфіку вербальної репрезентації гендерних стереотипів в англомовному патріархальному та постфеміністичному любовному романі. Виявлено прагматичні характеристики чоловічих і жіночих референтів у системі прямих та образних номінацій, з'ясовано особливості емоційно-експресивного аспекту комунікативної поведінки персонажів чоловічої та жіночої статі, що виявляється у вживанні табуйованої лексики. Досліджено вплив екстралінгвальних факторів, зокрема феміністичних ідей та статевої належності автора роману на лінгвальні прояви гендерних стереотипів в англомовному художньому дискурсі.

Визначено, що основними способами творення є семантична деривація та словоскладання. Встановлено, що поява різноманітних інновацій зумовлена необхідністю концептуалізації нового досвіду, категоризації нових знань людини про можливий світ. Виявлено особливості їх мовної та ментальної презентації. Проаналізовано концептуальні категорії "людина", "простір", "час", "артефакт", "природа", "культура", "суспільство" у творах жанру фентезі. Концептуальна категорія "людина" має складну ієрархічну структуру та подана чисельними номінативними одиницями, що свідчить про антропоцентричний характер можливої картини світу.

Проаналізовано онтологічний аспект готицизму, визначено його сучасний етичний та естетичний зміст, ускладнений психологічними, соціальними, епістемологічними концепціями. Досліджено особливості формування готичної традиції у літературі США у XIX - другій половині XX ст. з урахуванням впливу провідних літературних і філософських течій даного періоду. Проаналізовано творчість видатного американського романіста В.А. Персі, розкрито сутність його антропологічних, семіотичних, літературно-філософських побудов. Досліджено літературний феномен В.А. Персі як митця, що поєднує у своїй творчості літературу та філософську антропологію, культурні традиції США й Європи, класики та сучасності, художні твори якого є плідним полем естетичного функціонування субстрату готики та її модифікацій. Визначено структурно-змістові домінанти готики, показано їх дифузний, еклектичний та інтертекстуальний характер, виділено основні поетикальні й естетичні константи. Проаналізовано специфіку взаємодії готики з художніми течіями XIX ст. Розглянуто історію розвитку готичної традиції у літературі США на прикладі творчості Ч.Б. Брауна, Н. Готорна, Е.А. По та В. Фолкнера, досліджено її синкретичне поєднання з концепціями екзистенціалізму, мультикультуралізму та постмодернізму. Проведено діахронний аналіз трансформацій готичної традиції у літературі Англії та США протягом XVIII - XX ст. Наведено загальну характеристику творчості В.А. Персі як видатного американського романіста, філософа, семіотика, розглянуто його провідні світоглядні концепції, проаналізовано особливості їх втілення у творах митця.

Художній доробок В.А. Персі проаналізовано у контексті діалектичної єдності його концептуального змісту та готичних формально-змістових моделей, показано універсальний характер та поліфункціональність структур готики в американській філософській прозі другої половини XX ст. Розглянуто основні історико-філософські дискусії даного історичного періоду - феноменологію моралі й ідентичності, проблеми духовних аномалій нації в історіософському контексті та релігійної антропології у ситуації постмодерну, розкрито високі креативні можливості готики XX ст.

Розглянуто загальні питання текстолінгвістики та дискурсознавства. Уточнено методику аналізу та запропоновано модель опису дискурсу наратора у двох напрямах англомовної художньої літератури ХХ ст.: модернізмі та постмодернізмі.

Рассмотрены общие вопросы текстолингвистики и дискурсоведения. Уточнена методика анализа и предложена модель описания дискурса наратора в двух направлениях англоязычной художественной литературы ХХ ст.: модернизме и постмодернизме.

Досліджено прийом крупного плану та його художньо-стилістичний ефект в літературних і кінотекстах. Реконструйовано лінгвокогнітивні механізми породження ефекту крупного плану в англомовній психологічній прозі ХХ - ХХІ ст. та її екранізаціях. Окреслено специфіку інтерсеміотичної кореляції знаків у межах цього прийому, виявлено його спеціалізовані та неспеціалізовані мовні показники в художній прозі та компенсаторні засоби у фільмах. Розкрито вплив крупного плану на розгортання сюжету та характеризацію персонажів проаналізованих текстів і виявлено його роль в інтимізації художньої чи кінооповіді або оповідному відчуженні.

Проведено порівняльне дослідження іншокодових включень, що функціонують у англомовних наукових та художніх творах. Описано зв'язок вербального тексту та іншокодових включень за допомогою спільної змістовно-фактуальної інформації, теми, образу автора, концепту, художнього простору, часу та стилістичних засобів. Вивчено формально-структурні зв'язки різнокодових повідомлень: їх змістову, мовну зв'язність та візуальну співвіднесеність. У процесі дослідження змістової зв'язності вербальних та іншокодових повідомлень використано поняття автосемантії та синсемантії складників полікодового тексту. Розглянуто фактори, які впливають на засоби інтеграції іншокодових фрагментів у цілісний текст, доведено вплив функціонального стилю твору, його жанрової специфіки та фактора адресата на типи іншокодових повідомлень, їх функції у комунікативній та мовній структурі цілого тексту, а також на засоби їх інтеграції у текст.

Досліджено власні імена, що є облігаторним елементом казкового дискурсу та несуть когнітивне, семантичне та комунікативне навантаження. Когнітивний підхід до дослідження функціонально-прагматичних властивостей власних імен в англомовному казковому дискурсі розкриває смислове наповнення, екстралінгвальні особливості та прагматичну спрямованість власних імен як трансферів когнітивної інформації.

Описано особливості конфронтативної стратегії у мовленні персонажів англомовної прози. Розглянуто тактики, які використовуються для реалізації даної стратегії: тактики примусу, образи, дискредитації та приниження, погрози, ігнорування, звинувачення, відмови та докору. Виявлено тактики, характерні персонажам-чоловікам (відмови, погрози й образи) та персонажам-жінкам (ігнорування, звинувачення та докору).

Описаны особенности конфронтативной стратегии в речи персонажей англоязычной прозы. Рассмотрены тактики, которые используются для реализации конфронтативной стратегии: тактики принуждения, оскорбления, дискредитации и унижения, угрозы, игнорирования, обвинения, отказа и упрека. Выявлены тактики, свойственные персонажам-мужчинам (отказа, угрозы и оскорбления) и персонажам-женщинам (игнорирования, обвинения и упрека).

The article is dedicated to the peculiarities of confrontation strategy in Modern English prose personages' speech. Tactics of compulsion, offense, discreditation and humiliation, threat, ignoring, accusation, refusal and reproach which are used to realize confrontative strategies are revealed. As a result of the investigation tactics typical of men characters (offense, refusal, threat) and women characters (accusation, reproach, ignoring) are singled out.

Випрацьовано модусну модель концептосфери "невербальна комунікація", згідно з якою вона постає у статичному (класифікаційному) та динамічному (ідентифікаційному) виявах, установлено її структурну організацію. Новим є запропоноване розмежування процедур, що розкривають сутність ідентифікаційного модусу концептосфери (селекція, інтеграція, інтерпретація), а також з'ясування якісних і кількісних особливостей реалізації концептосфери "невербальна комунікація" в художніх текстах.

Комплексно проаналізовано лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні параметри авторської передмови як паратексту в англомовній прозі ХІХ - ХХІ ст. Проаналіовано співвідношення понять "адресант - адресат" у структурі авторської передмови. Виявлено комунікативну сутність паратексту, а також визначено роль авторської передмови як паратекстуального елемента, який сприяє побудові успішної комунікації між автором і читачем. Проаналізовано комунікативно-прагматичні наміри та стратегії автора твору як мовної особистості. Виокремлено та проаналізовано лінгвістичні засоби вербалізації мовної особистості автора в художньому творі. У тексті творів шляхом аналітичного прочитання виокремлено домінуючі індивідуально-авторські концепти INFORMATION, MIND. TRUTH, UNTRUTH. LITERATURE. Визначено місце цих концептів в індивідуальній картині світу автора та їх взаємодію, а також їх роль у межах відношень "автор - читач". Досліджено особливості тональності й атмосфери, які властиві авторським передмовам. Установлено, що з метою маніпуляції в авторській передмові використовуються сугестивні мовні засоби.

Визначено структурні та прагматичні ознаки виділення завершальної фази конфліктної взаємодії персонажів з використанням матеріалу англомовної прози XX ст., а також способи її розташування у межах конфліктної мовленнєвої взаємодії. Проаналізовано когнітивні особливості дискурсивного втілення зазначеної фази з використанням теорії структурного балансу. Виокремлено концепти, на яких грунтується завершальна фаза, базується моделювання фреймових структур розгортання виявлених концептів. Установлено комунікативно-прагматичні типи завершення конфліктного дискурсу. Визначено основні мовленнєві стратегії та тактики, якими користуються комуніканти на завершальній фазі конфліктного дискурсу. Досліджено особливості функціональної взаємодії вербальних і невербальних компонентів комунікацій у цій фазі та розкрито гендерну специфіку дискурсивного втілення завершальної фази англомовної конфліктної взаємодії.

Вперше на матеріалі репрезентативного корпусу німецько- й англомовних текстів у гендерному аспекті розглянуто один з найпопулярніших масових жанрів - романс, запропоновано його типологію, систематизовано його історію, визначено його основні структурні та мовні параметри та виявлено їх кореляцію із соціальними факторами. Введено поняття та терміни "канонічний" та "постканонічний романс" і доведено їх незалежність від локусу та залежність від часу. Узагальнено та систематизовано етапи жіночого руху/фемінізму в Європі та Північній Америці та результати німецько- й англомовних гендерних досліджень у галузі лінгвістики та поетики.

Досліджено спонукальний дискурс в англомовному художньому тексті на рівні волевиявлення текстових комунікантів - спонукувача та спонукуваного, що реалізується з урахуванням впливу позамовного контексту та взаємозв'язку когнітивних процесів учасників взаємодії з їх мовним вираженням. Спонукальний дискурс складається зі спонукальних мовленнєвих актів, які корелюють між собою як одиниці різних, але взаємопов'язаних рівнів. З'ясовано, що на ментальному рівні спонукальний дискурс існує у вигляді моделі, репрезентація якої здійснюється з позицій фреймової реалізації. На мовному рівні реалізація ментальних процесів учасників спонукального дискурсу відбувається за допомогою індикаторів спонукання - граматичних, лексичних, стилістичних і невербальних компонентів комунікації. Розкрито й охарактеризовано інтердискурсні особливості спонукання, які простежуються у його взаємодії з аргументативним, авторитарним й оцінним дискурсами. Частотність використання мовних засобів вираження спонукання в тому чи іншому дискурсі пов'язана з їх семантичними особливостями та специфікою сфери чи характеру функціонування дискурсу.

Визначено зміст поняття прозаїзації поетичного тексту. Досліджено лінгвостилістичні та лінгвопоетичні аспекти даного явища на прикладі вивчення англомовних пісенних текстів другої половини XX ст. На підставі використання методології сучасної комунікативно-когнітивної парадигми встановлено специфіку епізації, колоквіалізації, дестилізації та стереотипізації як аспектів прозаїзації поетичного твору. Виявлено мовні та позамовні чинники реалізації досліджуваного явища в англомовних пісенних текстах другої половини XX ст. Запропоновано формулу визначення коефіцієнта прозаїзації англомовної пісенної поезії. На підставі аналізу впливу процесу спрощення на формування англомовних пісенних текстів досліджуваного періоду здійснено реконструкцію інваріанта текстів інтимної лірики групи Beatles та побудовано мапу їх скупченості навколо інваріанта. Встановлено, що еволюція досліджуваної сфери пісенної поезії відбувається шляхом інтенсифікації процесу прозаїзації.

Розглянуто проблему типологізації лексико-семантичних засобів реалізації категорії оцінки. Проаналізовано приклади лексико-семантичних засобів паралінгвістичної оцінки в літературно-художньому творі. Класифіковано їх так: оцінка за зовнішніми особливостями мови, розумовою діяльністю, характером, вміннями і навичками. Оцінного компонента слово може набувати в результаті змін соціальних умов його вживання. Оцінка в слові може виникнути ситуативно. Вона може бути експлікована різними мовними засобами залежно від задуму автора. Оцінність може бути як елементом конотації, так і елементом денотації.

Досліджено нову лексику у творах постфеміністичного спрямування початку XXI ст. Висвітлено лінгвістичні особливості романів постфеміністичного жанру, історію та стан вивчення лексико-семантичних інновацій у різних мовах. Визначено основні напрями досліджень із сучасної неології, розглянуто тенденції та чинники, що зумовлюють поповнення сучасного англійського лексикону новими номінативними одиницями. На основі лексикографічних і текстологічних джерел виявлено основні критерії визначення нового слова та його обсяг, диференційовано поняття "неологізм" і "оказіоналізм". Проаналізовано лексичні інновації, утворені внаслідок дії словотвірних процесів. Визначено найактивніші словотворчі способи та найпродуктивніші словотворчі моделі, на базі яких відбувається формування нових лексичних одиниць, окреслено тенденції сучасного англійського словотворення. Визначено статус і походження іншомовних лексичних одиниць. Розглянуто способи творення оказіоналізмів. Встановлено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості вживання неологізмів і оказіоналізмів у творах названого типу.