Уперше застосовано методи та засоби ергономічного підходу щодо організації архітектурного простору життєдіяльності інвалідів. Проаналізовано досвід проектування, будівництва та експлуатації будинків-інтернатів у країнах СНД, Європи та Північної Америки. Встановлено, що у даний час в Україні будинок-інтернат є найбільш необхідним типом спеціалізованого житла для інвалідів з ураженням опорно-рухової функції даної категорії інвалідів, виявлено науково-методичні передумови формування архітектурно-планувальних вирішень спеціалізованих типів споруд (будинків-інтернатів). Показано ергономічні особливості оптимізації архітектурного середовища, які забезпечують реабілітацію хворим. Наведено рекомендації щодо організації архітектури будинків-інтернатів.