Выявлен дополнителный метрический код рассмотренной структуры. Отмечено, что поскольку главный фасад имеет ярко выраженную условную ось симметрии, то характер фиксации оси входного блока (слева или справа) существенно не влияет на получаемые метрические структуры, в обоих случаях метрические коды представляются однотипными конечно-разностными уравнениями, которым соответствуют непрерывные дифференциальные уравнения первого порядка (наблюдается различие лишь в постоянных коэффициентах), что говорит о стилевой выдержанности и правильности проведенной реконструкции.

Надано детальну класифікацію другого виродженого стану процесу розвитку архітектури (ІІ-ВиСПРА) у контексті системного прояву його комбінаторних варіантів. Наведено загальну характеристику, схему та деталізовану формулу ІІ-ВиСПРА. Встановлено три основних, 18 узагальнених и 162 комбінаторних варіанти прояву ІІ-ВиСПРА.

Дана детальная классификация второго вырожденного состояния процесса развития архитектуры (ІІ-ВыСПРА) в аспекте системного проявления его комбинаторных вариантов. Приведена общая характеристика, схема и детализированная формула ІІ-ВыСПРА. Установлено три основных, 18 обобщенных и 162 комбинаторных варианта проявления ІІ-ВыСПРА.

Проаналізовано процес розвитку техностилю як єдиного художнього явища, що грунтується на естетико-образній виразності техніки в архітектурі та дизайні з другої поливини XIX до кінця XX ст. Розглянуто основні еволюційні зміни в розвитку ідеології техностилю й охарактеризовано його концептуальну спрямованість на початку XXI ст. Представлено техностильові роботи вітчизняних архітекторів і дизайнерів кінця XX - початку XXI ст., визначено особливості пострадянського техностилю, виявлено ряд його закономірностей - сталих у ході генези властивостей і принципів формоутворення, що визначають його проектну культуру. Відзначено символьно-семантичні засади техностилю, що формують ідейний зміст сучасної архітектури та її місце у загальному постсучасному культурному стані. На підставі результатів проведеного аналізу створено історико-теоретичну модель техностилю.

Розглянуто питання архітектурного формоутворення середовища в аспекті архітектурної екології (регіональної екології, екології міста, житла). Висвітлено актуальний напрямок в теорії архітектури, який базується на концепції екологічного підходу. Проаналізовано процес історико-культурного розвитку екологічного підходу у містобудівному й архітектурному формоутворенні Йорданії та побудовано його теоретичну модель. Досліджено урбоекологічну інфраструктуру міст Йорданії. Запропоновано теоретично обгрунтовану концепцію урбоекологічної стратегії формування збалансованого середовища та сформульовано принципи та прийоми екологічного підходу до формоутворення урбанізованих територій та мікросередовища (інтер'єрів житлових та громадських будинків) за природно-кліматичних умов.

Розглянуто проблеми, реалії та перспективи розвитку професії архітектора-дизайнера в сучасній Україні.

Побудовано еволюційну модель морфологічних параметрів іконічного знаку як елемента архітектурної композиції (АК). Розроблено методику аналізу еволюції іконічних знаків-елементів АК у морфологічному аспекті. На прикладах більшості архітектурних стилів проведено кластерний аналіз і збудовано шкалу традиційних знаків-елементів архітектурної лексики. Визначено закономірності співвідношень консервативних і змінних характеристик в еволюційному процесі історичного розвитку архітектурних стилів. Виявлено кореляцію між знайденими закономірностями еволюції іконічних знаків у архітектурі та закономірностями розвитку біологічного генотипу. Встановлено відповідність знайдених у дослідженні закономірностей існування й історичного розвитку системи архітектури головним положенням загальної теорії систем. Побудовано шкалу рівнів зображувальності елементів АК.

Розглянуто принципи формального та іконологічного підходів щодо проблеми стилю у мистецтвознавчих дослідженнях. Показано значення цих підходів для концептуалізації проблеми стилю.

Вперше систематизовано та удосконалено класифікацію музейно-виставкових авіаційних комплексів (МВАК) (за територіальною ознакою, за терміном функціонування, за тематикою виставки, за характером ізоляції простору тощо.). Виявлено вплив технологічного процесу на функціонально-планувальне вирішення МВАК (функціонально-планувальна схема, функціональне зонування). Зазначено, що вплив конструктивних рішень на формування МВАК (на художній образ, на візуальну естетику авіаційного комплексу та на функціонально-планувальне вирішення). Вперше запропоновано методи розробки проектів МВАК, нормалі для розрахунку площ виставкових приміщень МВАК (формули розрахунку виставкових площ відповідно до диференціації повітряних суден та їх габаритів). Вперше сформульовано основні принципи формування МВАК (принцип естетичної унікальності, принцип ситуативної адаптивності, принцип екологічної безпеки та принцип варіабельності). Вперше запропоновано номенклатуру МВАК (музей авіації, музейно-виставковий авіаційний комплекс, авіа парк).