Дано определение понятия "Общественное пространство", рассмотрены особенности формирования общественных пространств на ранних этапах развития цивилизации, в период промышленных революций и устойчивого развития городской среды. Рассмотрены социально-градостроительные предпосылки реновации этих объектов. Определены их типологические и композиционные характеристики с учетом особенностей размещения в структуре города. Выявлены критерии и приемы гуманизации общественных пространств в городской среде. Рассмотрены современные приемы формирования общественных пространств в исторической среде города с объектами историко-культурного наследия и в различных зонах города с современной застройкой. Рассмотрены также ландшафтный и светоцветовой дизайн как перспективные средства реновации и гуманизации общественных пространств в городской среде.

Досліджено композиційно-смислові відношення ландшафтних та архітектурних форм силуету міста. Розглянуто роль ландшафту у формування силуету міста, визначено принцип формоутворення композиційно-силуетних структур міста як функцію семантичних структур ландшафту та створення співзалежної системи морфотипів ландшафтних і архітектурних форм. Запропоновано класифікацію універсальних ландшафтно-архітектурних форм як знаків, що несуть смислову інформацію, обгрунтовано універсальну семантичну мову (код) образів-символів природи й архітектури, що відображає сприйняття людиною світу. Виявлено композиційно-образну та знаково-смислову структури силуету Харкова, обгрунтовано смислоутворювальний принцип його архітектурно-ландшафтного силуету.

Рассмотрены подходы к организации интерьера как архитектурной формы и его зрительного восприятия. Охарактеризованы формы, преобладающий цввет и элементы готического стиля. Внимание уделено интерьерам и мебели в стиле современного барокко. Раскрыта особенность архитектуры в стиле рококо. Представлена информация об основных стилях мебели и интерьеров ХХ в. Изложены концептуальные задачи и требования к разработке дизайна гостиничных комплексов.

Розглянуто основні положення зорового сприйняття та проектування видимості в будівлях і спорудах для глядачів. Розглянуто питання впливу форми рядів в плані та форми фокусної лінії на вибір моделі безперешкодної видимості і форму поверхні глядачів. Наведено відомості щодо особливості проектування видимості в культурно-видовищних будівлях, лекційних аудиторіях, спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних спорудах і залах.

Розглянуто елементи об'ємно-просторової композиції. Висвітлено властивості просторових форм. Охарактеризовано основні види композиції. Приділено увагу організації об'ємно-просторової композиції. Показано роль тотожності, нюансу та контрасту в створенні цілісної композиції. Викладено основи побудови та графічного зображення композиції.

Присвячено культурологічному аналізу трансформацій символічного простору міста. Запропоновано методику та проаналізовано сучасний простір міста Сімферополя. Аргументовано, що місто являє собою локальний континуум часу та простору, що знаходиться в постійній динаміці. Встановлено, що семіотичний підхід до вивчення міста дозволяє описати символічний "портрет" території, який зумовлений конкретно-історичним часом, насичений символами, символічними домінантами, що утворюються в процесі трансформації простору. Зауважено, що трансформації символічного простору відбуваються на підгрунті попереднього досвіду та не мають чіткого вектора розвитку системи або її елементів, що характерно для трансформаційних процесів у цілому. Виявлено, що кожен новий етап трансформації символічного простору міста супроводжується зміщенням низки існуючих символічних домінант від ядра до периферії (домінанти втрачають актуальність), а також появою символічних домінант (найчастіше — абсолютно нових, рідше - рух старих символічних домінант від периферії до центру). Зазначено, що запропонований алгоритм фіксування образу міста як символічного тексту, що трансформується в історичній ретроспективі та на сучасному етапі, дозволив охарактеризувати сучасний символічний простір українського міста, що підтримує традицію розвитку української культури як оригінальної та самобутньої.

Увагу приділено вдосконаленню композиційної структури архітектурної системи просторів щодобової міграції мешканців мегаполісу (за схемою дім - робота - дім). Вперше виявлено у системі міського простору цілісний об'єкт - підсистему просторів, у якій мешкають, працюють і щодобово переміщуються сотні тисяч містян. Вперше розроблено дві усереднені ідеалізовані моделі мегаполісу та традиційно-етнічного поселення. Проведено композиційний аналіз цих моделей. Визначено напрями можливої реабілітації системи міських просторів на шляхах щодобової міграції. Наведено планувально-композиційну структуру й ергономічний та культурний аналіз.

Висвітлено принципи формування інтер'єру клубних будівель радянського періоду. Проаналізовано соціально-політичні та культурні передумови розвитку клубів, що зумовили чинники формування їх інтер'єру. Представлено цілісну картину поетапного становлення типології клубних будівель і еволюцію їх функціональної та просторової організації. Визначено прийоми функціонально-планувальної організації клубних будівель і особливості формування приміщень видовищної частини, зокрема залу для глядачів, фойє, вестибюлю. Надано класифікацію клубів за стилями та стилістичними напрямами. Розкрито роль синтезу мистецтв у формуванні внутрішнього простору. Досліджено інтер'єри клубних будівель конструктивізму, радянського класицизму і технологізму. Розглянуто принципи композиційної організації просторової структури та художньо-декоративної організації монопростору видовищної частини клубної будівлі.

Визначено метрологічні закономірності сакральної архітектури Чернігова. Розглянуто різні підходи досягнення гармонії в архітектурі. Висвітлено кількісні засоби організації форми в архітектурі різних історичних періодів. Проаналізовано особливості об'єктів чернігівської сакральної архітектури та встановлено числові та геометричні відношення, що формують їх пропорційну систему, а також визначено мірний інструментарій. Зазначено, що початковий етап формування гармонійної композиції чернігівських пам'яток пов'язаний з обранням певної метрологічної системи, врахуванням її властивостей. Cформульовано метрологічні закономірності чернігівської сакральної архітектури. Окреслено перспективу реалізації окремих наукових положень у проектно-реставраційній практиці.

Досліджено особливості архітектурно-художньої організації фасадів нових будинків у системі історичної різночасової вулиці, виявлено основні закономірності і прийоми формування їх архітектурно-художньої виразності за різноманітних умов. Визначено критерії гармонізації старої і нової забудови. Розроблено класифікацію будинків-новацій в архітектурі історичної вулиці. Розроблено моделі архітектурно-художнього формоутворення структури фасадів будинків-новацій в архітектурі історичної вулиці з урахуванням примикань до різноманітних існуючих будинків. Рекомендовано сучасні можливості освітлення нових фасадів в історичному середовищі та проаналізовано особливості їх поліхромії. Доведено, що завдяки грамотній інтеграції можливе одержання нових якостей сучасної забудови в системі історичних будинків. Запропоновано варіанти інтеграції об'єкта історичної забудови в композиції сучасної будівлі. Рекомендовано прийоми включення будинку-новації до різночасового ансамблю.

Виявлено та проаналізовано фактори, які впливають на формування функціонально-планувального та архітектурно-просторового вирішення громадського центру житлового району Рясне. Надано рекомендації щодо реалізації такого комплексу за сучасних умов.

Сучасним тенденціям передачі пам'яток містобудування в концесію може протистояти вироблення державних програм ревалоризації архітектурних ансамблів в історичному ландшафті, щоб сприяти веденню громадського контролю за дотриманням концесіонерами взятих зобов'язань.

Изучены особенности формообразования и применения пространственных деревянных конструкций, предложена их классификация по аналогии с конкретными аналитическими поверхностями. Исследован опыт возведения архитектурных объектов с использованием подобных конструкций.

Розглянуто психологічний аспект процесу формування творчого просторового мислення студентів-архітекторів в контексті вивчення об'ємно-просторової композиції.

Рассмотрен психологический аспект процесса формирования творческого пространственного мышления студентов-архитекторов в контексте изучения объемно-пространственной композиции.

Psychological aspect of process of forming of the creative spatial thinking of students-architects is Considered in the context of study of by volume of-spatial composition.

Приведена связь между формами временной архитектуры и аналитическими геометрическими поверхностями. Эти поверхности и приведенные примеры их использования во временной архитектуре изучены с точки зрения аналитической геометрии, чтобы продемонстрировать возможности формообразования на ее основе.

Мета роботи - розшифрувати символіку плану барокового ансамблю Церкви св. Юра у м. Львів.

Зазначено, що з метою охорони та раціонального використання архітектурної спадщини в Україні необхідно проводити ревалоризацію архітектурних ансамблів. Осмислення особливостей архітектурних ансамблів пов'язане і з дослідженням їх образу в історичному ландшафті в загальнокультурному та філософському аспектах.

Розглянуто архітектуру простору як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру храмових будівель, особливості формотворення у храмобудуванні та композиційний уклад, що визначається через масу, простір і поверхню.

Освещены история становления и перспективы развития, теоретические и методологические основы дизайна архитектурной среды (АС). Проанализированы особенности проектирования и художественного конструирования объектов АС, мобильных зданий и сооружений, оборудования, средств визуальной коммуникации, комплексного формирования городской и ландшафтно-рекреационной среды. Определены направления дизайн-деятельности в сфере формирования АС.

Висвітлено внесок студентів і викладачів кафедри ДАС ІАРХ Львівської політехніки у пошук сучасних просторово-середовищних ідей розвитку центральної частини м. Львів, які реалізовано у роботах українсько-німецького проектного семінару.