Вперше внутрішні громадські простори у структурі історичної житлової забудови Львова на межі XIX - XX ст. стали об'єктом наукового дослідження, в результаті якого визначено особливості формування даної архітектури. До наукового обігу введено значний обсяг фактичних матеріалів (описано понад 500 об'єктів, досліджено близько 1 000 будинків Львова, зроблено більше ніж 3 000 фотофіксацій). Встановлено планувальні, об'ємно-конструктивні, стилістичні та композиційні принципи формування архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків Львова, з'ясовано причини їх руйнування та розроблено рекомендації щодо збереження, використання та реконструкції. Проведено порівняльний аналіз архітектурних рішень громадських просторів житлових будинків Львова та інших міст (Відня, Вроцлава, Варшави, Кракова), виявлено основні закономірності, відмінності й особливості їх розвитку. Сформульовано базові принципи збереження громадських просторів, встановлено критерії визначення їх цінності. Наведено рекомендації щодо реставрації та модернізації архітектури громадських просторів в історичній житловій забудові Львова за сучасних умов.

Запропоновано представлення внутрішньої просторової структури у вигляді сукупності просторових одиниць, що мають форму компактного, видовженого, площинного або кільцевого типу. Вперше узагальнено різні види взаємодії просторових одиниць. Виявлено властивість візуальної проникності стосовно архітектурних об'єктів, досліджено особливості візуально-проникних внутрішніх просторових структур, удосконалено їх класифікацію за типом групування просторових одиниць. Сформульовано морфологічні принципи організації внутрішніх просторових структур (просторових одиниць, внутрішнього та зовнішнього ускладнення) та узагальнено вторинні (візуальної проникності, комунікаційності, змінності та ілюзійності). Розроблено комплекс вправ, спрямований на удосконалення просторового мислення під час архітектурного проектування.

Висвітлено питання архітектурно-будівельної діяльності в Києво-Печерському монастирі у період правління імператриці Анни Іоаннівни у контексті ліквідованого інституту гетьманства, відновленого Петром ІІ. Наведено відомості про мистецькі твори, представлені в монастирських храмах в 1730-х рр. у синтезі з архітектурою.

Освещены вопросы архитектурно-строительной деятельности в Киево-Печерском монастыре в период правления императрицы Анны Иоановны в контексте ликвидированного института гетманства, восстановленного Петром ІІ. Даны сведения о художественных произведениях, представленных в монастырских храмах в 1730-х гг. в синтезе с архитектурой.

Изучены особенности формообразования и применения пространственных деревянных конструкций, предложена их классификация по аналогии с конкретными аналитическими поверхностями. Исследован опыт возведения архитектурных объектов с использованием подобных конструкций.

Досліджено процес формування структури архітектурного простору у формально-теоретичному аспекті. Розроблено новий метод формального структурування архітектурного простору, виявлено та систематизовано основні ознаки його організації: конструктивну, геометричну, композиційну, функціональну, перцептивну. До наукового обігу введено поняття моно- та поліпростору, охарактеризовано їх властивості, співвідношення, зв'язки, межі застосування. Здійснено апробацію нового методу визначення формально-теоретичної структури архітектурного простору на базі моделі адекватного відбиття дійсності, в якій зафіксовано специфічні ознаки, умови та вимоги, які необхідно враховувати під час формування архітектурного простору з визначеним функціональним процесом. Доведено, що запропонований метод впорядковує взаємозв'язки між структурними одиницями складних просторових систем, визначає понятійний апарат і створює теоретичну базу для формування цілісного архітектурного простору.

Присвячено культурологічному аналізу трансформацій символічного простору міста. Запропоновано методику та проаналізовано сучасний простір міста Сімферополя. Аргументовано, що місто являє собою локальний континуум часу та простору, що знаходиться в постійній динаміці. Встановлено, що семіотичний підхід до вивчення міста дозволяє описати символічний "портрет" території, який зумовлений конкретно-історичним часом, насичений символами, символічними домінантами, що утворюються в процесі трансформації простору. Зауважено, що трансформації символічного простору відбуваються на підгрунті попереднього досвіду та не мають чіткого вектора розвитку системи або її елементів, що характерно для трансформаційних процесів у цілому. Виявлено, що кожен новий етап трансформації символічного простору міста супроводжується зміщенням низки існуючих символічних домінант від ядра до периферії (домінанти втрачають актуальність), а також появою символічних домінант (найчастіше — абсолютно нових, рідше - рух старих символічних домінант від периферії до центру). Зазначено, що запропонований алгоритм фіксування образу міста як символічного тексту, що трансформується в історичній ретроспективі та на сучасному етапі, дозволив охарактеризувати сучасний символічний простір українського міста, що підтримує традицію розвитку української культури як оригінальної та самобутньої.

Розглянуто інтер'єрне середовище житлових громадських будівель як експериментальне поле для апробації різноманітних варіантів формотворчості. Вища школа є базою для наукових і творчих інновацій, де може народитися справжній регіональний дизайн.

Рассмотрено интерьерную среду жилых и общественных зданий как экспериментальное поле для апробации различных вариантов формотворчества. Высшая школа является базой для научных и творческих инноваций, где может родиться истинный региональный дизайн.

An interior medium of inhabited and public buildings appears by an experimental field for approbation of various variants of creativity of the form. The higher school is base for scientific and creative innovation, where the true regional design can be born.

Виявлено та проаналізовано фактори, які впливають на формування функціонально-планувального та архітектурно-просторового вирішення громадського центру житлового району Рясне. Надано рекомендації щодо реалізації такого комплексу за сучасних умов.

Архітектурна композиція розглядається насамперед як емоційно-естетичний аспект архітектури. Методологічною основою дослідження прийнята установка переходу до міждисциплінарного способу формулювання задач.

Архитектурная композиция рассматривается прежде всего как эмоционально-эстетический аспект архитектуры. В качестве методологической основы исследования принята установка перехода к междисциплинарному способу постановки задач.

The architectural composition is considered first of all as emotional - aesthetic aspect of the architecture. As a methodological basis of research the installation of passage to interdisciplinary mode of production of the tasks is accepted.

Однією з важливих проблем у мистецтві другої половини ХХ ст. була і є проблема стильової єдності навколишнього середовища. Під цією єдністю необхідно розуміти взаємодію архітектури, мистецтва і дизайну, що допомагає організувати гармонійний життєвий простір. Зазначено, що блискучим прикладом вирішення даної проблеми є художньо-дизайнерське оформлення архітектурного ансамблю "Старе місто" у Харкові.

Одной из важных проблем в искусстве второй половины ХХ ст. была и есть проблема стилевого единства окружающей человека среды. Под этим единством необходимо понимать взаимодействие архитектуры, искусства и дизайна, которые помогают организовать гармоническое жизненное пространство. Отмечено, что блестящим примером решения данной проблемы является художественно-дизайнерское оформление архитектурного ансамбля "Старый город" в Харькове.

One of the important problems in art of second half ХХ centuries was and there is a problem of style unity of medium, enclosing the man. It is necessary to perceive this unity interaction of architecture, art and design, which help to organize harmonic zoetic space. A nitidous example of a solution of this problem was art - design veneering of an architectural ensemble " Old city " in Kharkov.

Отмечено, что городской организм - сложная, моногоотраслевая, мономерная система. Для архитекторов и художников первостепенной является задача создания в городе гармоничной, полноценной среды для работы, жизни и отдыха всех людей. Показано существование проблемы синтеза архитектуры и скульптуры.

Зазначено, що міський організм є складною, багатогалузевою, багатовимірною системою. Для архітекторів і художників першочерговим є завдання розробки у місті гармонійного, повноцінного середовища для роботи, життя та відпочинку людей. Показано існування проблеми синтезу архітектури та скульптури.

Мета роботи - розшифрувати символіку плану барокового ансамблю Церкви св. Юра у м. Львів.

Проведено дослідження формотвірної дії руху в архітектурній композиції в естетико-психологічному аспекті сприйняття вузлів просторово-часової структури міста. На підставі порівняльного аналізу архітектурних, загальнонаукових і мистецтвознавчих концепцій, а також вибраної методики дослідження проведено вивчення історичних містобудівних ансамблів Чернігова, Ізюма, Святогорська щодо ритмічних побудов їх композиції з виявленням естетико-емоційного (архетипічного) аспекту сприйняття архітектурно-просторових структур. Розкрито емоційно-психологічний та інформаційно-формотвірний потенціал фактора руху. У науковий обіг введено поняття "порогового простору" як архетипічного аспекту ритмічного акценту. Встановлено, що на синтез вражень, сформованих шляхами руху, впливає ритмічна послідовність просторів, утворених акцентами і паузами. Відзначено, що акцент повинен мати якості "порогового простору", а пауза - "розрядки". Розроблено методику архітектурно-семіотичного аналізу композиційної структури міста (ансамблю), що враховує психологічний аспект сприйняття.

Висвітлено роль архітектури і природи, які у своїй "органічній спільності", створюють ансамбль, цілісну картину світу, де всі зв'язки стійкі та носять універсальний характер.

Освещена роль архитектуры и природы, которые в своей "органической общности", создают ансамбль, целостную картину мира, где все связи устойчивы и носят универсальный характер.

The architecture and nature, in " of an organic generality ", create band, integrated picture of the world, where all connections are steady and wear universal character.

Висвітлено внесок студентів і викладачів кафедри ДАС ІАРХ Львівської політехніки у пошук сучасних просторово-середовищних ідей розвитку центральної частини м. Львів, які реалізовано у роботах українсько-німецького проектного семінару.

Дано определение понятия "Общественное пространство", рассмотрены особенности формирования общественных пространств на ранних этапах развития цивилизации, в период промышленных революций и устойчивого развития городской среды. Рассмотрены социально-градостроительные предпосылки реновации этих объектов. Определены их типологические и композиционные характеристики с учетом особенностей размещения в структуре города. Выявлены критерии и приемы гуманизации общественных пространств в городской среде. Рассмотрены современные приемы формирования общественных пространств в исторической среде города с объектами историко-культурного наследия и в различных зонах города с современной застройкой. Рассмотрены также ландшафтный и светоцветовой дизайн как перспективные средства реновации и гуманизации общественных пространств в городской среде.

Зазначено, що для розвитку теорії композиції дуже важливі дослідження зв'язків з суміжними галузями знань. Застосування до аналізу архітектури психологічних досліджень дозволяє не тільки виявити закономірності сприйняття людиною архітектурного середовища, але й обгрунтувати методи та способи, дослідження такого складного феномену, яким є архітектурна форма. Наведено дані досліджень кількісного аналізу відношень маси та простору у 132-х спорудах, які є пам'ятками світової архітектури.

Отмечено, что для развития теории композиции очень важны исследования, учитывающие связи со смежными областями знаний. Применение к анализу архитектуры психологических исследований позволяет не только выявить закономерности восприятия человеком архитектурной среды, но и обосновать методы и приемы, исследования столь сложного феномена, каким является архитектурная форма. Представлены результаты количественного анализа отношений массы и пространства в 132-х сооружениях, являющихся памятниками мировой архитектуры.

For development of the theory of a composition researches now are very important which take into account connections with adjacent fields of knowledge. The application to the analysis of architecture of psychological researches allows not only to reveal laws of perception by the man of architectural environment but also to prove methods and receptions, though which the research of a so difficult phenomenon is possible, what the architectural form is. In clause the results of the quantitative analysisof the relations of mass and space in 132 structures being monuments of world architecture are submitted.

Розглянуто психологічний аспект процесу формування творчого просторового мислення студентів-архітекторів в контексті вивчення об'ємно-просторової композиції.

Рассмотрен психологический аспект процесса формирования творческого пространственного мышления студентов-архитекторов в контексте изучения объемно-пространственной композиции.

Psychological aspect of process of forming of the creative spatial thinking of students-architects is Considered in the context of study of by volume of-spatial composition.

Городская среда рассмотрена как действо, которое раскрывается перед человеком, попадающим в простанство этой среды. Единство пространства и ограничительной формы - условие существования архитектурного произведения. При этом количественная и качественная оценка происходит, прежде всего, благодаря визуальному восприятию материальной формы.

Міське середовище розглянуто як дію, яка розкривається перед людиною, яка потрапляє у простір цього середовища. Єдність простору й органічної форми - необхідна умова існування архітектурного твору. За цього кількісна та якісна оцінка простору здійснюється завдяки візуальному сприйняттю матеріальної форми.

Увагу приділено вдосконаленню композиційної структури архітектурної системи просторів щодобової міграції мешканців мегаполісу (за схемою дім - робота - дім). Вперше виявлено у системі міського простору цілісний об'єкт - підсистему просторів, у якій мешкають, працюють і щодобово переміщуються сотні тисяч містян. Вперше розроблено дві усереднені ідеалізовані моделі мегаполісу та традиційно-етнічного поселення. Проведено композиційний аналіз цих моделей. Визначено напрями можливої реабілітації системи міських просторів на шляхах щодобової міграції. Наведено планувально-композиційну структуру й ергономічний та культурний аналіз.