Мета дослідження - визначення теоретичних основ та методики застосування світлових інсталяцій у композиційному формуванні образу міського простору. Визначено специфіку трактування поняття світлової інсталяції, що залежить від двох напрямів її застосування - функціональне освітлення міст і світлове мистецтво, які разом формують світловий образ архітектури міста. У розвитку тенденцій формування штучного світлового середовища міст виділено п'ять етапів. Здійснено класифікацію світлових інсталяцій на основі визначених характеристик і класифіковано види світлових візуально-просторових образів міста. Сформульовано основні прийоми моделювання візуально-просторових образів міста засобами світлових інсталяцій. Розроблено методичні рекомендації формування та позиціювання світлових інсталяцій в архітектурі міських просторів, де запропоновано послідовність етапів моделювання світлових візуально-просторових образів міста та відповідні методики.

Досліджено особливості процесу регіонального колористичного творення середовища від періоду зародження до сучасності. Встановлено єдність структур різноманітних колористичних палітр регіонального предметно-просторового середовища (ППС). Доведено, що на етапі етнічного середовищетворення система досліджених палітр ППС утворює (в ідеальному вигляді) упорядковану множину кольорів, що складає ізоморфні Абелеві групи, в яких діють принципи комутативності й асоціативності та наявні нейтральні елементи. Даним групам притаманна внутрішня симетрія. Наголошено, що на сучасному етапі відбувається процес руйнування системних характеристик, структурних зв'язків, зміщення функцій поліхромії ППС. Запропоновано модель найзагальніших міжрегіональних принципів формування колористики ППС, яка дозволяє розглядати проблеми місцевого та регіонального колористичного середовищетворення у нетрадиційному аспекті, грунтуючись на науково аргументованих методиках управління цими процесами.

Розвинуто актуальний напрямок у в теорії архітектури - комфортність світлового середовища у контексті урбоекологічного підходу. Проаналізовано кліматологічні й історико-культурні передумови розвитку архітектурних методів формування такого середовища за умов спекотного клімату. Систематизовано традиційні та високотехнологічні архітектурно-композиційні прийоми формоутворення, які сприяють створенню комфортного світлового середовища за природно-кліматичних умов арабо-ісламських країн. Наведено результати експериментальних досліджень функціональної та формотвірної дії світлотіньових співвідношень у традиційній і сучасній арабській архітектурі. Розроблено принципи та рекомендації щодо формування комфортного світлового середовища у сучасних житлових і громадських будинках країн Арабського Сходу.

Досліджено особливості розвитку колористики архітектурно-просторового середовища сільського житла Галичини другої половини XIX - початку XXI ст. Проаналізовано колористичні утворення предметно-просторового середовища етнографічних районів досліджуваної території. Розглянуто етапи розвитку будівництва сільського житла на території Галичини, пов'язані зі змінами у політичному, соціально-економічному та культурному житті. Проведено порівняльний аналіз колористики сільського житла різних етнографічних зон та областей з суміжними районами України. Визначено фактори, що впливають на формування колористики архітектурно-предметного середовища народного житла досліджуваної території, встановлено особливості та тенденції змін колористики сільського житла Галичини.

Висвітлено проблему формування колористичного архітектурно-художнього образу архітектури Харкова від часу заснування міста до сучасного стану. Проаналізовано зміни, які відбувались в архітектурній колористиці міста під впливом світового історико-культурного процесу. Виявлені у дослідженні закономірності розвитку системи колористичного архітектурно-художнього образу міста свідчать про існування сталих системотвірних традицій колористичного формотворення. Розглянуто фактори, що впливають на систему колористичного формотворення в рамках формування архітектурно-художнього образу. Встановлено зв'язок колористичної палітри міста та традицій етнічного колористичного середовищетворення, що відображає її гармонійність. Досліджено, що елементи палітри створюють групи, яким притаманна внутрішня симетрія.

Досліжено проблему колористики у системі композиційних засобів архітектури модерну в Україні. На підставі аналізу зразків архітектури усіх трьох гілок модерну (декоративної, національно-романтичної та раціоналістичної) показано, що фасади будівель мають специфічну колористичну палітру, на формування якої вплинули традиційні етнічні кольорові культури регіонів України та колористичні тенденції архітектури західноєвропейського модерну. Прийоми колористики у системі композиційних засобів реалізувалися на основі контрастних і нюансних гармонійних палітр, які виявляли об'ємно-просторову структуру зразків архітектури трьох гілок модерну в основних регіонах України. Розглянуто проектні функції-цілі колористики у системі композиційних засобів стилю "модерн" в Україні.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

Досліджено системи природного освітлення з використанням сучасних просторових світлотехнічних характеристик, розглянуто актуальні архітектурні світлопрозорі конструкції для дахів будинків.

The article provides the definition of illumination, decorative lightning, and its usage, which opens up new opportunities for creating different virtual scenarios; the concept of Kamjanets'-Podils'kyj castle complex illumination.

Розглянуто основні поняття та засади світлового дизайну архітектурних об'єктів історичного міського середовища. Проаналізовано основні принципи, методи та способи архітектурного освітлення історичних будівель і пам'яток архітектури.

На базі фундаментальних наукових категорій та архітектурно-ієрархічних рівнів проаналізовано предмет наукового дослідження нового архітектурного напрямку - сучасну світлову архітектуру.

Зазначено щодо актуальності проблеми стосовно архітектурного освітлення об'єктів; комплексно проаналізовано новітні методики реконструкції, оцінки пам'яток архітектури, методи створення естетики світлового середовища. Розроблено узагальнювальну методику з рекомендаціями щодо проектування архітектурного освітлення об'єктів і можливістю моніторингу якості на всіх стадіях проекту.