Проведено аналіз і виконано класифікацію дефектів і пошкоджень старовинних пам'ятників архітектури Сирії. Узагальнено найбільш ефективні способи підсилення та відновлювання з використанням місцевих матеріалів, придатних для умов Сирії. Надано пропозиції щодо впровадження в практику підсилення пам'ятників архітектури нових ефективних будівельних матеріалів. Удосконалено методи зміцнення та консервації кам'яних конструкцій, в тому числі масивних пам'ятників архітектури.

Висвітлено проблеми сучасної теорії дизайну, дослідження і збереження пам'яток містобудівного мистецтва Сумщини. Розглянуто питання обгрунтування архітектурних реконструкцій мурованих храмів Херсонеса, історії вивчення пам'яток історії та культури в Криму в першій половині ХІХ ст., дослідження некрополя Успенського собору Києво-Печерської лаври. Проаналізовано містобудівну спадщину у Зводі пам'яток Києва та забудові Пушкінської вулиці в Одесі.

Освещены проблемы современной теории дизайна, исследования и сбережения памяток градостроительного искусства Сумской области. Рассмотрены вопросы обоснования архитектурных реконструкций кирпичных храмов Херсонеса, истории изучения памяток истории и культуры в Крыму в первой половине ХІХ ст., исследования некрополя Успенского собора Киево-Печерской лавры. Проанализировано градостроительное наследие в Своде памяток Киева и застройке Пушкинской улицы в Одессе.

Дисертацію присвячено проблемам створення комплексної системи знань про архітектурне середовище історичного міста як об'єкта реконструкції. Розроблено методику опису морфології і типологічну класифікацію елементів архітектурного середовища історичного міста.

Розроблено методику аналізу впливу вологості та радону на архітектурне середовище історичної забудови міст залежно від об'ємно-планувальної структури будівель. Запропоновано засоби їх від захисту сумісної дії зазначених шкідливих чинників. Визначено та досліджено фактори, що обумовлюють рух води та радону до матеріального середовища архітектурних об'єктів культурно-історичної спадщини. З використанням нового методу моніторингу об'ємної активності радону тривалої дії запропоновано методику виявлення потужності його джерела. Удосконалено модель проведення дифузійних експериментів для визначення параметрів матеріалів протирадонових бар'єрів. З урахуванням фактора розчинності радону у воді доведено необхідність встановлення універсальних бар'єрів захисту від сумісної шкідливої дії вологості та радону. З метою захисту об'єктів історико-культурної спадщини від їх сумісного впливу обгрунтовано доцільність застосування архітектурних та містобудівельних засобів консервації та реставрації, а також методів дизайну архітектурного середовища. Встановлено, що найбільш раціональними архітектурно-планувальними засобами захисту є перебудова, перебивка поверхонь, вставки-мости, пасажі. Для рядової забудови рекомендовано використання надбудови, підземної урбаністики з застосуванням захисних поясів, екранів, суцільних фундаментів. Показано ефективність використання нових матеріалів і сучасних технологічних засобів у процесі реалізації архітектурно-функціональних, архітектурно-конструктивних методів захисту, а також під час реставрації та консервації об'єктів архітектурного середовища історичної спадщини.

З'ясовано проблеми охорони та використанння архітектурної спадщини на сучасному етапі в Україні. Виявлено пам'ятки історико-архітектурної спадщини Черкащини як бази для формування архітектурного потенціалу (АП). Розроблено та науково обгрунтовано принципи структурування середовищ з АП. Визначено стратегії функціонування АП за сучасних соціокультурних та економіко-політичних умов Черкащини. Виявлено історико-культурні зони (ІКЗ), які формуються на базі АП даного історичного регіону. З застосуванням теоретичних принципів структурування середовищ з АП розроблено типологію ІКЗ. Запропоновано комплексний підхід щодо охорони, регенерації та використання АП у контексті розвитку ІКЗ історичного регіону Черкащини, на підставі якого можливе коригування та створення нових державних, муніципальних комплексних програм.

Вперше проблему реконстукції ансамблю античного міста розглянуто у межах системного підходу, який визначає просторово-часові та структурні зв'язки елементів містобудівного ансамблю. Проведено комплексне дослідження містобудівних систем грецьких міст-полісів. Одержано графічну модель організації внутрішньоміського простору. Розглянуто античні концепції "ідеального міста" та теоретичний досвід епохи еллінізму. Проаналізовано тогочасні традиції містобудування на матеріалі археологічних досліджень грецьких міст. З'ясовано загальні закономірності у композиційній побудові плану та здійснено їх співвіднесення зі світоглядними принципами даної епохи. Проведено порівняльний аналіз морфологічних параметрів забудови. Запропоновано методику графоаналітичної реконструкції античного міста, на основі якої виконано реконструкцію ансамблю Херсонеса елліністичного періоду.

Вперше розроблено методичний підхід щодо реконструкції композиційної структури (КС) міста, пов'язаний з архітектурною регламентацією забудови історичного середовища на підставі вивчення морфології та типології елементів КС. Визначено принципи та методи реконструкції КС історичних міст. Виявлено факторну залежність диференціації архітектурного середовища історичного міста від просторової організації історико-культурної спадщини та морфологічних типів середовища. Розроблено метод виявлення морфоструктури архітектурного середовища історичного міста. Апробовано методику визначення архітектурних регламентів забудови історичного середовища.

Розроблено методологічні засади збереження та регенерації архітектурно-розпланувальних заповідних районів історичних міст. Показано важливість робіт з містобудівної реставрації для практики збереження та відтворення цінних архітектурно-розпланувальних комплексів історичних міст України. Запропоновано критерії оцінки пам'яткових містобудівних комплексів. Створено еволюційну систематизацію архітектурно-розпланувальних та функціональних комплексів західноукраїнських міст. Розроблено аналітичні (інвентаризації, ідентифікації, верифікації, багатокритеріальної оцінки, паспортизації) та синтезуючі (ревалоризації, реабілітації, музеєфікації) методики робіт з регенерації історичних містобудівних комплексів. Визначено принципи та методи науково-проектних робіт з регенерації. Наведено методологічні засади та проектно-праксеологічну модель проектної діяльності для збереження та регенерації історичних міст. Запропоновано новий алгоритм розв'язання науково-проектних задач стосовно збереження та регенерації.

Встановлено методику визначення рівнів інтегрованого оцінювання різночасних нашарувань історичних центрів міст північно-східного регіону України на основі аналізу чинників еволюції, класифікації населених територій за ступенем урбанізації, типології об'єктів спадщини. Теоретичні принципи збереження та реабілітації об'єктів культурної спадщини мають багаторівневий характер. У методиці збереження об'єктів культурної спадщини функції peaбілітації встановлено на основі врахування параметричних показників еволюції історичних міст і регламенту просторової адаптації пам'яток архітектури та містобудування до умов сучасного використання.

Виявлено проблеми збереження й експлуатації колишніх прибуткових будинків, а також сформульовано принципи їх вирішення. Розглянуто соціально-економічні передумови виникнення прибуткових будинків. Виявлено основні архітектурно-просторові, об'ємно-планувальні та стилістичні особливості. Визначено значення прибуткових будинків для процесів подальшого розвитку архітектури житлових будівель. Сформульовано роль прибуткових будинків у архітектурному образі історичного центру міста. Проведено порівняльний аналіз архітектури житлових будівель різних міст України й європейських країн. Запропоновано та використано структуровану загальнонаукову систему дослідження, яка поєднує різні методи перетворення прибуткових будинків. Сформульовано концепцію вивчення, аналізу та перетворення колишніх прибуткових будинків, яка складається з трьох аналітичних рівнів, що відповідають трьом міждисциплінарним принципам. У кожному з рівнів застосовуються різнобічні підходи до розгляду матеріалу. Відповідно кожен підхід зосереджений на певних елементах вивчення та аналізу. Підсумком всіх підходів є конкретна мета, яка сприяє підбиттю результатів дослідження по кожному рівню. Сформульовані в результаті аналізу принципи перетворення та збереження прибуткових будинків як елементів містобудівної та культурної спадщини спрямовані на прискорення та полегшення завдань модернізації цінної історичної архітектури Харкова.

Сформульовано актуальну проблему регенерації культурно-історичного середовища на прикладі міст Донбаського регіону, виявлено її зв'язок з важливими соціальними та науковими завданнями. Вивчено історичні етапи розвитку промислових селищ та основні напрями в області регенерації культурно-історичного середовища міст Європи та Донбасу. Позначено основні принципи збереження й відновлення культурно-історичного середовища промислового міста. Запропоновано модель регенерації культурно-історичного середовища промислового міста на основі розроблених принципів і прийомів. Розроблено соціально-економічну програму дій, що забезпечує комплексний підхід у вирішенні проблеми регенерації культурно-історичного середовища промислового міста.

Розроблено принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану на прикладі архітектурної спадщини міст Бейрута, Сайди. Проаналізовано розвиток архітектурної спадщини Лівану періодів Оттоманської імперії (початок XVI - початок XX ст.) і Французького мандату (1920 - 1943 рр.). Виявлено загальні принципи і методи реставрації пам'яток архітектури Лівану першої половини XX ст. Надано рекомендації щодо проведення реставраційно-відбудовних робіт і використання особливостей Бейрутського еклектизму.

Висвітлено історію охорони архітектурно-історичного середовища та впорядкування м. Кам'янець-Подільський. Розкрито особливості проведення ремонтно-реставраційних і науково-дослідних робіт на пам'ятках архітектури та відбудови Старого міста після Другої світової війни. Увагу приділено комплексним роботам з відбудови Старого міста, впорядкування його території, створення інфраструктури для розвитку туризму та формування його як культурно-туристичного центру.

Розкрито зміст історичного процесу формування методичних засад архітектурної реставрації, виявлено закономірності реставраційного процесу в історичній ретроспективі, проаналізовано реставраційну практику. Вперше розкрито особливості формування методики архітектурної реставрації в Україні, висвітлено специфіку еволюції архітектурно-реставраційного знання, систематизовано досвід реставраційної діяльності в Україні. Вперше опрацьовано матеріали архівної проектної реставраційної документації, що дозволяє узагальнити досвід практичної реставрації. До наукового обігу введено маловідомі та недоступні для широкого загалу матеріали проектних розробок. Розширено та доповнено інформаційне поле з історії формування реставраційної методики.

Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На підставі традиційних і запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI - XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної та семантичної функцій. На підставі результатів структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На підставі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації визначено принципи сучасного збереження та розроблено спеціальний алгоритм і рекомендації для реєстрації ордера.

Освещены этапы реконструкции и восстановления здания Одесского театра оперы и балета - выдающегося памятника архитектуры и театрального зодчества мирового значения. Приведено описание особенностей разработки и реализации конструктивов усиления и защиты его наземной и подземной частей как единой системы. Отражено многообразие примененных инженерных методов и средств для вывода из аварийного состояния этого уникального объекта.

Наведено результати досліджень видатного українського вченого, дослідника історії, мистецтва та архітектури В.Вуйцика, зокрема, з історії церков, площ та вулиць Львова, будинків Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, театральних будинків, представлено бібліографію друкованих праць вченого.

Приведены результаты исследований известного украинского учёного, исследователя истории, искусства и архитектуры В.Вуйцика, в частности, по истории церквей, площадей и улиц Львова, домов Научного общества им. Т.Г.Шевченка, театральных домов, представлена библиография печатных трудов учёного.

Розглянуто питання створення оперативних та ефективних кількісних методів оцінки якості первинних структурних елементів території міст (мікрорайонів). У науковий обіг введено новий термін "цілісне житлове утворення" (ЦЖУ), який запропоновано використовувати для дослідження розвитку мікрорайону як структурної одиниці території міста. Для визначення якості ЦЖУ розроблено метод системної оцінки, який грунтується на принципі компактності (принципі Мопертюї), що найбільше відповідає вимогам творчого процесу архітектурного проектування. Для визначення економічного розвитку ЦЖУ створено метод вартісної оцінки. Показано можливості використання нових методів для всебічного аналізу планувальних, функціональних та економічних якостей ЦЖУ та вирішення двох типів задач: порівняння різних ЦЖУ (після приведення до зіставності) та порівняння різних варіантів одного ЦЖУ.

Запропоновано визначення поняття "техногенного ландшафту" як системного компонента міського середовища, який є сукупністю територіально роз'єднаних, але композиційно взаємозалежних порушених територій, особливості формування яких обумовлені промисловою діяльністю людини. Удосконалено існуючу класифікацію порушених територій за визначеними класифікаційними ознаками: містобудівними характеристиками рельєфу даних територій і навколишнього простору, місцем порушених територій у міському середовищі, їх містобудівним потенціалом. Запропоновано модель міського середовища Донбасу, що передбачає визначення соціальних, антропогенних, природних і техногенних показників. Розроблено методику архітектурної реабілітації даного міського середовища на базі архітектурно-ландшафтного зонування територій містобудівних утворень та визначення напрямів містобудівного використання порушених територій. Обгрунтовано напрямки та наведено методику визначення критерію соціально-економічної ефективності з архітектурної реабілітації міського середовища Донбасу.