Карпатський туристичний трафік (Польщі) розвивається в різних формах, починаючи з 1960-х років. Спочатку - неорганізований, пізніше став популярним у районі Бєщад і викликав оновлення інтересу до дерев'яних архітектурних пам'яток - туризм перетворився від організованих молодіжних таборів для хлопчиків і дівчат до кваліфікованого туризму. Культурний туризм став його остаточною формою. Створено туристичні стежки, зокрема слідами дерев'яної архітектури, а введення збережених дерев'яних православних церков до списку світової спадщини ЮНЕСКО спричинило стимулювання цих змін. Унікальні будівлі стали частиною музею під відкритим небом, водночас музеї самі почали застосовувати нові методи маркетингу та організовувати виставки для того, щоб підвищити обізнаність про те, що вони можуть запропонувати. У головних містах регіону, музеї забезпечили хороші умови для виставок найцінніших колекцій картин, ікон, скульптури й артефактів народного мистецтва. Таким чином, можна спостерігати послідовне пожвавлення історичних споруд, збереження яких було виконане під пильним оком влади. Експозиції культури регіону могли б бути цільнішими та динамічнішими з запровадженням промування українських мультикультурних традицій, які були так характерні для регіону Галичини та його сьогоднішнього прикордоння, особливо щодо культури лемків.

Запропоновано концепцію утворення системи природніх компонентів на рівні регіону - природного каркасу. Така система є взаємодоповнювальною для мережі розселення і забезпечує врівноважений розвиток містобудівних утворень. Природний каркас як система слабокосвоєних територій існував у всі історичні періоди розселення, а його деградація була спричинена промисловою революцією.

Розкрито поняття архетипу, генотипу, фенотипу та кенотипу як складових типологічної структури образу на прикладі образу Мадонни в архітектурно-предметному середовищі. Визначено: архетип - даний, заданий містичний, ментальний чинник, проявляючись на свідомому рівні, схоплюється дословесно у вигляді архетипної схеми, конфігурації; генотип ідіотип (ідіотип) - вловлена суть архетипу в Слові; фенотип - це з'ява індивідуального, творча реалізація архетипу та генотипу в образі, через конкретні символи-знаки або знаки; кенотип - якісно новий образ, у якому закладено процес метаморфози та мутації архетипної схеми.

In the article is considered role of architecture in historical and cultural genesis of a society.

Архітектурну композицію розглянуто крізь призму архетипів людини, найбільш ясно відбитих у міфології та міфопоетиці. Відповідно, розкрито їх роль в художній та архетектурній творчості як таких, що синтезують різні види мистецтва. Просторову основу архітектурної композиції співвіднесено з просторовою моделлю світу, з міфологічним універсумом, що дозволило розкрити нові грані в естетичній цілісності архітектури.

Раскрыта сущность понятия жилища как целостной системы, объединяющей структурные элементы: город, жилую среду, усадьбу, квартиру. Изложены вопросы становления и развития архитектуры жилища как важнейшей составляющей мировой архитектуры. Освещена эволюция жилой среды в разных странах, начиная от зарождения цивилизаций до конца ХХ ст. Приведена характеристика функционально-планировочных и объемно-композиционных приемов формирования односемейных ячеек, многоквартирных жилых домов, комплексов и городской застройки. Рассмотрена типология современного жилища и обозначены возможные пути его перспективного развития.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Дисертація присвячена виявленню принципів формування архітектурної образності Вавилона як функції його історичної спадщини та розкриттю особливостей генези провідного архітектурного образу Вавилона, що ввійшов у світову культуру як образ ''Вавилонської вежі''. Сформульовано положення про своєрідність автентичної архітектури Іраку як функції його історичного розвитку. Виявлено аспекти історичної спадщини як основи його архітектурної образності. Сформульовано провідні автентичні архітектурні образи Вавилона, їх роль і трансформації в архітектурній образності Європи і світу.

Рассмотрены вопросы демографии и динамики урбанизации. Дана информация о городах, роль которых в цивилизациях различных регионов и эпох была и остается ключевой в контексте мировых урбанизационных процессов. Проанализированы исторические условия и факторы, мотивирующие градостроительную деятельность. Уделено внимание наиболее яркому проявлению градостроительной активности - так называемым строительным бумам, и их роли в процессах градостроительного развития различных регионов. Охарактеризованы современные тенденции формирования глобальной сети мировых городов и новых типов городского расселения - эко- и агрополисов.

Побудовано еволюційну модель морфологічних параметрів іконічного знаку як елемента архітектурної композиції (АК). Розроблено методику аналізу еволюції іконічних знаків-елементів АК у морфологічному аспекті. На прикладах більшості архітектурних стилів проведено кластерний аналіз і збудовано шкалу традиційних знаків-елементів архітектурної лексики. Визначено закономірності співвідношень консервативних і змінних характеристик в еволюційному процесі історичного розвитку архітектурних стилів. Виявлено кореляцію між знайденими закономірностями еволюції іконічних знаків у архітектурі та закономірностями розвитку біологічного генотипу. Встановлено відповідність знайдених у дослідженні закономірностей існування й історичного розвитку системи архітектури головним положенням загальної теорії систем. Побудовано шкалу рівнів зображувальності елементів АК.

Проаналізовано стан і розвиток економічних засад архітектури України як форми суспільного буття. Увагу приділено розгляду народного господарства як матерії архітектурного розвитку, історико-політичним і соціально-економічним обмеженням архітектури та містобудування, економічності архітектури й економіці архітектурної творчості. Висвітлено макроекономічний і соціальний аспекти житлового будівництва, проблеми доступності житла, особливості інвестування закордонної елітної житлової нерухомості. Розглянуто систему техніко-економічних показників оцінки проекту, проблеми оптимізації проектних рішень житлових будинків ,економічні аспекти підвищення ефективності будівництва.

Проанализированы состояние и развитие экономических основ архитектуры Украины как формы общественного бытия. Уделено внимание рассмотрению народного хозяйства как материи архитектурного развития, историко-политическим и социально-экономическим ограничениям архитектуры и градостроительства, экономичности архитектуры и экономике архитектурного творчества. Освещены макроэкономический и социальный аспекты жилищного строительства, проблемы доступности жилья, особенности инвестирования зарубежной элитной жилой недвижимости. Рассмотрены система технико-экономических показателей оценки проекта, проблемы оптимизации проектных решений жилых домов, экономические аспекты повышения эффективности строительства.

Розглянуто художню культуру доісторичного періоду з точки зору архітектури та мистецтвознавства. Зазначено, що архітектура - це мистецтво будівництва. В даному контексті, мегалітичні структури є школою сучасної архітектури. Започатковано нову концепцію мегалітичного будівництва, яка відповідає інтелектуальній наповненості у структурній єдності Всесвіту. Висвітлено історію мегалітичного будівництва європейського регіону Євро-Азійського материка. Досліджено та визначено певні закономірності у розвитку мегалітичного будівництва. Проведено аналіз концептуальної наповненості "мегалітичного феномену".

Приведены основные общие положения сравнительного исторического анализа фасадов старинных зданий. Путем метрического анализа выявлены метрические ряды фасадов, которые аналитически представлены в виде структурно-логических последовательностей, операционно, количественно и качественно отражающих функционально-конструктивные, объемно-планировочные, архитектурно-композиционные, визуально-психологические, эстетико-художественные аспекты построения (членения) фасадов здания, их фрагментов или отдельных деталей.

Исследуются взгляды на архитектуру ведущих теоретиков: Анциферова Н.П., Брунова В.Н., Иконникова А.В., Антонова В.Л., Пучкова А.А., Линч К., чьи концепции отразили мифопоэтический аспект архитектуры. Предполагается, что в основе видения мира лежит "мифопоэтическая модель", основанная на пространственных и временных архетипах. Эти архетипы, образно выявленные в мифологии, влияют на мировосприятие человека и в итоге определяют его оценку архитектурных пространств.

Внимание уделено раскрытию в архитектурном произведении структур, обусловленных мифопоэтическими аспектами сознания, неких коннотаций, придающих осложненность произведению искусства, но и наполняющих его дополнительными смыслами. Изучена теория вопроса и проведен анализ мифопоэтической структуры архитектурных ансамблей разных епох. Сопоставление объектов разных исторических периодов позволяет говорить об инвариантных мифопоэтических конструкциях и их разнообразном архитектурно-пространственном выражении. Проанализирована поэтика архитектурных ансамблей с точки зрения мифа, игры и знаково-смысловых структур.

Освещены проблемы возможного существования объективных закономерностей структуры визуального архитектурного образа. В профессиональном и междисциплинарном аспектах рассмотрены особенности формирования архитектурной композиции. На основе современных знаний психологии восприятия, первичного познавательного процесса, имеющего информативную природу, а также элементов аппарата теории информации предложена информационная модель процесса формирования визуального образа архитектурного объекта в восприятии человека, а также метод анализа информационной структуры данного объекта. Определены информационные факторы морфологии архитектурного стилеобразования.

Розглянуто теорію та методологію архітектурного проектування в контексті творчої та наукової діяльності. Розкрито взаємообумовленість і культурологічну єдність у процесі їх еволюції. Структуровано методи архітектурної творчості, а також методи концептуальних і передпроектних наукових досліджень. Висвітлено методичні проблеми та перспективи євроінтеграції в галузі вищої архітектурної освіти.

Рассмотрены теория и методология архитектурного проектирования в контексте взаимодополняющих творческой и научной деятельности. Раскрыты взаимообусловленность и культурологическое единство в процессе их эволюции. Структурированы методы архитектурного творчества, а также методы концептуальных предпроектных научных исследований. Освещены методические проблемы и перспективы евроинтеграции в области высшего архитектурного образования.

Розглянуто структуру та характер прояву Другого Виродженого Стану Процесу Розвитку Архітектури (ДВСПРА) ІІ-ВиСПРА, наведено його повну узагальнену класифікацію. Зазначено, що ДВСПРА характеризується трьома основними типами: ІІаВиСПРА, ІІб-ВиСПРА та ІІв-ВИСПРА , кожний з яких нараховує шість варіантів свого системно-комбінаторного прояву у контексті ІІ-ВиСПРА._

Рассмотрены структура и характер проявления Второго Выраждающего Состояния Процесса развития Архитектуры (ВВСПРА) ІІ-ВиСПРА, приведена его полная обобщенная классификация. Указано, что ВВСПРА характеризуется тремя основными типами: ІІа-ВиСПРА, ІІб-ВиСПРА и ІІв-ВИСПРА, каждый из которых насчитывает по шесть вариантов своего системно-комбинаторного проявления в контексте ІІ-ВиСПРА.

Рассмотрены координатные построения в архитектурной композиции как средства формального объединения архитектурных фрагментов и феномен, обладающий мировоззренческой семантикой. Проанализированы различные концепции, относящиеся к античности, средневековью, Возрождению, классицизму, барокко, современным тенденциям для раскрытия их многогранного смысла.