Виявлено та введено до реєстру 281 садибно-парковий комплекс кінця XVIII ст. та 450 - середини XIX ст., що дало змогу доповнити загальну картину розвитку європейського садово-паркового мистецтва та визначити особливості творення ландшафтної архітектури Галичини. Вперше введено до наукового обігу документальні плани садибно-паркових комплексів сіл Галичини середини XIX ст. (116 об'єктів). Розкрито закономірності функціонального формування простору садибно-паркового комплексу та його залежність від ландшафтної ситуації. Виявлено особливості формування архітектурно-ландшафтного укладу садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII - початку XX ст.

На підставі архівних матеріалів і результатів натурних досліджень виявлено передумови та сукупність чинників, які впливали на формування архітектури м.Трускавця у XIX - першій половині XX ст. Визначено основні періоди локалізації архітектури курортної забудови Трускавця, проаналізовано її сучасний стан. Висвітлено практичні шляхи розв'язання актуальних проблем охорони та збереження історичної спадщини, показано її роль у подальших процесах сучасного та перспективного містобудівного розвитку, а також у формуванні архітектурного образу курорту. Запропоновано внести Трускавець до Списку історичних населених місць України, а об'єкти його історичної спадщини до Державного реєстру національного культурного надбання "Пам'ятки архітектури і містобудування".