Наведено результати досліджень документальних й історичних джерел, матеріалів численних науково-пошукових подорожей по рідному краю щодо чудотворних ікон Волині та Полісся: чудотворного образу Богородиці у Волинському храмі, чудотворної ікони Божої Матері Почаївської, чудотворних образів глибокого Полісся та ін.

Дисертацію присвячено виявленню передумов і тенденцій стильового розвитку храмової архітектури Слобожанщини (друга пол. XIX - початок XX ст.). На підставі вивчення архівних матеріалів введено у науковий обіг проектні матеріали харківських єпархіальних архітекторів та встановлено їх величезну роль у формуванні образу храмових споруд. Визначено типологічні та об'ємно-просторові аспекти формоутворення храмових споруд та проведено аналіз творчих методів архітекторів, що сприяли цьому процесу.

Висвітлюється зв'язок будівництва церков Покрови Пресвятої Богородиці з ключовими подіями в історії України. На прикладі однієї з них - Пархомівської церкви, в якій збереглися мозаїки М.К.Реріха, - стверджується, що не дивлячись на заподіяні рани і втрати, творіння людської духовності стало символом боротьби українського народу за волю і незалежність і буде займати чільне місце в житті суспільства.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Дисертацію присвячено духовній, архітектурно-естетичній та функціональній реабілітації православних монастирських комплексів в Україні. Виявлено фактори історико-соціального плану, які зумовили еволюцію характеру будівництва монастирських комплексів, містобудівне значення ансамблів у формуванні планувальної структури населених пунктів, композиційні закономірності побудови монастирів, стилістичну своєрідність їх основних елементів. Методика дослідження базується на історико-архітектурному аналізі першоджерел, натурному обстеженні збережених пам'яток монастирської архітектури. Для цього застосовано порівняльно-історичний, типологічний методи та метод графічних реконструкцій. Перший розділ - "Аналіз історичного процесу зародження і розвитку монастирських комплексів" - присвячено узагальненню попередніх досліджень з теми дисертації, проаналізовано історичні основи формування монастирських комплексів та їх роль у суспільстві. Виявлено основні етапи розвитку архітектурно-планувальної системи монастирів в історичному контексті. Обстежено основні групи будівель на території комплексів. Проведено аналіз візуального сприйняття об'ємно-просторової та планувальної структури монастирів. На основі цього узагальнено архітектурно-мистецьку роль монастирських комплексів в історичному середовищі. У другому розділі - "Дослідження монастирських комплексів України з метою їх реставрації та реабілітації" - здійснено аналіз технічного стану монастирів, починаючи з 1917 р. і до нашого часу. Розглянуто чинники деформацій та руйнацій споруд. Виявлено історико-культурну значущість архітектурних пам'яток у комплексі та визначено

Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.

Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

Висвітлено тисячолітню історію храмового будівництва на теренах України. Розкрито архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд різних історичних періодів.

Розглянуто проблематику дослідження нерухомих (музейних) пам'яток історії та культури України. Оцінено внесок Харківського історико-філологічного товариства у вивчення історії Слобідської України. Обговорено діяльність наукових археологічних з'їздів початку XX ст., висвітлено праці служителів церкви щодо пам'яток української церковної архітектури.

Висвітлено питання охорони пам'яток культової архітектури, проблеми і перспективи українського православ'я. Розглянуто питання духовно-патріотичної діяльності, особливості календарних свят та обрядів. Визначено роль греко-католицької церкви в збереженні національної свідомості та народних традицій українського народу, вплив християнства на гуманізацію права Київської Русі та ін.

Освещены вопросы охраны памяток культовой архитектуры, проблемы и перспективы украинского православья. Рассмотрены вопросы духовно-патриотической деятельности, особенности календарных праздников и обычаев. Определена роль греко-католической церкви в сохранении национального сознания и народных традиций украинского народа, влияние христианства на гуманизацию права Киевской Руси и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.166(4УКР) + Э372.27-647.2

Рубрики:

Культові будови та споруди

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 17 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено завдання і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури за сучасних умов. Описано тенденції розвитку сакральної архітектури України. Розглянуто особливості баневої структури церков Галичини кінця ХІХ ст. - 1920 - 1930-х р. та їх сучасне втілення у храмовому будівництві. Проаналізовано вплив особливостей рельєфу на ландшафтно-планувальний уклад садів у монастирських комплексах Східної Галичини. Наведено результати історично-архівних досліджень Зимненського монастиря на Волині, зокрема, реконструкції підвалин, а також бастіонних фортифікацій в ансамблі церкви святого Юра у Львові.

Освещены задания и пути развития украинской урбанистики и архитектуры в современных условиях. Описаны тенденции развития сакральной архитектуры Украины. Рассмотрены особенности банной структуры церквей Галиции конца ХІХ в. - 1920 - 1930-х годов и их современное воплощение в храмовом строительстве. Проанализировано влияние особенностей рельефа на ландшафтно-планировочный уклад садов в монастырских комплексах Восточной Галиции. Приведены результаты исторически-архивных исследований Зимненского монастыря на Волыне, в частности реконструкция фундамента, а также бастионных фортификаций в ансамбле церкви святого Юра во Львове.

Розглянуто історичні та мистецькі передумови виникнення шедевру середньовічної архітектури та мистецтва - собору Св. Софії у Києві. Вперше запропоновано оригінальну теорію про будівництво собору, а також створення його мозаїк і фресок.

Рассмотрены исторические и творческие предпосылки возникновения шедевра средневековой архитектуры и искусства - собора Св. Софии в Киеве. Впервые представлена оригинальная теория о построении данного собора, а также создании его мозаик и фресок.

Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Викладено основні містобудівні, об'ємно-планувальні, будівельні, технологічні, інженерні та канонічні вимоги чинних нормативних документів, рекомендації та практичні поради з питань проектування культових будинків та споруд різних конфесій (християнських - православних та католицьких храмів, мусульманських мечетей, іудейських синагог та їх комплексів).

Изложены основные градостроительные, объемно-планировочные, строительные, технологические, инженерные и канонические требования действующих нормативных документов, рекомендации и практические советы по вопросам проектирования культовых домов и сооружений разных конфесий (христианских - православных и католических храмов, мусульманских мечетей, иудейских синагог и их комплексов).

Зазначено, що комплексний підхід до вивчення монастирських ансамблів ХVІІ - ХІХ ст. на Слобожанщині до цього часу не використовувався дослідниками українського мистецтва. Майже вся література має історичну, довідково-краєзнавчу спрямованість, що спричинило відсутність цілісного історико-мистецтвознавчого дослідження, яке має розкривати всі аспекти формування монастирських ансамблів на Слобідській Україні в ХVІІ - ХІХ ст., історичної долі, обставин відродження після руйнувань, а також імена тих, завдяки кому це відродження стало можливим.

Отмечено, что комплексный подход к изучению монастырских ансамблей ХVІІ - ХІХ вв. на Слобожанщине до этого времени не использовался исследователями украинского искусства. Почти вся литература имеет историческую, справочно-краеведческую направленность, поэтому ощущается отсутствие целостного историко-искусствоведческого исследования, которое должно раскрывать все аспекты формирования монастырских ансамблей на Слободской Украине в ХVІІ - ХІХ вв., обстоятельств возрождения после разрушений, а также имена тех, благодаря кому это возрождение стало возможным.

The comprehensive approach to study of conventual bands ХVІІ-ХІХ centuries on Sloboganchina before this time was not realized by the explorers of the Ukrainian art. Almost literature has historical, information and study of local lore a directedness.The lack integrated history and art of research is felt which uncovered all aspects of pathes of shaping of conventual bands on Sloboganchina to Ukraine in ХVІІ-ХІХ centuries, them architectural - art of image, historical destiny, circumstances of revival after destructions, and also names due to whom this revival has become possible.

Проведено архітектурознавчий аналіз визначних архітектурних об'єктів, які з різних причин не збереглися, різних регіонів України: середньої Наддніпрянщини і Північного Лівобережжя, Слобожанщини, Поділля, Волині, Галичини, Закарпаття, Буковини, Півдня. Запропоновано ілюстрований довідник втрачених об'єктів архітектурної спадщини (396 об'єктів), до кожного об'єкта надано стислу історико-архітектурну довідку.

Проведен архитектуроведческий анализ архитектурных достопримечательностей, которые по различным причинам не сохранились к нашему времени, разных регионов Украины: среднего Приднепровья и Северного Левобережья, Слобожанщины, Подолья, Волыни, Галиции, Закарпатья, Буковины, Юга. Предложен иллюстрированный справочник потерянных объектов архитектурного наследия (396 объектов), представлена краткая историко-архитектурная справка относительно каждого объекта.

Уперше проведено комплексне дослідження монастирських ансамблів Слобідської України в контексті розвитку національної культури. Здійснено хронологічну періодизацію розвитку монастирської культури регіону другої половини XVII - XX ст. У контексті соціокультурного розвитку регіону визначено функції монастирів Слобожанщини. Введено до наукового обігу архівні матеріали, на підставі яких виявлено широкий розвиток іконопису та ремесел у жіночих обителях регіону, а також визначено імена майстрів (ченців і світських), які брали участь у створенні культових будівель монастирських ансамблів. Розкрито основоположне значення Афонського статусу в формуванні духовних традицій чоловічих монастирів регіону, а щодо всіх обителей Слобожанщини - визначальну роль традиційного для даної культури поєднання консерватизму як характерної риси релігії та творчості як способу вираження прекрасного. На підставі архівних документів уточнено дані будівництва та атрибуції групи монастирських храмів. Шляхом аналізу символіки планувальних і стилістичних рішень монастирських комплексів регіону виявлено еволюцію художнього образу обителей Слобідської України. Установлено, що у внутрішньому оздобленні монастирських храмів Слобожанщини знаходили відображення ідеї, які панували на будь-якому етапі культурного розвитку суспільства.