Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Систематизовано досвід проектування, будівництва й облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі у період з X - XI ст. і до початку XXI ст. Проведено типізацію існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького духовно-освітнього закладу в Україні. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітнього закладу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) нового типу. Визначено спорідненість різних духовно-освітніх структур УГКЦ та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ нового типу, розроблено концепцію архітектурно-планувальної організації такого закладу. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні.

Дисертацію присвячено виявленню передумов і тенденцій стильового розвитку храмової архітектури Слобожанщини (друга пол. XIX - початок XX ст.). На підставі вивчення архівних матеріалів введено у науковий обіг проектні матеріали харківських єпархіальних архітекторів та встановлено їх величезну роль у формуванні образу храмових споруд. Визначено типологічні та об'ємно-просторові аспекти формоутворення храмових споруд та проведено аналіз творчих методів архітекторів, що сприяли цьому процесу.

Уперше проведено комплексне дослідження монастирських ансамблів Слобідської України в контексті розвитку національної культури. Здійснено хронологічну періодизацію розвитку монастирської культури регіону другої половини XVII - XX ст. У контексті соціокультурного розвитку регіону визначено функції монастирів Слобожанщини. Введено до наукового обігу архівні матеріали, на підставі яких виявлено широкий розвиток іконопису та ремесел у жіночих обителях регіону, а також визначено імена майстрів (ченців і світських), які брали участь у створенні культових будівель монастирських ансамблів. Розкрито основоположне значення Афонського статусу в формуванні духовних традицій чоловічих монастирів регіону, а щодо всіх обителей Слобожанщини - визначальну роль традиційного для даної культури поєднання консерватизму як характерної риси релігії та творчості як способу вираження прекрасного. На підставі архівних документів уточнено дані будівництва та атрибуції групи монастирських храмів. Шляхом аналізу символіки планувальних і стилістичних рішень монастирських комплексів регіону виявлено еволюцію художнього образу обителей Слобідської України. Установлено, що у внутрішньому оздобленні монастирських храмів Слобожанщини знаходили відображення ідеї, які панували на будь-якому етапі культурного розвитку суспільства.

Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.

Наведено результати комплексного дослідження архітектури монастирів Чину Святого Василія Великого на сучасних теренах України як цілісного явища в традиції української сакральної архітектури. Встановлено основні етапи розвитку даних монастирів, а також періоди їх будівництва. Проаналізовано типологію планувально-просторового вирішення цих монастирів. Розкрито особливості архітектурно-просторового вирішення василіянських монастирів у контексті розвитку української та загальноєвропейської архітектури. Визначено перспективні напрямки сучасного розвитку архітектури даних монастирів, а також розроблено наукові положення їх відтворення, реконструкції та розбудови.

На підставі аналізу історичних передумов зародження та становлення світового християнського храмобудування виявлено основні фактори та особливості еволюції архітектурно-планувальної структури православних храмів Русі-України. Визначено основні тенденції сучасного розвитку українського православного храмобудування, а також закономірності спадкоємного розвитку храмобудування та основні принципи формування архітектурно-композиційних структур. Розроблено та запропоновано обгрунтовані наукові положення та рекомендації, які поглиблюють архітектурно-типологічні засади проектування українських православних храмів. Запропоновано канонічно доцільний типологічний ряд та методику розрахунку місткості православних парафіяльних храмів для сучасної проектної практики.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

Проведено комплексне дослідження розвитку стилю бароко в храмовій архітектурі Івано-Франківщини як цілісного історико-культурного явища. Висвітлено проблему ідейного змісту та композиційних принципів барокових архітектурних форм. Виявлено передумови фундацій та основні історичні етапи розбудови католицьких храмів доби бароко Івано-Франківщини. Уточнено та верифіковано стилістичні пріоритети в архітектурі цього регіону, авторство та хронологію спорудження пам’яток, доробок фундаторів, чиї вподобання вплинули на будівництво та оздоблення храмів, основні композиційні вирішення фасадів костелів на теренах Івано-Франківщини. Створено фототеку та систематизовано іконографічний матеріал, що характеризує зміни в досліджуваних пам’ятках. Внесено архівні матеріали, фондові збірки, які досі не публікувалися в Україні, ідентифіковано та введено в науковий обіг невідомі обмірні креслення та графічні аркуші (акварелі) 1949 р. із зображеннями івано-франківських барокових костелів доктора архітектури Д. Яблонського. Здійснено описи втрачених поліхромій костелів.

Розглянуто роль архітектури в культурній спадщині князів Острозьких - видатних діячів вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя. Проаналізовано меценацьку діяльність декількох поколінь цих "некоронованих королів Русі". Висвітлено найпомітніші князівські ініціативи з розбудови існуючих і заснуванні нових міст, з спорудження унікальних замкових комплексів, фундації цілого ряду самобутніх храмів і монастирських ансамблів.

На основе архивных материалов с позиций комплексного подхода исследованы процессы формирования и развития монастырской культуры Слобожанщины и отражения социокультурных явлений второй половины XVII - начала XX вв. в художественных образах монастырских ансамблей региона. Осуществлена хронологическая периодизация монастырской культуры Слободской Украины. Путем анализа роли монастырей Слобожанщины в культурных процессах, их духовных традиций, символики композиционных и стилистических решений выявлена эволюция художественного образа монастырей Слободской Украины.

Проаналізовано існуючий стан організації процесу лікування, профілактики та реабілітації людей з психічними відхиленнями. Показано, що існуючі в науці методи дослідження та прогнозування під час проведення досліджень об'єднуються в певні методики, які повинні враховувати системний підхід. Найбільш ефективним методом дослідження архітектурних систем визнано процес моделювання. В ході моделювання визначено структурно-функціональну модель системи психологічної реабілітації в структурі православних комплексів. Досліджено її основні компоненти та зв'язки. Встановлено, що для рішення задач з оптимізації системи психологічної реабілітації у структурі православних комплексів має використовуватися критерій, в основу якого покладено принцип компактності. Запропоновано структуру регіональної системи психологічної реабілітації у структурі православних комплексів (складовими якої є реабілітаційні споживання, обслуговування, виробництво, комунікації), а також структурну організацію території монастирських православних комплексів за умови формування зон психологічної реабілітації як складових регіональної системи психологічної реабілітації.

Розглянуто архітектурно-типологічні принципи формування духовних освітніх закладів (ДОЗ) Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Проаналізовано досвід проектування, будівництва й облаштування ДОЗ в Україні й Європі у період з Х - ХІ ст. до початку ХХІ ст. Проведено типізацію існуючих ДОЗ різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького ДОЗ в українській державі. Наведено методичні рекомендації щодо проектування ДОЗ УГКЦ семінарійно-університетського типу в Україні.

Рассмотрены архитектурно-типологические принципы формирования духовных образовательных заведений (ДОЗ) Украинской Греко-Католической Церкви (УГКЦ). Проанализирован опыт проектирования, строительства и обустройства ДОЗ в Украине и Европе в период с Х - ХІ в. до начала ХХІ в. Проведена типизация существующих ДОЗ различных конфессий, определены основные типы, на базе которых целесообразно создавать новый тип греко-католического ДОЗ в украинском государстве. Приведены методические рекомендации по проектированию ДОЗ УГКЦ семинарийно-университетского типа в Украине.

Проведено історико-архітектурний аналіз особливостей розвитку православної культової архітектури південно-західного регіону та визначено основні періоди її розвитку. Встановлено закономірності розвитку культового зодчества та принципи формування об'ємно-просторової структури православних парафіяльних храмів півдня України. Визначено та сформульовано базові архітектурно-конструктивні системи культового зодчества. Запропоновано типологію та класифікацію православних храмів та їх комплексів у південно-західному регіоні України. Розглянуто особливості комплексної організації православного храму. Наведено рекомендації щодо формування об'ємно-просторової структури та розвитку функціонально-планувальних процесів. Визначено базові принципи розміщення нових православних парафіяльних храмів у сучасній забудові.

Розроблено колористичні принципи рішення внутрішнього простору-інтер'єру православних храмів. Досліджено найбільш репрезентативні щодо відповідності основній богослужбовій функції православні храми на території сучасної України. Розкрито роль колористичної складової як одного з системотвірних факторів, що визначають адекватне сприйняття архітектури внутрішнього простору православного храму. Доведено, що колір в об'ємно-просторовій композиції храмового середовища є чинником гармонізації сприйняття інтер'єру відповідно до основної функціональної обрядової залежності будівлі. Обгрунтовано та систематизовано принципи колористичного рішення інтер'єру православного храму, які безпосередньо залежать від структури храмового декору, що накладається на об'ємно-просторову композицію храмової будівлі хрестово-купольного типу. Виявлено загальні закономірності формування кольорових рішень, на підставі яких складено узагальнену колористичну палітру, яка інваріантна відносно пристосування до певних умов. Побудовано функціонально-просторову структурну модель колористики інтер'єрів православних храмів.

Проаналізовано особливості архітектури православних духовних навчальних закладів (ДНЗ) у контексті їх поетапного розвитку, висвітлено вітчизняний і закордонний досвід проектування та будівництва об'єктів даного типу. Описано функціонально-розпланувальні моделі ДНЗ різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито питання формування об'ємно-розпланувальної композиції.

Проведено архітектурознавчий аналіз визначних архітектурних об'єктів, які з різних причин не збереглися, різних регіонів України: середньої Наддніпрянщини і Північного Лівобережжя, Слобожанщини, Поділля, Волині, Галичини, Закарпаття, Буковини, Півдня. Запропоновано ілюстрований довідник втрачених об'єктів архітектурної спадщини (396 об'єктів), до кожного об'єкта надано стислу історико-архітектурну довідку.

Проведен архитектуроведческий анализ архитектурных достопримечательностей, которые по различным причинам не сохранились к нашему времени, разных регионов Украины: среднего Приднепровья и Северного Левобережья, Слобожанщины, Подолья, Волыни, Галиции, Закарпатья, Буковины, Юга. Предложен иллюстрированный справочник потерянных объектов архитектурного наследия (396 объектов), представлена краткая историко-архитектурная справка относительно каждого объекта.

Висвітлено завдання і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури за сучасних умов. Описано тенденції розвитку сакральної архітектури України. Розглянуто особливості баневої структури церков Галичини кінця ХІХ ст. - 1920 - 1930-х р. та їх сучасне втілення у храмовому будівництві. Проаналізовано вплив особливостей рельєфу на ландшафтно-планувальний уклад садів у монастирських комплексах Східної Галичини. Наведено результати історично-архівних досліджень Зимненського монастиря на Волині, зокрема, реконструкції підвалин, а також бастіонних фортифікацій в ансамблі церкви святого Юра у Львові.

Освещены задания и пути развития украинской урбанистики и архитектуры в современных условиях. Описаны тенденции развития сакральной архитектуры Украины. Рассмотрены особенности банной структуры церквей Галиции конца ХІХ в. - 1920 - 1930-х годов и их современное воплощение в храмовом строительстве. Проанализировано влияние особенностей рельефа на ландшафтно-планировочный уклад садов в монастырских комплексах Восточной Галиции. Приведены результаты исторически-архивных исследований Зимненского монастыря на Волыне, в частности реконструкция фундамента, а также бастионных фортификаций в ансамбле церкви святого Юра во Львове.

Розглянуто історію створення найвизначнішого монастирського ансамблю Південно-Східної України - Святогірської Свято-Успенської лаври на Сіверському Дінці, що на Донеччині. На підставі вивчення історичних джерел, архівних матеріалів та результатів науково-дослідних і практичних робіт розкрито основні етапи формування архітектурного ансамблю Святих Гір, розглянуто версії щодо виникнення монастиря, встановлено стилістичні особливості побудови та проаналізовано вплив історичних подій XVII - XX ст. на його розвиток. Представлено матеріали про втрачені комплекси Святогірського монастиря та висвітлено питання відтворення архітектурних пам'яток за умов діяльності історико-архітектурного заповідника. Розглянуто процес відновлення монастиря у 1990-х рр., показано його роль у духовному відродженні України, наведено відомості про надання Святогірському архітектурному ансамблю почесного стутусу Лаври у 2004 р.

Рассмотрена история созданий наиболее значительного монастырского ансабля Юго-Восточной Украины - Святогорской Свято-Успенской лавры на Северском Донце в Донецком крае. На основе изучения исторических источников, архивных материалов и результатов научно-исследовательских и практических работ расскрыты основные этапы формирования архитектурного ансамбля Святых Гор, рассмотрены версии возникновения монастыря, показаны стилистические особенности построения и проанализировано влияние исторических событий XVII - XX ст. на его развитие. Представлены материалы о потерянных комплексах Святогорского монастыря и освещены вопросы воссоздания архитектурных памяток в условиях деятельности историко-архитектурного заповедника. Рассмотрен процесс возрождения монастыря в 1990-х гг., показана его влияние на духовное развитие Украины и приведены сведения о присвоении Святогорскому архитектурному ансамблю почетного статуса Лавры в 2004 г.

Наведено результати досліджень документальних й історичних джерел, матеріалів численних науково-пошукових подорожей по рідному краю щодо чудотворних ікон Волині та Полісся: чудотворного образу Богородиці у Волинському храмі, чудотворної ікони Божої Матері Почаївської, чудотворних образів глибокого Полісся та ін.