Рассмотрена история Храма Усекновения Главы Иоанна Крестителя, а также время и хронология создания, его архитектурный стиль. Проанализирован центральный иконостас и внутреннее художественное оформление Храма.

Розглянуто історію Храму Усікновення Глави Іоанна Хрестителя, а також час і хронологію створення, його архітектурний стиль. Проаналізовано центральний іконостас і внутрішнє художнє оформлення.

Розглянуто роль архітектури в культурній спадщині князів Острозьких - видатних діячів вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя. Проаналізовано меценацьку діяльність декількох поколінь цих "некоронованих королів Русі". Висвітлено найпомітніші князівські ініціативи з розбудови існуючих і заснуванні нових міст, з спорудження унікальних замкових комплексів, фундації цілого ряду самобутніх храмів і монастирських ансамблів.

Розглянуто архітектурно-типологічні принципи формування духовних освітніх закладів (ДОЗ) Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). Проаналізовано досвід проектування, будівництва й облаштування ДОЗ в Україні й Європі у період з Х - ХІ ст. до початку ХХІ ст. Проведено типізацію існуючих ДОЗ різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького ДОЗ в українській державі. Наведено методичні рекомендації щодо проектування ДОЗ УГКЦ семінарійно-університетського типу в Україні.

Рассмотрены архитектурно-типологические принципы формирования духовных образовательных заведений (ДОЗ) Украинской Греко-Католической Церкви (УГКЦ). Проанализирован опыт проектирования, строительства и обустройства ДОЗ в Украине и Европе в период с Х - ХІ в. до начала ХХІ в. Проведена типизация существующих ДОЗ различных конфессий, определены основные типы, на базе которых целесообразно создавать новый тип греко-католического ДОЗ в украинском государстве. Приведены методические рекомендации по проектированию ДОЗ УГКЦ семинарийно-университетского типа в Украине.

Наведено результати комплексного дослідження архітектури монастирів Чину Святого Василія Великого на сучасних теренах України як цілісного явища в традиції української сакральної архітектури. Встановлено основні етапи розвитку даних монастирів, а також періоди їх будівництва. Проаналізовано типологію планувально-просторового вирішення цих монастирів. Розкрито особливості архітектурно-просторового вирішення василіянських монастирів у контексті розвитку української та загальноєвропейської архітектури. Визначено перспективні напрямки сучасного розвитку архітектури даних монастирів, а також розроблено наукові положення їх відтворення, реконструкції та розбудови.

Проаналізовано особливості архітектури православних духовних навчальних закладів (ДНЗ) у контексті їх поетапного розвитку, висвітлено вітчизняний і закордонний досвід проектування та будівництва об'єктів даного типу. Описано функціонально-розпланувальні моделі ДНЗ різних типів, визначено взаємозв'язки між основними групами приміщень, розкрито питання формування об'ємно-розпланувальної композиції.

Проаналізовано нові матеріали натурних, історико-бібліографічних та історико-архівних досліджень, що дозволило розширити перелік українських храмів-ротонд. Відомі храми-ротонди систематизовано за принципом інформативності та достовірності матеріалів натурних досліджень, фіксацій та обгрунтованістю їх архітектурної інтерпретації. Визначено основні закономірності побудови планувальної та об'ємно-просторової структури архітектурної форми храмів-ротонд. Обгрунтовано прийняті рішення щодо їх планувальних та об'ємно-просторових реконструкцій. Проаналізовано ідейний зміст архітектурного образу храмів-ротонд. Визначено основні тенденції розвитку архітектурно-композиційних традицій храмового ротондального будівництва княжої доби.

Висвітлено особливості архітектури українських церков архітектора М.-Д. Німціва в національному та міжнародному контекстах.

Висвітлено комплексний підхід щодо вивчення формоутворювальних аспектів у гармонійному поєднанні простору, конструкції та форми як чинників формування просторової баневої структури в архітектурі української церкви, які сприяють грунтовному аналізу архітектури, ідентифікації національної і церковної традицій, що виявляються у новітніх храмових взірцях.

Освещены комплексный подход к изучению формообразующих аспектов в гармоничном соединении пространства, конструкции и формы как факторов формирования пространственной баневой структуры в архитектуре украинской церкви, которые содействуют основательному анализу архитектуры, идентификации национальной и церковной традиций, что выявляются в новейших храмовых идеалах.

Висвітлено комплексний підхід до вивчення формотвірних аспектів у гармонійному поєднанні простору, конструкції та форми як чинників формування просторової баневої структури в архітектурі української церкви, що сприяють якнайширшому вивченню й аналізу цієї архітектури, ідентифікації національної та церковної традицій, що виявляються у новітніх храмових взірцях. Охарактеризовано західну та східну архітектурно-будівельні традиції формування баневих церков.

Освещен комплексный подход к изучению формообразующих аспектов в гармоническом соединении пространства, конструкции и формы как факторов формирования пространственной купольной структуры в архитектуре украинской церкви, способствующих наиболее широкому изучению и анализу этой архитектруры, идентификации национальной и церковной традиций, проявляющихся в современных храмовых образцах. Охарактеризованы западная и восточная архитектурно-строительные традиции формирования купольных церквей.

Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Проаналізовано архітектурні рішення прихрамових просторів для громадської діяльності українського архітектора Мирослава-Данила Німціва. Розроблено попередні пропозиції типологічної класифікації громадських просторів в українських церквах.

Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного освітлення у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку освітлення українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою освітлення. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.

На підставі аналізу історичних передумов зародження та становлення світового християнського храмобудування виявлено основні фактори та особливості еволюції архітектурно-планувальної структури православних храмів Русі-України. Визначено основні тенденції сучасного розвитку українського православного храмобудування, а також закономірності спадкоємного розвитку храмобудування та основні принципи формування архітектурно-композиційних структур. Розроблено та запропоновано обгрунтовані наукові положення та рекомендації, які поглиблюють архітектурно-типологічні засади проектування українських православних храмів. Запропоновано канонічно доцільний типологічний ряд та методику розрахунку місткості православних парафіяльних храмів для сучасної проектної практики.

Систематизовано досвід проектування, будівництва й облаштування духовних освітніх закладів в Україні та Європі у період з X - XI ст. і до початку XXI ст. Проведено типізацію існуючих духовно-освітніх закладів різних конфесій, визначено основні типи, на базі яких доцільно створювати новий тип греко-католицького духовно-освітнього закладу в Україні. Проаналізовано основні фактори, що впливають на формування архітектурно-планувальної організації духовно-освітнього закладу Української греко-католицької церкви (УГКЦ) нового типу. Визначено спорідненість різних духовно-освітніх структур УГКЦ та очевидну доцільність їх об'єднання в єдиний комплекс вищої духовно-богословської освіти УГКЦ нового типу, розроблено концепцію архітектурно-планувальної організації такого закладу. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо проектування духовних освітніх закладів УГКЦ нового типу в Україні.

Вивчено розвиток церкового будівництва у кінці XVIII - на початку XX ст. у контексті історичної традиції українського римсько-католицького зодчества. Установлено, що в архітектурі римсько-католицьких церков регіону були втілені традиційні структурно-морфологічні, стильові й композиційні рішення, а також нові форми, що відповідали напрямкам європейського культового зодчества кінця XVIII - початку XX ст. Відзначено, що засади формоутворення храмів збагачені культурою полінаціональних (у містах) і мононаціональних (у колоніальних поселеннях) релігійних спільнот, що дало змогу виявити національну специфіку зодчества. Внаслідок незадовільного стану та руйнування церков запропоновано напрямки поновлення збережених храмів.

Розглянуто історичні та мистецькі передумови виникнення шедевру середньовічної архітектури та мистецтва - собору Св. Софії у Києві. Вперше запропоновано оригінальну теорію про будівництво собору, а також створення його мозаїк і фресок.

Рассмотрены исторические и творческие предпосылки возникновения шедевра средневековой архитектуры и искусства - собора Св. Софии в Киеве. Впервые представлена оригинальная теория о построении данного собора, а также создании его мозаик и фресок.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Проаналізовано окремі аспекти впливу монастирської ідеології на формування культурно-естетичних основ національного стилю церковного будівництва, урізноманітнення та збагачення традиційного церковного досвіду новими ритуалами і художньо-образними сюжетами. Відзначено доступність і привабливість обрядових змін, внаслідок чого нова естетика релігійного мистецтва отримала поширення в народному середовищі. З'ясовано, що традиції монастирської іконографії та мистецтва, зберігали свою актуальність у ХІХ - ХХ ст. в місцевостях, де особливо активно діяли чернечі осередки.

Проанализованы отдельные аспекты влияния монастырской идеологии на формирование культурно-естетических основ национального стиля церковного строительства, обогащение традиционной церковной практики новими ритуалами и художественно-образными сюжетами. Отмечено доступность и привлекательность обрядовох изменений, в результате чего новая эстетика религиозного искусства распространилась в народных слоях. Выяснено, что традиции монастырской иконографии и искусства, остались актуальными в ХІХ - ХХ ст. в регионах, где активно действовали монашеские центры.

The author of the article develops certain aspects of the monasteries' activity in the field of conventional church experience diversification and enrichment with new rituals and image-bearing plots. The simplicity and attraction of ritual modifications have been mentioned, as a result of which the new religious art aesthetics had been spread amidst people. The iconography and art have been determined to remain topical during 19th-20th centuries in the areas of monasteries' especial activity.

Проведено архітектурознавчий аналіз визначних архітектурних об'єктів, які з різних причин не збереглися, різних регіонів України: середньої Наддніпрянщини і Північного Лівобережжя, Слобожанщини, Поділля, Волині, Галичини, Закарпаття, Буковини, Півдня. Запропоновано ілюстрований довідник втрачених об'єктів архітектурної спадщини (396 об'єктів), до кожного об'єкта надано стислу історико-архітектурну довідку.

Проведен архитектуроведческий анализ архитектурных достопримечательностей, которые по различным причинам не сохранились к нашему времени, разных регионов Украины: среднего Приднепровья и Северного Левобережья, Слобожанщины, Подолья, Волыни, Галиции, Закарпатья, Буковины, Юга. Предложен иллюстрированный справочник потерянных объектов архитектурного наследия (396 объектов), представлена краткая историко-архитектурная справка относительно каждого объекта.