Розглянуто особливості еволюції міського краєвиду Львова в поєднанні з природним ландшафтом і комплексами громадської та житлової забудови впродовж XIII - XVIII ст.

Розглянуто особливості еволюції міського краєвиду Львова в поєднанні з природним ландшафтом і комплексами громадської та житлової забудови впродовж XVIII - початку XXI ст.

Надано аналіз можливостей ревалоризації історично сформованого палацово-паркового комплексу у Влодовіці. Обговорено прагматику дій у практиктиці консервації. Запропоновано можливі напрями дій з предметного наповнення, спрямовані на прочитання його оригінального планування та популяризації муніципалітету.

Проаналізовано стан наукових досліджень архітектурного розвитку населених місць України та їх історико-культурної спадщини, а також розробки проектної документації зі створення державних історико-архітектурних заповідників. Висвітлено методичні засади, розглянуто фактори, критерії, вимоги, функціонально-планувальну структуру, пріоритетні напрями, композиційну складову, принципи, тенденції та закономірності архітектурно-ландшафтної організації історичних міст України за умов сталого розвитку, описано її цільову ресурсно-нормативну модель. Наведено рекомендації щодо удосконалення нормування та методики архітектурно-ландшафтної організації історичних міст України.

Проанализировано состояние научных иследований архитектурного развития неселенных мест Украины и их историко-культурного наследия, а также разработки проектной документации по созданию государственных историко-архитектурных заповедников. Освещены методические основы, рассмотрены факторы, критерии, требования, функционально-планировочная структура, приоритетные направления, композиционная составляющая, принципы, тенденции и закономерности архитектурно-ландшафтной организации исторических городов Украины в условиях устойчивого развития, описана ее целевая ресурсно-нормативная модель. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию нормирования и методики архитектурно-ландшафтной организации исторических городов Украины.

Висвітлено історію розвитку садово-паркового мистецтва з часів Стародавньої Персії, Вавилону та Єгипту, описано перші регулярні сади Стародавньої Греції та Римської імперії. Розглянуто становлення ландшафтних парків Франції, Італії, Німеччини, Англії, Голландії, на яких позначилися впливи мистецьких напрямків доби класицизму, Ренесансу, бароко. Проаналізовано характерні риси садів і парків Київської Русі, Московського князівства, Російської Імперії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч714(4УКР)7 + Т3(4УКР333)л60 + Щ118.3(4УКР337)л60

Рубрики:

Паркова робота

Історія

Сади та парки

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 17 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано загальну структуру старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", місце у структурі окремих складових. Розглянуто план парку кінця XVIII ст., проблему реконструкції парку "Олександрія".

Проанализирована общая структура древней части современного дендропарка "Александрия", а также место в структуре отдельных составных. Рассмотрены план парка конца XVIII ст., проблема реконструкции парка "Александрия".

Проаналізовано загальну структуру та ідейно-символічне навантаження старовинної частини сучасного дендропарку "Олександрія", визначено місце в цій структурі її окремих складових. Значну увагу приділено загальному плану, за яким був сформований парк наприкінці XVIII ст., з'ясуванню та обгрунтуванню лейтмотиву цього плану, мотивацій, якими керувалися власники резиденції графи Браницькі під час замовлення саме такого парку, а також висвітленню реальних форм, у яких втілилася реалізація плану парку.

Проанализированы общая структура и идейно-символическая нагрузка древней части современного дендропарка "Александрия", определено место в этой структуре ее отдельных составных. Значительное внимание уделено общему плану, по которому был сформирован парк в конце XVIII ст., выяснению и обоснованию лейтмотива этого плана, мотиваций, которыми руководствовались собственники резиденции графья Браницкие во время заказа именно такого парка, а также освещению реальных форм, в которых воплотилась реализация плана парка.

Проаналізовано процес створення на території України XVIII - XIX ст. садово-паркових комплексів у контексті загальносвітових тенденцій паркобудівництва. Встановлено синтетичний характер садово-паркового будівництва, що поєднує у собі мистецьку, наукову та технічну складові. Обгрунтовано необхідність подальших досліжень з історії паркобудівництва. Визначено місце і роль пам'яток садово-паркового мистецтва в історії науки та культури України. До наукового обігу введено невідомі або маловідомі факти з історії вітчизняного паркобудівництва. Наведено конкретні приклади застосування науково-технічних знань у процесі створення садово-паркових комплексів. Висвітлено внесок вітчизняних учених, інженерів, винахідників, садоводів, які брали участь у створенні маєткових і резиденційних садів і парків.

Розглянуто питання відновлення та реконструкції пам'яток садово-паркового мистецтва на прикладі дендропарку "Веселі Боковеньки". Наведено опис відновлення об'єкту архітектури центральної частини парку з використанням сучасних методів і матеріалів.

Рассмотрены вопросы восстановления и реконструкции памятников садово-паркового искусства на примере дендропарка "Веселые Боковеньки". Приведено описание восстановления объекта архитектуры центральной части парка с использованием современных методов и материалов.

Досліджено композиційні особливості та принципи формування природоінтегрованих архітектурних об'єктів у міському середовищі. Проаналізовано сучасний стан науки та практики з даної проблеми, розглянуто основні етапи розвитку архітектури, інтегрованої з природним середовищем. Розроблено ієрархічну модель природоінтегрованих архітектурних об'єктів та з урахуванням основних критеріїв формування виявлено їх основні типи. У мало- і середньоповерховій забудові виділено геометричні (класичні та органічні) та нелінійні (біонічні та лендформні) природоінтегровані архітектурні об'єкти. У висотній і підвищеної поверховості забудові виділено: ехохмарочос, атріумний хмарочос, інтегрований біокліматичний хмарочос. Виявлено основні фактори, що впливають на формування даних об'єктів. Визначено основні структуроформувальні елементи, виявлено засоби та встановлено принципи формування природоінтегрованих архітектурних об'єктів. Розроблено структурно-логічну модель композиційного формування даних об'єктів у міському середовищі.

Висвітлено роль Державного управління екології та природних ресурсів в охороні рослинного біорізноманіття та розвитку заповідної справи на території Хмельниччини. Розглянуто особливості збереження біорізноманіття в Національному природному парку "Подільські Товтри", а також питання термінології у садово-парковому мистецтві.

Зазначено, що архітектура і принципи організації паркового простору садибних комплексів в Алупці, Гаспрі та Місхорі на довгі роки визначили характер розвитку садово-паркового мистецтва в Криму.

Указано,что архитектура и принципы организации паркового пространства усадебных комплексов в Алупке, Гаспре и Мисхоре на долгие годы определили характер развития садово-паркового искусства в Крыму.

The architecture and the principles of organization of park farm space of complexes in Alupka, Gaspra and Misxore for long years have defined character of development of yard-park art in Crimea.

Зазначено, що історія економічного садівництва в Криму почалася двісті років тому. Створення господарств, які займаються збором, вивченням та поширенням ботанічного матеріалу на півострові і за його межами було важливим для розвитку садово-паркової архітектури в XIX - XX ст.

История экономического садоводства в Крыму насчитывает около двухсот лет. Создание хозяйств, занимавшихся сбором, изучением и распространением ботанического материала на полуострове и за его пределами было важным для развития садово-парковой архитектуры в XIX - ХХ в.

The history of botanical gardens in the Crimea have being numbered two hundred years. The creation of landscapes farm, that collect, study and spreading the botanical material on the Crimea and foreign to peninsula was very important for the development of gardens architecture on the Crimea in XIX - XX centuries.

Досліджено особливості розвитку ландшафтної ахітектури доби класицизму в Україні. Висвітлено сучасний стан вивченості садово-паркового мистецтва. Розглянуто традиційні напрямки дослідження історичних об'єктів даного мистецтва. Відзначено, що специфічною ознакою паркобудування цього періоду є присвоєння ахітектурно-пейзажним формам символічної означеності, асоціативні проекції яких передавали зміст художнього образу парку. Загальна тематика символіки парків відображала тогочасні модні тенденції та філософсько-естетичні уподобання їх володарів. З відходом від традиційних засад садово-паркового мистецтва, які базувались на зрозумілому для всіх членів культурної спільноти каноні (ціннісному культурологічному орієнтирі, міфопоетичному стереотипі), зникло адекватне розуміння "мови" парків. З метою розв'язання цієї проблеми запропоновано застосувати метод семіотичних досліджень. Для цього архітектурно-пейзажні форми розглянуто як знаки, а сам парк (як сукупність цих форм) - як семіотичний текст. Комунікативною моделлю "парк - адресат" пояснено етапи проведення екзегетики образів. На основі дослідження пам'ятки садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX ст. парку "Олександрія" (м.Біла Церква Київської області) висвітлено його ідейно-художній задум, за яким період Римської імперії розглядався як міст між античністю та християнською ерою.

Розглянуто різні аспекти ленд-арту. Наведено приклади класичних зразків і тенденцій його розвитку в Україні. З'ясовано взаємозв'язок ленд-арту з іншими видами мистецтва та продовження його ідей у ландшафтному проектуванні на прикладі парків японського дизайнера Макото Йошиди. Ленд-арт розглянуто як одну з творчих лабораторій дизайну.

Рассмотрены разные аспекты ленд-арта. Приведены примеры классических образцов и тенденции развития его на Украине. Прослежена взаимосвязь ленд-арта с другими видами искусства и продолжение его идей в ландшафтном проектировании на примере парков японского дизайнера Макото Йошиды. Ленд-арт рассмотрен как одна из творческих лабораторий дизайна.

In this clause we can see different aspects of land-art and show many examples of classic samples and tendencies of development this direction of art in Ukraine. We can see interrelation land-art with other kinds of art and continuation of its ideas in designing of the environment. Examples are the parks developed of Makoto Yoshida and his company, Art Planning Studio. The author thinks, that the land-art is creative laboratory of design.

Досліджено класичні зразки ленд-арту, створені художниками в Америці та Європі. З'ясовано причини виникнення цього напряму в мистецтві, його особливості. Розглянуто взаємозв'язок між іншими видами мистецтва. Ленд-арт має практичне застосування в проектуванні довкілля, а парк Кракамаркен є прикладом цього.

Исследованы классические образцы ленд-арта, созданные художниками в Америке и Европе. Выявлены причины возникновения этого направления и различия в тенденциях развития. Установлена взаимосвязь ленд-арта с другими видами искусства, отмечено стирание границ между ними и практическое использование в развитии окружающей среды на примере парка Кракамаркен.

This clause considers classical samples of land art, which were created by artists of America and the Europe. The author investigates the reasons of occurrence of this direction in art. Tendencies of development of land art has the features. Borders between land art and other kinds of art are erased. Land art has practical application in designing an environment. Park Krakamarken is an interesting example of development of land art.

Досліджено стильові особливості палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто 52 пам'ятки палацового та садибно-паркового будівництва. На підставі проведеного аналізу архітектурно-планувального та декоративного рішення ансамблів подано уточнену періодизацію архітектури класицизму в даному регіоні. Простежено шляхи поширення стилю класицизму в архітектурі краю. Проведено типологізацію об'єктів. Розглянуто основні принципи композиційної побудови ансамблів, їх монументально-декоративного оздоблення. Зауважено щодо значення результатів дослідження у проведенні реставрації та консервації об'єктів, а також для оцінки історико-культурного значення пам'яток з метою їх захисту та збереження.

Проаналізовано особливості розвитку садово-паркового мистецтва (СПМ) Поділля й Волині наприкінці XVIII - першої половини XIX ст. Розглянуто питання вивчення СПМ як елементу палацово-паркових ансамблів, популяризації пам'яток палацово-паркової архітектури у контексті збереження історико-культурного надбання. Висвітлено проблеми збереження, використання та музеєфікації палацово-паркових комплексів (ППК) Хмельниччини у музеї "Самчики", перспективи розвитку ППК у с. Рай Бережанського району Тернопільщини. Описано міську садибну забудову Проскурова наприкінці XIX - початку XX ст.

Проанализированы особенности развития садово-паркового искусства (СПИ) Подолья и Волыни конца XVIII - первой половины XIX ст. Рассмотрены вопросы изучения СПИ как элемента дворцово-парковых ансамблей, популяризации памяток дворцово-парковой архитектуры в контексте сохранения историко-культурных достижений. Освещены проблемы сохранения, использования и музеефикации дворцово-парковых комплексов (ДПК) Хмельницкой области в музее "Самчики", перспективы развития ДПК в с. Рай Бережанского района Тернопольской области. Описана городская усадебная застройка Проскурова конца XIX - начала XX ст.

На підставі досліджень генези променади Губернаторських Валів встановлено етапи закладення, формування, розвитку та сучасного стану. Аналіз дендроплану за віковою структурою надав змогу виявити ті елементи зелених насаджень, які за первісного задуму формували архітектурно-ландшафтну композицію об'єкта. Опрацьовано концепція відновлення ландшафтно-композиційного задуму К. Бауера.