Обгрунтовано та розроблено модель підготовки майбутнього учителя початкових класів до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів. Визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів до даної діяльності, розкрито зміст музично-комунікативного поля учні - музика - навчання. Поглиблено суть поняття "регулятивний потенціал музичного мистецтва". Запропоновано критерії добору музичного репертуару (прикладний, гедоністичний, сугестивний, естетичний). Наведено методичні рекомендації з використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану молодших школярів.

Обгрунтувано методологічні засади, принципи, методи та форми навчання магістрів музичного мистецтва в педагогічних університетах. Визначено провідні напрями підготовки магістрів музичного мистецтва: музично-фаховий, педагогічно-практичний, науково-дослідницький, а також виявлено основні види їх навчальної діяльності: пізнавально-пошуковий, оцінювально-інтерпретаційний і творчо-продуктивний. Увагу приділено виокремленню таких соціальних функцій магістерської підготовки в системі музично-педагогічної освіти, як вдосконалення педагогічної освіти за сучасних умов гуманітарно-інноваційних змін, виконання завдань естетичного виховання в Україні, забезпечення конкурентоспроможності фахівців музично-педагогічного профілю на європейському ринку праці.

Актуалізовано проблему реалізації гуманістичних орієнтирів в підготовці професіоналів магістерського рівня. Розглянуто специфічні підходи до впровадження гуманістичних особливостей у процес навчання в магістратурі музично-педагогічного профілю. Зазначено, що за умов оновлення змісту вищої мистецької освіти проблема реалізації гуманістичної спрямованості підготовки фахівців магістерського рівня є стрижневою, яка реалізується у процесі формування особистості, здатної адекватно сприймати загальнолюдські цінності, самовизначатися за динамічно змінюваних умов.

Актуализирована проблема реализации гуманистических ориентиров в подготовке профессионалов магистерского уровня. Рассмотрены специфические подходы к внедрению гуманистических особенностей в процесс обучения в магистратуре музыкально-педагогического профиля.

Issue of the implementation of humanistic orientation to prepare graduate level professionals. It are discused specific approaches to the introduction of humanistic features in the learning process in the Master of Music and teacher profile.

Акцентовано проблему теоретико-методологічного забезпечення підготовки фахівців з музичного мистецтва в педагогічних університетах. Висвітлено сутність екзистенційно - емоційного напряму їх навчання.

Розкрито реалізацію компетентнісного підходу у підготовці майбутніх вчителів музики. Розглянуто основні напрямки дослідження проблеми реалізації підготовки кваліфікованих фахівців, а також місце в системі професійної підготовки майбутніх вчителів музики. Простежено різні підходи щодо розуміння професійної підготовки майбутнього вчителя, досліджено методологічну базу виникнення терміну "компетентнісний підхід".

Высветлена реализация компетентностного подхода в подготовке будущих учителей музыки. Рассмотрены основные направления исследования проблемы реализации подготовки квалифицированных специалистов, а также место в системе профессиональной подготовки будущих учителей музыки. Прослежены разные подходы относительно понимания профессиональной подготовки будущего учителя. Исследована методологическая база возникновения термина "компетентностный подход".

It is brightened implementation competence approach in preparing future music teachers. The main directions of research problems of implementation of training of qualified specialists, as well as place in the training of future music teachers. The article traces the different approaches on the understanding of training future teachers. We study the methodological basis of the term "competency" approach.

Розглянуто особливості розвитку креативного мислення майбутніх вчителів музики.

Рассмотрены особенности развития креативного мышления будущих учителей музыки.

The article discusses the features of creative thinking future music teachers.

Розкрито систему психолого-педагогічних умов, які забезпечать успішність формування музично-творчого потенціалу як чинника музичної обізнаності майбутніх вихователів дошкільних закладів у процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін. Висвітлено характеристику музично-творчого потенціалу як чинника формування музичної обізнаності сучасного фахівця, яке неможливе без конкретизації її сутності. Розглянуто музично-творчий потенціал як складне особистісне утворення, що постає умовою та результатом музично-педагогічної діяльності, забезпечує нестандартний підхід і музично-творче вирішення професійних завдань.

Досліджено проблему розвитку адаптивних здібностей першокурсників до музичного навчання у педагогічних ВНЗ. Науково обгрунтовано сутність, зміст, компонентну структуру адаптивних здібностей студентів-першокурсників до музичного навчання. Доведено, що адаптивні здібності до музичного навчання є індивідуально-психічними властивостями, що свідчать про наявні та потенційні пристосувальні можливості студентів-першокурсників до опанування фахових компетенцій у галузі музичної освіти, забезпечуючи внутрішньо вмотивовані позитивні зміни їх ціннісної, інтелектуальної та емоційної сфери щодо успішного функціонування в новому художньо-педагогічному середовищі. Удосконалено комплекс методів активізації інтересу до музичного навчання, методи формування здатності студентів до рефлексії, самоосвіти, самопроектування, саморозвитку.

Вперше обгрунтовано зміст і структуру розвивального середовища професійної підготовки майбутнього учителя музики, визначено педагогічні умови його формування. Розглянуто типи середовищ професійної підготовки майбутніх учителів музики та обгрунтовано критерії й показники для педагогічної діагностики їх сформованості. Розроблено модель формування розвивального середовища професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Уточнено зміст поняття "розвивальне середовище професійної підготовки". Подальшого розвитку набули теоретичні та методичні положення щодо формування розвивального середовища професійної підготовки майбутніх учителів музики у педагогічних ВНЗ.

Розкрито особливості музично-педагогічного спілкування (МПС) за умов розвивального освітнього середовища (РОС) з метою професійного розвитку майбутніх учителів музики (МУМ). Увагу акцентовано на проблемі музично-естетичного спілкування, на функції спілкування; на діалозі як найбільш ефективній формі МПС у процесі формування РОС професійної підготовки МУМ. Виділено та схарактеризовано шість музично-педагогічних ситуацій за умов РОС. Зауважено, що надлишок самостійності студента, коли він виступає ініціатором музично-естетичної діяльності, за недостатнього досвіду та хиткій естетичній позиції може призвести до серйозних прорахунків у його професійній підготовці. Підсумовано, що для оптимального формування РОС професійної підготовки МУМ важливо, щоб зусилля викладача та студента було спрямовано на формування смислу та суті задуму композитора, розуміння яких може не збігатися у деталях, але й не суперечити здоровому глузду й історично виправданим нормам музичного мистецтва.

Раскрыты особенности музыкально-педагогического общения (МПО) в условиях развивающей образовательной среды (РОС) будущих учителей музыки (БУМ). Внимание акцентировано на проблеме музыкально-эстетического общения; на функции общения; на диалоге как наиболее эффективной форме МПО в процессе формирования РОС профессиональной подготовки БУМ. Выделены и охарактеризованы шесть музыкальных педагогических ситуаций в условиях РОС. Отмечено, что избыток самостоятельности студента в его инициативе музыкально-эстетической деятельности, при недостаточном опыте и зыбкой эстетической позиции, может привести к серьезным просчетам в его профессиональной подготовке. Подытожено, что для оптимального формирования РОС профессиональной подготовки БУМ важно, чтобы усилия преподавателя и студента были направлены на формирование смысла и сути замысла композитора, понимание которых может не совпадать в деталях, но и не противоречить здравому смыслу и исторически оправданным нормам музыкального искусства.

The author exposes the features of music pedagogical communication in the conditions of the developing educational environment with the aim of the professional development of future music teachers. The article pays a special attention to such questions as: musical and aesthetic communication; functions of communication; the dialogue as the most effective form of a music pedagogical intercourse in the process of the formation of a future music teacher.

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використанні задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

Висвітлено основи методики музичного виховання, розкрито його принципи та методи. Описано загальні та специфічні особливості уроків музики та видів творчої діяльності. Розглянуто деякі педагогічні системи музичної освіти в Україні та за кордоном. Розкрито основи хореографії, історію становлення національної школи народно-сценічного мистецтва. Наведено характеристику хореографії українських народних танців і методику організації гуртків бального та класичного танців у загальноосвітній школі. Розглянуто місце хореографії в закордонних системах освіти.

Проаналізовано досвід підготовки майбутнього вчителя музики та музично-освітньої роботи в школі. Висвітлено питання формування інтерпретаційно-творчих здібностей і вмінь студентів в класі основного інструмента (баяна) як специфічного засобу його музично-виконавського розвитку, зокрема, чуттєвих здібностей - емоційного відчуття музики, слухової спостережливості, художньо-образної уяви, артистично-вольових якостей і аналітично-виконавських умінь, а також здатності до художнього спілкування зі слухацькою аудиторією.

Досліджено проблему оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Обгрунтовано новий підхід до її вирішення у процесі педагогічної практики. Конкретизовано суть педагогічної практики, визначено її місце у системі методичної підготовки студентів. Розроблено структуру та критерії даної підготовки. Визначено й апробовано комплекс педагогічних умов для забезпечення оптимального ступеня методичної підготовки майбутніх учителів музики у процесі педагогічної практики.

Подано загальну характеристику педагогічної практики майбутнього вчителя музики. Описано види педагогічної практики студентів III - V курсів кафедри музики, права й обов'язки суб'єктів шкільної практики, її основні етапи, форми та методи контролю, критерії оцінювання роботи студентів за кредитно-модульною системою. Розглянуто питання організації різних видів шкільної педагогічної практики студентів III - V курсів денної та заочної форм навчання. Подано рекомендації щодо складання індивідуального плану, схеми аналізу та самоаналізу навчально-виховної роботи з учнями, поради до підготовки та проведення різних форм музично-естетичного виховання школярів тощо. Виділено найбільш типові помилки у роботі студентів-практикантів, а також надано детальні рекомендації щодо їх вправлення. Описано організаційно-змістові засади асистентської педагогічної практики, подано необхідні навчально-методичні матеріали для магістрантів: схеми аналізу навчально-виховної роботи зі студентами, поради до підготовки та проведення групових та індивідуальних занять з фахових музичних дисциплін тощо.

Розкрито умови використання українського музично-педагогічного спадку в процесі підготовки майбутніх вчителів музики, що забезпечує професійний напрямок підготовки, формування навичок самостійності, творчий розвиток студентів за допомогою проблемних та інтерактивних методів навчання.

Раскрыты условия использования украинского музыкально-педагогического наследия в подготовке будущих учителей музыки, которые обеспечивают профессиональную направленность подготовки, формирование навыков самостоятельности, творческое развитие студентов при помощи проблемных и интерактивных методов обучения.

It is analyzed disclosure the condition of Ukrainian music and pedagogical legacy in the preparation of future music teachers who provide professional orientation training, the skills of independence, creative development of students with problematic and interactive teaching methods.

Виокремлено дидактичні ознаки застосування комп'ютерних технологій, які можуть виконувати інформаційну, систематизаційну та трансформаційну функції у музиці. Зауважено, що проблема використання мультимедійних засобів в професійній підготовці майбутнього вчителя музики (хорового диригента) потребує розробки певних методик навчання. Запропоновано впровадження електронних навчальних посібників, які розглядаються як додатковий навчально-методичний засіб, що дозволяє методично правильно організувати самостійну роботу, розвивати вміння та навички студентів. Зроблено висновок, що знання, уміння, навички, добуті студентами під час навчання у педагогічному ВНЗ за допомогою застосування засобів мультимедіа, дають змогу застосовувати на практиці технічні навички хорового диригування, узагальнити теоретичні знання щодо вокально-хорової техніки.

Выделены дидактические признаки применения компьютерных технологий, которые могут выполнять информационную, систематизирующую и трансформационную функцию в музыке. Отмечено, что проблема использования мультимедийных средств в профессиональной подготовке будущего учителя музыки (хорового дирижера) требует разработки определенных методик обучения. Предложено внедрение электронных учебных пособий, которые рассматриваются как дополнительное учебно-методическое средство, что позволяет методически правильно организовать самостоятельную работу, развивать умения и навыки студентов. Сделан вывод, что знания, умения и навыки, приобретенные студентами в период обучения в педагогическом ВУЗ с помощью использования средств мультимедиа, дают возможность применять на практике технические навыки хорового дирижирования, обобщить теоретические знания по вокально-хоровой технике.

Досліджено проблему застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у фаховій підготовці вчителя мистецьких дисциплін. Розкрито методичні засади, науково обгрунтовано й експериментально перевірено поетапну методику набуття мистецько-інформаційної освіченості студентів мистецьких дисциплін засобами ІКТ. Розроблено, теоретично обгрунтовано та впроваджено у навчальний процес Інститутів мистецтв організаційно-методичну модель застосування ІКТ у фаховій підготовці майбутніх вчителів мистецьких дисциплін. Впроваджено авторський курс "Інформаційно-комунікаційні технології в мистецькій освіті", що дало змогу довести необхідність використання ІКТ у навчальному процесі та суттєво підвищити мотиваційну сферу навчальної діяльності, розвито здатність комбінувати здобуття знання, уміння та навички у фаховій діяльності.

Висвітлено актуальні проблеми підготовки фахівців у системі мистецько-педагогічної освіти. Розглянуто теоретико-методологічні засади розвитку творчих здібностей особистості. Розкрито сутність і функції поліхудожнього виховання в музично-педагогічній освіті. Запропоновано нові підходи та технології професійної підготовки майбутнього вчителя музики та хореографії. Розглянуто проблеми регуляції психологічного стресу як засобу формування виконавської надійності вокалістів. Увагу приділено підготовці майбутнього вчителя до естетико-художнього виховання учнів.

Розкрито теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів. Визначено роль і функції професійно-педагогічної освіти у підготовці майбутніх вчителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів, викладено особливості такої підготовки. Охарактеризовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх вчителів музики до організації художньо-творчої діяльності дитячих музично-інструментальних колективів.