Розглянуто теоретичні, методологічні та методичні засади творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва (ММ) в системі вищої педагогічної освіти. З'ясовано стан розробленості проблеми творчо-виконавської підготовки такого вчителя ММ в педагогічній теорії та практики. Досліджено генезу становлення та розвитку музично-творчого виконавства у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Сформульовано визначення поняття "творчо-виконавська підготовка", "композиторсько-виконавська діяльність", "авторська спроможність" майбутнього вчителя музичного мистецтва. Обгрунтовано значення, розроблено концепцію та модель творчо-виконавської підготовки майбутніх фахівців, визначено її мету, завдання, наукові підходи, принципи, функції. Охарактеризовано методичну систему вдосконалення творчо-виконавської підготовки, що грунтується на впровадженні інноваційної технології композиторсько-виконавської діяльності та спрямовується на формування авторської спроможності майбутнього фахівця ММ, наведено процес її реалізації. Визначено критерії, показники та рівні сформованості авторської спроможності майбутнього вчителя ММ як інтегрованої професійно значущої особистісної якості та результату творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя ММ. Доведено ефективність методичної системи вдосконалення процесу творчо-виконавської підготовки майбутніх фахівців. Розроблено навчально-методичний комплекс з удосконалення процесу творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя ММ.

Досліджено проблему удосконалення музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музики з використанням сугестивних технологій. Здійснено історичний, теоретико-методологічний аналіз літератури з означеної проблеми, розкрито сутність понять "сугестія", "сугестивна технологія", "музично-виконавська підготовка", надано авторське тлумачення поняття "сугестивна технологія у музично-виконавській підготовці майбутніх учителів музики". Визначено методологічні підходи, принципи та функції, що зумовило виокремлення структурних компонентів (мотиваційно-спрямованого, комунікативно-компетентнісного, діяльнісно-творчого) та педагогічних умов. Науково обгрунтовано критерії, показники, рівні сформованості музично-виконавської підготовленості студентів з використанням сугестивних технологій. Розроблено методичний інструментарій і поетапну методику музично-виконавської підготовки майбутніх учителів музики з використанням сугестивних технологій, експериментально перевірено її ефективність та доцільність реалізації у процесі дослідницько-експериментальної роботи.

Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію підготовки майбутнього вчителя музики до використання комп'ютерних технологій (КТ) у професійній діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури і практики підготовки майбутніх фахівців з'ясовано суть, функції та особливості використання КТ у професійній діяльності вчителя музики. Виокремлено й охарактеризовано основні компоненти КТ у педагогічному забезпеченні діяльності вчителя музики. Конкретизовано критерії та показники для визначення рівнів готовності майбутнього вчителя музики до використання КТ у професійній діяльності. Змодельовано технологію підготовки майбутнього вчителя музики до використання КТ у професійній діяльності та експериментально перевірено її ефективність в умовах освітнього процесу педагогічного ВНЗ.

Розкрито проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів. Висвітлено педагогічні умови підготовки студентів до досліджуваної діяльності: реалізація гносеологічно-знаннєвого підходу до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів у процесі загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; забезпечення рефлексивної готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації музично-ігрової діяльності дітей у процесі становлення педагогічної майстерності; розвиток у студентів методичної вправності щодо організації музично-ігрової діяльності учнів на основі інтегрованого підходу до навчально-виховної роботи в школі першого ступеня; впровадження креативного підходу до організації позааудиторної роботи зі студентами на музично-ігровій основі. Запропоновано методику реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності. Доведено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях готовності студентів до організації музично-ігрової діяльності.

Досліджено проблему формування інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики в процесі їх професійної підготовки. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномена "інтерпретаційна культура майбутніх учителів музики" та його структуру (аксіологічний, рефлексивний, когнітивно-операційний, особистісний компоненти). Виявлено критерії (ціннісний, самооцінний, змістово-процесуальний, суб'єктний) та показники. Охарактеризовано рівні сформованості інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики (високий, достатній, середній, низький). Визначено й обгрунтовано педагогічні умови інтерпретаційної культури таких учителів (стимулювання позитивної настанови на формування інтерпретаційної культури; занурення студентів у герменевтичне середовище, зорієнтоване на формування інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики; актуалізація самоорганізації майбутніх учителів музики в контексті формування інтерпретаційної культури). Уточнено поняття "інтерпретація", "герменевтичне середовище". Розроблено, науково обгрунтовано й апробовано модель і методику формування означеного феномена, елективний курс "Основи формування інтерпретаційної культури в майбутніх учителів музики" та педагогічну студію "Музична вітальня" в межах педагогічної майстерні.

Досліджено значущість творчості в процесі формування особистості педагога-музиканта. Охарактеризовано якості фахівця, що демонструють рівень його творчої майстерності, а саме: артистизм, фантазія, інтуїція, професійна компетентність, креативність.

Розкрито методичні засади формування досвіду ціннісного ставлення до музичного мистецтва як найбільш значущого компонента професійного розвитку майбутніх учителів музики початкової школи. Виділено основні концептуальні положення, на яких базується цей процес. Відзначено їх актуальність щодо навчання та виховання школярів за сучасних умов. Запропоновано принципи та педагогічні умови, необхідні та достатні для ефективного формування досвіду ціннісного ставлення до музичного мистецтва в майбутніх педагогів.

Розглянуто інноваційну технологію проектування, її сутність та основні аспекти. Зазначено щодо специфіки технологїї проектування, яка сприяє збагаченню досвіду художньо-мистецької діяльності, можливостей становлення професійної компетентності майбутнього педагога.

Розглянуто одну з сучасних проблем професійної підготовки вчителів музики для загальноосвітніх шкіл, а саме - набуття професійних знань та умінь аналізу дитячої музики під час вивчення курсу "Практикум зі шкільного репертуару". Надано зразок художньо-педагогічного аналізу дитячої музики українського композитора В. Косенка.

Розглянуто феномен пам'яті в контексті становлення майбутнього вчителя музики. Розглянуто процеси пам'яті (запам'ятовування, зберігання, відтворення та забування) в наукових дослідженнях науковців фізіологів, біохіміків, психологів. Зазначено щодо залежності процесів пам'яті від діяльності людини. Визначено види пам'яті майбутнього вчителя музики та окреслено шляхи їх розвитку. Проаналізовано комплекс педагогічних дій щодо активізації окреслених видів пам'яті відповідно до специфіки навчальної діяльності.

Проаналізовано сучасний ринок мультимедійної продукції мистецької та мистецтвознавчої спрямованості. Зроблено огляд мультимедійних енциклопедій ("Музичні інструменти", "Sonata: Світова культура у дзеркалі музичного мистецтва", "Театральна енциклопедія", "Шедеври музики" тощо), навчальних програм і музичних тренажерів ("Музичний клас", "Music Trainer", "Школа гри на фортепіано" та ін.), ППЗ з музичного мистецтва. Визначено можливості використання цієї продукції у підготовці майбутніх вчителів музики.

Подано загальні засади педагогічної інноватики, зокрема розглянуто інноваційні тенденції розвитку мистецької освіти, розкрито основні поняття педагогічної інноватики, сутність і структуру інноваційного процесу, викладено особливості інноваційної музично-педагогічної освіти. Увагу приділено розгляду особливостей інноваційних систем музичного виховання. Висвітлено особливості музичного виховання у педагогічній системі М. Монтессорі, систему музичного виховання Е. Жак-Далькроза, З. Кодая, К. Орфа, Ш. Сузукі. Розглянуто сутність інноваційної діяльності вчителя, концептуальну модель інноваційної діяльності вчителя музики, викладено особливості мотивації та рефлексії інноваційної діяльності, а також критерії якості сучасного уроку музики. Проаналізовано взаємозв'язок індивідуальності вчителя та педагогічної технології, висвітлено особливості використання сучасних інформаційних технологій в процесі музичного виховання.

Охарактеризовано педагогічний феномен, що визначає ефективність професійної діяльності та професійної підготовки вчителя музики - професійно-особистісного досвіду. Висвітлено місце категорії в термінологічному просторі сучасної науки, обгрунтовано теоретичні та організаційно-методичні засади дослідження цього явища. Наведено модель формування професійно-особистісного досвіду майбутнього вчителя музики в системі неперервної педагогічної освіти.

Наведено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення проблеми модернізації початкової музичної освіти в Україні, як складової загальної, що покликана протидіяти негативним тенденціям розвитку сучасного суспільства. Розроблено організаційно-методичну модель, яка виступає не як додатковий компонент музичного навчання молодших школярів, а як необхідна, органічна складова, що сприяє розвитку музичної освіченості молодших школярів. Запропоновано експериментально перевірену мотодику формування музичної освіченості молодших школярів.

Розкрито сутність інноваційних підходів у структурі професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Проаналізовано специфіку культурних, мистецьких та освітніх інновацій. Висвітлено роль модернізації та інформатизації навчального процесу у вищій школі.

Проаналізовано сучасні характеристики, культурно-історичну та педагогічну цінність українських музично-виконавських традицій та особливості їх формування. Визначено прогресивну роль, ефективність та нагальну потребу їх застосування у сучасній підготовці майбутнього вчителя музики. Розкрито особливості формування та становлення таких традицій як поліфункціонального суспільно-історичного явища, висвітлено їх контекстуальну відповідність новій освітній парадигмі.

Розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики на засадах застосування інноваційних педагогічних технологій. Проаналізовано поняття педагогічної технології та професійної компетентності, розглянуто зміст професійної компетентності вчителя музики та її структурні складники (мотиваційно-спонукальний, когнітивний, діяльнісно-творчий, ціннісно-орієнтаційний компоненти). Визначено умови, що сприяють професійному становленню, зокрема, використання таких форм організації, як проектна художньо-педагогічна організація творчої діяльності на підставі застосування сучасних педагогічних технологій.

Розкрито систему психолого-педагогічних умов, які забезпечать успішність формування музично-творчого потенціалу як чинника музичної обізнаності майбутніх вихователів дошкільних закладів у процесі вивчення музично-теоретичних дисциплін. Висвітлено характеристику музично-творчого потенціалу як чинника формування музичної обізнаності сучасного фахівця, яке неможливе без конкретизації її сутності. Розглянуто музично-творчий потенціал як складне особистісне утворення, що постає умовою та результатом музично-педагогічної діяльності, забезпечує нестандартний підхід і музично-творче вирішення професійних завдань.

Визначено особливості впровадження в навчальному процесі "репертуарної політики" як однієї з умов формування професійно ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів-музикантів.

Розглянуто базові засади розбудови музичної освіти в Україні, висвітлено теоретико-практичні підходи до її удосконалення й осучаснення. Проведено концептуальний аналіз виконавської надійності митців музичного мистецтва. Розкрито функціональні характеристики музично-театральної діяльності в контексті їх системного впливу на естетичне виховання юного покоління. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови, спрямовані на ефективність вокально-методичної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в межах ВНЗ. Висвітлено досвід роботи з формування педагогічних переконань майбутніх учителів хореографії у процесі методичної підготовки. Запропоновано методику застосування прийомів евристичної діяльності у фортепіанному навчанні майбутніх учителів музики. Розглянуто філософські концепції мистецької освіти дітей і молоді різних категорій як основу їх загальної культури та гармонізації особистості. Показано специфіку формування мистецької рефлексії у студентів інститутів мистецтв на діагностичному етапі психолого-педагогічного експерименту. Досліджено теорію В. Кандінського у процесі аналізу художніх творів, розкрито теоретичні аспекти формування умінь художньо-образного аналізу творів декоративного мистецтва.