Розкрито сутність інноваційних підходів у структурі професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Проаналізовано специфіку культурних, мистецьких та освітніх інновацій. Висвітлено роль модернізації та інформатизації навчального процесу у вищій школі.

Методичний аспект художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики розглянуто в контексті теоретичного переосмислення освітнього процесу в педагогічному університеті у зв'язку зі зміною освітньої парадигми. Наведено схему моделі формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики. Показано приклад ділової гри "Алгоритм впровадження інновацій у навчально-виховний процес", що має за мету набуття досвіду колективної діяльності у виробленні рішень. З'ясовано, що у процесі ігрового моделювання відбувається перехід навчальної діяльності у навчально-творчу, оскільки створені умови сприяють використанню потенційних можливостей студентів, їх творчих здібностей.

Методический аспект художественно-педагогической подготовки будущих учителей музыки рассмотрен в контексте теоретического переосмысления образовательного процесса в педагогическом университете в связи с изменением образовательной парадигмы. Приведена схема модели формирования культуры художественно-педагогической деятельности будущего учителя музыки. Проиллюстрирован пример деловой игры "Алгоритм внедрения инноваций в учебно-воспитательный процесс", имеющей целью приобретения опыта коллективной деятельности в выработке решений. Выяснено, что в процессе игрового моделирования происходит переход учебной деятельности в учебно-творческую, поскольку созданные условия способствуют использованию потенциальных возможностей студентов, их творческих способностей.

Methodological aspects of artistic and pedagogical training of future music teachers examined in the context of theoretical rethinking of the educational process at the Pedagogical University in connection with changing educational paradigm. A scheme of the model a culture of artistic and educational activities of the future music teachers. Illustrated by the example of a business game лАlgorithm innovations in the educational process», which aims to gain experience of collective action in making decisions. Found that during a game simulation of the transition training activities in teaching and creative, as created conditions favor the use of potential students, their creative abilities.

Досліджено проблему формування інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики на основі модульно-рейтингової системи навчання. Проаналізовано стан дослідження цієї проблеми в науковій літературі, в теорії та практиці вищої музично-педагогічної освіти, розроблено компонентну структуру цієї підготовки. Подано визначення поняття "інструментально-виконавська підготовка майбутнього вчителя музики на основі модульно-рейтингової системи навчання". Окреслено принципи організації інструментально-виконавської підготовки на підставі модульно-рейтингової системи навчання, а також обгрунтовано педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу. Розроблено критерії та показники сформованості інструментально-виконавської підготовленості студентів педагогічних університетів і методику формування зазначеної якості у майбутніх вчителів музики. Результативність запропонованої методики виявилась у позитивній динаміці рівнів сформованості інструментально-виконавської підготовленості студентів експериментальних груп у порівнянні з контрольними.

Розкрито прийоми та методи активізації сприйняття хорового твору на заняттях з диригування. Зазначено, що провідна роль у підготовчому процесі належить різним видам мистецтва, що допомагає студентам асоціювати цей образ, емоційно охопити твір, обміркувати та критично оцінити його. Зроблено висновок, що у процесі опанування технікою диригування основним завданням є залучення до цього процесу уяви, на основі якої він базується.

Раскрыты приемы и методы активизации восприятия хорового произведения на занятиях по дирижированию. Ведущая роль в подготовительном процессе принадлежит разным видам искусства, что помогает студентам ассоциировать данный образ, эмоционально охватить произведение, осмыслить и критически оценить его. В освоении техники дирижирования основополагающим является задействование воображения, на основе которого строится весь процесс.

It are revealed techniques and methods of enhancing the perception of choral works in the classroom for conducting. The leading role in the preparatory process belongs to different kinds of art, which helps students to associate this image, emotional embrace the product, to understand and critically evaluate it. In conducting the basic mastery of technique is the use of imagination, which is built on the basis of the whole process.

Розглянуто фахову підготовку майбутнього вчителя музики в контексті цілісної професійної підготовки студентів як системи, що характеризується взаємозв'язком і взаємодією структурних і функціональних компонентів, сукупність яких визначає її особливості та своєрідність, що забезпечує формування особистості студента відповідно до поставленої мети. Встановлено, що проблема інтеграції має глибоке історичне коріння, пронизує всі напрями педагогічної науки та набуває особливого значення для якісної фахової підготовки сучасного вчителя музики. Визначено сутність і зміст фахової підготовки майбутнього вчителя музики в сучасному ВНЗ та розкрито теоретичні засади використання інтеграції навчальних дисциплін у фаховій підготовці студентів. Проведено обгрунтування методики фахової підготовки майбутніх вчителів музики у процесі інтеграції музично-виконавських дисциплін.

Розкрито сутність інтелектуально-творчої діяльності через її функції щодо забезпечення розвиваючого потенціалу навчання: функції самореалізації, адаптації, рефлексії, пошуку відсутніх елементів - знань, умінь, якостей особистості. Зауважено, що поглиблення процесу саморозвитку й просування індивіда по щаблям свого вдосконалення неможливе без зміцнення його суб'єктивності у взаємодії з навколишнім світом, культурою й людьми.

Раскрыта сущность интеллектуально-творческой деятельности через ее функции по обеспечению развивающего потенциала обучения: функции самореализации, адаптации, рефлексии, поиска отсутствующих элементов - знаний, умений, качеств личности. Отмечено, что углубление процесса саморазвития и продвижения индивида по ступеням своего совершенствования невозможно без укрепления его субъективности во взаимодействии с окружающим миром, культурой и людьми.

Охарактеризовано основні принципи мистецької освіти, які є цінними для підготовки майбутнього вчителя музики.

Охарактеризованы основные принципы художественного воспитания, которые являються ценными для подготовки будущего учителя музыки.

The article described the basic principles of art education, which are valuable for preparing future music teachers.

Викладено питання професійної підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, розвитку музичного слуху та чуття метроритму, формування навичок сольфеджування та слухового аналізу. Проаналізовано психофізіологічні особливості розвитку музичного слуху, показано роль курсу сольфеджіо у фаховій підготовці студентів мистецького факультету педагогічного університету.

Изложены вопросы профессиональной подготовки будущих учителей музыки, в частности, развития музыкального слуха и чувства метроритма, формирования навыков сольфеджирования и слухового анализа. Проанализированы психофизиологические особенности развития музыкального слуха, показана роль курса сольфеджио в специальной подготовке студентов художественного факультета педагогического университета.

Розглянуто одну з сучасних проблем професійної підготовки вчителів музики для загальноосвітніх шкіл, а саме - набуття професійних знань та умінь аналізу дитячої музики під час вивчення курсу "Практикум зі шкільного репертуару". Надано зразок художньо-педагогічного аналізу дитячої музики українського композитора В. Косенка.

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови виховання творчої особистості майбутнього вчителя музики, які передбачають оволодіння студентом технологією особистісного зростання як комплексом виховних і самовиховних впливів за умов інноваційно-естетичного простору вищого педагогічного навчального закладу для творчої самореалізації студентів у різних видах музично-фольклорної діяльності. Розроблено критерії вихованості творчої особистості. Вдосконалено зміст поняття "творча особистість майбутнього вчителя музики". Визначено структуру творчої особистості майбутнього вчителя музики у процесі вивчення української музичної творчості, яка має мотиваційну, загальнопедагогічну, музично-педагогічну, комунікативну, самореалізаційну складові. Досліджено специфічні ознаки українського музичного фольклору.

Висвітлено актуальну проблему педагогічних здібностей майбутнього вчителя. Досліджено розвиток педагогічних здібностей майбутнього вчителя музики, чинники їх розвитку в процесі навчання. Визначено психопедагогічні чинники розвитку емфатичних здібностей, які зростають з поглибленням життєвого досвіду. Представлено показники успішності навчання студентів з педагогіки в різних педагогічних закладах у 2008/2009 н. р. Обгрунтовано кореляційний зв'язок психічних чинників з успішністю навчання з педагогіки в студентів музичного факультету педагогічного закладу. Зроблено висновок про врахування в навчальній практиці ВНЗ музичного напряму виявлених психічних чинників, що найбільше впливають на розвиток педагогічних здібностей під час навчання, що сприятиме підвищенню ефективності навчання з предмета "Педагогіка".

Освещена актуальная проблема педагогических способностей будущего учителя. Исследовано развитие педагогических способностей будущего учителя музыки, факторы их развития в процессе обучения. Определены психопедагогические факторы развития эмфатических способностей, которые растут с углублением жизненного опыта. Представлены показатели успеваемости студентов по педагогике в различных педагогических заведениях в 2008/2009 учебном году. Обоснована корреляционная связь психических факторов с успешностью обучения по педагогике у студентов музыкального факультета педагогического учреждения. Сделан вывод об учете в учебной практике вузов музыкального направления выявленных психических факторов, которые влияют на развитие педагогических способностей при обучении, способствуют повышению эффективности обучения по предмету "Педагогика".

The urgency of the problem of pedagogical skills of future teachers. Investigated the development of pedagogical skills of future teachers of music, the factors of their development in the learning process. Іdentified factors of empathic abilities, which grow with the deepening of experience. Presents the progress of students on pedagogy in different educational institutions in 2008/2009 substantiated correlation between psychological factors and the success of training in pedagogy at the Faculty of Music student teaching institutions. Concluded that accounting practice in the training schools in musical direction, identified mental factors influencing the development of pedagogical skills in teaching, enhance the effectiveness of training on the subject "Education".

Наведено результати методологічного, науково-теоретичного та методичного дослідження проблеми забезпечення ефективності вокальної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва. Увагу приділено розробці індивідуальних освітніх траєкторій, які можуть бути задіяні тільки за умов опори на особистісні особливості суб'єкта навчання, урахування його життєвих цілей та смислів. Проаналізовано ретроспективи гедоністичних положень, принципів і закономірностей. Теоретично узагальнено сутність і зміст вокальної методики, що дозволяє розглядати її з позиції встановлення залежності її ефективності від узгодженості із емоційно-чуттєвою сферою студентів. Визначено й обгрунтовано методологічні підходи та методичні орієнтири забезпечення задоволеності студентів навчальною діяльністю.

Висвітлено предмет і зміст педагогічної діяльності, історію становлення та розвитку професії вчителя музики у Чернівецькому університеті. Розкрито гуманну сутність і структуру педагогічної діяльності, особливості професійної діяльності вчителя музики. Охарактеризовано систему музично-педагогічної діяльності, наведено основні види діяльності вчителя музики як педагога-професіонала. Розглянуто специфіку діяльності вчителя музики як викладача естрадного співу та керівника вокально-інструментальних ансамблів. Значну увагу приділено науково-дослідницькій роботі та організаційно-управлінській діяльності вчителя музики. Наведено основні правила гігієни та охорони дитячого голосу під час роботи в естрадній студії.

На основі діагностики розглянуто проблему вдосконалення підготовки майбутнього педагога музики. Узагальнено практичний досвід використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі. Проаналізовано рівень підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій в професійній діяльності. Визначено дидактичні умови успішної підготовки майбутніх учителів музики до використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності.

На основе диагностики рассмотрена проблема усовершенствования подготовки будущего педагога музыки. Обобщен практический опыт использования компьютерных технологий в образовательном процессе. Проанализирован уровень подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности. Определены дидактические условия успешной подготовки будущих учителей музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности.

Розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Проаналізовано поняття професійної компетентності майбутнього вчителя музики, розглянуто зміст професійної компетентності вчителя музики та її структурні складники (когнітивний, ціннісно-орієнтаційний та діяльнісно-творчий компоненти). Визначено умови, що сприяють професійному становленню, зокрема, розвиненню в майбутніх учителів музики необхідних професійних якостей творчої діяльності.

Розглянуто проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики на засадах застосування інноваційних педагогічних технологій. Проаналізовано поняття педагогічної технології та професійної компетентності, розглянуто зміст професійної компетентності вчителя музики та її структурні складники (мотиваційно-спонукальний, когнітивний, діяльнісно-творчий, ціннісно-орієнтаційний компоненти). Визначено умови, що сприяють професійному становленню, зокрема, використання таких форм організації, як проектна художньо-педагогічна організація творчої діяльності на підставі застосування сучасних педагогічних технологій.

Проаналізовано специфіку уроків музичного мистецтва з позицій діалектики загального та особливого. Зазначено, що уроки музичного мистецтва допомагають розвиткові емоційної сфери, інтелекту, що сприяє не тільки кращому засвоєнню будь-якої інформації, ай орієнтуванню в різних життєвих ситуаціях, самопізнанню та особистісному самовизначенню. Наголошено на значенні особистості вчителя, його захопленості музикою як джерела емоційного впливу на учнів. Виокремлено виконавську діяльність вчителя як одну з особливостей уроків музичного мистецтва. Охарактеризовано такі специфічні компоненти дидактичної структури комбінованого уроку музичного мистецтва, як актуалізація опорних знань, розробка "емоційної палітри", використання суб'єктивних та об'єктивних музичних знань учнів. Зосереджено увагу на опитуванні на уроці мистецтва, яке краще проводити методом фронтальної бесіди, та домашньому завданні з музичного мистецтва. Розглянуто складне та мало досліджуване питання щодо структури уроку з означеного предмета. Розкрито методи навчання музичного мистецтва, за застосування яких враховується мета, навчально-виховні завдання, тип і структура уроку та особливості кожного класу. Констатовано, що головне завдання уроків музичного мистецтва - навчити дітей сприймати музику, насамперед, як змістове мистецтво, що викликає глибокі почуття.

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використанні задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.

Проаналізовано прийоми та засоби стимулювання музично-творчої діяльності молодших школярів шляхом використання дидактичних ігор. Визначено їх особливості. Запропоновано методику їх застосування в навчально-виховному процесі. Розглянуто класифікацію навчальних ігор, виокремлено специфіку творчих та ігор за правилами. Підкреслено актуальність використання в НВП особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, діалогічних методів, інтерактивних технік навчання, основна мета яких полягає у створенні оптимальних умов для розвитку особистості учня. Відзначено дидактичні принципи і педагогічні умови планування і проведення ігор на уроках музики.

Проанализированы приемы и средства стимулирования музыкально-творческой деятельности младших школьников путем использования дидактических игр. Определены их особенности. Предложена методика их применения в учебно-воспитательном процессе. Рассмотрена классификация учебных игр, освещена специфика творческих и игр по правилам. Подчеркнута актуальность использования в УВП личностно-ориентированных педагогических технологий, диалогических методов, интерактивных техник обучения, основная цель которых заключается в создании оптимальных условий для развития личности. Отмечены дидактические принципы и педагогические условия планирования и проведения игр на уроках музыки.

The article reviews the essence of musicological competence, the specific nature of its formation is determined in the process of professional training of future teachers of music.

Проаналізовано основні складники поняття лпедагогічна практика» в історичному ракурсі. Запропоновано розгляд цієї категорії з точки зору філософії, психології, соціології, педагогіки та музичної педагогіки як її складової. Розглянуто значення понять "практика", "ідея", "досвід". Охарактеризовано психологію музичної діяльності студентів музичних факультетів вищих навчальних закладів. Висвітлено класифікацію видів педагогічної практики різних науковців, виокремлено її функції. Досліджено завдання та мету педагогічної практики студентів музичних факультетів педагогічних вузів, яку сучасні науковці вбачають у формуванні музичної культури студентів та їх підготовці до музичного виховання школярів. Зроблено висновок про значення педагогічної практики у закріпленні базової підготовки майбутніх вчителів музики з основних навчальних дисциплін, актуалізації фахових знань і комплексу вмінь, необхідних для формування культури учнів засобами музичного мистецтва.

Проанализированы основные составляющие понятия "педагогическая практика" в историческом ракурсе. Предложено рассмотрение этой категории с точки зрения философии, психологии, социологии, педагогики и музыкальной педагогики как ее составной части. Рассмотрено значения понять "практика" "идея", "опыт". Освещена психология музыкальной деятельности студентов музыкальных факультетов высших учебных заведений. Сделан вывод о значении педагогической практики в закреплении базовой подготовки будущих учителей музыки.

The main elements of У pedagogical practiceФ term are analyzed in the process of establishing this category in historical perspective. This term is examined in terms of philosophy, sociology, pedagogy and musical pedagogy as its essential part.