Розглянуто теоретичні, методологічні та методичні засади творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва (ММ) в системі вищої педагогічної освіти. З'ясовано стан розробленості проблеми творчо-виконавської підготовки такого вчителя ММ в педагогічній теорії та практики. Досліджено генезу становлення та розвитку музично-творчого виконавства у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Сформульовано визначення поняття "творчо-виконавська підготовка", "композиторсько-виконавська діяльність", "авторська спроможність" майбутнього вчителя музичного мистецтва. Обгрунтовано значення, розроблено концепцію та модель творчо-виконавської підготовки майбутніх фахівців, визначено її мету, завдання, наукові підходи, принципи, функції. Охарактеризовано методичну систему вдосконалення творчо-виконавської підготовки, що грунтується на впровадженні інноваційної технології композиторсько-виконавської діяльності та спрямовується на формування авторської спроможності майбутнього фахівця ММ, наведено процес її реалізації. Визначено критерії, показники та рівні сформованості авторської спроможності майбутнього вчителя ММ як інтегрованої професійно значущої особистісної якості та результату творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя ММ. Доведено ефективність методичної системи вдосконалення процесу творчо-виконавської підготовки майбутніх фахівців. Розроблено навчально-методичний комплекс з удосконалення процесу творчо-виконавської підготовки майбутнього вчителя ММ.

Досліджено проблему формування інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики в процесі їх професійної підготовки. Визначено та науково обгрунтовано сутність феномена "інтерпретаційна культура майбутніх учителів музики" та його структуру (аксіологічний, рефлексивний, когнітивно-операційний, особистісний компоненти). Виявлено критерії (ціннісний, самооцінний, змістово-процесуальний, суб'єктний) та показники. Охарактеризовано рівні сформованості інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики (високий, достатній, середній, низький). Визначено й обгрунтовано педагогічні умови інтерпретаційної культури таких учителів (стимулювання позитивної настанови на формування інтерпретаційної культури; занурення студентів у герменевтичне середовище, зорієнтоване на формування інтерпретаційної культури майбутніх учителів музики; актуалізація самоорганізації майбутніх учителів музики в контексті формування інтерпретаційної культури). Уточнено поняття "інтерпретація", "герменевтичне середовище". Розроблено, науково обгрунтовано й апробовано модель і методику формування означеного феномена, елективний курс "Основи формування інтерпретаційної культури в майбутніх учителів музики" та педагогічну студію "Музична вітальня" в межах педагогічної майстерні.

Розкрито проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів. Висвітлено педагогічні умови підготовки студентів до досліджуваної діяльності: реалізація гносеологічно-знаннєвого підходу до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів у процесі загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; забезпечення рефлексивної готовності майбутнього вчителя початкової школи до організації музично-ігрової діяльності дітей у процесі становлення педагогічної майстерності; розвиток у студентів методичної вправності щодо організації музично-ігрової діяльності учнів на основі інтегрованого підходу до навчально-виховної роботи в школі першого ступеня; впровадження креативного підходу до організації позааудиторної роботи зі студентами на музично-ігровій основі. Запропоновано методику реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкових класів до досліджуваної діяльності. Доведено, що впровадження методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації музично-ігрової діяльності молодших школярів на основі визначених педагогічних умов сприяє позитивним змінам у рівнях готовності студентів до організації музично-ігрової діяльності.

Досліджено проблему формування інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики на основі модульно-рейтингової системи навчання. Проаналізовано стан дослідження цієї проблеми в науковій літературі, в теорії та практиці вищої музично-педагогічної освіти, розроблено компонентну структуру цієї підготовки. Подано визначення поняття "інструментально-виконавська підготовка майбутнього вчителя музики на основі модульно-рейтингової системи навчання". Окреслено принципи організації інструментально-виконавської підготовки на підставі модульно-рейтингової системи навчання, а також обгрунтовано педагогічні умови ефективного здійснення цього процесу. Розроблено критерії та показники сформованості інструментально-виконавської підготовленості студентів педагогічних університетів і методику формування зазначеної якості у майбутніх вчителів музики. Результативність запропонованої методики виявилась у позитивній динаміці рівнів сформованості інструментально-виконавської підготовленості студентів експериментальних груп у порівнянні з контрольними.

Розглянуто питання теорії та методики формування музично-педагогічної компетентності вихователя та музичного керівника дошкільного навчального закладу. Відзначено своєрідність музичного досвіду сучасного вихователя та музичного керівника, їх музичних смаків і переваг. Розкрито концепцію розвитку педагогів як суб'єктів музично-педагогічної діяльності та технологію її реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідженої проблеми, узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів. Розроблено компоненти, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів до даного виховного процесу з використанням засобів народної творчості. Визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено до практики підготовки даних вчителів навчальні дисципліни "Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості", "Хроматична сопілка у загальноосвітній школі" та їх методичне забезпечення.

На основі аналізу чисельної кількості історико-педагогічної літератури, архівних джерел, які друкуються вперше, висвітлено етапи становлення і розвитку музично-педагогічної освіти в Україні, обгрунтовано систему музично-педагогічної підготовки вчителів, проаналізовано навчально-виховний процес вітчизняних педагогічних закладів у 20-80-ті роки. Накреслено шляхи удосконалення підготовки майбутніх фахівців музично-естетичного профілю у вищих педагогічних закладах освіти з урахуванням вимог сучасності.

Висвітлено предмет і зміст педагогічної діяльності, історію становлення та розвитку професії вчителя музики у Чернівецькому університеті. Розкрито гуманну сутність і структуру педагогічної діяльності, особливості професійної діяльності вчителя музики. Охарактеризовано систему музично-педагогічної діяльності, наведено основні види діяльності вчителя музики як педагога-професіонала. Розглянуто специфіку діяльності вчителя музики як викладача естрадного співу та керівника вокально-інструментальних ансамблів. Значну увагу приділено науково-дослідницькій роботі та організаційно-управлінській діяльності вчителя музики. Наведено основні правила гігієни та охорони дитячого голосу під час роботи в естрадній студії.

Розкрито теоретико-методологічні засади музично-педагогічної освіти, досліджено розвиток музично-педагогічної думки. Проаналізовано зміст навчальних планів і програм, виявлено основні напрями розвитку музично-педагогічної освіти на межі двох тисячоліть. З'ясовано зміст науково-дослідної, творчої, концертно-виконавської та музично-просвітницької діяльності викладачів і студентів.

Висвітлено сучасні підходи до оцінювання якісних показників професійної діяльності педагогів-музикантів на підставі феномену професіоналізму. Увагу приділено структурі та специфіці, критеріям оцінки, визначенню рівнів професійної діяльності педагога-музиканта.

Освещены современные подходы к оцениванию качественных показателей профессиональной деятельности педагогов-музыкантов на основе феномена профессионализма. Внимание уделено структуре и специфике, критериям оценки, определению уровней профессиональной деятельности педагога-музыканта.

Методичний аспект художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики розглянуто в контексті теоретичного переосмислення освітнього процесу в педагогічному університеті у зв'язку зі зміною освітньої парадигми. Наведено схему моделі формування культури художньо-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики. Показано приклад ділової гри "Алгоритм впровадження інновацій у навчально-виховний процес", що має за мету набуття досвіду колективної діяльності у виробленні рішень. З'ясовано, що у процесі ігрового моделювання відбувається перехід навчальної діяльності у навчально-творчу, оскільки створені умови сприяють використанню потенційних можливостей студентів, їх творчих здібностей.

Методический аспект художественно-педагогической подготовки будущих учителей музыки рассмотрен в контексте теоретического переосмысления образовательного процесса в педагогическом университете в связи с изменением образовательной парадигмы. Приведена схема модели формирования культуры художественно-педагогической деятельности будущего учителя музыки. Проиллюстрирован пример деловой игры "Алгоритм внедрения инноваций в учебно-воспитательный процесс", имеющей целью приобретения опыта коллективной деятельности в выработке решений. Выяснено, что в процессе игрового моделирования происходит переход учебной деятельности в учебно-творческую, поскольку созданные условия способствуют использованию потенциальных возможностей студентов, их творческих способностей.

Methodological aspects of artistic and pedagogical training of future music teachers examined in the context of theoretical rethinking of the educational process at the Pedagogical University in connection with changing educational paradigm. A scheme of the model a culture of artistic and educational activities of the future music teachers. Illustrated by the example of a business game лАlgorithm innovations in the educational process», which aims to gain experience of collective action in making decisions. Found that during a game simulation of the transition training activities in teaching and creative, as created conditions favor the use of potential students, their creative abilities.