Проаналізовано розвиток земельних відносин у менонітських колоніях Півдня України в 1860 - 1890 рр. На базі широкого джерельного й історіографічного матеріалу з'ясовано історичні передумови, особливості формування системи суспільних відносин з користування, володіння та розпорядження земельними ресурсами у менонітських колоніях Півдня України. Вивчено нормативні положення російського законодавства та з'ясовано, що у менонітських колоніях було впроваджено конвергентну форму землеволодіння, яка поєднувала права власності територіальної громади та її членів. Проаналізовано чинники наростання кризових явищ у соціально-економічній системі менонітських колоній. З'ясовано, що колоністська реформа 1871 р., яка санкціонувала пролонгацію подвірно-спадкової форми земдеволодіння, сприяла збереженню ізольованого характеру поселень менонітів. Реконструйовано загальний перебіг соціальних конфліктів у менонітських громадах Півдня України. Виявлено особливості трансформації земельних відносин у 1880 - 1890 рр.

Встановлено, що основною причиною еміграції менонітів, які мешкали на півдні України, до Канади та США у 1870-х рр. було запровадження урядом царської Росії обов'язкової військової служби. Досліджено різноманітні аспекти переселення - особливості господарського життя, збереження традицій та звичного способу життя менонітських громад. Зроблено висновок, що поселення менонітів у США відрізнялося від поселення в Канаді, бо цей процес відбувався без втручання федеральної влади, здійснювався на рівні приватної ініціативи менонітської громади та керівництва департаментів залізничних компаній.