Освещены различные аспекты взаимосвязи цвета и психики человека. Детально рассмотрена история развития цветовой символики. Описано психофизическое и психологическое взаимодействие цвета на человека. Проанализированы факторы и механизмы цветовых предпочтений. Приведены обширные данные об особенностях восприятия и отношения к цвету при шизофрении и других психических заболеваниях. Раскрыты актуальные вопросы цветовой психодиагностики. Особое внимание уделено цветовому тесту Люшера, как одной из наиболее распространенных методик цветовой психодиагностики.

Проаналізовано уявлення про значення трансцендентних міфологічних ідей у житті сучасної людини, а також психологічні механізми їх побудови та видозміни. Сформульовано характеристики міфологічного компонента моделі світу нашого сучасника, досліджено предметні змісти уявлень про трансцендентне, проаналізовано їх компоненти.

Вивчено семантичне поле дорослих щодо поняття "дитина", проведеного за допомогою асоціативного тесту у межах дослідження уявлень дорослих про дітей. У процесі обробки одержаного матеріалу, на основі встановлення домінуючої ознаки конкретних висловів респондентів створено категорійні групи асоціацій на поняття "дитина". Доведено, що семантичне поле поняття "дитина" формується на основі емоційно-оцінних реакцій дорослих на дитину, як стимул, де впливи з боку сім'ї та суспільства спрямовують соціалізацію дорослих у батьківській ролі.

Изучено семантическое поле взрослых относительно понятия "ребенок", проведенного с помощью ассоциативного теста в рамках исследования представлений взрослых о детях. После обработки полученного материала, на основе установления доминирующего признак высказываний респондентов созданы категорийные группы ассоциаций на понятие "ребенок". Доказано, что семантическое поле понятия "ребенок" формируется на основе эмоционально-оценочных реакций взрослых на ребенка, как стимул, где воздействия со стороны семьи и общества направляют социализацию взрослых в направлении их отцовской роли.

The semantic field of adults on the concept of УchildФ, conducted by the association test in the study of representations of adults on children. After processing the data obtained on the basis of the establishment of the dominant features of specific statements of the respondents created categorical group of associations to the notion of УchildФ, based on expert evaluation of selected categories of 8 blocks, the analysis of associative series. Prove that the semantic field of УchildФ is formed on thebasis of emotional-evaluative reactions of adults per child, as an incentive, where the impact of the family and society sent socialization of adults in his father's role.

Розглянуто проблему артикуляції як позиційного висловлювання та умови інтеракціоністської критики в дискурсивному просторі риторики культури. Виявлено розрізнення між двома проектами риторики - як "пошуку істини" та "технології прочитання", в межах якого поняття позиційного висловлювання актуалізоване як таке, що функціонує на рівні "розділення впевненості", а не інструментального "переконування". Проаналізовано статус суб'єкта артикуляції в межах етнографічних ситуацій та в просторі візуальної критики як такого, що виникає на взаємоперетині логік універсального та партикулярного як етичний. Проаналізовано історичний розвиток концепту артикуляції в межах традиції Есекської школи дозволив проблематизувати тропологічну модель риторики культури за допомогою понять "розташування" та "асамбляжу", що функціонують як альтернативні варіанти визначення тимчасового синтезу елементів. Виділено три етапи побудови теорії артикуляції - як "критики ідеології", "теорії контекстів" та конструктивістського терміну "асамбляж", що функціонує в межах реалістської онтології. У зв'язку з необхідністю побудови не-тропологічної концепції риторики культури, яка б уможливлювала інтеракціоністську модель критики, визначено мінімальні аудиторії та об'єкти артикуляції "станів виключення". Позиційне висловлювання про неможливі об'єкти дозволяє переосмислити антропологічне розрізнення між "живими істотами" та "апаратами" як таке, що може бути артикульованим, а не ствердженим.