Розглянуто особливості та виявлено взаємозв'язки між складовими комунікативної та соціальної компетентності, складовими соціального інтелекту, комунікативними уміннями та рівнем емоційного інтелекту студентів. Виявлено взаємозв'язки між рівнем складової емоційного інтелекту розпізнавання емоцій інших людей й окремими елементами комунікативної та соціальної компетентності та соціального інтелекту. Одержані результати підтверджують наявність взаємозв'язку між складовими емоційного інтелекту та складовими соціальної та комунікативної компетентності, складовими соціального інтелекту та комунікативними уміннями. Встановлено двофакторну структуру, яка включає різні компоненти комунікативної компетентності як складного утворення та дозволяє констатувати, що однією з її складових є емоційний інтелект.

Досліджено особливості емоційного інтелекту студентів гуманітарних спеціальностей. Виявлено, що найменш вираженою у досліджуваних є здатність до розуміння власних емоцій. Висвітлено зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та характеристиками соціально-психологічної адаптації особистості - процесуальними (уникнення або прийняття дискомфортних емоційних станів у стресових ситуаціях міжособистісної взаємодії), результативними (співвіднесення особистісної конгруентності та соціометричного статусу). Запропоновано авторську програму розвитку емоційного інтелекту студентів-першокурсників, результати апробації якої свідчать про доцільність її використання з метою оптимізації соціально-психологічної адаптації особистості до стосунків у навчальній групі.

Наведено результати дослідження емоційного інтелекту (ЕІ) та проаналізовано його роль в підготовці студентів до професійної діяльності (ПД), взаємозв'язок з афектом у наукових теоріях. Розкрито сутність та структуру ЕІ, теоретичні та методологічні основи його дослідження, особливості основних складових (власні емоції особистості, їх самоконтроль і саморегуляція, емоції інших людей, використання емоцій у діяльності та спілкуванні). Визначено передумови розвитку ЕІ особистості, зокрема, біологічні, соціальні, вікові, професійно-формувальні. Висвітлено концепцію розвитку ЕІ особистості в процесі професійної підготовки, обгрунтовано доцільність розвитку ЕІ студентів у процесі їх підготовки до ПД.

Приведены результаты исследования эмоционального интеллекта (ЭИ), проанализированы его роль в подготовке студентов к профессиональной деятельности (ПД), взаимосвязь с аффектом в научных теориях. Раскрыты сущность и структура ЭИ, теоретические и методологические основы его исследования, особенности основных составляющих (собственные эмоции личности, их самоконтроль и саморегуляция, эмоции других людей, использование эмоций в деятельности и общении). Определены предпосылки развития ЭИ личности, в частности, биологические, социальные, возрастные, профессионально-формовочные. Изложена концепция развития ЭИ личности в процессе профессиональной подготовки, обоснована целесообразность развития ЭИ студентов в процессе их подготовки к ПД.

Охарактеризовано результати дослідження взаємозв'язку емоційного інтелекту та професійної спрямованості особистості. Узагальнено концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту, окреслено особливості професіоналізму та задоволеність професійною діяльністю практичних психологів.

Niniejszy artykul przedstawia ramy/rys historyczny wyodrebnienia pojecia inteligencji emocjonalnej, roznicowanie pojec pokrewnych oraz koncepcje inteligencji emocjonalnej Saloveya i Mayera.

Розкрито зміст феномена емоційного інтелекту. Спростовано уявлення щодо його адаптивного потенціалу. Шляхом систематизації експериментальних даних показано роль емоційного інтелекту в особистісній, соціальній, професійній сферах адаптації та життєдіяльності людини.

Розглянуто поняття "емоційний інтелект" як інструмент внутрішнього моделювання проблеми клієнта, що доповнює й уточнює раціональну лінію подальшої психологічної роботи. Проаналізовано основні етапи взаємодії психолога з клієнтом, об'єктивні та суб'єктивні засоби шкалювання стану психічних характеристик клієнта, сутність інформації в напрямі від клієнта до психолога. Описано відмінності емоційного і раціонального інтелекту в інтерпретації психологічних станів та сповідей клієнтів.

Обгрунтовано необхідність розвиненого емоційного інтелекту фахівця у світлі вимог, передбачених Законом України "Про освіту". Розкрито значення емоційного інтелекту для забезпечення емоційної готовності до діяльності за обраним фахом, здатності долати професійно обумовлені труднощі, здійснювати самоконтроль і саморегуляцію та ефективне використання емоцій у професійній діяльності, можливість його розвитку під час вивчення психологічних дисциплін.

Розкрито сутність і зміст технології розвитку емоційного інтелекту студентів у навчальному процесі на підставі характеристики та аналізу поняття і сутності технології як такої, її основних параметрів, рис, факторів впливу на розвиток емоцій і їх зв'язку з інтелектом, особливостей розвитку емоцій в процесі підготовки студентів до професійної діяльності.

Висвітлено актуальні питання емоційно-вольової сфери та індивідуально-типологічних властивостей особистості керівника органів внутрішніх справ, а також вплив цих властивостей на керівну діяльність.

Розглянуто теоретичні аспекти вивчення емоційного інтелекту в структурі соціального потенціалу майбутніх фахівців соціономічних професій. Емпіричний матеріал присвячений аналізу взаємозв'язку показників емоційного інтелекту та комунікативно-характерологічних здібностей студентів психологів, соціологів і соціальних педагогів.

Розглянуто структуру емоційного інтелекту як сукупність необхідних практично значущих професійних якостей психолога, інтеграційне зв'язаних між собою, як потенціал його професійного розвитку. EQ є важливою системною якістю особистості професіонала-психолога, необхідного для успішного виконання его професійної діяльності.

Розглянуто проблему вдосконалення професійної діяльності психологів на підставі більш ширшого задіяння емоційного інтелекту. Проаналізовано підхід до реалізації емпіричного моделювання емоційного інтелекту у зв'язку з проблемою ефективності психологічної взаємодії та проблемами психологічної підготовки фахівців з психології з акцентом на застосування емоцій і почуттів та їх усвідомленого використання для динамічно-ситуативного прийняття рішень щодо впливу, підтримки та модифікації рис і поведінки особистості.

Установлено, что между группами средней и ранней взрослости существуют достоверные отличия по уровню развития общего эмоционального интеллекта и его компонентов.

Розглянуто розвиток емоційного інтелекту (ЕІ) в юнацькому віці. Відзначено такі аспекти дослідження даної проблематики: вивчення онтогенетичних змін у здібностях до розуміння й управління емоціями, цілеспрямована дія на розвиток окремих складових ЕІ. Акцентовано увагу на найбільш перспективних галузях розвитку здібностей ЕІ: сфері освіти, організаційній психології, геронтопсихології, сучасних інформаційних технологіях, клінічній психології. Визначено цілі програми ЕІ: формування соціальної й емоційної компетентності, розвиток усвідомлення емоцій, ефективне вирішення міжособистісних проблем, запобігання жорстокості й агресії, зниження рівня емоційних і поведінкових проблем, розвиток самоповаги й ефективної взаємодії з однолітками. Конкретизовано основні компоненти даної програми: розвиток підготовленості та самоконтролю, навчання розумінню емоцій і поведінки інших людей, когнітивне вирішення міжособистісних проблем, заняття, на яких аналізуються тридцять п'ять емоційних станів.

Рассмотрено развитие эмоционального интеллекта (ЭИ) в юношеском возрасте. Отмечены такие аспекты изучения данной проблематики: изучение онтогенетических изменений в способностях к пониманию и управлению эмоциями, целенаправленное воздействие на развитие отдельных составляющих ЭИ. Акцентировано внимание на наиболее перспективных областях развития способностей ЭИ: сфере образования, организационной психологии, геронтопсихологии, современных информационных технологиях, клинической психологии. Определены цели программы ЭИ: формирование социальной и эмоциональной компетентности, развитие осознания эмоций, эффективное решение межличностных проблем, предотвращение жестокости и агрессии, снижение уровня эмоциональных и поведенческих проблем, развитие самоуважения и эффективного взаимодействия со сверстниками. Конкретизированы основные компоненты данной программы: развитие подготовленности и самоконтроля, обучение пониманию эмоций и поведения других людей; когнитивное решение межличностных проблем, занятия, на которых анализируются тридцать пять эмоциональных состояний.

The author considers psychological approaches to the definition of the essence and value of the emotional intellect. She proves its connection with an emotional competence and creativity and on this basis comes to a conclusion about the influence of the emotional intellect on the development of the person's ability to create.

Рассмотрены взаимосвязи эмоционального интеллекта (ЭИ) с характеристиками эмоциональной сферы и интеллектуальными способностями. Обговорен вклад эмоций и интеллекта в функционирование ЭИ, определено место ЭИ в концептуальном поле интеллекта. Приведены результаты эмпирических исследований взаимосвязи ЭИ с эмоциональными характеристиками личности (эмпатией, сензитивностью, стрессоустойчивостью, личной тревожностью, агрессивностью и конфликтностью) и иными видами интеллекта (кристаллическим и вербальным).

Розглянуто взаємозв'язки емоційного інтелекту (ЕІ) з характеристиками емоційної сфери й інтелектуальними здібностями. Обговорено внесок емоцій та інтелекту у функціонування ЕІ, визначено місце ЕІ в концептуальному полі інтелекту. Наведено результати емпіричних досліджень взаємозв'язку ЕІ з емоційними характеристиками особистості (емпатією, сензитивністю, стресостійкістю, особистою тривожністю, агресивністю і конфліктністю) та іншими видами інтелекту (кристалічним і вербальним).

ItТs considered the relationship of emotional intelligence (EI) with characteristics of emotional and intellectual abilities. Negotiated contribution of emotion and intellect in the functioning of EI, EI defined place in the conceptual field of intelligence. The results of empirical research on the relationship of EI with the emotional characteristics of personality (empathy, sensory, stress, personal anxiety, aggression and conflict) and other kinds of intelligence (crystalline and verbal).

Вивчено зв'язок рівня емоційного інтелекту (ЕІ) та окремих його складових з особливостями побудови життєвих програм в юнацькому віці (ПЖПЮВ). Розкрито концепцію ЕІ як здібностей до розуміння своїх та чужих емоцій та управління ними, його компоненти (когнітивні здібності, уявлення про емоції, особливості емоційності) та види (внутрішньо- та міжособистісний). Висвітлено статистичні результати дослідження ЕІ у 87-ми осіб віком від 19-ти до 22-х років за методикою "Психологічна автобіографія" (О. О. Коржова, 1994) та за допомогою опитувальника Д. В. Люсіна, за якими встановлено наявність зв'язку загального рівня розвитку внутрішньоособистісного ЕІ з усіма показниками продуктивності відтворення образів минулого та створення уявлень про майбутнє. Підсумовано, що як фактор ПЖПЮВ слід розглядати, насамперед, внутрішньоособистісний компонент ЕІ, а міжособистісний не має суттєвого значення, проте дані вказують на певний позитивний вплив емпатичних здібностей та вміння управляти емоційними станами інших людей на побудову життєвих планів, розвиток орієнтації на майбутнє та появу значущих життєвих очікувань.

Изучена связь уровня эмоционального интеллекта (ЭИ) и отдельных его составляющих с особенностями построения жизненных программ в юношеском возрасте (ПЖПЮВ). Раскрыта концепция ЭИ как способности к пониманию своих и чужих эмоций и управлению ими, его компоненты (когнитивные способности, представления об эмоциях, особенности эмоциональности) и виды (внутри- и межличностный). Освещены статистические результаты исследования ЭИ у 87-ми человек в возрасте от 19-ти до 22-х лет по методике "Психологическая автобиография" (А. А. Коржова, 1994) и с помощью опросника Д. В. Люсина, по которым установлено наличие связи общего уровня развития внутриличностного ЭИ со всеми показателями производительности воспроизведения образов прошлого и создания представлений о будущем. Подытожено, что как фактор ПЖПЮВ следует рассматривать прежде всего внутриличностный компонент эмоционального интеллекта, а межличностный не имеет существенного значения, однако данные указывают на определенное позитивное влияние эмпатических способностей и умение управлять эмоциональными состояниями других людей на построение жизненных планов, развитие ориентации на будущее и появление значимых жизненных ожиданий.

The author analyzes correlation between emotional intelligence and peculiarities of building up youthТs life programs. It shows that the factor of building up life programs is an intrapersonal component of emotional intelligence, whereas interpersonalone is of much less importance. High level of intrapersonal emotional intelligence is connected with the best elaboration of life program: orientation at the future, less life realization, more potentiality, and presence of important life expectations.

Вивчено роль емоційного інтелекту учасників групового процесу та його вплив на соціальні взаємодії членів групи. Визначено складові емоційного інтелекту (емоційна компетентність, самоконтроль проявів емоційного життя, самоусвідомлення власних емоцій, мотивація).

Изучена роль эмоционального интеллекта участников группового процесса и его влияние на социальные взаимодействия членов группы. Определены составляющие эмоционального интеллекта (эмоциональная компетентность, самоконтроль проявлений эмоциональной жизни, самоосознание мыслей мотивация).

The role of emotional intelligence of participants of the group process and its effect on social interaction between members. Identified components of emotional intelligence (emotional competence, self-manifestations of emotional life, self-awareness of thinking motivation).

Рассмотрена концепция эмоционального интеллекта в контексте телесно-ориентированной методологии. Описана методика проведения тренингового семинара, направленного на усовершенствование эмоционального интеллекта и приобретение навыков эмоциональной компетентности. По результатам экспериментальных исследований на основе данной методики установлена взаимосвязь между эмоциональным интеллектом, лидерскими качествами и психосоматическими расстройствами. Сделан вывод о необходимости разработки психологических профилактических и терапевтических мероприятий для лидеров-управленцев, постоянно находящихся в стрессовых ситуациях.

Розглянуто концепцію емоційного інтелекту в контексті тілесно-орієнтованої методології. Описана методика проведення тренінгового семінару, спрямованого на удосконалення емоційного інтелекту та придбання навичок емоційної компетентності. За результатами експериментальних досліджень на підставі даної методики встановлено взаємозв'язок між емоційним інтелектом, лідерськими якостями та психосоматичними розладами. Зроблено висновок про необхідність розробки психологічних профілактичних і терапевтичних заходів для лідерів-управлінців, що постійно знаходяться в стресових ситуаціях.

The article demonstrates the concept of emotional intelligence in context of the body-oriented methodology; re-interconnection between emotional intelligence, leaders' qualities and psychosomatic disorders.

Висвітлено надзвичайно актуальну проблему емоційного інтелекту та його вплив на процес та результат соціалізації. Проаналізовано проблему емоційного інтелекту в цілому та розглянуто історичний її аспект зокрема. Розкрито основні дослідження та теоретичні положення, які покладено в основу теорії емоційного інтелекту. Висвітлено погляди на проблему емоційного інтелекту таких відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, як К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, Я. Рейковський, П. Селовей, Дж. Мейєр, Д. Гоулмен. Розкрито різні визначення поняття "емоційний інтелект". Наведено структуру емоційного інтелекту, визначено основні її компоненти як розуміння власних емоцій, цілей і результатів своєї поведінки, розуміння емоцій і поведінки інших людей; вміння регулювати свої емоції і поведінку, вміння впливати на поведінку інших людей. Наведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на визначення рівня розвитку емоційного інтелекту у підлітків. Проаналізовано погляди на проблему можливості розвитку емоційного інтелекту.