З застосуванням системного підходу вивчено гашишну залежність у чоловіків. Розкрито соціальні, соціально-психологічні та психологічні причини, умови та детермінанти її формування. Виявлено співвідношення цих чинників у процесі формування особистості та поведінкових порушень у разі гашишної залежності. Вивчено особливості особистості чоловіків з цією патологією. Розроблено ефективну систему психодіагностики та програму психологічної корекції гашишної залежності у чоловіків.

Встановлено, що наявність негармонійної батьківської родини з перекрученими зв'язками між батьками, порушеною дитячо-батьківською взаємодією, у сполученні з патологічним загальним і неправильним статевим вихованням, накладає відбиток на формування особистості та тендерної комунікації обстежених і стає передумовою для розвитку сексуальних розладів у чоловіків. З'ясовано, що в генезі сексуальних порушень у чоловіків поєднане порушення компонентів і складових сексуального здоров'я, диференційоване за вираженістю й ієрархічним впливом. Виявлено, що сексуальні розлади у чоловіків, за уявної подібності порушень сексуального здоров'я, мають відмінності за клінічними проявами та ступенем вираженості в залежності від механізму їх виникнення. Встановлено взаємозв'язок між проявами психічного неблагополуччя та генезом сексуальних розладів у чоловіків. Особливості міжособистісної взаємодії визначають тип комунікативних порушень у чоловіків з сексуальними розладами.

Експериментально встановлено симптоматику переживань перехідного періоду між юнацьким віком та вступом у дорослість, який через зосередження у 22 - 23-річному віці передусім негативних симптомів умовно названий як "криза 23 років". На прикладі переживань юнаків аналізується її структура (типові, супутні, фонові симптоми) та зміст, що наголошує на статевій диференціації нормативних криз, зокрема у підлітковому та юнацькому віці (розпочинаючи з кризи 13 років). Як результат, пропонується психологічний зміст кризи 23 років у юнаків (на основі порівняння з кризою 17 років) у ситуації суб'єктивної інтерпретації ними власних переживань - показника її вікового місцезнаходження у розвитку.

Розглянуто проблему становлення та розвитку батьківської ідентичності чоловіка, а також визначення основних етапів розвитку цієї ідентичності, окреслено основні її компоненти як складного утворення в структурі особистості.

Рассмотрен вопрос манипулятивной направленности в отношениях между людьми в современном российском обществе. Показана неоднородность этой характеристики личности у мужчин: зависимость отношения к манипуляции и готовность к манипулированию в поведении в зависимости от того, с кем мужчина взаимодействует. Проведено сравнение манипулятивных тактик женатых и неженатых мужчин. Выявлена существенная разница во взглядах на манипуляцию и в используемых приемах манипулирования у мужчин в зависимости от их семейного положения. Установлена положительная связь между удовлетворенностью браком и склонностью использовать манипулятивные приемы в общении с супругой.

Зазначено, що однією з важливих ліній формування ідентичності чоловіка є виникнення та розвиток у структурах індивідуальної психіки особливого конструкту – батьківської сфери. Досліджено вплив особистісних характеристик на формування рольової поведінки у сфері батьківства. Обґрунтовано необхідність включення у програми формування готовності до батьківства лінії корекції відстороненої позиції батьків щодо взаємодії з дітьми малечого та раннього віку.

Отмечено, что одной из важных линий формирования идентичности мужчины является возникновение и развитие в структурах индивидуальной психики особенного конструкта – отцовской среды. Исследовано влияние личностных характеристик на формирование ролевого поведения в среде отцовства. Обоснована необходимость включения в программы формирования готовности к отцовству линии коррекции избегая-отстраненной позиции родителей относительно взаимодействия с детьми младенческого и раннего возраста.

The father-child relationship is the defining factor of the fatherhood role in life. This article deals with influence of the androgyny factor on development of fatherhood as especial construct of individual mentality of the man that determines efficiency of realization a new social role by him and causes intensive changes in structures of self-identification.

На примерах мифологии обсуждены принципы соотношения андрогинных начал в человеке, нарушения их гармоничности и проявление данного нарушения в поведении. Продемонстрировано поведение несовершеннолетних подростков социально-реабилитационного приюта. Посредством игровой недирективной песочной терапии показана возможность коррекции таких последствий откровенной маскулинности как агрессия, вражда, грубость подростков, нарушающих гармонию их полноценного развития и общения.

На прикладах міфології обговорено принципи співвідношення андрогінних зачатків в людині, порушення їх гармонійності і прояв даного порушення у поведінці. Продемонстровано поведінку неповнолітніх підлітків соціально-реабілітаційного притулку. За допомогою ігрової недирективної пісочної терапії показана можливість корекції таких наслідків відвертої маскулінності як агресія, ворожнеча, брутальність підлітків, що порушують гармонію їх повноцінного розвитку та спілкування.

The examples of mythology discussed the principles of relations began in the androgynous person, violations of their harmony and manifestation of disturbances in behavior. Demonstrated the behavior of minors and social rehabilitation shelter. Through non-prescriptive play therapy sand shows the possibility of correcting the consequences of such blatant masculinity as aggression, hostility, rudeness adolescents who violate the harmony of their full development and communication.

Розкрито проблему гендерного розвитку чоловіка в онтогенезі в аспекті становлення його гендерної ідентичності. Поетапно розглянуто періоди дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку із визначенням новоутворень, пов'язаних із гендером та ідентичністю особистості.

Дослідженню психологічні особливості розвитку уявлень про батьківство в юнацькому віці. Проаналізовано основні наукові підходи до проблеми родительства і батьківства. Розкрито зміст і структуру процесу розвитку уявлень про батьківство у сучасних юнаків, що спрямовані на усвідомлення пріоритетності сімейних цінностей як умови реалізації власного успішного батьківства. Емпірично встановлено й описано зв'язок компонентів “участь”, “сталість”, “обізнаність”, “турбота”, що входять до структури “уявлень про себе, як про батька”, як образ виконання чоловіком функцій батька - захисної, ментальної, презентативної, соціальної, з чинниками: юнаки, виховані у повній сім’ї, які мають власних дітей; юнаки, виховані у повній сім’ї, які не мають власних дітей; юнаки, виховані без батька, які не мають власних дітей. Висвітлено найістотніші показники розвитку уявлень щодо специфіки та ролі образу батька у міжпоколінній трансляції життєвих сценаріїв, що виявляються зокрема як синтез об’єктивних і суб’єктивних факторів юнацьких уявлень про батьківство.

Досліджено основні соціально-психологічні чинники участі жінок у діяльності жіночих об'єднань. Встановлено, що найсприятливіший вплив на участь жінок у громадській діяльності здійснюють: суспільні цінності та суспільна корисність, незадоволеність через невизнання та брак самовираження, тенденція до домінування, тенденція до дружелюбності у взаємодії з іншими, емоційна стійкість, відкритість досвіду, впевненість у собі, особистісне та економічне благополуччя, родинні зразки громадської діяльності та високий освітньо-культурний рівень родини. З'ясовано ряд відмінностей у соціально-психологічних чинниках участі жінок у жіночих громадських об'єднаннях (залежно від ролі жінки у громадському об'єднанні, спрямування діяльності громадського об'єднання, локалізації громадського об'єднання, провідного мотиву залучення жінки до громадської діяльності). Розроблено психологічну модель залучення жінок до участі у діяльності громадських об'єднань.