Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Розглянуто питання про те, як розрізняє людина форму, що вона в ній бачить і що інтуїтивно відчуває, які асоціативні почуття у неї у зв'язку з формою виникають, які індивідуальні особливості у сприйнятті характерних рис форми існують і як вони пов'язані з естетичним потенціалом людини.

Досліджено формування культурознавчої компетентності майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування засобами образотворчого мистецтва. Здійснено науково-педагогічний аналіз проблеми в теорії та практиці професійної підготовки майбутніх фахівців із зазначеної спеціальності. Уточнено поняття "образотворче мистецтво", "засоби образотворчого мистецтва". Введено до категоріального апарату поняття "культурознавча компетентність майбутнього фахівця з видавничої справи і редагування" та "художньо-естетичне сприймання в майбутнього фахівця з видавничої справи і редагування". Розроблено й експериментально перевірено ефективність методики розвитку художньо-естетичного сприймання в майбутніх фахівців з видавничої справи і редагування в контексті формування їх культурознавчої компетентності засобами образотворчого мистецтва, що втілена у спецкурсі "Образотворчі засоби в діяльності редактора".

Розглянуто методи просторової організації архітектурного середовища. Висвітлено нові тенденції в архітектурно-просторовій організації сучасних житлових районів. Визначено фактори, що безпосередньо впливають на формування архітектурного середовища та природно-кліматичне зонування України. З'ясовано закономірності зорового сприйняття такого середовища та принципи його гармонізації. Проаналізовано особливості формування сільського зазначеного середовища. Виявлено художньо-естетичні ознаки української архітектури. Обгрунтовано методику проектування гармонійного архітектурного середовища.

Показано відсутність підстав для заперечення ролі перцепції у "readymades" Марселя Дюшана. Головний висновок полягає у тому, що відбуваються певні зміни у перцептуальних вимогах, які притаманні сучасному візуальному мистецтву.

Проаналізовано тексти художніх творів вітчизняних авторів. Розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів і запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В. Ф. Петренко. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України. Розроблено рекомендації для педагогів і психологів.

Проаналізовано опосередковане сприйняття ікони через призму творів української літератури XIX - поч. XX ст. Знайдено основні елементи такого сприйняття та описання. Розроблено наступні підходи для дослідження соціальної перцепції сакрального мистецтва - православної канонічної ікони.

Художнє бачення - це образно-пластичне сприйняття і пізнання реального світу, що визначає творче мислення і потенціал молодого художника і складає найважливішу частину єдиного, цілісного процесу навчання мистецтву і формування творчої особистості.

Художественное видение - это образно-пластическое восприятие и познание реального мира, которое определяет творческое мышление и потенциал молодого художника и составляет важнейшую часть единого, целостного процесса обучения искусству и формирования творческой личности.

The art vision is figurative - plastic perception and knowledge of the real world, which defines creative thinking and potential of the young artist and makes a major part of uniform, integrated learning process to art and shaping of the creative person.

Висвітлено питання психологічної особливості сприймання студентами творів сучасного живопису. Доведено, що під час дослідження художнього сприймання для визначення його психологічних особливостей необхідно враховувати як характеристики картини, так й індивідуально-психологічні особливості сприймаючого. Виявлено, що художні ознаки картини є проявами застосування митцем мисленнєвих дій аналогізування, комбінування та реконструювання в художньому образі, розпізнавання яких глядачем є вагомим аспектом сприймання творів живопису. Визначено психологічні особливості художнього сприймання студентами творів сучасного живопису, які характеризують його генезис. Розроблено програму активізації змін у сприйманні студентами творів живопису, наведено результати її застосування.

Розглянуто архітектурний творчий процес як шлях від початку народження задуму до ключового етапу - осяяння, що співвідноситься з ефектом катарсису та реалізується в архітектурному творчому процесі як подолання шляху та залучення до цінності. Розкрито роль логічних та інтуїтивних аспектів у мисленні архітектора на даному шляху. На основі порівняльного аналізу створено модель архітектурного творчого процесу; його подано в динаміці мислення на шляху до ключового етапу осяяння.

Рассмотрены концепции творческого процесса в разных сферах знаний, с конечным выходом на архитектурный творческий процесс. Раскрыты устойчивые закономерности, присущие творчеству вообще, художественному творчеству как его части и архитектурному творчеству с учетом специфики, вытекающей из двуединой природы архитектуры.

Рассмотрены концепции творческого процесса в философии, психологии, а также психофизиологии. Проанализированы архитектурные интерпретации творческого процесса в части сочленений логического и интуитивного, выявлены специфические особенности, свойственные архитектуре.

Розглянуто психологічний час через проникливість мальовничих портретів, образів художньо-літературних творів Іллі Рєпіна та Всеволода Гаршина, приналежності їх до часу віддаленості в минуле і майбутнє педагогічної діяльності наших земляків.

Проаналізовано сприймання сучасного архітектурного середовища. Звернено увагу на культурологічний момент розуміння даного середовища. Розглянуто орнаментальність як підхід до сучасного рішення архітектурних питань в розробці та устаткуванні навколишнього середовищі (на прикладі середовища міста).

Проанализировано восприятие современной архитектурной среды. Обращено внимание на культурологический момент понимания данной среды. Рассмотрена орнаментальность как современный подход в разработке и исполнении окружающей среды (на примере городской среды).

For a public consideration is proposed the scientific article that's made out the cultural analysis of the problematic question of the connections between ornamental Art and architecture in contemporary. The present human perception of environment. The historical rhythm of the present. The point of cultural dialog and dialog of cultures. Ornamental approach as a way to the present solution of architectural questions in design and execution of environment (on example of cities surrounding), was written by Lolina N.A.

Визначено сутність поняття "продуктивний спосіб образотворчої діяльності" який розглянуто як систему усвідомлених і впорядкованих дій суб'єкту, спрямованих на досягнення нового, оригінального результату у процесі відтворення навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва.

Определена сущность понятия "продуктивный способ изобразительной деятельности", который рассмотрен как система осознанных и упорядоченных действий объекта, направленных на достижение нового, оригинального результата в воссоздании окружающей действительности средствами изобразительного искусства.

It is specified the essence of the concept Уproductive method in fine arts activityФ. It is considered to be a special system of personal conscious and regulated actions directed at new, original results in reconstruction of surrounding reality by means of fine arts.

Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень, пов'язаних з формуванням комфортного архітектурного середовища життєдіяльності людини. Вперше досліджено простір архітектурного середовища як цілісний об'єкт ергономічного проектування. Розроблено матрицюя змісту і структури предмета ергономічного проектування. Виявлено його основні ергономічні категорії.

Показано, что стержневым психологическим направлением изобразительного искусства является отображение свободы духа. Прекрасное - это нравственно свободный дух. Красота и непривлекательность форм, в конечном итоге, определены этим психологическим содержанием. Предпринята попытка раскрытия привлекательности форм, что свойственно архитектуре и дизайну.

Зазначено, що для розвитку теорії композиції дуже важливі дослідження зв'язків з суміжними галузями знань. Застосування до аналізу архітектури психологічних досліджень дозволяє не тільки виявити закономірності сприйняття людиною архітектурного середовища, але й обгрунтувати методи та способи, дослідження такого складного феномену, яким є архітектурна форма. Наведено дані досліджень кількісного аналізу відношень маси та простору у 132-х спорудах, які є пам'ятками світової архітектури.

Отмечено, что для развития теории композиции очень важны исследования, учитывающие связи со смежными областями знаний. Применение к анализу архитектуры психологических исследований позволяет не только выявить закономерности восприятия человеком архитектурной среды, но и обосновать методы и приемы, исследования столь сложного феномена, каким является архитектурная форма. Представлены результаты количественного анализа отношений массы и пространства в 132-х сооружениях, являющихся памятниками мировой архитектуры.

For development of the theory of a composition researches now are very important which take into account connections with adjacent fields of knowledge. The application to the analysis of architecture of psychological researches allows not only to reveal laws of perception by the man of architectural environment but also to prove methods and receptions, though which the research of a so difficult phenomenon is possible, what the architectural form is. In clause the results of the quantitative analysisof the relations of mass and space in 132 structures being monuments of world architecture are submitted.

Досліджено загальні філософські та психолого-педагогічні проблеми формування особистості лідера та роль емоційно-вольового впливу досягнень світової культури у становленні його духовності та морально-етичних принципів. Розкрито значення духовних цінностей християнства, а також естетичного та фізичного виховання у професійній підготовці майбутнього керівника. Розглянуто одну із складових навчально-виховного процесу - використання впливу естетики архітектурно-планувальних розв'язань будівель і споруд вищих навчальних закладів на прикладі Харківського державного політехнічного університету - найстарішого інженерного навчального закладу України.