Проаналізовано сприймання сучасного архітектурного середовища. Звернено увагу на культурологічний момент розуміння даного середовища. Розглянуто орнаментальність як підхід до сучасного рішення архітектурних питань в розробці та устаткуванні навколишнього середовищі (на прикладі середовища міста).

Проанализировано восприятие современной архитектурной среды. Обращено внимание на культурологический момент понимания данной среды. Рассмотрена орнаментальность как современный подход в разработке и исполнении окружающей среды (на примере городской среды).

For a public consideration is proposed the scientific article that's made out the cultural analysis of the problematic question of the connections between ornamental Art and architecture in contemporary. The present human perception of environment. The historical rhythm of the present. The point of cultural dialog and dialog of cultures. Ornamental approach as a way to the present solution of architectural questions in design and execution of environment (on example of cities surrounding), was written by Lolina N.A.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень.

Досліджено та проаналізовано особливості візуального сприйняття графічного дизайну в умовах сформованого архітектурного середовища. Розглянуто питання, пов'язані з особливостями зорового сприйняття людиною засобів графічного дизайну в архітектурному просторі. Висвітлено проблему покращення якості носіїв візуальної інформації.

Рассмотрены вопросы, связанные с особенностями зрительного восприятия средств графического дизайна в архитектурной среде, проанализирована проблема улучшения качеств носителей информации.

In article the questions connected to features of visual perception of means of graphic design in the architectural environment are considered, the problem of improvement of qualities of data carriers is analysed.

Рассмотрены подходы к анализу визуально-экологических свойств архитектурной среды, описаны методы анализа ее визуальных свойств. Раскрыты психофизиологический, эмоционально-эстетический и образно-художественный аспекты восприятия архитектурной среды. Изложена суть модели иерархической структуры визуальных параметров архитектурной среды, позволяющая профессионально, системно осмыслить взаимосвязь и взаимовлияние уровней визуального освоения человеком архитектурной среды. Показано, что архитектура и ее восприятие человеком как беспорно сложнейший, многоуровневый феномен требует такого же многоуровневого описания - от строгого языка математического анализа, который используют исследуя морфологическую информативность архитектурных объектов, воспринимаемую на психофизиологическом уровне, до языка литературных описаний, которые используются при описании их семантиченских и эмоционально-оценочных характеристик.

Наведено аналіз основних підходів щодо проблеми пошуку визначення та вивчення свідомості особистості. Зазначено, що теоретико-методологічне підгрунтя побудови логіки дослідження, а також окремих підходів у визначенні художньої свідомості особистості надає більш детальний абрис у розгляді запропонованої теми.

Проаналізовано опосередковане сприйняття ікони через призму творів української літератури XIX - поч. XX ст. Знайдено основні елементи такого сприйняття та описання. Розроблено наступні підходи для дослідження соціальної перцепції сакрального мистецтва - православної канонічної ікони.

Науково обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування творчих здібностей майбутніх учителів. Виявлено ефективні методи актуалізації їх художньо-творчої діяльності. Творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва визначено як особистісні утворення, що спонукають до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва за критеріями новизни, оригінальності та об'єктивної значущості. Доведено, що складові елементи цього поняття знаходять своє виявлення в уміннях зображення та уміннях вираження майбутніми вчителями образотворчого мистецтва. Обгрунтовано, що їх творчі здібності ефективно формуються у процесі залучення до практичної художньої діяльності. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості творчих здібностей даних студентів. Запропоновано методику формування у них цих здібностей, а саме: пошуково-адаптаційного, зображувально-виражального й аналітично-узагальнювального етапів.

Розроблено новий напрям у теорії архітектурної композиції - "візуальна екологія архітектурного середовища", який базується на сучасні знання експериментальної психології, системний підхід, сучасні проблеми архітектурної екології, теорію архітектурної композиції. Архітектурне середовище розглянуто як багаторівневу систему зі складними етапами її сприйняття й оцінки людиною. Виявлено ієрархічні рівні даної системи - психофізіологічний, емоційно-естетичний, образно-художній. Визначено системоутворювальні зв'язки, що існують між даними рівнями. З кожного з вказаних рівнів виявлено, пропрацьовано й узагальнено принципи інформативності й умови візуально-екологічного комфорту. На підставі цього розроблено модель системи візуально-екологічних властивостей комфортного архітектурного середовища. Виявлено проблеми сучасного стану архітектурного середовища, що не корегують з вивченими та запропонованими принципами його візуальної комфортності.

Проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень, пов'язаних з формуванням комфортного архітектурного середовища життєдіяльності людини. Вперше досліджено простір архітектурного середовища як цілісний об'єкт ергономічного проектування. Розроблено матрицюя змісту і структури предмета ергономічного проектування. Виявлено його основні ергономічні категорії.

Освещены проблемы возможного существования объективных закономерностей структуры визуального архитектурного образа. В профессиональном и междисциплинарном аспектах рассмотрены особенности формирования архитектурной композиции. На основе современных знаний психологии восприятия, первичного познавательного процесса, имеющего информативную природу, а также элементов аппарата теории информации предложена информационная модель процесса формирования визуального образа архитектурного объекта в восприятии человека, а также метод анализа информационной структуры данного объекта. Определены информационные факторы морфологии архитектурного стилеобразования.

Розглянуто методи просторової організації архітектурного середовища. Висвітлено нові тенденції в архітектурно-просторовій організації сучасних житлових районів. Визначено фактори, що безпосередньо впливають на формування архітектурного середовища та природно-кліматичне зонування України. З'ясовано закономірності зорового сприйняття такого середовища та принципи його гармонізації. Проаналізовано особливості формування сільського зазначеного середовища. Виявлено художньо-естетичні ознаки української архітектури. Обгрунтовано методику проектування гармонійного архітектурного середовища.

Рассмотрены особенности восприятия художественного образа студентами изобразительных специальностей 1, 2, 3, 4, 6 курсов.

It is analyses some peculiarities of perception of art image by students of art specialties in the 1, 2, 3, 4, 6 years of studies.

Досліджено загальні філософські та психолого-педагогічні проблеми формування особистості лідера та роль емоційно-вольового впливу досягнень світової культури у становленні його духовності та морально-етичних принципів. Розкрито значення духовних цінностей християнства, а також естетичного та фізичного виховання у професійній підготовці майбутнього керівника. Розглянуто одну із складових навчально-виховного процесу - використання впливу естетики архітектурно-планувальних розв'язань будівель і споруд вищих навчальних закладів на прикладі Харківського державного політехнічного університету - найстарішого інженерного навчального закладу України.

Наведено розроблену класифікацію зворотних зв'язків, що впливають на трансляцію смислів в портреті. Розглянуто спільну діяльність учасників процесу створення портрета, на схемах-моделях досліджено дію зворотних зв'язків на різних етапах створення портрета, на прикладах з практики російських художників-портретистів показано особливості дії зворотних зв'язків.

Проаналізовано тексти художніх творів вітчизняних авторів. Розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів і запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В. Ф. Петренко. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України. Розроблено рекомендації для педагогів і психологів.

Висвітлено питання психологічної особливості сприймання студентами творів сучасного живопису. Доведено, що під час дослідження художнього сприймання для визначення його психологічних особливостей необхідно враховувати як характеристики картини, так й індивідуально-психологічні особливості сприймаючого. Виявлено, що художні ознаки картини є проявами застосування митцем мисленнєвих дій аналогізування, комбінування та реконструювання в художньому образі, розпізнавання яких глядачем є вагомим аспектом сприймання творів живопису. Визначено психологічні особливості художнього сприймання студентами творів сучасного живопису, які характеризують його генезис. Розроблено програму активізації змін у сприйманні студентами творів живопису, наведено результати її застосування.

Розглянуто основні якості художнього образу, висвітлено проблеми, повТязані із визначенням цього терміна. Розкрито особливості сприйняття художнього образа студентами 1 - 4 курсів образотворчих спеціальностей. За результатами проведеного дослідження визначено чітку залежність професійної майстерності студента від якості сприймання і відтворення ним художнього образу. Встановлено, що в процесі роботи над образами студенти в малюнку використовують символічне значення цього образу, його конструктивну основу, а лише потім розвивають його, доповнюють різними художньо-естетичними деталями, удосконалюють його схематичну форму.

Рассмотрены основные качества художественного образа, очерчены проблемы, связанные с определением этого термина. Обсуждены особенности восприятия художественного образа студентами 1 - 4 курсов изобразительных специальностей. По результатам проведенного исследования определена четкая зависимость профессионального мастерства студента от качества восприятия и воспроизведения им художественного образа. Определено, что при работе над образами студенты в рисунке используют символическое значение этого образа его конструктивную основу, а лишь потом развивают его, дополняя различными художественно-эстетическими деталями, совершенствуя его схематическую форму.

The main quality of the artistic image outlined the problems associated with the definition of the term.аThe peculiarities of the perception of the artistic image of 1 - 4 grade students of Fine specialties. According to the results of the study identified a strong relation between the professional skill of students on the quality of perception and reproduction of the artistic image. Determined that while working on the images of students in the drawing using the symbolic meaning of the image, its constructive basis, and only then develop it, complementing the various artistic and aesthetic detail, improving its schematic form.

Розглянуто психологічний час через проникливість мальовничих портретів, образів художньо-літературних творів Іллі Рєпіна та Всеволода Гаршина, приналежності їх до часу віддаленості в минуле і майбутнє педагогічної діяльності наших земляків.

Приведена разработанная концептуальная модель процесса создания портрета, в которой особенности организации процесса рассмотрены во взаимосвязи с глубиной постижения художником человека. Приведен пример отражения в портрете личностного потенциала человека.