Досліджено демографічні проблеми ХХ ст. в світі та в Україні. Розкрито історико-соціальний аспект проблем перенаселення та депопуляції у світі. Наведено характеристику демографічної ситуації в Україні. Визначено оптимальні терміни народження дітей, розглянуто соціально-психологічні передумови планування вагітності. Описано методику м'якої адаптації новонародженого до нових умов існування. Подано загальну характеристику репродуктивної поведінки сучасної молоді в Україні. Висвітлено основні шляхи та засоби планування сім'ї.

The author defines the term maternal ambivalency as a psychological phenomenon of a person. The forms in personal spheres of a woman are analysed.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Розкрито теоретичні засади процесу виховання культури взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сім'ї та школі. Запропоновано оптимальну навчально-виховну стратегію залучення вчителів початкових класів, батьків і молодших школярів до практичної роботи з виховання культури міжособистісних взаємин за умов особистісно зорієнтованої освіти. Висвітлено основні положення програми педагогічного тренінгу для батьків "Культура взаємин батьків і дітей".

Раскрыты теоретические основы процесса воспитания культуры взаимоотношений родителей и детей младшего школьного возраста в семье и школе. Предложена оптимальная учебно-воспитательная стратегия привлечения учителей начальных классов, родителей и младших школьников к практической работе по воспитанию культуры межличностных взаимоотношений в условиях личностно ориентированного образования. Освещены основные положения программы педагогического тренинга для родителей "Культура взаимоотношений родителей и детей".

Вперше досліджено особливості становлення статеворольової "Я"-концепції у дівчат-підлітків з повних і неповних родин у контексті вивчення відношення батька до доньки. Показано роль суб'єктивного сприйняття характеру батьківського виховання дівчатами-підлітками як чинника, що впливає на розвиток їх статеворольової "Я"-концепції. Обгрунтовано теоретичні положення про трансформацію соціокультурних уявлень щодо чоловічих і жіночих ролей. Наведено дані про характер впливу батьківського виховання на кількісні та якісні параметри фемінності й маскулінності у дівчат-підлітків. Уточнено особливості сімейної структури та статеворольового розвитку дівчат-підлітків з вираженою статеворольовою девіацією. Досліджено характер взаємозв'язку між поведінковими і соціогенним рівнями функціонування симптомокомплексу "маскулінності/фемінності" у дівчат-підлітків. Розроблено програму індивідуальної та сімейної корекції процесу статеворольового самовизначення дівчини з урахуванням відносин в діаді "батько - донька" або в тріаді "мати - батько - донька".

Проведено теоретичний аналіз детермінант соціального розвитку, особливостей формування та психологічного змісту диспозиційної системи особистості. Наведено результати емпіричного дослідження диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної та нормально функціонуючої сімей. Уточнено сутність поняття функціонально неспроможної родини. Встановлено, що розвиток диспозиційної системи особистості дитини з функціонально неспроможної родини відбувається викривлено та дисгармонійно у порівнянні з дітьми з нормально функціонуючих сімей. Розроблено теоретико-методичні засади психокорекційної та профілактичної роботи з членами функціонально неспроможних сімей. Зокрема, створено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування гармонійної диспозиційної системи та запобігання виникненню порушень у сфері спрямованості особистості дитини молодшого шкільного віку з функціонально неспроможної сім'ї.

Досліджено чинники, які відбиваються на психічному здоров'ї підлітка, - сімейні конфлікти. Зазначено, що тривалі сімейні конфлікти є сприятливим джерелом для формування у підлітка таких особистісних рис, як: емоційна нестабільність, невпевненість у собі, тривожність, замкнутість, відчуженість; тому слід здійснювати безпосередню роботу з підлітками і батьками, які входять до групи ризику. Доведено, що запровадження психопрофілактичних заходів дозволяє уникнути даних негативних психологічних наслідків сімейних конфліктів, зберегти самопочуття дитини, її психічний стан і здоров'я.

Исследованы причины, которые отражаются на психическом здоровье подростков - семейные конфликты. Указано, что продолжительные семейные конфликты являются источником формирования у подростков таких черт, как эмоциональная нестабильность, неуверенность в себе, тревожность, замкнутость, отчуждённость, поэтому следует проводить непосредственно роботу с подростками и родителями, которые входят в группу риска. Доказано, что проведение психопрофилактических мероприятий позволяет избежать значительных негативных психологических последствий семейных конфликтов, сберечь самочувствие ребенка, его психическое состояние и здоровье.

Рresents some factors affecting psychical health of teenagers ( that is domestic conflicts. It is stated that prolonged domestic conflicts are a favorable source for forming such personality features of a teenager as emotional instability, lack of self-assurance, anxiety, reserve, estrangement; it is therefore necessary to perform direct work with teenagers and parents who belong to the risk group. It is proved that introduction of psycho-precaution measures allow to avoid the mentioned negative psychological consequences of domestic conflicts, to preserve feelings of a child, his/her mental state and health.

Подано результати емпіричного дослідження особливостей емоційності дітей молодшого шкільного віку у контексті батьківських відносин.

Рассмотрены результаты эмпирического исследования особенностей эмоциональности детей младшего школьного возраста в контексте родительских отношений.

Presents some results of empirical research aimed at investigation of junior schoolаrs' emotionality influenced by relations within a family.

На підставі емпіричного дослідження проаналізовано ретроспективне уявлення осіб юнацького віку щодо ставлення до них їх батьків; визначено особливості поглядів осіб юнацького віку до Бога; виявлено взаємозв'язки між уявними відносинами молоді з батьками в період до дванадцяти років з їх ставленням до Бога.

Проаналізовано нові ідеї та уявлення про психологію діалогу, які допомагають розкрити сутнісні закономірності та феномени психодуховного буття людини та екзистенційно-гуманістичні виміри розвитку психіки і особистості.

Досліджено суть, вікові та психологічні особливості прояву амбівалентності як чинника розвитку особистості у ранній юності за умов сім'ї. Розкрито взаємозв'язки цього психічного явища з амбівалентністю ставлень до сімейних стосунків і особистісною амбівалентністю старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології, розглянуто вікові особливості прояву. Визначено структуру амбівалентності ставлень до сімейних стосунків у ранньому юнацькому віці (когнітивну, афективну, поведінкову компоненти), критерії її діагностування (самостійність - залежність, прийняття - емоційне знехтування, турбота - гіпоопіка/гіперопіка), самооцінка амбівалентності, фрустраційна інтолерантність - толерантність, агресивність - доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований, середній незбалансований, високий дезінтегрований). Розроблено й апробовано психокорекційну програму щодо зниження амбівалентності особистості у ранній юності за умов сім'ї шляхом створення психопедагогічних умов впливу. На підставі аналізу результатів впровадження програми доведено її ефективність та позитивний вплив на особистісне зростання сташокласників.

Наголошено на актуальності виховання в індивіда здатності до життєвого самовизначення, вироблення в нього навичок "соціальної вибудови", самовиховання.

Висвітлено проблему відносин підлітків із своїми батьками. Визначено провідні детермінанти, що впливають на негативне відношення до дитини зі сторони батьків. Наведено гендерні особливості батьків в контексті взаємовідносин з дівчатами та хлопцями. Досліджено сприйняття підлітками своїх батьків. Доведено актуальність наукових досліджень в цій галузі.

Освещена проблема отношений между подростками и их родителями. Установлены ведущие детерминанты, которые влияют на негативное отношение к ребенку со стороны родителей. Приведены гендерные особенности родителей в контексте взаимоотношений с девочками и мальчиками. Исследовано восприятие подростками своих родителей. Доказана актуальность научных исследований в этой области.

The article deals with the problem of relations between teenagers and their parents. Conducting determinants which influence a uncooperative altitude to the child on the part of parents are established. Gender features of parents in a context of mutual relations with girls and boys are resulted. The perception is investigated by teenagers of the parents. The urgency of scientific researches in this area is proved.

Досліджено вплив батьківських взаємин, клімату в родині на особливості міжстатевих стосунків у підлітковому віці. Узагальнено різні теоретичні погляди щодо проблеми особливостей міжстатевих стосунків підлітків. Наведено результати експериментальної перевірки залежності даних стосунків від стилю виховання в родині. Доведено, що в сім'ях з позитивним емоційно-психологічним кліматом створюються найбільш сприятливі умови для адекватного розвитку рольової ідентифікації та психічно-сексуальної свідомості у дівчат-підлітків у міжстатевих відносинах.

Исследовано влияние родительских отношений, климата в семье на особенности межполовых отношений в подростковом возрасте. Обобщены различные теоретические взгляды на проблемы особенностей данных отношений подростков. Приведены результаты экспериментальной проверки зависимости межполовых отношений от стиля воспитания в семье. Доказано, что в семьях с позитивным эмоционально-психологическим климатом создаются наиболее благоприятные условия для адекватного развития ролевой идентификации и психически-сексуального сознания у девушек-подростков.

The article deals with the influence of style of parental relations, family climateon feature of intersexual relations at teenageagers. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. Various theoretical sights at problems offeatures of intersexual relations of teenagers are generalized. Results of experimental check of dependence of intersexual relations from style of education in family are resulted. It is proved, that in families with positive emotional - psychological climate the most suitable conditions for adequate development of role identification and mental - sexual consciousness in girls - teenagers are created.

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

Обстежено 307 підлітків (три групи) чоловічої статі віком 11 - 15-ти років. Першу групу представляли підлітки з гіперкінетичними розладами та розладами поведінки, другу групу - "проблемні" школярі, третю - соціально адаптовані підлітки, які займаються спортом (група порівняння). У підлітків першої групи з'ясовано несприятливий варіант сімейного анамнезу: серед них багато сиріт, позбавлених батьківського піклування, сімей, в яких батьки зловживають психоактивними речовинами, позбавлені батьківських прав і відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Серед батьків підлітків клінічної групи відзначено високий рівень смертності внаслідок алкоголізації, травматизму, нещасних випадків, суїцидальних дій та кримінальних ексцесів. Виявлено, що підлітки з гіперкінетичними та поведінковими розладами є однією зі складових криміногенного контингенту сучасного суспільства; усі підлітки зі злочинною поведінкою росли та виховувалися в сім'ї.

З'ясовано, що в останні роки науковий інтерес до проблеми конфлікту значно збільшується, що пояснюється підвищенням загального рівня конфліктності сучасного суспільства. Наголошено на тому, що характерні для кожної людини способи поведінки в конфліктній ситуації починають закладатися на ранніх етапах становлення особистості; в процесі активного засвоєння дитиною навколишньої дійсності, її включення у широку систему соціальних відносин, усвідомлення себе і свого місця в ній. Висвітлено результати експериментального дослідження ролі стилів сімейного виховання у виникненні конфліктної поведінки в дошкільному віці та частоти виникнення конфліктних ситуацій у сім'ях із різними типами батьківського ставлення. Підкреслено необхідність створення програм пропедевтичної роботи з батьками дітей дошкільного віку для попередження конфліктної взаємодії.

Отмечается, что в последние годы научный интерес к проблеме конфликта значительно увеличивается, что объясняется повышением общего уровня конфликтности современного общества. Акцентировано на том, что характерные для каждого человека способы поведения в конфликтной ситуации начинают закладывается на ранних этапах становления личности; в процессе активного усваивания ребенком окружающей действительности, его включения в широкую систему социальных отношений, осознания себя и своего места в ней. Освещены результаты экспериментального исследования роли стилей семейного воспитания в появлении конфликтного поведения в дошкольном возрасте и частота появления конфликтных ситуаций в семьях с различными типами родительского отношения. Подчеркнута необходимость создания программ пропедевтической работы с родителями детей дошкольного возраста для предупреждения конфликтного взаимодействия.

Розкрито особливості спілкування дітей і батьків у сім'ї та його значення.

Раскрыты особенности общения детей и родителей в семье и его значение.

The article is devoted to studying of peculiarities and meaning of an intercourse of parents and children in a family.

Розглянуто взаємозв'язок проблеми порушення харчування (анорексії), неприйняття свого тіла й стилю взаємовідносин між батьками (зокрема, матерями) та захворілими дівчатками-підлітками.

Рассмотрена взаимосвязь проблемы нарушения питания (анорексии), неприятия своего тела и стиля взаимоотношений между родителями (в частности, матерями) и заболевшими девочками-подростками.

intercommunication of problem of violation of feed (anorexia's), non-acceptance of the body and style of mutual relations is Considered between parents (in particular by mothers) and diseased girls-teenagers.

Розглянуто особливості дитячо-батьківських відносин на етапі молодшого шкільного віку. Увагу зосереджено на характеристиці стосунків у різних за складом сім'ях та запропоновано систему роботи практичного психолога з батьками молодших школярів.

Рассмотрены особенности отношений между родителями и детьми на этапе младшего школьного возраста. Основное внимание сосредоточено на характеристике отношений в разных по составу семьях, предложено систему работы практического психолога с родителями младших школьников.

It is analysed some features of relations between parents and children of juniour school age. It is characterised relations in different families and offers the system of work of practical psychologist with the parents of such children