Розкрито дію факторів середовища на розвиток загальних здібностей дітей. Зауважено, що на розвиток загальних і парціальних здібностей впливають різні параметри середовища. Відзначено характеристики спілкування, що сприяють більш інтенсивному інтелектуальному розвитку дитини - це частота контактів і активність взаємодії дорослого та дитини. Як показали результати дослідження, на розвиток загальних здібностей дітей в сім'ї великий вплив здійснює більш емоційно близький один із батьків. Відповідно, чим більш позитивні емоційні стосунки дитини зі значущим дорослим, тим сприятливіші умови для інтелектуального розвитку. Доведено, що кореляції особистісних показників батьків і дітей за загальними здібностями не мають очікуваних за моделлю статевих розрізнень; відповідно, на показники когнітивних функцій ідентифікація дітей з батьками тієї ж статі не впливає. Констатовано, що міжособисті взаємовпливи можуть викликати певні інтелектуальні зміни в стійких міжособистісних стосунках. Доведено, що характер стосунків дитини зі значущим дорослим залежить від того, наскільки спілкування з ним відповідає рівню його комунікативних потреб.

Одержано нові дані про структуру та динаміку агресивної комунікації у парі "мати - дитина". Досліджено феномени невербальної комунікації матері й дитини, в яких описано особливості інтервенції матері в простір дитини під час навчання. Визначено залежність показників соціальної дезадаптованості молодшого школяра від проявів агресії в комунікації матері та дитини. Визначено складний характер залежності, за якої соціальна дезадаптованість школяра пов'язана з високим і низьким рівнем агресії у парі "мати - дитина". Проаналізовано конструктивні аспекти агресії, емпірично обгрунтовано дезадаптивну роль дефіцитарної агресії.

Розглянуто питання про місце батька в житті дитини та батьківства в житті чоловіка, окреслено основні поняття, які стосуються формування та становлення у чоловіків батьківської сфери особистого життя. Батьківство розглянуто як індивідуальну та соціальну цінність, формування якої грунтується на особливостях розвитку у чоловіка батьківської ідентичності та зумовлюється соціальними екпектаціями. Відзначено, що любов матері більшою мірою обумовлена біологічними причинами з домінуванням емоційно-чуттєвого компоненту, тоді як у чоловіків переважає соціальна складова як раціональний компонент батьківської любові. Підкреслено, що сформованість материнських почуттів у жінки набуває результуючє-статичного характеру, а у чоловіка виступає як динамічне утворення, формування якого можливе впродовж всього його життя і передбачає такі етапи, як: готовність любити, любов - очікування, ригідність в період після пологів жінки, зацікавлене спостереження, зацікавлена співпраця. Батьківство як соціальний феномен, задає рамку формування індивідуальних рис батьківства у чоловіка та її ціннісний компонент. Сучасна ситуація у сфері батьківства така, що переплітає традиційні риси жіночності та мужності. Внаслідок цього у чоловіків з'являється більш широкий спектр можливостей для вияву батьківської любові.

Розглянуто взаємозв'язок проблеми порушення харчування (анорексії), неприйняття свого тіла й стилю взаємовідносин між батьками (зокрема, матерями) та захворілими дівчатками-підлітками.

Рассмотрена взаимосвязь проблемы нарушения питания (анорексии), неприятия своего тела и стиля взаимоотношений между родителями (в частности, матерями) и заболевшими девочками-подростками.

intercommunication of problem of violation of feed (anorexia's), non-acceptance of the body and style of mutual relations is Considered between parents (in particular by mothers) and diseased girls-teenagers.

Рассмотрены отношения ребенка с матерью как одна из возможных причин, способствующая развитию психосоматических нарушений у детей. Представлены результаты тестирования 40-ка матерей, дети которых находились на амбулаторном или стационарном лечении (дневной стационар) в психоневрологическом диспансере. В качестве психогенных факторов, способствующих формированию психосоматической патологии, рассмотрено материнское отношение - гиперопека и отвержение, а также ряд характерологических особенностей и особенностей эмоционально-волевой сферы матери. Установлено, что стиль материнского отношения к ребенку и ее личностные особенности могут стать психотравмирующим фактором для ребенка и причиной формирования у него психосоматических отклонений.

Розглянуто відносини дитини з матір'ю як одну з причин виникнення психосоматичних порушень у дітей. Наведено результати тестування 40-ка матерів, діти яких знаходилися на амбулаторному або стаціонарному лікуванні (денний стаціонар) у психоневрологічному диспансері. Як психогенні фактори, що призводять до формування психосоматичної патології, розглянуто материнське відношення - гіперопіка та занедбання - і декілька характерологічних особливостей та особливостей емоційно-вольової сфери матері. Встановлено, що стиль материнського ставлення до дитини та її особистісні якості можуть стати психотравмуючим фактором для дитини і причиною формування у неї психосоматичних порушень.

Examined the relationship of the child with his mother as one of the possible causes contributing to the development of psychosomatic disorders in children. Presented the results of testing 40 mothers whose children were ambulatory and hospital care (day hospital) in a mental hospital аs a psychogenic factors contributing to the formation of psychosomatic pathology, examined maternal attitude - overprotective and rejection, as well as a number of characterological features and characteristics of emotional and volitional mother. It was established that the style of the parent towards the child and her personality traits could be psychotraumatic factor for the child and cause the formation of his psychosomatic abnormalities.

Проаналізовано стан розробки проблеми щастя та щасливої людини у філософській і психолого-педагогічній літературі. Розкрито сутність поняття "щаслива дитина", "сімейне виховання", напрями виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї. Висвітлено роль німецької сім'ї у вихованні дитини за сучасних умов, вплив взаємовідносин батьків на психологічне самопочуття дитини й її майбутній духовний розвиток. Визначено зміст, форми та методи виховання щасливої дитини в німецькій сім'ї на підставі поєднання історичного та сучасного досвіду розвитку щасливої особистості, нові підходи до виховання щасливої дитини за сімейних умов. Виявлено, що на практику виховання в сучасній німецькій сім'ї впливають ідеї педагогіки демократії, що характеризуються методами без застосування писхологічного або фізичного насильства над дитиною.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю956-994-06-734

Рубрики:

Психологія сім'ї і побуту, виховання дітей у сім'ї

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено емпіричне дослідження впливу батьківського відношення на сексуальну сферу дівчат пубертатного, перехідного та зрілого етапу психосексуального розвитку. Продемонстровано відмінності сімейного оточення дівчат з різними структурними типами сексуальності. Проведено порівняльний аналіз значення та особливостей відношення батька та матері на різних етапах становлення сексуальності.

Наголошено на актуальності виховання в індивіда здатності до життєвого самовизначення, вироблення в нього навичок "соціальної вибудови", самовиховання.

Досліджено чинники, які відбиваються на психічному здоров'ї підлітка, - сімейні конфлікти. Зазначено, що тривалі сімейні конфлікти є сприятливим джерелом для формування у підлітка таких особистісних рис, як: емоційна нестабільність, невпевненість у собі, тривожність, замкнутість, відчуженість; тому слід здійснювати безпосередню роботу з підлітками і батьками, які входять до групи ризику. Доведено, що запровадження психопрофілактичних заходів дозволяє уникнути даних негативних психологічних наслідків сімейних конфліктів, зберегти самопочуття дитини, її психічний стан і здоров'я.

Исследованы причины, которые отражаются на психическом здоровье подростков - семейные конфликты. Указано, что продолжительные семейные конфликты являются источником формирования у подростков таких черт, как эмоциональная нестабильность, неуверенность в себе, тревожность, замкнутость, отчуждённость, поэтому следует проводить непосредственно роботу с подростками и родителями, которые входят в группу риска. Доказано, что проведение психопрофилактических мероприятий позволяет избежать значительных негативных психологических последствий семейных конфликтов, сберечь самочувствие ребенка, его психическое состояние и здоровье.

Рresents some factors affecting psychical health of teenagers ( that is domestic conflicts. It is stated that prolonged domestic conflicts are a favorable source for forming such personality features of a teenager as emotional instability, lack of self-assurance, anxiety, reserve, estrangement; it is therefore necessary to perform direct work with teenagers and parents who belong to the risk group. It is proved that introduction of psycho-precaution measures allow to avoid the mentioned negative psychological consequences of domestic conflicts, to preserve feelings of a child, his/her mental state and health.

Досліджено вплив батьківських взаємин, клімату в родині на особливості міжстатевих стосунків у підлітковому віці. Узагальнено різні теоретичні погляди щодо проблеми особливостей міжстатевих стосунків підлітків. Наведено результати експериментальної перевірки залежності даних стосунків від стилю виховання в родині. Доведено, що в сім'ях з позитивним емоційно-психологічним кліматом створюються найбільш сприятливі умови для адекватного розвитку рольової ідентифікації та психічно-сексуальної свідомості у дівчат-підлітків у міжстатевих відносинах.

Исследовано влияние родительских отношений, климата в семье на особенности межполовых отношений в подростковом возрасте. Обобщены различные теоретические взгляды на проблемы особенностей данных отношений подростков. Приведены результаты экспериментальной проверки зависимости межполовых отношений от стиля воспитания в семье. Доказано, что в семьях с позитивным эмоционально-психологическим климатом создаются наиболее благоприятные условия для адекватного развития ролевой идентификации и психически-сексуального сознания у девушек-подростков.

The article deals with the influence of style of parental relations, family climateon feature of intersexual relations at teenageagers. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. Various theoretical sights at problems offeatures of intersexual relations of teenagers are generalized. Results of experimental check of dependence of intersexual relations from style of education in family are resulted. It is proved, that in families with positive emotional - psychological climate the most suitable conditions for adequate development of role identification and mental - sexual consciousness in girls - teenagers are created.

Розкрито особливості спілкування дітей і батьків у сім'ї та його значення.

Раскрыты особенности общения детей и родителей в семье и его значение.

The article is devoted to studying of peculiarities and meaning of an intercourse of parents and children in a family.

Представлено результати дослідження впливу якості ставлення батька на психосемантичну структуру маскулінності та фемінінності в дівчат-підлітків.

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною, як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прояви. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активній взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього вони збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

Проаналізовано нові ідеї та уявлення про психологію діалогу, які допомагають розкрити сутнісні закономірності та феномени психодуховного буття людини та екзистенційно-гуманістичні виміри розвитку психіки і особистості.

Розглянуто особливості дитячо-батьківських відносин на етапі молодшого шкільного віку. Увагу зосереджено на характеристиці стосунків у різних за складом сім'ях та запропоновано систему роботи практичного психолога з батьками молодших школярів.

Рассмотрены особенности отношений между родителями и детьми на этапе младшего школьного возраста. Основное внимание сосредоточено на характеристике отношений в разных по составу семьях, предложено систему работы практического психолога с родителями младших школьников.

It is analysed some features of relations between parents and children of juniour school age. It is characterised relations in different families and offers the system of work of practical psychologist with the parents of such children

На підставі емпіричного дослідження проаналізовано ретроспективне уявлення осіб юнацького віку щодо ставлення до них їх батьків; визначено особливості поглядів осіб юнацького віку до Бога; виявлено взаємозв'язки між уявними відносинами молоді з батьками в період до дванадцяти років з їх ставленням до Бога.

Здійснено теоретичний і емпіричний аналіз формування соціально адаптивної поведінки представників різних етнічних груп у контексті сімейної соціалізації. Визначено роль батьківського ставлення у формуванні етнопсихологічних особливостей соціально адаптивної поведінки дітей і механізми, через які здійснюється формувальний вплив батьківського ставлення. Викладено основи розробки корекційно-адаптивних програм профілактичної та консультативно-тренінгової роботи з дезадаптованими юнаками та підлітками, а також їх сім'ями з урахуванням етноспецифічних особливостей побудови адаптивної поведінки.

Подано результати емпіричного дослідження особливостей емоційності дітей молодшого шкільного віку у контексті батьківських відносин.

Рассмотрены результаты эмпирического исследования особенностей эмоциональности детей младшего школьного возраста в контексте родительских отношений.

Presents some results of empirical research aimed at investigation of junior schoolаrs' emotionality influenced by relations within a family.

Вивчено епідеміологію, клінічні особливості, фактори ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми, а також психологічні проблеми та питання психологічної підтримки дітей, постраждалих від насильства. Показано зв'язок синдрому жорстокого поводження з дітьми з соціально-економічним станом родини, особистістю батьків і особистістю дитини. Проаналізовано психологічні проблеми та аспект психологічної реабілітації дітей - жертв жорстокого поводження. Запропоновано засіб прогнозування ризику синдрому жорстокого поводження з дітьми з використанням рівняння логістичної регресії. Обгрунтовано профілактичні заходи щодо зменшення кількості випадків синдрому жорстокого поводження з дітьми.