Розв'язано актуальну науково-практичну задачу удосконалення систем беспроводової передачі енергії (БПЕ) мікрохвильовим променем, що дозволяє, у порівнянні з раніше відомими, підвищити їх ККД. Проаналізовано принципи побудови перспективних систем БПЕ до важкодоступних об'єктів, вибір доцільного методу фокусування електромагнітного випромінювання у порівнянні з методом фокусування в існуючих системах БПЕ. Запропоновано вдосконалений метод розрахунку конструктивних і електричних параметрів для запропонованих систем БПЕ, оцінено їх продуктивність, зони біологічної безпеки та технічну реалізуємість, подальший розвиток методів підвищення надійності ректен та підвищення значення подільної потужності постійного струму, що знімається з одиниці площі апертури ректени. Результати дисертаційної роботи доцільно використовувати під час розроблення перспективних систем БПЕ до важкодоступних об'єктів.

Предложены метод приема импульсных сигналов сверхмалой длительности (IR-UWB) и реализующий его приемник, использующий не накопление энергии этих импульсов, а селекцию их временного положения. Вероятность ошибки при приеме оценивается отношением количества импульсов, сгенерированных одновибратором и соответствующих коду сигнала, к количеству импульсов, вызванных шумами и помехами. Исследованы вероятность правильной селекции импульсов кода и вероятность обнаружения импульсов шума. Проведено моделирование приема ультракоротких импульсных сигналов, подтвердившее реализуемость предложенного приемника и правильность результатов теоретических исследований.

Наведено оцінки спотворень форми ступінчатих випробувальних сигналів, які мають місце в наносекундному діапазоні та зумовлюються відбиттям від неоднорідностей на кінцях кабелю. Наведено схему джерела випробувальних сигналів з автоматичним узгодженням опору навантаження з хвильовим опором кабелю по відбитому сигналу.

Розроблено методи часової компресії, кодування та поновлення мовних сигналів з застосуванням їх нестаціонарних моделей та запропоновано структуру процесорів з метою реалізації даних методів. Доведено, що розроблена методика подання мовних сигалів у вигляді квазістаціонарних марковських випадкових процесів найбільш повно відповідає задачам компресії. На її основі отримано та досліджено ефективні алгоритми оптимального кодування мовних сигналів. Розроблено структури спецпроцесорів для часової компресії квазістаціонарних мовних сигналів та поновлення даних сигналів після компресії, що працюють у режимі реального часу. Їх застосування поліпшило технічні характеристики методів компресії та поновило мовні сигнали у системах передачі та керування.

Розглянуто проходження сигналу через нелінійний елемент. Використано марківські моделі сигналу, який виявлено на фоні білого гауссівського шуму, а нелінійність подано як амплітудний обмежувач у приймально-підсилювальному тракті. Проаналізовано ймовірнісні характеристики сигналу - щільність розподілу ймовірності, кореляційну функцію та спектральну щільність потужності. Описано дію обмежувача за різних відношень сигнал - шум.

Приведены результаты исследований динамических и статистических характеристик линейно-преобразованных хаотических последовательностей, сформированных отображениями Чебышева второго и третьего порядков. Показана зависимость исследуемых характеристик от вида отображения и числа элементов последовательностей при их линейном преобразовании. Установлено различие в эволюции распределений преобразованных последовательностей.

Рассмотрен вариант оценки структурной скрытности хаотической последовательности, сформированной логистическим отображением, которая используется в качестве несущей при передаче бинарного сообщения. Проведен сравнительный анализ структурной скрытности хаотической последовательности при совместной оценке неизвестного начального значения и ее управляющего параметра.

Предложен метод управления межсегментным интервалом в телекоммуникационной сети на основе применения системы нечеткого вывода. Разработанный метод предполагает определение текущего значения межсегментного интервала как выходного параметра системы нечеткого вывода. Согласно с результатами исследований, использование данного метода позволяет уменьшить среднее время доставки сообщений, обеспечить отсутствие повторных передач и более рационально использовать доступную пропускную способность сети для каждого потока данных.

Рассмотрена задача одновременного обнаружения и различения М сигналов с неизвестным временным положением на выходе многолучевого канала с общими замираниями. Предположено, что поиск сигналов ведется на большом априорном интервале, содержащем много элементов разрешения по задержкам. На основе теории выбросов случайных процессов найдены и исследованы характеристики одновременного обнаружения и различения сигналов.