Зазначено, що роль компонентів ренін-ангіотензинової системи (РАС) у розвитку та підтриманні таких патологічних станів, як артеріальна гіпертензія, гіпертрофія міокарда, серцева недостатність, на сьогодні встановлено. Виключення легенів з системного кровотоку певним чином впливає на РАС. Особливо пильної уваги заслуговує використання штучного кровообігу (ШК), за умов якого відтворюється газообмін, але не компенсується функціональний легеневий кровотік. Мета роботи: оцінка впливу доопераційного застосування інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) на перебіг раннього післяопераційного періоду та хірургічну летальність у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), яким виконано аортокоронарне шунтування (АКШ) за умов ШК і на працюючому серці (ПС). На підставі аналізу 1 099-х історій хвороби досліджено вплив РАС на післяопераційний перебіг у пацієнтів з АКШ за умов оперативного втручання з ШК і на ПС. Дослідження проведено на підставі аналізу післяопераційної летальності в групах зі ШК і на ПС залежно від одержаного доопераційного лікування, а також на підставі аналізу післяопераційних ускладнень. Виявлено, що летальність після операцій АКШ на ПС була значно нижчою (6,0 %) у порівнянні з аналогічними втручаннями, які виконували за умов ШК (18,9 %). Причому застосування інгібіторів АПФ зменшувало післяопераційну летальність в обох групах. Застосування інгібіторів АПФ так само зменшувало кількість післяопераційних ускладнень незалежно від виду оперативного втручання, що використовувалося

під час виконання АКШ. Висновки. Терапія інгібіторами АПФ до операції АКШ асоціюється з суттєвим зменшенням летальності (<$E p~<<~0,05>) і ризику розвитку таких післяопераційних ускладнень, як гостра недостатність мозкового кровообігу та аритмії (<$E p~<<~0,001>).

Удосконалено методику діагностики та розроблено ефективні методи профілактики й інтенсивної терапії периопераційного інфракту міокраду у хворих після аортно-коронарного шунтування, виконаного за умов штучного кровообігу, та на працюючому серці. Встановлено відмінності у причинах виникнення інфаркту міокарда у разі аортокоронарного шунтування на працюючому серці та за умов штучного кровообігу. Визначено дооперційні фактори ризику, показано їх значимість у разі виникнення периопераційного інфаркту міокарда. Розроблено метод комплексної діагностики інфаркту міокарда та терапевтичний підхід до ведення пацієнтів. Доведено, що найбільш ефективним методом профілактики інфаркту міокраду є виконання аорто-коронарного шунтування на працюючому серці. Розроблено алгоритм дій для випадку дестабілізації стану хворих після аорто-коронарного шунтування. Розроблено та впроваджено у практику методику застосування внутрішньоаортальної балонної контрпульсації у разі виникнення периопераційного інфаркту міокарда для його лікування.

Проведен анализ результатов 193 комбинированных эндовенозных лазерных коагуляций подкожных вен у больных, находившихся на лечении в отделении хирургии № 1 ГУ "Дорожная больница ГП "Одесская железная дорога" в 2007 - 2011 годах по поводу варикозной болезни подкожных вен нижних конечностей. Определена эффективность малоинвазивного комбинированного хирургического лечения с применением высокоэнергетического диодного лазера Dornier Medilas Fibertom с длиной волны 940 нм у больных с варикозной болезнью вен нижних конечностей.

Проаналізовано результати виконання комбінованої ендовенозної лазерної коагуляції підшкірних вен у 167 пацієнтів, яких лікували у відділі хірургії N 1 у 2007 - 2011 рр. з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок у стадії С2 - С6 (за класифікацією СЕАР). Відзначено ефективність мініінвазивного комбінованого хірургічного лікування ВХ нижніх кінцівок з використанням високоенергетичного діодного лазера Dornier Medilas Fibertom з довжиною хвилі 940 нм.

Розглянуто випадок успішного хірургічного лікування пацієнтки з гігантською післяопераційною вентральною грижею з використанням ненатяжного способу алогерніопластики, техніки in-lay, інтра- й післяопераційного контролю за інтраабдомінальною гіпертензією.

Наведено результати створення автоматизованої системи діагностики патологічних станів системи кровообігу людини на підставі досліджень функціональних зв'язків між показниками артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у нормі та у випадку патологій. Наведено результати тестування роботи системи за різних варіантів її застосування за клінічними даними.

Цель работы - определить наиболее информативные диагностические маркеры тяжести постинфарктного разрыва межжелудочковой перегородки (ПИРМЖП), а также наиболее эффективные методы коррекции данного осложнения на основании собственного опыта лечения больных. За период 1991 - 2017 гг. в НИССХ им. Н. М. Амосова НАМН Украины пролечено 65 больных с ПИРМЖП в возрасте в среднем (59,1 +- 6,7) года: 44 (67,7 %) мужчины в возрасте 52 - 73 года (в среднем (57,4 +- 9,5) года) и 21 (32,3 %) женщина в возрасте 64 - 76 лет (в среднем (62,2 +- 11,7) года). У 41 пациента выявлена задняя локализация дефекта, у 24 - передняя. Возникновение ПИРМЖП приводит к сложным нарушениям гемодинамики, степень которых обусловлена размерами разрыва, величиной выброса крови из-за разрыва, размерами зоны инфаркта, степенью поражения венечных артерий и наличием некроза сосочковых мышц. Важными факторами, влияющими на результаты лечения ПИРМЖП, являются застойная сердечная недостаточность и кардиогенный шок. Основным фактором, определяющим развитие застойной сердечной недостаточности и кардиогенного шока у пациентов с ПИРМЖП передней локализации, является дисфункция левого левого желудочка, которая возникает в результате обширного некроза миокарда. В хирургической практике использовали методику геометрической реконструкции левого желудочка одной заплатой "сэндвич" аутоперикардом с п-образными швами, которые дублируются. Летальность составила 13,8 %. Основной причиной послеоперационной летальности была острая сердечная недостаточность. Выводы: хирургическое лечение ПИРМЖП является методом выбора, поскольку оно наиболее эффективно, по сравнению с медикаментозной терапией и эндоваскулярными методами, и обеспечивает герметичное закрытие дефекта и восстановление геометрии левого желудочка.