Исследуется разомкнутая система автоматического управления с регулируемым источником питания в усилителях мощности проводного вещания с учетом запаздывания. Показано, что звено с запаздыванием влияет на устойчивость замкнутой системы.

Изложены литературные и собственные данные о важности возраста в реакции сосудов на разные повреждающие факторы: гипертензию, гипергликемию, иммунные повреждения. Рассмотрена роль клеточных элементов стенки сосудов и крови в развитии атеросклероза. Показано, что изменения, наступающие в старости в клеточных элементах сосудистой стенки на функциональном и структурном уровнях, приводят к увеличению восприимчивости сосудов к повреждающим влияниям и ускорению развития атеросклероза.

Наведено відомості про порушення діяльності центральної нервової системи, зумовлені проникненням вірусу імунодефіциту людини I типу (ВІЛ-1) через гемато-енцефалічний бар'єр у мозок. Це відбувається шляхом проникнення ВІЛ-1 інфікованих моноцитів через ендотелій кровоносних капілярів у речовину мозку. ВІЛ-1-індукована патологія ЦНС проявляється загибеллю частини нейронів кори головного мозку і сітківки ока, астроцитозом, порушеннями мієлінізації нервових волокон (проте ВІЛ-1 не інфікує нервові клітини). Основна роль у розвитку патології ЦНС належить секреції нейротоксинів і біологічно активних речовин інфікованими макрофагами і реактивними астроцитами. Деякі білки ВІЛ-1, зокрема глікопротеїн gp120, також можуть пошкоджувати нейрони надмірною стимуляцією NMDA-рецепторів і викликати ексайтотоксичні порушення, а також впливати на астроцити, зменшувати продукцію факторів росту і пригнічувати транспорт глутамату з міжклітинного простору.

На базі додаткового спостережного матеріалу, одержаного після промивання дзеркал, продування підкупольного приміщення та труби 2-м телескопа, проведено кінцеву атестацію оптики телескопа у фокусі Кассегрена на піку Терскол. Після виділення аберацій (кома, астигматизм, сферична аберація) можна досягти значення величини діаметра кільця розсіяння, рівного d_0,8 = 0,60" (у разі 80 % концентрації енергії). Аналіз обробки гартманограм показав, що з метою поліпшення якості зображення та збільшення проникної сили 2-м телескопа необхідно провести відповідні юстирувальні роботи з виправлення коми. У системі без коректора астигматизму параметри коми складають F_x = 7,34 +- 0,83 мм і F_y = - 3,94 +- 0,37 мм, що відповідає зсувам DELTA X = 1,32 +- 0,29 мм і DELTA Y = - 0,68 +- 0,40 мм. У цьому випадку залишаються незначні аберації, які пояснюються ефектом гнуття труби 2-м телескопа. У системі з коректором астигматизму параметри коми приймають значення F_x = 8,13 +- 2,50 мм і F_y = - 4,25 +-1,50 мм, що відповідає зсувам DELTA X = 1,38 +- 0,42 мм і DELTA Y = - 0,73 +- 0,56 мм.

Подано дані обробки гартманнограм, отриманих для атестації оптики фокуса Кассегрена 2-м телескопа Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень на піку Терскол. Оптична система фокуса Кассегрена є класичною системою Річі - Кретьєна зі скомпенсованими комою та сферичною аберацією. Коректор астигматизму компенсує польовий астигматизм системи. У системі з коректором астигматизму створюване оптикою зображення характеризується значенням d_0,8 = 1,3", що не відповідає сучасним вимогам. Домінуючою аберацією є постійна кома, потім - сферична аберація; астигматизм слабо впливає на зображення. Після виключення аберацій Зайделя досягається значення d_0,8 = 0,7", що практично збігається з даними цехової атестації. Для реалізації цього необхідно виконати додаткові юстирувальні роботи. Локальні похибки хвильового фронту, включають трикутний астигматизм, малі, що дозволило дати високу оцінку якості розвантаження і кріплення дзеркал.

Приведены результаты исследований ведущих специалистов Украины, занимающихся изучением физиологии и патологии костной ткани. Освещены главные научно-практические направления в мировой остеологии. Рассмотрены вопросы эпидемиологии, этиологии, патогенеза, классификации, возрастных особенностей остеопороза и его осложнений. а также современные методы диагностики метаболических остеопатий. Раскрыты аспекты профилактики и лечения остеопороза с использованием медикаментозных средств и физиотерапии. Значительное внимание уделено рациональному питанию и оптимальной физической активности.

Висвітлено проблему конкурентоспроможності господарської діяльності у сфері виробництва послуг зв'язку. Проаналізовано розвиток науки в цій сфері стосовно її використання в бізнесі.

Освещена проблема конкурентоспособности хозяйственной деятельности в сфере производства услуг связки. Проведен анализ развития науки в этой сфере относительно ее использования в бизнесе.

Зроблено спробу змоделювати за наземних умов нейтронне опромінення, характерне для вторинного випромінювання в літальних космічних апаратах. З цією метою використано джерело з радіоактивним ізотопом <$E nothing sup 252 roman Cf sub 98>, спектр нейтронів якого, сформований за допомогою водневмісних матеріалів, має моду 1 - 5 МеВ. Показано, що приблизно через добу (22 - 24 год) після опромінення у мишей (<$E n> = 54) спостережено дозо-залежне збільшення швидкості споживання кисню (<$E V sub roman O sub 2>, <$E r~=~0,48,~P~<<~0,001>) та виділення вуглекислого газу (<$E V sub roman CO sub 2>, <$E r~=~0,59,~P~<<~0,001>), яке супроводжується підвищенням активності супероксиддисмутази (<$E r~=~0,34,~P~<<~0,02>), але не каталази печінки. У контрольних мишей (<$E n> = 23) активність каталази позитивно корелює з <$E V sub roman O sub 2> (<$E r~=~0,66,~P~<<~0,001>) і <$E V sub roman CO sub 2> (<$E r~=~0,63,~P~<<~0,001>). Для групи тварин, опромінених дозою нейтронів 2 Гр (<$E n> = 20), такої кореляції немає. Результати аналізу за допомогою тривимірного нелінійного плотингу свідчать про суттєві кількісні й якісні відмінності взаємозв'язків між розглянутими про- й антиоксидантними параметрами в групах контрольних та опромінених мишей.

За експериментальних і клінічних умов досліджено вплив довготривалого введення пептидного фактора епіфіза епіталаміна на вікові зміни функцій імунної та ендокринної систем. Препарат вводили літнім хворим хронічною ішемічною хворобою серця (ХІБС) протягом 30 міс., а також мишам лінії CBA протягом 18 - 20 міс. за оптимізованою схемою, яка враховує вікові зміни чутливості імунної системи до дії факторів епіфіза. Встановлено, що у старих мишей епіталамін сприяє підвищенню рівня тимічного сироваткового фактора (ТСФ) і маси тимуса. Поряд з підвищенням кількості тимоцитів в органі підсилюється їх проліферативна активність за дії Кон A. В селезінці зростає кількість <$E CD4 sup +>-клітин. У старих мишей, які одержували епіталамін, зменшується концентрація кортикостерону в сироватці крові. Величини ряду показників наближаються до характерних для дорослих мишей. У літніх хворих, які одержували епіталамін, зростає титр ТСФ, проліферативна відповідь T-лімфоцитів на мітоген, концентрація імуноглобулінів G і A, а також знижується рівень циркулюючих імунних комплексів. Після введення препарату знижуються підвищені значення показників фагоцитарної активності та кількості моноцитів у периферичній крові. Частина показників досягала значень, які реєструються в дорослому организмі. Препарат сприяв нормалізації підвищеного рівня кортизолу та спричинив модулюючий вплив на функціональний стан статевих залоз у хворих ХІБС. Поліпшення стану імунної та ендокринної систем у літніх хворих позитивно корелювало з клінічним перебігом основного захворювання.

На моделі гетерохронного парабіозу досліджено вплив самиць старих мишей лінії СВА з гіперфункцією епіфіза на стан імунної та ендокринної систем зшитих з ними дорослих (5 - 7 міс.) самиць. Гіперфункцію епіфіза змодельовано у віці 13 - 14 міс. шляхом світлової депривації, а також тривалого (9 міс.) введення пептидного фактора залози - епіталаміна. Контрольні тварини були псевдооперовані або з того ж віку одержували 0,9 % розчин хлориду натрію. Через 2 міс. після операції з утворення парабіотичних пар в імунізованих дорослих партнерів контрольних пар тимічна гормональна активність, концентрація в крові антитіл, кортикостерону, естрадіолу, РБТЛ тимуса на Кон A, частка <$E CD4 sup +>-клітин у селезінці знижувалися, а співвідношення числа кровотворних і стромальних клітин-попередників у кістковому мозку збільшилося до значень, що реєструються у старих тварин. У той же час, у дорослих мишей, зшитих у парабіотичні пари зі старими тваринами з гіперфункцією епіфіза, значення показників відповідали віковому контролю, проте естральний цикл і морфологія яєчників не відрізнялися від таких у старих мишей. У старих парабіонтів дослідних пар реєструвалися деякі ознаки посилення гормоносинтезуючої функції яєчників.

Надано огляд проблем досліджень у царині стовбурових клітин. Наведено визначення, що таке стовбурова клітина, її класифікація, джерела одержання, можливості використання в наукових дослідженнях і медичній практиці. Вказано на існування невирішених проблем біологічного, медичного, етичного та юридичного характеру.

В экспериментальных и клинических условиях исследовано влияние длительного введения пептидного фактора тимуса Тималина на возрастные изменения функций иммунной и эндокринной систем. Препарат вводили пожилым больным хронической ишемической болезнью сердца (ХИБС) в течение 30 мес., а также мышам линии CBA на протяжении 18 - 20 мес. по оптимизированной схеме, учитывающей изменение с возрастом чувствительности иммунной системы к действию факторов тимуса. Установлено, что у старых мышей тималин способствует повышению уровня тимического сывороточного фактора (ТСФ) и гемагглютининов, а также веществ с тимозиноподобной активностью, синтезируемых T-лимфоцитами. В селезенке растет количество T-лимфоцитов и снижается среди них доля T-клеток с супрессорными функциями. Величины ряда показателей приближаются к характерным для взрослых мышей. У пожилых больных, получавших тималин, растет титр ТСФ, пролиферативный ответ T-лимфоцитов на митогены и концентрация иммуноглобулина G, снижается уровень циркулирующих иммунных комплексов. Часть показателей достигала значений, регистрируемых во взрослом организме. Влияние тималина на фагоцитарную активность нейтрофилов было модулирующим. Препарат способствовал нормализации повышенного уровня кортизола и повышал концентрацию эстрадиола у больных ХИБС. Улучшение состояния иммунной и эндокринной систем у пожилых больных положительно коррелировало с клиническим течением основного заболевания и увеличением сопротивляемости к инфекционным заболеваниям.

Наведено стислу інформацію про результати спостережень в Андрушівській астрономічній обсерваторії астероїдів і комет, що близько наближаються до Землі, а також астероїдів головного поясу.

Отмечено, что потеря костной ткани тесно связана с процессами нормального старения и нарушением ремоделирования костной ткани. В этих процессах принимает участие большое количество гормонов разных гомеостатических систем, оказывающих влияние на скорость остеобласто- и остеокластогенеза. Одним из основных направлений исследований последних лет является идентификация генетических маркеров как факторов риска развития остеопороза. Рассмотрена связь между полиморфизмом генов различных гормонов, цитокинов и их рецепторов с состоянием костной ткани. Различие в строении генома, питании (особенно потреблении кальция и витамина Д), а также особенности влияния окружающей среды на организм человека в разных регионах мира вносят некоторую неопределенность в результаты исследований роли генотипа в развитии остеопороза. Обсужден поиск комбинации из нескольких маркерных генов, которые являются наиболее характерными для группы риска развития остеопороза в разных регионах мира, их зависимость от действия факторов окружающей среды.

Наведено результати атестації за допомогою методу Гартмана оптичної системи куде 2-м телескопа на піку Терскол. У хвильовому фронті присутні всі аберації Зайделя (сферична аберація, кома, астигматизм). Після юстування діаметр кружка розсіяння (концентрація енергії 80 %) може досягти значень <$E d sub 0,8~=~1 symbol Т>. Наявність у залишкових абераціях трикутного астигматизму, який виділяється на карті хвильового фронту, можна пояснити ефектами гнуття труби та системи розвантаження телескопа. Аналіз каустичних кривих показав, що в деградації зображення головну роль відіграють дрібномасштабні помилки хвильового фронту.

Досліджено вплив пептидного фактора епіфіза - епіталаміна на вікові зміни цирканнуальних ритмів функціонального стану тимуса, імунної системи і кори надниркових залоз у мишей лінії СВА. Встановлено, що у старих тварин порушення ритму змін значень більшості досліджених показників характеризувалися монотонністю (рівень тимічного гормону в крові, частка <$E CD8 sup + >-кліток у селезінці навесні і восени), зниженням осінньої амплітуди (титр гемолізинів), а також її підвищенням (частка <$E IgM sup +>-клітин у селезінці і концентрація кортикостерону в крові) та десинхронізацією. Функціональна активність перитонеальных макрофагів у старих мишей восени була вище, ніж навесні і не відрізнялася від такої дорослих тварин. Курсове введення епіталаміна восени підвищувало рівень тимічного гормону і антитіл у крові, зменшувало частку <$E CD8 sup +>- і <$E IgM sup +>-клітин у селезінці і концентрацію кортикостерону в сироватці крові. Ритм змін значень показників у старих мишей наблизився до такого у дорослих тварин. Препарат не змінював значень фагоцитарної активності у старих мишей.

Досліджено вплив тривалого (30 міс.) курсового введення пептидного фактора епіфіза - епіталаміна - на цирканнуальний ритм функціонального стану тимуса, імунної системи та кори надниркових залоз у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ХIХС) віком 60 - 84 років. Встановлено, що у літніх хворих на відміну від молодих людей порушення ритму змін значень більшості імунологічних показників характеризувалися інверсією (зниження восени кількості T-клітин у крові, реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) на ФГА і фагоцитарного індексу - ФІ), монотонністю (кількість B-клітин у крові весною та восени) і десинхронізацією. Ритм змін рівнів тимічного сироваткового фактора (ТСФ) і Ig G був збережений, але через 2,5 роки спостереження він став монотонним у хворих контрольної групи, які не отримували епіталамін. В той же час, у літніх хворих ХIХС пептидний препарат епіфіза сприяв підтриманню цирканнуального ритму титру ТСФ, а також наблизив ритмічність змін кількості T-клітин у крові до такої у молодих людей. Епіталамін не впливав на коливання значень РБТЛ, кількості B-клітин у крові і значень ФІ, але змінював у різні пори року до вікової норми підвищений ФІ і знижений рівень Ig G. У літніх хворих ХІХС зростання концентрації кортизолу у крові восени було менш вираженим, ніж у молодих людей. Епіталамін підтримував сезонні значення цього показника впродовж усього періоду спостережень, тоді як у хворих контрольної групи вони істотно зростали весною.

На основании анализа тематики докладов и заседаний рабочих групп в рамках 18 Конгресса Международной ассоциации геронтологов выделены и рассмотрены основные приоритеты современного развития геронтологии в мире. Проведен качественный и количественный (наукометрический) анализ структуры программы конгресса по основным проблемам старения - социальной геронтологии и герогигиене, клинической геронтологии и гериатрии, биологии старения, а также анализ материалов заседания экспертной рабочей группы. Показано, что наиболее интенсивно в современной геронтологии разрабатывается социальная проблематика. Выявлены региональные особенности приоритетов социально-геронтологических исследований и реализации социальной политики в отношении пожилых на разных континентах.