Розглянуто питання політичної, економічної та соціальної історії Херсонщини ХІІІ - ХХ ст., висвітлено роль Запорізького козацтва в історії регіону. Проаналізовано етнополітичний, культурний та регіональний розвиток Таврійського краю.

Рассмотрены вопросы политической, экономической и социальной истории Херсонского региона ХІІІ - ХХ ст., освещена роль Запорожского казачества в истории региона. Проанализированы этнополитическое, культурное и региональное развитие Таврийского края.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4Укр)61

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)6

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4Укр)61 + Ф1(4Укр)608

Рубрики:

Історія історичної науки

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-2

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано соціально-політичні, соціокультурні, науково-організаційні та концептуальні аспекти історії історичної науки УСРР 1920-х рр., боротьбу радянської та цивілізованої схем розвитку науки. Використаний міждисциплінарний підхід дозволив реконструювати механізм взаємодії у системі "наука - суспільство" та функціонування української історичної науки за умов перехідного суспільства, політичного плюралізму, національно-культурного відродження, подолання методологічної кризи й альтернативності історичного знання. На підставі широкого комплексу архівних і опублікованих джерел проаналізовано політичні та соціокультурні умови еволюції історичного знання, складання радянського механізму керівництва історичними дослідженнями, характер і наслідки взаємодії вченого-історика та суспільства, подано соціокультурну характеристику соціуму дослідників. Значну увагу приділено висвітленню науково-організаційної системи - закладів історичного профілю ВУАН, особливостям організації досліджень науково-дослідних кафедр і марксистськими установами, специфіці діяльності наукових товариств, характеристиці структури дослідницького потенціалу як цілісної системи. Чільне місце відведено вивченню шляхів оновлення методології історичного знання, формуванню національно-державницької течії, становленню та діяльності наукових історичних шкіл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4Укр)6-8

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Набули подальшого вдосконалення методи оцінювання невизначеності вимірювань під час калібрування вимірювальних приладів (ВП) у контрольованій точці шкали, які враховують квантування за рівнем та розсіювання показань ВП, а також кореляцію між показаннями еталонного ВП і ВП, що калібрується. Вперше розроблено метод обробки результатів та оцінювання невизначеності вимірювань за побудови калібрувальної характеристики (КХ) ВП шляхом реалізації процедури менеджменту невизначеності на основі оптимізаційних методів пошуку максимуму функції правдоподібності, що враховує сумарні невизначеності значень еталонних величин (ЕВ), що відтворюються, і показань ВП. Вперше запропоновано метод обробки результатів та оцінювання невизначеності вимірювань для побудови КХ ВП за допомогою штучних нейронних мереж (ШНМ), який дозволяє виключити етап вибору моделі КХ і забезпечує виконання критерію адаптації. Вперше розроблено метод обробки результатів та оцінювання невизначеності вимірювань для побудови КХ ВП за допомогою ШНМ, що працює на базі інтервальної арифметики з алгоритмом навчання Левенберга - Марквардту та дозволяє враховувати сумарні невизначеності значень ЕВ, що відтворюються, та показань ВП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)61

Рубрики:

Історія історичної науки

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Проаналізовано варіанти майбутнього розвитку української науки з урахуванням досвіду 1920-х років. У перші пожовтневі часи, і зараз окремі "ультрареволюціонери" воліють ліквідувати всі попередні науково-дослідні структури та почати розбудовувати нової науки як соціального інституту з "чистого аркушу". Доведена хибність і неприйнятність такого варіанту. Досвід 1920-х років свідчить, що лише спадковість у поступі науки, творче і критичне використання кращих здобутків дореволюційного часу (окремі концепції, ідеї, напрацювання, структури, кадри) дозволили забезпечити небувалий розквіт національного українського соціально-гуманітарного знання. Так, всі наукові школи вітчизняної історіографії 1920-х років сприймалися громадськістю як єдина національна державницька течія. Натомість сталінський погром суспільних наук у 1930-і роки під гаслом революційної доцільності поклав край розвитку українознавства до відновлення незалежності української держави.