На пiдставі вивчення клiнiчної картини та стану показникiв прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рiдини дiтей в динамiцi спостереження доведено доцiльнiсть використання антиоксидантних препаратiв у комплексi загальноприйнятого лiкування хронiчного катарального гiнгiвiту у дiтей у разі надмiрного надходження нiтратiв. Встановлено позитивний вплив препаратiв Протефлазид та Iмунофлазид на динамiку захворювання, що пiдтверджується прискоренням зворотного розвитку його клiнiчних проявiв і пiдвищенням активностi системи антиоксидантного захисту ротової порожнини.

Вивчено особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей віком 6 - 7-ми та 12-ти років (300 осіб), які мешкають на нітратно забруднених територіях. Проведено оцінювання перебігу захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей. На підставі експериментального дослідження, проведеного на 60-ти щурах і багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних установлено, що головну роль у формуванні патології відіграють системні метаболічні порушення, які є підгрунтям для реалізації дії місцевих чинників гінгівіту. На підставі одержаних результатів патогенетично обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хронічного катарального гінгівіту, який передбачає проведення корекції антиоксидантного стану з використанням препаратів протефлазид та імунофлазид.

Мета дослідження - оцінка тиреоїдного статусу дітей, хворих на Дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), та його вплив на стоматологічну патологію у віковому аспекті. Проведено клінічне спостереження за 226 дітьми віком 12 - 15 років. З метою аналізу тиреоїдного статусу дітей проводили визначення рівня загального (T4) і вільного тироксину (FT4), загального трийодтироніну (T3), тиреотропного гормону (ТТГ) у крові за методом імуноферментного аналізу; для інтегральної оцінки функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи проводили розрахунок тиреоїдних індексів: індексу периферичної інверсії (T3/T4), інтегрального тиреоїдного індексу (T3 + T4/ТТГ) та індексів ТТГ/T3, ТТГ/T4; стоматологічний статус дітей визначався з використанням загальноприйнятих індексів, рекомендованих ВООЗ. Висновки: у дітей на тлі еутиреоїдного збільшення щитоподібної залози спостерігаються зміни тиреоїдного статусу в межах референтних значень. За напрямком змін більшості показників дистиреоз характеризується зниженням функції щитоподібної залози, що може впливати на обмінні процеси в дитячому організмі, зокрема і зубощелепної системи. Підтвердженням цього є вірогідно гірші показники інтенсивності ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей, хворих на ДНЗ.

Мета дослідження - вивчення стоматологічного статусу дітей, які мають супутню соматичну патологію, для встановлення взаємозалежних кореляційних зв'язків. Для цього проведено клінічне спостереження за 460 дітьми віком 12 - 15 років: I група - діти з хронічним гастродуоденітом (90 осіб); II - діти з вегето-судинною дистонією (100 осіб); III - діти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (90 осіб); IV - діти з цукровим діабетом типу I (80 осіб), V - діти з дифузним нетоксичним зобом (100 осіб). Стоматологічний статус дітей оцінювати за індексами OHI-S, PMA, CPI, поширеністю та інтенсивністю карієсу зубів (КПВ), некаріозних уражень твердих тканин зубів та зубощелепних аномалій і деформацій. Висновки: найвища інтенсивність і поширеність карієсу зубів і захворювань тканин пародонта спостерігається у разі гастроентерологічної патології (відповідно 96,7 та 90,0 %). Ускладнення карієсу найчастіше спостерігаються в дітей із цукровим діабетом (62,5 %) та хворобами шлунково-кишкового тракту (44,4 %). Зубощелепні аномалії і деформації найбільш часто зустрічаються у дітей із ендокринопатією (приблизно у 66 %). Незадовільна гігієна ротової порожнини, а також відсоток каріозних та видалених зубів у структурі індексу КПВ вказує на необхідність удосконалення стоматологічної допомоги таким дітям. Перспективною є розробка диференційованих методів профілактики та лікування для дітей із поєднаною соматичною та стоматологічною патологією.

За умов хронічного нітратного навантаження в ротовій рідині дітей із клінічними проявами гінгівіту спостерігається вірогідне збільшення рівня нітрит-іона, що є одним з основних етіопатогенетичних факторів, який зумовлює частоту та особливості клінічного перебігу захворювання.

Мета роботи - вивчення деяких ланок процесу мінералізації емалі зубів у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Стоматологічне обстеження дітей виконували за загальноприйнятими методами. Для параклінічного дослідження використовували ротову рідину. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст міді, цинку та заліза. Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості тиреопатології посилюється порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів у дітей. Висновки: у разі дифузного нетоксичного зобу в дітей спостерігали зниження активності лужної фосфатази, основного ферменту мінералізації, в ротовій рідині та дефіцит есенціальних мікроелементів - міді, цинку і заліза у твердих тканинах зубів. Рівень кальцію та фосфору в ротовій рідині дітей коливався щодо показників контрольної групи, проте не мав вірогідної відмінності.

Проведено стоматологічне обстеження 100 дітей віком 9 - 16 років, хворих на цукровий діабет I типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні ОКУ "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці та 60 соматично здорових дітей. Встановлено особливості перебігу захворювань тканин пародонта та різноманітні порушення структури твердих тканин зубів, що розвиваються на тлі метаболічних порушень за умов цукрового діабету.

За умов хронічного нітратного навантаження у ротовій рідині дітей, які мають клінічні прояви гінгівіту, спостерігається вірогідне зниження активності основних ферментів антиоксидантного захисту організму в порівнянні з контрольною групою на тлі активації прооксидантної системи. Це свідчить про розвиток оксидативного стресу, що є одним із патогенетичних чинників розвитку запальних процесів у тканинах пародонта.

Досліджено методичні й організаційні проблеми ведення бухгалтерського обліку й аналізу фінансового лізингу як форми інвестування підприємствами України. Для потреб обліку наведено критерії визнання лізингу фінансовим та запропоновано єдиний підхід для розмежування фінансового й операційного лізингу. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення методики обліку фінансового лізингу, окремих регістрів аналітичного обліку та структурних елементів приміток до річної фінансової звітності, що розширює інформаційне поле за певними класифікаційними ознаками, видами витрат і зобов'язань. Визначено основні етапи проведення аналізу фінансового лізингу підприємствами та методику порівняльного аналізу ефективності лізингу та кредиту на придбання основних засобів, яка передбачає поетапне вивчення, зокрема: здійснення загальної оцінки кожного джерела та їх конкретний аналіз.

Удосконалено діагностику та лікування перинатальної патології дітей з малою масою тіла під час народження шляхом визначення діагностичної інформативності показників біохімічного спектра крові, системи вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту організму з розробкою відповідного комплексу лікувальних заходів з використанням засобів метаболічної корекції. Вивчено особливості клініко-метаболічної адаптації новонароджених з ознаками морфофункціональної незрілості та малою масою тіла. Доведено участь механізмів вільнорадикального окиснення та системи антиоксидантного захисту у формуванні метаболічних порушень в організмі з урахуванням ступеня тяжкості перинатальної патології. Розроблено додаткові діагностичні та диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості дисметаболічних порушень. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу терапевтичних заходів у ранньому неонатальному періоді. Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію новонароджених з перинатальною патологією антигомотоксичних препаратів Коензим композитум, що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.

Наведено результати дослідження стану гепатобіліарної системи у дітей, народжених "малими до терміну гестації", під час патології перинатального періоду. Запропоновано рекомендації щодо клінічної та диференційної діагностики порушень функціонального стану печінки та жовчовідвідних шляхів.

Висвітлено основи перинатальної медицини, розкрито сучасні принципи організації перинатальної допомоги в Україні. Викладено міжнародно-правові та загальнодержавні основи неонатальної та перинатальної служби. Розглянуто організацію медичної допомоги новонародженим у пологових будинках, досліджено санітарно-гігієнічний режим пологового будинку. Розкрито особливості метаболічної адаптації доношених і недоношених новонароджених. Наведено принципи вигодування новонароджених в нормі та за патології, викладено закономірності росту новонародженого, потреби у харчових речовинах та енергії. Висвітлено особливості адаптації новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

Вивчено показники імунітету новонароджених у разі перинатальної патології. На підставі одержаних даних дійшли висновку щодо доцільності визначення стану імунної системи для діагностики ступеня тяжкості дизадаптаційних синдромів у ранньому неонатальному періоді.

Обгрунтувано нові методи діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Обстежено 2 026 пацієнтів. Встановлено поширеність, інтенсивність та клінічні особливості карієсу зубів і захворювань тканин пародонта в дітей за умов еутиреоїдного зобу. Досліджено показники мінералізуючого потенціалу ротової рідини та сироватки кров; дітей, гормональну регуляцію та стан мікроелементного забезпечення організму, роль структурно-функціональних порушень сполучнотканинних компонентів зубощелепної ділянки. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов дифузного нетоксичного зобу.

Вивчено комплекс біохімічних показників сироватки крові у дітей, які народилися "малими до терміну гестації", на першому тижні життя. Одержані дані свідчать про наявність суттєвих дисметаболічних порушень в організмі новонароджених за плацентарної недостатності у матері під час вагітності та пологового "оксидативного стресу". Своєчасна діагностика, починаючи зі змін внутрішньоклітинного рівня, дозволяє попередити розвиток тяжких синдромів дизадаптації у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, поліпшити якісний рівень реабілітації дітей після перенесенної гіпоксії.

Висвітлено питання сучасних підходів до диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень у разі перинатальної патології у дітей з ознаками морфофункціональної незрілості при народженні. Використано метод багатофакторного кореляційного аналізу показників біохімічного спектра крові новонароджених із застосуванням статистичної програми для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" Plus 5 (2001).

Результати моніторингу захворюваності дітей міста Івано-Франківськ на герпетичний стоматит свідчать про виражену сезонність цього захворювання. Так, максимальна кількість хворих на герпетичний стоматит збігається, або дещо відстає від піку інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Характер сезонності захворювання змінюється у роки максимального підйому та спаду захворюваності.

Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.

Мета дослідження - вивчити показники цитокінового профілю в епітелії ротової порожнини дітей із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу з урахуванням наявних метаболічних порушень. Обстежено 12-річних дітей, хворих на ЦД 1-го типу (30 осіб), а також 30 соматично здорових дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту. Сформовано групу порівняння (30 соматично та стоматологічно здорових дітей того ж віку). Установлено рівні показників мРНК ІЛ-1beta, -10 та -17А епітелію ротової порожнини дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту за наявності ЦД. Проведено молекулярно-генетичне дослідження відносного рівня мРНК прозапальних цитокінів ІЛ-1beta і -17А, протизапального ІЛ-10 в епітелії ротової порожнини дітей показало, що на тлі ЦД суттєво збільшені відносні рівні мРНК ІЛ-1beta і -17А та низький рівень експресії мРНК ІЛ-10. Переважання рівня прозапальних цитокінів у букальному епітелії над рівнем протизапальних відображає дисбаланс у системі цитокінової регуляції в дітей I та II груп. Висновки: проведені дослідження мають велике значення для діагностики запальних процесів у тканинах пародонта і стану локального імунітету ротової порожнини, а також є підгрунтям для розробки лікувально-профілактичних програм для дітей, хворих на ЦД 1-го типу.

Проведено мікробіологічне обстеження дітей, хворих на цукровий діабет I типу, та соматично здорових дітей віком 12 років. Представлено спектр мікробної флори в ротовій порожнині дітей із ознаками хронічного катарального гінгівіту за умов цукрового діабету. Доведено провідну роль резистентної облігатної анаеробної та аеробної мікрофлори у формуванні запального процесу в тканинах пародонта.