Обгрунтувано нові методи діагностики, лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Обстежено 2 026 пацієнтів. Встановлено поширеність, інтенсивність та клінічні особливості карієсу зубів і захворювань тканин пародонта в дітей за умов еутиреоїдного зобу. Досліджено показники мінералізуючого потенціалу ротової рідини та сироватки кров; дітей, гормональну регуляцію та стан мікроелементного забезпечення організму, роль структурно-функціональних порушень сполучнотканинних компонентів зубощелепної ділянки. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов дифузного нетоксичного зобу.

Висвітлено основи перинатальної медицини, розкрито сучасні принципи організації перинатальної допомоги в Україні. Викладено міжнародно-правові та загальнодержавні основи неонатальної та перинатальної служби. Розглянуто організацію медичної допомоги новонародженим у пологових будинках, досліджено санітарно-гігієнічний режим пологового будинку. Розкрито особливості метаболічної адаптації доношених і недоношених новонароджених. Наведено принципи вигодування новонароджених в нормі та за патології, викладено закономірності росту новонародженого, потреби у харчових речовинах та енергії. Висвітлено особливості адаптації новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

Проведено стоматологічне обстеження 300 дітей віком 6 - 7 та 12 років, які постійно проживають на територіях, антропогенно забруднених нітратами. Встановлено високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань: карієсу та некаріозних уражень твердих тканин зубів, патології тканин пародонта, зубощелепних аномалій.

На основі вивчення клінічної картини та стану показників прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рідини дітей в динаміці спостереження обгрунтовано доцільність використання антиоксидантних препаратів у комплексі загальноприйнятого лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей у разі надмірного надходження нітратів. Встановлено позитивний вплив препаратів Протефлазід та Імунофлазід на динаміку захворювання, що підтверджується прискоренням зворотного розвитку його клінічних проявів та підвищенням активності системи антиоксидантного захисту порожнини рота.

Розглянуто генезис становлення митної справи на землях сучасної України в різні історичні періоди. Охарактеризовано організацію митної справи та митної політики в Україні. Обгрунтовано нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Показано вплив країни проходження товару на заходи митно-тарифного регулювання. Приділено увагу митній вартості товарів і методам її визначення. Розкрито особливості класифікації та кодування товарів в Україні. Викладено основи декларування товарів і транспортних засобів. Висвітлено спеціальні спрощення митних процедур під час переміщення товарів і транспортних засобів через кордон. Описано порядок справляння митних платежів в Україні. Подано інформацію про митне оподаткування в Україні.

Досліджено методичні й організаційні проблеми ведення бухгалтерського обліку й аналізу фінансового лізингу як форми інвестування підприємствами України. Для потреб обліку наведено критерії визнання лізингу фінансовим та запропоновано єдиний підхід для розмежування фінансового й операційного лізингу. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення методики обліку фінансового лізингу, окремих регістрів аналітичного обліку та структурних елементів приміток до річної фінансової звітності, що розширює інформаційне поле за певними класифікаційними ознаками, видами витрат і зобов'язань. Визначено основні етапи проведення аналізу фінансового лізингу підприємствами та методику порівняльного аналізу ефективності лізингу та кредиту на придбання основних засобів, яка передбачає поетапне вивчення, зокрема: здійснення загальної оцінки кожного джерела та їх конкретний аналіз.

Вивчено особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей віком 6 - 7-ми та 12-ти років (300 осіб), які мешкають на нітратно забруднених територіях. Проведено оцінювання перебігу захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей. На підставі експериментального дослідження, проведеного на 60-ти щурах і багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних установлено, що головну роль у формуванні патології відіграють системні метаболічні порушення, які є підгрунтям для реалізації дії місцевих чинників гінгівіту. На підставі одержаних результатів патогенетично обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хронічного катарального гінгівіту, який передбачає проведення корекції антиоксидантного стану з використанням препаратів протефлазид та імунофлазид.

Удосконалено діагностику та лікування перинатальної патології дітей з малою масою тіла під час народження шляхом визначення діагностичної інформативності показників біохімічного спектра крові, системи вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту організму з розробкою відповідного комплексу лікувальних заходів з використанням засобів метаболічної корекції. Вивчено особливості клініко-метаболічної адаптації новонароджених з ознаками морфофункціональної незрілості та малою масою тіла. Доведено участь механізмів вільнорадикального окиснення та системи антиоксидантного захисту у формуванні метаболічних порушень в організмі з урахуванням ступеня тяжкості перинатальної патології. Розроблено додаткові діагностичні та диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості дисметаболічних порушень. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу терапевтичних заходів у ранньому неонатальному періоді. Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію новонароджених з перинатальною патологією антигомотоксичних препаратів Коензим композитум, що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.

Мета дослідження - обгрунтування доцільності застосування препаратів макро- та мікроелементів, глюкозаміну у комплексі лікування хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) в дітей, які хворіють дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ). Для цього проведено клінічне спостереження за 60 дітьми віком 12 років, хворих ДНЗ та ХКГ, які були розподілені на групу порівняння, де лікування здійснено загальноприйнятим методом, та групу спостереження, де дітям запропоновано удосконалений метод лікування. Останній включав у себе додатково загальне лікування, до складу якого входили вітамінно-мінеральний препарат "Кальцемін адванс", а також препарат глюкозаміну для усунення дефіциту структурних елементів протеогліканів. "Кальцемін адванс" застосовувався по 1 таблетці 1 раз на добу під час прийому іжі протягом 1 місяця 2 рази на рік. Для усунення дефіциту глюкозаміну застосовували препарат "Терафлекс" за дозуванням виробника: дітям від 12 років по 1 капсулі 3 рази на день протягом 1 місяця, надалі по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 місяця під час прийому їжі. Курс лікування повторювався 2 рази на рік. Висновки: застосування препаратів "Кальцемін адванс" та "Терафлекс" у комплексі лікування ХКГ в дітей із ДНЗ засвідчило скорочення термінів лікування та збільшення строків ремісії захворювання. Одержані результати дають підстави рекомендувати застосування даних препаратів з метою корекції метаболізму сполучнотканинного комплексу при запальних захворюваннях тканин пародотна в дітей, зокрема при ДНЗ. Враховуючи терміни рецидивів у групах спостереження, рекомендується проводити повторні лікувально-профілактичні курси з частотою 1 раз на півроку.

Мета роботи - вивчення деяких ланок процесу мінералізації емалі зубів у дітей, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Стоматологічне обстеження дітей виконували за загальноприйнятими методами. Для параклінічного дослідження використовували ротову рідину. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст міді, цинку та заліза. Встановлено, що зі збільшенням ступеня тяжкості тиреопатології посилюється порушення процесу мінералізації твердих тканин зубів у дітей. Висновки: у разі дифузного нетоксичного зобу в дітей спостерігали зниження активності лужної фосфатази, основного ферменту мінералізації, в ротовій рідині та дефіцит есенціальних мікроелементів - міді, цинку і заліза у твердих тканинах зубів. Рівень кальцію та фосфору в ротовій рідині дітей коливався щодо показників контрольної групи, проте не мав вірогідної відмінності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р66 (4УКР)

Рубрики:

Стоматологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено поширеність та інтенсивність ураження твердих тканин зуба та тканин пародонта в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Стоматологічне обстеження дітей проведено за допомогою загальноприйнятих методів. Для характеристики каріозного процесу використано показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу, для визначення стану тканин пародонта - папілярно-маргінально-альвеолярний індекс та оцінку кількості уражених секстантів, для визначення гігієнічного стану порожнини рота - спрощений індекс гігієни порожнини рота. Статистичний аналіз одержаних результатів проведено у комп'ютерній програмі "Microsoft Excel". Зі збільшенням ступеня важкості тиреопатології спостерігається зростання усіх досліджуваних показників. У дітей з дифузним нетоксичним зобом вірогідно вищі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів і його ускладнень, більший відсоток ураження тканин пародонта, що вказує на необхідність подальшого детального вивчення стоматологічного статусу у разі супутньої патології щитоподібної залози для встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Вивчено поширеність і структуру природжених вад щелепно-лицевої ділянки в дітей Чернівецької області. У загальній структурі природжених вад щелепно-лицевої ділянки найчастіше трапляється серединна щілина піднебіння (31,4 %). Друге місце посідає однобічна щілина твердого піднебіння зі щілиною м'якого піднебіння (12,9 %).

Мета дослідження - вивчення мікроелементного складу твердих тканин зуба при каріозному процесі в дітей із дифузним нетоксичним зобом. Досліджено 180 дітей віком 12 років, які проживають у місті Чернівці (регіон із легким та помірним ступенем йодного дефіциту). Сформовано чотири групи спостереження: I група - соматично здорові діти (30 осіб); II група - діти з дифузним нетоксичним зобом Iа ступеня (50 осіб); III група - діти з дифузним нетоксичним зобом 16 ступеня (50 осіб); IV група - діти з дифузним нетоксичним зобом II ступеня (50 осіб). Після проведення загальноприйнятих стоматологічних клінічних методів обстеження (скарги, анамнез, огляд, визначення поширеності та інтенсивності карієсу) діти підлягали поглибленому параклінічному дослідженню. Зокрема, у ротовій рідині дітей визначався кількісний склад неорганічного фосфору за реакцією з молібденовою кислотою; кількісний склад неорганічного кальцію за реакцією з барвником арсеназа-3; активність лужної фосфатази за кількістю неорганічного фосфату, гідролізованого ферментом. У видалених під час фізіологічної зміни зубах визначали вміст купруму, цинку, феруму методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Висновки: при дифузному нетоксичному зобі у дітей рівень основних компонентів гідроксиапатиту - кальцію та фосфору в ротовій рідині коливається в межах норми, проте спостерігається зниження активності лужної фосфатази - ключового ферменту мінералізації. Одним із можливих механізмів інактивації ензиму може бути підкиснення середовища як наслідок метаболічних змін в організмі дитини. Однак не виключаємо можливість впливу на фермент дефіциту цинку. Прямо чи опосередковано посилювати цей вплив, буде й дефіцит купруму та феруму.

Мета дослідження - оцінка тиреоїдного статусу дітей, хворих на Дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ), та його вплив на стоматологічну патологію у віковому аспекті. Проведено клінічне спостереження за 226 дітьми віком 12 - 15 років. З метою аналізу тиреоїдного статусу дітей проводили визначення рівня загального (T4) і вільного тироксину (FT4), загального трийодтироніну (T3), тиреотропного гормону (ТТГ) у крові за методом імуноферментного аналізу; для інтегральної оцінки функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи проводили розрахунок тиреоїдних індексів: індексу периферичної інверсії (T3/T4), інтегрального тиреоїдного індексу (T3 + T4/ТТГ) та індексів ТТГ/T3, ТТГ/T4; стоматологічний статус дітей визначався з використанням загальноприйнятих індексів, рекомендованих ВООЗ. Висновки: у дітей на тлі еутиреоїдного збільшення щитоподібної залози спостерігаються зміни тиреоїдного статусу в межах референтних значень. За напрямком змін більшості показників дистиреоз характеризується зниженням функції щитоподібної залози, що може впливати на обмінні процеси в дитячому організмі, зокрема і зубощелепної системи. Підтвердженням цього є вірогідно гірші показники інтенсивності ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта в дітей, хворих на ДНЗ.

Проведено мікробіологічне обстеження дітей, хворих на цукровий діабет I типу, та соматично здорових дітей віком 12 років. Представлено спектр мікробної флори в ротовій порожнині дітей із ознаками хронічного катарального гінгівіту за умов цукрового діабету. Доведено провідну роль резистентної облігатної анаеробної та аеробної мікрофлори у формуванні запального процесу в тканинах пародонта.

Мета дослідження - вивчення стоматологічного статусу дітей, які мають супутню соматичну патологію, для встановлення взаємозалежних кореляційних зв'язків. Для цього проведено клінічне спостереження за 460 дітьми віком 12 - 15 років: I група - діти з хронічним гастродуоденітом (90 осіб); II - діти з вегето-судинною дистонією (100 осіб); III - діти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (90 осіб); IV - діти з цукровим діабетом типу I (80 осіб), V - діти з дифузним нетоксичним зобом (100 осіб). Стоматологічний статус дітей оцінювати за індексами OHI-S, PMA, CPI, поширеністю та інтенсивністю карієсу зубів (КПВ), некаріозних уражень твердих тканин зубів та зубощелепних аномалій і деформацій. Висновки: найвища інтенсивність і поширеність карієсу зубів і захворювань тканин пародонта спостерігається у разі гастроентерологічної патології (відповідно 96,7 та 90,0 %). Ускладнення карієсу найчастіше спостерігаються в дітей із цукровим діабетом (62,5 %) та хворобами шлунково-кишкового тракту (44,4 %). Зубощелепні аномалії і деформації найбільш часто зустрічаються у дітей із ендокринопатією (приблизно у 66 %). Незадовільна гігієна ротової порожнини, а також відсоток каріозних та видалених зубів у структурі індексу КПВ вказує на необхідність удосконалення стоматологічної допомоги таким дітям. Перспективною є розробка диференційованих методів профілактики та лікування для дітей із поєднаною соматичною та стоматологічною патологією.

Мета дослідження - встановлення механізмів формування змін у твердих тканинах зубів дітей за умов ураження дифузним нетоксичним зобом (ДНЗ) шляхом оцінки основних етіологічних чинників розвитку каріозного процесу. Для цього проведено клінічне спостереження за 110-ма дітьми віком 6 - 7 та 150-ма дітьми віком 12 років, які страждали ДНЗ. Дітей було розподілено на підгрупи залежно від ступеня тяжкості тиреопатології. Групи контролю склали соматично здорові діти того ж віку. Для оцінки карієсогенної ситуації в ротовій порожнині дітей груп спостереження було проведено визначення гігієнічних індексів (OHI-S та Silness-Loe), індексів карієсу (кп, КПВ, КПВ+кп), стану місцевого імунітету за показником активності лізоциму, pH ротової рідини, швидкості слиновиділення, резистентності емалі зубів (ТЕР-тест за В. Р. Окушко); проаналізовано особливості харчового раціону та соціально-поведінкових факторів за даними анкетування. Висновки: у дітей, хворих на ДНЗ, так само як і в соматично здорових дітей, присутні основні карієсогенні чинники: мікробний, підтвердженням чого є незадовільна гігієна ротової порожнини; вуглеводний, оскільки вживання вуглеводів знаходиться на високому рівні та структурна неповноцінність твердих тканин зубів, що стають сприятливим середовищем для ініціації процесу демінералізації. Однак вірогідно гіршими показниками в дітей на тлі ДНЗ були значення ТЕР-тесту, що вказує на суттєве зниження резистентності емалі зубів за умов тиреопатології. Виявлені зміни є результатом відхилень у метаболізмі в твердих та м'яких тканинах зубощелепного апарату у разі тиреопатології.

Мета дослідження - вивчити показники цитокінового профілю в епітелії ротової порожнини дітей із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу з урахуванням наявних метаболічних порушень. Обстежено 12-річних дітей, хворих на ЦД 1-го типу (30 осіб), а також 30 соматично здорових дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту. Сформовано групу порівняння (30 соматично та стоматологічно здорових дітей того ж віку). Установлено рівні показників мРНК ІЛ-1beta, -10 та -17А епітелію ротової порожнини дітей з ознаками хронічного катарального гінгівіту за наявності ЦД. Проведено молекулярно-генетичне дослідження відносного рівня мРНК прозапальних цитокінів ІЛ-1beta і -17А, протизапального ІЛ-10 в епітелії ротової порожнини дітей показало, що на тлі ЦД суттєво збільшені відносні рівні мРНК ІЛ-1beta і -17А та низький рівень експресії мРНК ІЛ-10. Переважання рівня прозапальних цитокінів у букальному епітелії над рівнем протизапальних відображає дисбаланс у системі цитокінової регуляції в дітей I та II груп. Висновки: проведені дослідження мають велике значення для діагностики запальних процесів у тканинах пародонта і стану локального імунітету ротової порожнини, а також є підгрунтям для розробки лікувально-профілактичних програм для дітей, хворих на ЦД 1-го типу.

Проведено стоматологічне обстеження 100 дітей віком 9 - 16 років, хворих на цукровий діабет I типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні ОКУ "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці та 60 соматично здорових дітей. Встановлено особливості перебігу захворювань тканин пародонта та різноманітні порушення структури твердих тканин зубів, що розвиваються на тлі метаболічних порушень за умов цукрового діабету.