На основании исследования местной гемодинамики у больных с верхней микрогнатией в процессе хирургического лечения сделан вывод, что после остеотомии челюсти и как при первичных деформациях, так и при деформации челюсти после ураностафилопластики у больных сохраняется достаточный уровень кровоснабжения остеотомированного фрагмента. Это обусловило возможность одновременно с остеотомией средней зоны лица по Фор I,II,III осуществлять фрагментацию альвеолярного отростка верхней челюсти в зонах наибольшей деформации при условии двустороннего периостального кровоснабжения.

Клиническим экспериментом показано, что дентальная адгезивная паста "Солкосерил" обладает обезболивающим и ранозаживляющим действием. Она надежно изолирует линию швов на слизистой оболочке полости рта, снижает количество осложнений.

Досліджено вплив катіонів, аніонів і специфічних хімічних реагентів (n-хлормеркурибензоат (n-ХМБ), йодацетамід, N-етилмалеїмід, L-цистеїн, дитіотрейтол, beta-меркаптоетанол, ЕДТА, omicron-фенантролін, азид натрію) на активність alpha-галактозидази, виділеної з культуральної рідини мікроміцета Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries 16038. Встановлено, що іони Ag⁺ конкурентно інгібують alpha-галактозидазу за pH 4,0 і 6,0; константи інгібування (K_i) становлять 3,6 ^. 10^-5 M і 4,3 ^. 10^-6 M відповідно. Галактоза в концентрації від 1 до 5 мМ захищає фермент від негативної дії іонів Ag⁺, в той час як L-цистеїн не проявляє захисної дії. Іони Hg²⁺ і n-ХМБ неконкурентно інгібують активність alpha-галактозидази, K_i для Hg²⁺ і n-ХМБ дорівнює 5,7 ^. 10^-7 M і 4,7 ^. 10^-6 M відповідно. Попередня інкубація з галактозою не захищає alpha-галактозидазу від інгібуючої дії іонів Ag⁺ і n-ХМБ, однак тіолові сполуки (L-цистеїн, дитіотрейтол, beta-меркаптоетанол) відновлюють активність ферменту. На основі інгібіторного й кінетичного аналізів припускається участь у каталітичному акті імідазольної групи гістидину. Сульфгідрильні групи не беруть участі в каталізі, але відіграють важливу роль у підтримці активної конформації білкової молекули. У молекулі alpha-галактозидази відсутні групи, що містять атоми металів.

Досліджено вплив різних факторів на процес біосинтезу alpha-N-ацетилгалактозамінідази та alpha-галактозидази мікроміцетом Aspergillus niger за умови глибинного культивування. Підібрано оптимальні джерела та концентрації вуглецю (соєве борошно - 25 г/л) й азоту (пептон - 7,5 г/л). Встановлено, що температура 25 °C, рН 6,0, вирощування у 50 мл середовища зі швидкістю перемішування 220 об/хв протягом 6 - 8 діб є оптимальними параметрами культивування. Показано, що суха бичача кров (у концентрації 1 %) та ряд похідних гуанідину (гуанідин карбонат - 0,25 %, нітроаміногуанізон диметиламінобензальдегіду - 0,05 %, нітроаміногуанізон саліцилового альдегіду - 0,1 %) здатні виступати в ролі індукторів синтезу вказаних глікозидаз. Під час вирощування грибної культури в підібраних умовах синтез ферментів підвищився майже утричі. Активність alpha-N-ацетилгалактозамінідази складала 0,46 Е/мл, alpha-галактозидази - 1,9 Е/мл.

Проведено скринінг продуцентів alpha-N-ацетилгалактозамінідази серед 854 штамів мікроміцетів, 171 дріжджової та 357 бактеріальних культур. Здатність синтезувати фермент виявлено в 11 % культур. Найбільш активно його продукували представники роду Aspergillus (активність - 0,11 - 0,142 од/мл). Встановлено, що спектр глікозидаз у культуральній рідині 18 найбільш активних штамів характеризується повною однорідністю та наявністю достатньо високого рівня (0,5 - 0,9 од/мл) alpha-галактозидазної активності. Із культуральної рідини продуценів одержано шляхом фракціювання сульфатом амонію (30 і 90 % насичення) комплексні препарати alpha-N-ацетилгалактозамінідази та alpha-галактозидази, вивчено їх pH- і термооптимум, pH- і термостабільність. Показано можливість індукції синтезу alpha-N-ацетилгалактозамінідази рядом вуглеводів (галактоза, глюкоза, галактозамін, глюкозамін), комплексоутворювальними речовинами (гуанідин ^. HCl, нітроаміногуанідин і гуанідину карбонат), а також бичачою кров'ю. За результатами відібрано штам Aspergillus niger 185 ш, рівень активності якого вдалось підвищити більше ніж утричі (0,6 од/мл) від вихідного.

Раскрыты исторические аспекты озоно-кислородной терапии. Рассмотрены физико-химические свойства озона, механизмы биологического действия, влияние на течение воспалительного процесса. Освещены особенности применения озона при одонтогенных верхнечелюстных синуситах, в косметологии и эстетической хирургии лица, а также профилактике и лечении кариеса зубов, пародонта, слизистой полости рта, остеомиелитов челюстей, травматических переломов нижней челюсти.

Запропоновано експертну систему для диференційованої діагностики хірургічних захворювань, яка передбачає створення математичних моделей, заповнення таблиць значення ознак всіх можливих діагностичних гіпотез з наступним поетапним виключенням найменш адекватних. Запропоновану експертну діагностичну систему можна застосовувати в клінічній практиці та педагогічному процесі для навчання студентів.

Предложена классификация посттравматических и постоперационных дефектов околоскуловой области, которая позволяет описать большинство дефектов перискуловой зоны, правильно их оценить и планировать последующее лечение.

На основании исследования клинической картины верхней микрогнатии у больных, перенесших ураностафилопластику, сделан вывод, что тяжесть клинических проявлений зависит от сроков проведения операций по устранению дефектов неба и губы, методик ураностафилопластики, от количества операций по устранению вторичных дефектов неба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665р3(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведенные микробиологические исследования показали, что в отдаленные сроки после травмы скулового комплекса происходят качественные изменения микрофлоры поврежденных челюстей. Обоснована целесообразномть операционного применения антибиотиковой терапии с учетом чувствительности выделенных микроорганизмов.

Запропоновано спосіб міопластики м'якого піднебіння, де проблема його подовження вирішується переміщенням слизово-м'язових клаптів, що включають медіальний крилоподібний м'яз, в попередньо сформований простір між твердим і м'яким піднебінням. Спосіб дозволяє досягти усунення піднебінно-глоткової недостатності за рахунок необхідного подовження м'якого піднебіння та збереження достатньої функціональної активності м'язів, що формують піднебінну завіску. Він не посилює наявних анатомічних і функціональних порушень у хворих, що перенесли операції з приводу вроджених вад піднебіння. Спосіб доступний для технічного виконання широкому колу хірургів відповідного профілю.

Предложен способ определения объёма орбиты по величине смещения глазного яблока. Способ позволяет дать количественную оценку травмы, помогает планировать оперативное вмешательство и контролировать эффективность проведенного лечения. Также возможно его применение для определения степени атрофии парабульбарных мягких тканей, определения объёма внутриорбитальных опухолей.

Разработан новый способ формирования ложа для костного трансплантата нижней челюсти. Его особенностью является одномоментное формирование мышечно-фасциального футляра около аутологичного костного трансплантата с использованием лишь местных тканей, в частности - подкожной мышцы шеи. Костный трансплантат укутывают мягкими тканями, что способствует реализации остеогенной активности трансплантата, повышает вероятность его приживления в неблагоприятных условиях; обеспечивает перемещение дополнительного объема тканей в зону дефекта. Таким образом, улучшается анатомический функциональный и эстетический результат лечения, а в зону дефекта перемещаются здоровые ткани с хорошим кровоснабжением.

Предложен новый способ остеопластической репозиции и остеосинтеза перелома с вывихом мыщелкового отростка нижней челюсти. Суть метода: после типичного подчелюстного доступа проводят остеотомию в виде латинской литеры L ветви нижней челюсти на травмированной стороне. Фрагмент ветви на ножке из мягких тканей отводят, освобождая доступ к головке нижней челюсти. Репонируют фрагменты нижней челюсти. Спицей Киршнера и проволочными швами кости проводят фиксацию фрагментов нижней челюсти. Показания к применению данного хирургического способа: перелом с вывихом мыщелкового отростка нижней челюсти на уровне шейки и основания головки с медиальным смещением малого фрагмента, невозможностью его репозиции без дополнительной фрагментации ветви нижней челюсти.

Полученный опыт даёт возможность считать целесообразным использование для устранения костных дефектов средней зоны лица, возникших вследствие осколочных переломов скулового и скулоорбитального комплекса со смещением остеоиндуктивных-материалов на основе гидроксиапатита кальция наряду с фиксацией костных фрагментов титановыми пластинками, проволочными швами для ускорения процессов остеорепарации.

На підставі ретроспективного аналізу 829-и історій хвороби постраждалих з відкритими переломами нижньої щелепи вивчено частоту, структуру та причини виникнення посттравматичних ускладнень, а також фактори ризику, що сприяли їх розвитку. З використанням дисперсійного факторного аналізу встановлено, що основними факторами ризику посттравматичних ускладнень відкритих переломів нижньої щелепи є пізня госпіталізація, старший вік, наявність супутньої патології, локалізація перелому в ділянці кута. Із факторів, пов'язаних з лікувальною тактикою, найбільш ефективними виявились антибіотики лінкозамідної та цефалоспоринової груп.

Запропонований спосіб діагностики переломів середньої області лицьового черепу допомагає детальніше діагностувати порушення цілісності кісток середньої області лицьового черепу, виличного комплексу, у тому числі - піднадкісткові.

Запропоновано спосіб хірургічного лікування рецесій ясен класу 1, 2 за Miller. Спосіб вирішує задачу запобігання виникненню рецесії в донорській зоні, де викроюється слизово-окисний клапоть для усунення ремісії ясен, що дозволяє поліпшити анатомічні, функціональні та естетичні результати хірургічного лікування рецесій ясен. Умовою виконання способу хірургічного лікування рецесій ясен є достатня висота прикріплених ясен в донорській зоні.