Висвітлені біологічні особливості бур'янів і агротехнічні заходи боротьби з ними. Представлена характеристика гербіцидів, дозволених для використання на овочевих культурах, норми і способи їх внесення, техніка застосування, заходи безпеки при роботі з ними.

Розглянуто класифікацію, склад, властивості, види термічної обробки сучасних вітчизняних і зарубіжних інструментальних сталей (ІС) і сплавів. Охарактеризовано процеси, які використовуються у сучасних технологіях інженерії поверхні інструментів. Наведено сучасні методи підвищення стійкості інструмента. Описано вуглецеві, леговані, швидкорізальні ІС. Увагу приділено твердим сплавам, регламентованим деформаційно-термічним режимам виготовлення інструменту. Надано приклади застосування аеротермоакустичної обробки інструментальних матеріалів.

Рассмотрены классификация, состав, свойства, виды термической обработки современных отечественных и зарубежных инструментальных сталей (ИС) и сплавов. Охарактеризованы процессы, использующиеся в современных технологиях инженерии поверхности инструментов. Приведены современные методы повышения устойчивости инструмента. Описаны углеродные, легированные, быстрорежущие ИС. Внимание уделено твердым сплавам, регламентированным деформационно-термическим режимам изготовления инструмента. Даны примеры применения аэротермоакустической обработки инструментальных материалов.

Наведено результати вивчення системи застосування гербіцидів у посівах цибулі ріпчастої, які забезпечують зниження забур'яненості на 90 - 95 % і дозволяють зменшити пестицидне навантаження на довкілля. Встановлено, що тотрил з набу застосовують у баковій суміші у дозі (1,0 - 1,4) + 1,0 л/га. Фітотоксичність суміші підвищується внаслідок додавання до робочого розчину в якості ПАР масляно-емульсійного препарату суспензії (МЕПС) у дозі 4 л/га або рідкого комплексного добрива (РКД) - 15 л/га. Вивчено післядію гербіцидів грунтової дії (стомпу, рейсеру, зенкору, дуалу та бутизану) на овочеві культури в сівозміні, які сприяли зниженню забур'яненості посівів на 10 - 61 %, і не впливали на зниження врожайності цибулі ріпчастої, томату, огірка та капусти пізньостиглої. За результатами досліджень розроблено систему смугового застосування гербіцидів, яка включає досходове внесення стомпу в дозі 3 - 4,5 л/га (розрахунок на суцільне внесення), а також й одно- та дворазове обприскування сходів баковою сумішшю тотрилу з набу (1,0 - 1,4) + 1,0 л/га з додаванням МЕПС або РКД.

Вивчено закономірності впливу широкого діапазону доз ультрафіолетового випромінювання на схожість та приріст культур огірка і буряка столового. Проведено багатофакторний експеримент з обробки насіння ультрафіолетовим випромінюванням та мікроелементами і регуляторами росту. Встановлено позитивну дію комплексного впливу фізико-хімічних факторів.

Шпинат городній - одно-, рідше дворічна рослина, яка відноситься до родини Амарантових (Amaranthaceae). За даними літератури шпинат городній має різноманітний склад біологічно активних речовин, які представлені флавоноїдами, вітамінами, мінеральними елементами та жирними кислотами. Мета роботи - вивчити якісний склад та визначити кількісний вміст жирних кислот в листі шпинату городнього сортів "Красень Полісся" та "Фантазія". Об'єкт дослідження - висушене та подрібнене листя шпинату городнього сортів "Красень Полісся" та "Фантазія". Жирнокислотний склад в досліджуваній сировині вивчали за методом газової хроматографії. В результаті проведеного дослідження встановлено наявність 15 жирних кислот. Серед насичених жирних кислот в листі шпинату городнього обох сортів в найбільшій кількості містилася пальмітинова, серед ненасичених - ліноленова кислоти. Вміст пальмітинової кислоти в листі шпинату сорту "Красень Полісся" становив 8,76 %, а сорту "Фантазія" - 11,34 %. Ліноленова кислота у кількості 38,05 % нагромаджувалась в листі сорту "Красень Полісся", а в кількості 45,45 % - сорту "Фантазія".

Проаналізовано прояв генів морфотипу у вихідних батьківських компонентів зразків моркви м'ясистої. У вихідних адаптивних сортів донорів для селекції виявлено гени, що визначають форму коренеплоду (cf, I-cf) та його кінчика (Bf, bf, I-bf), забарвлення шкірки коренеплоду (Wph, Wph1, Orph, orph1) та його серцевини (Wx, Vx, Orx, orx1). Наведено дані щодо прояву генів у гібридів F1 від схрещування дикої та культурної моркви, проаналізовано розподіл різновидів ботанічної класифікації за їх дією. Генетично визначено батьківські компоненти, що забезпечили прояв гетерозисного ефекту нових гібридів. Генотипи розподілено за формою сегментів листка (Lan, Lan1), забарвленням пелюсток квітки (G, G1). Доведено ефективність використання явища цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС) у гетерозисній селекції моркви м'ясистої (ген Spcyt M), на основі якого розроблено пришвидшені методи селекції ліній стерильних (A), фертильних (C) і закріплювачів (B). Запропоновано вдосконалену класифікацію форм будови квітки у стерильної рослини. Створено лінійний і гібридний матеріал (стерильні лінії та закріплювачі, фертильні й гібриди F1) з підвищеним вмістом антиоксидантних речовин.